- •ВСТУП
- •ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ
- •1.1. Історичний розвиток митної справи в Україні
- •1.2. Джерела митної справи
- •1.3. Митна політика України
- •1.4. Митні органи України
- •1.6. Митні платежі
- •1.6.1. Митна вартість — основа нарахування митних платежів
- •1.6.2. Мито
- •1.6.3. Митні збори
- •1.6.4. Акцизний збір
- •1.6.5. Податок на додану вартість
- •Запитання для самоперевірки
- •2.1. Поняття та зміст митного режиму
- •2.1.1. Загальні положення митних режимів
- •2.1.2. Зміст митного режиму
- •2.1.3. Пільги за митними режимами
- •2.2. Характеристика митних режимів
- •Запитання для самоперевірки
- •3.1. Класифікація товарів при митному оформленні
- •3.2.1. Характеристика митного контролю
- •3.2.2. Форми та зони митного контролю
- •3.2.3. Технологічна схема митного контролю
- •3.2.4. Документи для проведення митного контролю
- •3.3. Вантажна митна декларація
- •3.4.1. Загальні положення митного оформлення
- •3.4.2. Декларування товарів, діяльність митного брокера
- •3.5. Митний контроль за переміщенням вантажів між митницями
- •3.5.1. Загальні положення переміщення вантажів між митницями
- •3.5.2. Контроль за доставкою товарiв, що вивозяться з митної територiї України
- •3.5.3. Контроль за доставкою товарiв, що ввозяться на митну територiю України
- •3.5.4. Контроль за доставкою товарiв, що перемiщуються транзитом через митну територiю України
- •3.5.5. Контроль за доставкою в митницi призначення окремих видiв товарiв що перемiщуються через митний кордон України
- •3.7. Товари, які не підлягають пропуску через митний кордон України
- •Запитання для самоперевірки
- •4.1. Контракт — як документ необхідний для митного оформлення вантажу
- •4.2. Міжнародні правила «Інкотермс»
- •4.3. Сертифікація товарів та верифікація сертифікатів при митному оформленні
- •4.4. Митне оформлення інвестиційної діяльності
- •4.5. Митне оформлення бартерної діяльності
- •4.6. Митне оформлення операцій з давальницькою сировиною
- •4.7. Митне оформлення товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності
- •4.7.1. Особливості переміщення через митний кордон України товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності
- •4.7.3. Призупинення митного оформлення товарiв, що мiстять об’єкти права інтелектуальної власності
- •4.8. Митний аукціон
- •4.8.1. Загальні положення митного аукціону
- •4.8.2. Органiзацiя та пiдготовка до проведення митного аукцiону
- •4.8.3. Проведення митного аукцiону
- •Запитання для самоперевірки
- •5.1. Перетинання пасажирів через митний кордон України
- •5.2. Митне оформлення пасажирського багажу при його переміщенні через митний кордон
- •5.2.1. Митне оформлення супроводжуємого пасажирського багажу
- •5.2.2. Митне оформлення несупроводжуємого пасажирського багажу
- •5.2.3. Митне оформлення пасажирського багажу в режимi тимчасового ввезення
- •5.3. Вимоги до харчових продуктів при їх митному оформленні
- •5.3.1. Санітарно$гігієнічний контроль
- •5.3.2. Ветеринарний контроль
- •5.3.3. Фітосанітарний контроль
- •5.3.4. Митне оформлення алкогольних напоїв та тютюнових виробів
- •5.4. Порядок переміщення через митний кордон валюти
- •5.4.1. Переміщення через митний кордон України готівки
- •5.4.2. Переміщення через митний кордон України банківських металів
- •5.5. Порядок переміщення через митний кордон транспортних засобів
- •5.5.1. Порядок митного оформлення транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами в Україну для постійного користування
- •5.5.2. Порядок митного оформлення транспортних засобів, що тимчасового вивозяться за межи митної території України
- •5.5.4. Порядок митного оформлення транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України з метою транзиту
- •5.6. Вимоги до лікарських засобів та наркотичних речовин при їх митному оформленні
- •5.7. Порядок переміщення через митний кордон культурних цінностей
- •5.8. Порядок переміщення текстових та аудіовізуальних товарів через митний кордон
- •5.9. Переміщення через митний кордон вторинної сировини та відходів
- •5.11. Особливості переміщення гуманітарної допомоги через митний кордон
- •5.12. Порядок переміщення через митний кордон поштових відправлень
- •Запитання для самоперевірки
- •СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
- •ДОДАТКИ
Дубініна А. А., Сорокіна С. В., Зельніченко О. І. МИТНА СПРАВА
Запитання для самоперевірки
1.Сформулювати зміст поняття « митний режим».
2.Охарактеризувати внутрішню побудову митного режиму.
