- •1.Прелмет та завдання історії первісного суспільства.
- •2. Джерела з історії первісного суспільства.
- •3. Хронологія та періодизація історії первісного суспільства( геологічна та археологічна періодизації).
- •2.Геологічна
- •4.Антропологічна періодизація.
- •600 000-35 000 До н. Э.
- •35 000-10 000 До н. Э.
- •7.Виникнення історії первісного суспільства як науки.
- •10.Еволюція приматів.
- •11. Австралопітеки: різновиди, датування, місця знаходження:
- •12. Гіпотези про прабатьківщину людства: азіатська теорія.
- •13. Гіпотези про прабатьківщину людства: африканська теорія.
- •14. Гіпотези про прабатьківщину людства: теорія нетропічного походження .
- •15.Розселення архантропів у Старому Світі . Періоди та шляхи міграцій ( згідно теорії африканського походження гомінід).
- •16. Архантропи: різновиди, датування, місця знаходження.
- •17. Палеантропи: різновиди, датування, місця знаходження.
- •19. Нові трактування часу та місця виникнення людини розумної.
- •20. Расова класифікація.
- •21. Проблема походження та видової єдності рас.
- •23. Праобщина. Проблема датування. Біологічний та соціальний фактори розвитку.
- •1. Остроконечник; отщеп, отделанный в виде длинного острого треугольного наконечника, который, возможно, привязывали к деревянному древку или
- •26. .Позбавлення тваринного егоїзму та початок становлення людських відносин у общині палеоантропів.
- •27.Ранні форми релігії. Археологічні та етнографічні свідоцтва.
- •28.Розвиток мислення та мови.
- •29.Виникнення екзогамії та роду. Дуально-родова організація.
- •31.Господарство та матеріальна культура ранньородової общини у період верхнього палеоліту.(40-6)
- •32.Господарство та матеріальна культура ранньородової общини у період мезоліту.
- •33.Соціальна структура ранньородової общини у період верхнього палеоліту.
- •34.Соціальна структура ранньородової общини у період мезоліту.
- •35.Соціально-економічні відносини у добу ранньородової общини.
- •36.Інститути правління та влади у добу ранньородової общини.
- •37.Народонаселення та його репродукція в епоху ранньородової общини.
- •38.Статево-вікова організація в епоху ранньородової общини.
- •39. Духовна культура в епоху ранньородової общини.
- •40. Становлення виробничого типу господарства та його передумови: біологічна та культурна.
- •41. Гіпотези щодо виникнення скотарства та землеробства
- •42.Пошуки пробатьківщини походження землеробства та скотарства.
- •43. Технологічні та економічні досягнення «неолітичної революції»
- •44. Значення переходу до виробничого типу господарства. Перспективи розвитку землеробських та скотарських суспільств.
- •45. Виникнення надлишкового продукту та становлення соціально-престижної економіки.
- •46. Розподілення та еволюція відношень власності в епоху пізньородової общини.
- •47. Проблема 1 суспільного поділу праці.
- •48. Соціальна структура доби пізньородової общини.
- •49. Народонаселення та його репродукція в епоху пізньородової общини.
- •50. Організація влади в епоху пізньородової общини.
- •51. Духовна культура у епоху пізньородової общини.
- •52. Передумови та причини розкладу первісного ладу.
- •53. Приватна власність: умови появи та етапи розвитку.
- •54. Еволюція сім'ї у час переходу від пізньородової до сусідсько-територіальної общини.
- •55. Міжобщинні відношення у пізньородовій общині та їх значення.
- •56. Суть воєнної демократії та воєнної ієрархії.
- •57. Етапи розвитку воєнних конфліктів та війн.
- •58. Ранні форми експлуатації.
- •59. Позаекономічний примус: суть понятті та різновиди.
- •60. Форми розкладу первісного ладу.
- •61. Органи влади періоду розкладу первісного суспільства
- •62. Шляхи класоутворення та становлення держави.
- •63. Становлення держави: передумови, причини, ознаки.
- •64. Розвиток раціональних знань у первісному суспільстві.
- •65. Доля первісної общини у цивілізованих суспільствах.
- •66. Етнічні та мовні процеси епохи розкладу первісного суспільства.
- •67. Суть "матріархату" та" материнського роду", еволюція поняття.
- •68. Проблема співвідношення понять "рід" та "родова община" .
- •69. Типи общин.
- •70. "Плем'я" та "союз племен" - функції та органи керівництва.
- •71. Становленя первісного мистецтва. Гіпотези про причини розвитку мистецтва.
