МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

Юридичний факультет

Програмні вимоги до державної атестації випускників

юридичного факультету, що навчаються за кваліфікаційноосвітнім рівнем “Бакалавр”.

(Методичні рекомендації до написання випускних робіт та їх захисту.)

Київ – 2006р.

Укладачі:

Карпенко О.І., доц., канд. юрид. наук

Наконечна Т.В., проф., канд. юрид. наук

Мінюков П.І. проф., канд. юрид. наук, .Засл. Юрист України

Розглянуто на засіданні кафедри цивільно-правових дисциплін

Затверджено рішенням вченої ради юридичного факультету

Відповідно до положення “Про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)”, вимог Міністерства освіти і науки України та наказу Київського національного університету культури і мистецтв від 10.10.2001 р. № 117 “Про проведення державної атестації випускників за освітньо-кваліфікаційним рівнем “бакалавр” визначено, що нормативно-правовою формою атестації бакалаврів є поєднання виконання і захисту випускної роботи з складанням тестового державного іспиту з профілюючих дисциплін.

Підготовка і захист випускної роботи.

Випускна робота студентів ІУ курсу юридичного факультету, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем “бакалавр”, виконується по одному із курсів цивільно-правових дисциплін відповідно до спеціалізації і затвердженого навчального плану.

Випускна робота бакалавра є кваліфікаційним документом ступеневої вищої освіти на підставі якого Державна екзаменаційна комісія (ДЕК) визначає рівень теоретичної і практичної підготовки випускника, його готовність до продовження під керівництвом консультантів, а також самостійно до наукової та практичної роботи, і приймає рішення про присвоєння кваліфікації і видачу йому диплому бакалавра.

Тема випускної роботи повинна бути актуальною, мати теоретичне й прикладне значення, відповідати сучасному стану та перспективам розвитку юридичних наук і господарської практики. Випускник може скористатися запропонованою тематикою випускних робіт, яку розробляє кафедра цивільно-правових дисциплін і затверджує Вчена рада юридичного факультету. Йому надається також право вибрати свою тему дослідження. Тема роботи має бути погоджена з науковим керівником випускної кафедри.

Обов’язкова вимога до випускної роботи – її конкретність, наукова обґрунтованість і практична цінність, застосування матеріалів юридичної практики.

Студенти денної форми навчання можуть одержати необхідний емпіричний матеріал в установах, організаціях та підприємствах, де вони проходять практику, а студенти інших форм навчання – за місцем роботи.

Тему роботи випускники обговорюють з науковими керівниками і за умови їх згоди запропоновані теми розглядаються кафедрою цивільно-правових дисциплін і затверджуються Вченою радою юридичного факультету. Питання про заміну затвердженої теми випускної роботи вирішується кафедрою і затверджується розпорядженням декана факультету.

Перед випускниками ставляться конкретні завдання по підготовці роботи, а також визначаються терміни їх виконання. Науковий керівник здійснює контроль регламенту підготовки роботи, слідкує, щоб вона виконувалася на високому науковому рівні, готує відгук про роботу.

Пропонується така структура випускної роботи:

1. Зміст (план).

2. Вступ.

3. Основна частина, яка складається, як правило, з трьох розділів.

4. Заключна частина (висновок).

5. Додатки.

6. Список використаних нормативних актів та літератури.

У змісті або плані роботи вказуються назви всіх розділів і підрозділів (параграфів) із зазначенням початкової сторінки кожного. План роботи має відображати суть проблеми, її зміст та логіку дослідження. Назви розділів і підрозділів мають бути стислими й зрозумілими, літературно грамотними, тісно пов’язаними з назвою роботи, але не повторювати її.

У вступі дається наукове обґрунтування актуальності і значення обраної теми: формулюється мета, завдання і об’єкт дослідження.

Перший розділ основної частини структурно може складатися з 2-х підрозділів. Тут слід розкрити науково-теоретичну сутність обраної для дослідження проблеми та зробити критичний огляд відповідних літературних джерел.

У другому розділі необхідно дати загальну характеристику об’єкту дослідження. Розділ має бути максимально насиченим фактичною інформацією (таблиці, графіки, діаграми, схеми). Потрібно чітко розмежувати джерела походження використаної при аналізі інформації: що запозичену з літератури, що одержано з документів об’єкта а які дані отримані завдяки власним спостереженням, експериментам, розрахункам.

Завершити розділ треба стислим викладом результатів аналізу стану об’єкта дослідження та коротким висновком.

Третій розділ повинен містити обгрунтувані пропозиції випускника, які сприятимуть досягненню мети сформульованої у вступі. Структурно він має складатися з 1-2 підрозділів. Характер і зміст заходів, що пропонуються, повинні базуватися на результатах аналізу, проведеного в другому розділі роботи.