3.Назвати діючі митні режими за Митним Кодексом України.
4.Назвати положення, які треба ураховувати при виборі митно$ го режиму.
5.Назвати пільги за митними режимами, які можуть бути пред$ ставлені особі, яка переміщує вантажі.
6.Охарактеризувати основні положення митних режимів екс$ порт та імпорт.
7.Розказати загальність та відмінність митних режимів «зни$ щення або руйнування» та «відмова на користь держави».
82
Розділ 3 ПОЛОЖЕННЯ ЗДІЙСНЕННЯ МИТНОГО КОНТРОЛЮ ТА МИТНОГО ОФОРМЛЕННЯ ТОВАРІВ
Розділ 3 ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗДІЙСНЕННЯ
МИТНОГО КОНТРОЛЮ ТА МИТНОГО ОФОРМЛЕННЯ ТОВАРІВ
3.1. Класифікація товарів при митному оформленні
У загальновживаному розумінні під товарами мають на увазі продукт праці, який призначений для обміну шляхом купівлі-продажу. У митній справі терміном товар визначають будь-яке рухоме майно (у тому числi валютнi цiнностi, культурнi цiнностi), електрична, теплова та iншi види енергiї, а також транспортнi засоби, за винятком транспортних засобiв, що використовуються виключно для перевезення пасажирiв i товарiв через митний кордон України (ст. 1 МКУ). При цьому не має значення для чого ці товари переміщуються через митний кордон — для продажу, бартеру, демонстрації, споживання та інше.
Під переміщенням через митний кордон України розуміють ввезення на митну територію України, вивезення з цієї території або транзит через територію України товарів та інших предметів у будь-який спосіб, включаючи використання з цією метою трубопровідного транспорту та ліній електропередачі. Переміщення товарів через митний кордон України здійснюється у відповідності з замовленими митними режимами. Поняття «митний режим» існує для позначення спеціальної системи заходів та сукупності методів (прийомів), які забезпечують комплексне використання інструментів митного регулювання.
Переміщення товарів через митний кордон поза межами, які визначені митними органами, поза встановленого часу проведення митного оформлення, з прихованням від митного контролю та інше є кваліфікаційними ознаками які передбачені МКУ та кримінальним кодексом України для митних злочинів та порушення митних правил.
83
Дубініна А. А., Сорокіна С. В., Зельніченко О. І. МИТНА СПРАВА
Основні принципи переміщення товарів через митний кордон України якими керуються усі учасники перевезення товарів через кордон наступні:
•рівне право усіх осіб на увіз чи вивіз певних груп товарів;
•обмеження або заборона на увіз чи вивіз певних груп товарів;
•право вибору митного режиму;
•забезпечення збереження товарів при митних операціях;
•визначення міста та часу перетину митного кордону.
Умитних цілях усі товари, які обертаються у міжнародній торгівлі, систематизовані в УКТ ЗЕД. В 1950 року в Брюсселі було підписано Конвенцію про створення товарної номенклатури. Країни, що підписали документ, мали перебудувати митні тарифи згідно з закладеними у ньому принципами. Вони прагнули уніфікувати товарну номенклатуру таким чином, щоб, визначивши загальні принципи її побудови, зберегти за собою, виходячи з інтересів національної економіки, право проводити кодування з урахуванням особливостей вітчизняного виробництва.
УКТ ЗЕД призначено для збору статистичних даних про зовнішньоекономічну діяльність, а також з метою проведення митного контролю, виконання робіт під час декларування, ліцензування та квотування, регулювання експорту та імпорту товарів державного значення, вивчення коньюктури ринку. Об’єктом класифікації в УКТ ЗЕД є всі товари, що мають обіг у міжнародній торгівлі. За структурою УКТ ЗЕД складається з двох блоків: ідентифікації та назви. Блок ідентифікації має ієрархічну систему класифікації, який містить вісім рівнів класифікації: розділ, група, підгрупа, позиція, співпозиція, підпозиція, категорія та підкатегорія. Для позначення розділів та підгруп використовуються римські цифри, а для груп, позицій, підпозицій, категорій та підкатегорій — арабські. Для співпозицій не передбачено цифрового коду, вони позначаються знаком дефіс «–», який ставиться перед їхньою назвою. Співпозиції розташовуються, у разі потреби, вище товарних підпозицій, категорій або підкатегорій. Кількість співпозицій та кількість дефісів перед ними залежить від рівня вкладу інформації. Крім того, рівень вкладу інформації обумовлюється відповідною кількістю дефісів перед назвами позицій, категорій та підкатегорій.