- •72. Мистецтво палеоліту: відображальне, малих форм. Декоративне.
- •73. Другий суспільний поділ праці.
- •74. Третій суспільний поділ праці.
- •75. Формування " чоловічих"та "таємних союзів чоловіків", їх роль у суспільній організації.
- •76. Причини становлення спадкової влади та поява вождізму.
- •77. Час та причини появи культу предків. Ідеологічні та соціальні корні.
- •78. Причини та час становлення патріархату.
- •79. Патріархальна сім'я та патронімія.
- •80. Співвідношення понять "парний шлюб" та " парна сім'я".
- •81. Кросс-кузенний та матрілітеральний кросс-кузенний шлюб..
- •82. Фратрія-механізм появи та функції.
- •83. Час, причини та значення зникнення великих тварин.
- •84. Локально-промислова група.
- •85. Час повного заселеня людиною світу.
- •86. Ініціація та її значення у статевовіковій організації суспільства.
- •87. Археологічні свідоцтва зародження тотемізму.
- •88. Обрах життя людини у добу раннього палеоліту.
- •89. Синхронізувати епоху дикунства та варварства з відповідною добою по арх. Періодизації.
- •91. Звичаєве право.
7.Виникнення історії первісного суспільства як науки.
Історія первісного суспільства є складовою частиною всесвітньої історії. Вона висвітлює початковий етап становлення й розвитку людини і суспільства, який завершився з виникненням стародавніх цивілізацій. Започатковуючи вивчення історичного процесу, первісна історія передусім має з*ясувати низку питань, пов*язаних із становленням первісних інститутів людського суспільства та різноманітними явищами людського повсякденного буття, значна частина яких не втратила свого значення і в наш час. Перші спроби визначити місце людини у природі зробили античні мислителі, праці яких містять думки про взаємозв*язок різних явищ органічного і неорганічного світу, мінливість організмів, природне походження людей та їхню відмінність від тварин. Анаксимандр (чел от рыбы).
9.Ідеалістичні концепції первісної історії (еволюційна школа, дифузіонізм, школа культурно – історичних кіл).
Одним из наиболее ярких проявлений методологического кризиса в буржуазной этнографической науке конца 19 – начала 20 века было возникновение дифузионистских школ. Само понятие дифузія было взято с физики. Приминительно к области человеческой культуры оно означает распостранение культурних явлений через контакты между народами – через торговлю, завоевание, переселение самих людей и прочее. Первой ласточкой дифузионизма была антропогеографическая школа, представлена більше всего в трудах Фридриха Ратцеля(1844-1904). В своих трудах попытался нарисовать общую картину расселения человечества по земной поверхности и развитие культуры в связи с географическими условиями. Он очень обстоятельно исследовал все формы воздействия природной среды как на внутреннюю жизнь народа, так и на характер сношений между народами. Об этом подробнее всего говориться в последнем крупном сочинении Ратцеля «Земля и жизнь». Еволюционная школа – направление в антропологии и этнографии, сторонники которого предполагали существование универсального закона общественного развития, заключающегося в эволюции культуры от низших форм к высшим. Главная идея эволюционистов заключалась в убеждении о полном тождестве исторических путей разных народов. Историю эволюционисты рассматривали как сумму независемых эволюций единичных элементов культуры и социальной структуры.
Теория культурных кругов – наиболее последовательной и самой односторонний разновидностью дифузионизма в Германских странах была «Кельнская школа» Гребнера, или теорія культурных кругов. Первое изложение взглядов Гребнера , его концепции культурнх кругов содержитья в его докладе, этнологии и доистории. Избрав первоначально областью исследования Австралию и Океанию, Гребнер обнаружил, что в этой части света имеються от 6 до 8 отдельных культурных кругов, каждый из которых состоит из некоторого числа элементов культуры. Распространение каждого культурного явления, входящего в эти культурне круги, Гребнер пытался картографировать. При этом получилось, что культурне круги частью как-бы налегают друг на друга, образуя культурный слой. Гребнер делает заключение о временной последовательности их появления здесь о путях передвижения. Если верить Гребнеру, никакой повторяемости в истории человечества его культуры нет, следовательно, никакой нет и закономерности. 8. Особливості становлення історії первісності в Россії. В начале 20 века, в России после революции, доминировало марксистско-ленинское движение, которое накладывала свои интересы и запрещало развивать другие мнения, поэтому наука ИПО страдала и была в забвении. В других странах, в отличии от России, матриархальность не признавали, а в России наоборот, её признавали, но после смерти Сталина матриархат заменили на материнский род (ведение родства)