Розділ “Висновки” передбачає стислий виклад зроблених оцінок та узагальнень з проблем, що досліджувались.

У додатки вносяться схеми, таблиці, статистичний та інший емпіричний матеріал, що був зібраний, систематизований і використаний при дослідженні.

Розділ “Література” вміщує перелік нормативно-правових актів та літературних джерел, що були використані при підготовці та написанні роботи.

Загальний об’єм випускної роботи повинен складати 40 машинописних аркушів.

Випускна робота має бути віддрукованою чітко, охайно, без помарок та виправлень.

Текст роботи треба розміщувати тільки з одного боку аркуша, на білому папері формату А4 (210х297 мм), залишаючи поле зліва не менше 30 мм, справа – не менше 10 мм, зверху та знизу – не менше 20 мм. У комп’ютерному виконанні – розмір шрифту 14.

Викладення тексту кожного розділу та підрозділу, а також вступу та заключення слід починати з нової сторінки.

Відстань між заголовками та текстом не повинна перевищувати 20 мм. Переноси слів у заголовках не дозволяються. Якщо заголовок складається з двох речень, то їх розділяють крапкою. Крапка наприкінці заголовка не ставиться.

Скорочення слів у тексті, крім загальноприйнятих, не допускається.

Розділи позначаються порядковими номерами арабськими цифрами (1, 2, 3), підрозділи позначають номером розділу та підрозділу через крапку (1.1, 1.2., або 2.1, 2.2, 2.3 тощо).

Нумерація сторінок випусної роботи має бути наскрізною: номер сторінки проставляється арабськими цифрами у правому верхньому кутку, але на титульному аркуші (перша сторінка випускної роботи) номер проставляти не слід.

Формули, які приводяться в роботи, в рукописному варіанті слід вписувати чорним чорнилом (пастою) і нумерувати арабськими цифрами. Порядковий номер приводиться в круглих дужках праворуч від формули. Він повинен складатися з номеру розділу та порядкового номеру формули, розділених крапкою. Наприклад: (1.3) означає третю формулу першого розділу.

Допускається й інший підхід до нумерації формул: усі формули, вміщені в текст випускної роботи, нумеруються наскрізно, підряд з першої до останньої. Наприклад: (5) означає п’яту формулу, вміщену у текст роботи.

Ілюстративний матеріал вміщується у відповідний підрозділ тільки після посилання на нього. В тексті випускної роботи мають бути присутніми посилання на всі вміщені рисунки.

В тексті обов’язково мають бути зроблені посилання на джерела, з яких була запозичена будь-яка статистична інформація, рисунки, таблиці, а також цитати, що їх наведено у випускній роботі. Поодинокі посилання на першоджерела можна здійснювати у виносках, що роблять знизу під текстом на відповідній сторінці (у виносці вказуються: прізвище та ініціали автора, найменування джерела, видавництво, рік видання та сторінка). Інший спосіб полягає у використанні квадратних дужок, в яких зазначається порядковий номер джерела у списку використаної літератури та відповідна сторінка (наприклад: [6, с.17]). Цей спосіб є більш зручним, особливо для джерел, посилання на які використовується неодноразово.

Перелік джерел інформації, що була використана під час виконання випускної роботи, укладають у встановленій послідовності:

• Закони України.

• Ілюстрації та нормативні акти, видані міністерствами, установами та відомствами.

• Наукова, навчально-методична, спеціальна література, видана українською або російською мовами.

• Наукова, навчально-методична, спеціальна література, видана іноземними мовами.

По кожному з перелічених підрозділів списку літератури першоджерела вміщуються у перелік в алфавітному порядку (згідно з українським або латинським - для іншомовних видань – алфавітом).

Набір елементів бібліографічного списку літературних джерел різних видів (Закон України, підручник, навчальний посібник, монографія, стаття, перекладене видання, статистичний щорічник, оригінальне зарубіжне видання), спосіб написання кожного елементу, використання розділових знаків тощо.

Додатки до випускної роботи оформляють наступним чином: у правому верхньому кутку аркуша з прописної букви пишуть слово “Додаток” та вказують його порядковий номер (знак “№” перед цифрою не ставиться). Послідовність вміщення додатків визначається порядком появи посилань на них у тексті випускної роботи. Нумерація додатків здійснюється наскрізно, підряд, від першого до останнього, арабськими цифрами.