УКТ ЗЕД побудована на базі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та Комбінованої номенклатури Європейського Союзу. Це — товарний класифікатор. Кожному товару в УКТ ЗЕД є свій код, але для його правильного визначення необхідні наступні умови:
84
Розділ 3 ПОЛОЖЕННЯ ЗДІЙСНЕННЯ МИТНОГО КОНТРОЛЮ ТА МИТНОГО ОФОРМЛЕННЯ ТОВАРІВ
1)точне найменування товару;
2)точна характеристика товару;
3)знання будування класифікатору.
Найменування товару сформульовано у відношенні з назвою товару, прийнятим у Гармонізованої системі опису та кодування товарів та Комбінованої номенклатурі товарів Європейського Союзу. Кодування товарів — має технічний характер, дозволяючи представить об’єкт що класифікується у вигляді знака або групи знаків. У Міжнародної Конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів у ст. 3 передбачається, що країни, які її застосовують, не будуть змінювати класифікацію товарів та їх коди у перших шести знаків. У результаті чого слідування даному зобов’язанню використання Гармонізованої системи дає наступні висновки:
•більш точний опис товарів з використанням об’єктивних характеристик, які можуть легко враховуватись та фіксуватися при митному контролі;
•менша ймовірність помилок класифікації та кодування товарів, оскільки експортні та імпортні документи носять уніфікаційний характер;
•більш точна та порівняльна зовнішньоторгова статистика, яка дозво-
ляє прослідкувати рух товарних потоків через національні границі, ефективніше проводити ділові переговори, а також вивчати кон’юнктуру ринка та зоставлять прогнози.
УКТ ЗЕД має дуже детальну систему опису та правил кодування товарів. В основу утворення класифікаційних угрупувань УКТ ЗЕД закладено різні ознаки товарів. Під час формування розділів використовуються такі ознаки: походження матеріалу, з якого вироблено товар, призначення, хімічний склад. Під час формування товарних позицій і підпозицій у кожній групі часто застосовується своя послідовність ознак. Але в усій сукупності можна виділити чотири основних: ступінь оброблення, призначення, вид матеріалу, з якого вироблено товар, значення товару у світовій торгівлі.
Товари, що обертаються у світовій торгівлі та класифіковані в УКТ ЗЕД, поділено на шість рівнів класифікації, де найвищими є 21 розділ, який далі поділяють на 97 груп, 33 підгрупи, 1241 товарну позицію, 3558 підпозицій та 5019 субпозицій. Основою побудови УКТ ЗЕД виступає сукупність різних ознак товарів. Сформування розділів відбувається на підставі походження товару, матеріалу, призначення та хімічного складу. У побудову груп закладено принцип послідовності обробки товарів, починаючи від
85
Дубініна А. А., Сорокіна С. В., Зельніченко О. І. МИТНА СПРАВА
сировини та напівфабрикатів до готових виробів, що створює умови для застосування товарної номенклатури при укладенні митного тарифу держави. Побудова товарних позицій та субпозицій базується на застосуванні певних послідовних ознак. Можна виділити чотири основні — ступінь обробки, призначення, матеріал (сировина), з якого виготовлено товар, та його призначення у світовій торгівлі.
Шість основних правил класифікації товарів та примітки до розділів, груп, та субпозицій, що вважаються невід’ємною частиною УКТ ЗЕД, дозволяють однозначно згрупувати товари та визначити обсяги кожної з груп. Систему кодування товарів в УКТ ЗЕД утворено для зручності інформації, її передавання та подальшої обробки на обчислювальних машинах.
УКТ ЗЕД сьогодні — надійний інструмент державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. На практиці, ні один процес у зовнішньоекономічної діяльності не проходить без участі даного класифікатора.
На державному рівні УКТ ЗЕД, при необхідності, використовується:
•при обробки та підготовці міжнародних документів (договорів, конвенцій і таке інше).
•для тарифного (наприклад, імпортний тариф) та нетарифного регулювання (квотування, ліцензування, реєстрація учасників зовнішньоекономічної діяльності, реєстрація спецекспортерів та ін.). Постанови, накази, підзаконні акти по вищеназваним питанням звичайно маються списки конкретних товарів, закодованих кодами УКТ ЗЕД.
•для статистичних спостерігань.
•для транспортних перевезень.
•для страхування вантажу.
На рівні окремих організацій та підприємств УКТ ЗЕД використову-
ється в щоденній оперативної роботі: для здійснення контрактів, заповнення декларацій, заповнення сертифікацій та інших транспортних документів, у бухгалтерському обліку, складському обліку, для обробки інформації на електронно-обчислюваної техніки (наприклад, виписка первинних документів, складання звітів, передача даних на відстані, розробка банків и баз даних) і таке інше.
Товари кодуються десятизначним кодом УКТ ЗЕД, у якому перші дві цифри означають товарну групу, перші чотири — товарну позицію товару, перші шість — код товару згідно з Гармонізованою системою опису та кодування товарів, усі десять цифр — товарну субпозицію товару (рис. 3.1).
86