Усі додатки, незалежно від їх характеру (звітні форми, аналітично-розрахункові таблиці, ілюстративні схеми, комп’ютерні розрахунки тощо), повинні мати заголовок, у якому відображено зміст інформації, що її має той чи інший додаток. При наявності у студента довідок про впровадження, авторських свідоцтв, актів впровадження тощо, їх (або їх копії) теж вміщують у додатки до роботи.

Порядок комплектації завершеної випускної роботи наступний:

1. Титульний лист.

2. Відзив наукового керівника.

3. Рецензія на випускну роботу.

4. Зміст випускної роботи із зазначенням сторінок, з яких починається викладання тексту відповідних розділів та підрозділів (назви розділів, що наведені у змісті та в тексті роботи, повинні повністю збігатися).

5. Вступ.

6. Основна частина, поділена на розділи та підрозділи.

7. Висновки.

8. Список літератури.

9. Додатки.

Оформлена у відповідності до сформульованих вимог та повністю укомплектована випускна робота повинна бути переплетена (зброшурована) у твердій обкладинці.

На титульному листі та на останній сторінці студент повинен поставити свій підпис та дату остаточного завершення роботи.

Завершену випускну роботу студент подає науковому керівникові для підготовки відзиву на неї. Відзив наукового керівника має містити характеристику кожного з розділів виконаної роботи, а також висновки про теоретичний рівень, глибину дослідження, цінність конкретних рекомендацій студента та ступінь їх обґрунтування. Відзив пишеться у вільній формі і може включати, окрім переліку переваг та недоліків випускної роботи, ще й характеристику особи самого студента, кола його наукових інтересів, напрямів подальшої дослідницької та практичної діяльності тощо.

В кінці відзиву міститься висновок наукового керівника щодо відповідності роботи встановленим вимогам і готовності її до захисту перед Держаною екзаменаційною комісією, а також попередня оцінка за чотирибальною шкалою (відмінно, добре, задовільно, незадовільно).

Захист випускної роботи відбувається прилюдно перед Державною екзаменаційною комісією (у подальшому ДЕК), до складу якої входять вчені, керівники підприємств та установ, головні спеціалісти та викладачі. До засідання ДЕК студент готує відповідь на 3-5 хв., в якій стисло має бути висвітлено:

• мету та завдання роботи;

• коротку характеристику об’єкту дослідження;

• основні результати дослідження, рекомендації і висновки.

Згідно з загальноприйнятою процедурою члени ДЕКу і присутні на захисті задають питання випускнику з метою виявлення рівня його спеціальної підготовки.

Результати захисту обговорюються на закритому засіданні ДЕКу, де виводиться остаточна оцінка випускної роботи. Рішення комісії оголошується її головою в той же день.

Студенти, які не подали до розгляду випускну роботу у передбачені регламентом терміни, або підготували, але не отримали допуск до захисту, а також ті, хто одержали під час захисту незадовільні оцінки, отримують академічну довідку про навчання в університеті. До повторного захисту випускна робота може бути прийнята не раніше, ніж через рік за умови її переробки або доопрацювання. Повторне проходження усієї процедури допуску і захисту випускної роботи є обов’язковим.

Випускна робота зберігається у навчальному закладі.

Критерії оцінки випускної роботи

Підсумкову, диференційовану за чотирибальною шкалою, оцінку випускної роботи визначає ДЕК. Її рішення є остаточним і оскарженню не підлягає. Якість виконаної роботи оцінюється за рядом показників:

• актуальність обраної теми;

• чіткість формулювання мети й завдань дослідження;

• структура й логіка побудови плану;

• якість і глибина наукового, теоретичного, методологічного та практичного аналізу проблеми;

• наявність критичного огляду літературних джерел та наукової полеміки;

• системність і глибина аналізу практики на матеріалах;

• організації, наявність і переконливість узагальнень і висновків з аналізу;

• дотримання вимог до оформлення;

• наявність та інформаційна змістовність ілюстративних матеріалів для захисту;

• змістовність доповіді студента про основні результати дослідження;

• правильність та чіткість відповідей на запитання членів ДЕК;

• зауваження й пропозиції, що містяться в рецензії та відгуці наукового керівника.

ВІДМІННО. Випускна робота є бездоганною; містить елементи наукової новизни; має практичне значення; доповідь логічна і стисла, проголошена вільно, із знанням справи; відгуки і рецензія позитивні; відповіді на запитання членів ДЕК правильні.

ДОБРЕ. Тема роботи розкрита, але мають місце недоліки непринципового характеру: в теоретичній частині поверхово проаналізовані літературні джерела; елементи новизни та практичного значення чітко не представлені; недостатньо використані інформаційні матеріали організації; є окремі зауваження в рецензії та відгуках; доповідь логічна, проголошена вільно; відповіді на запитання членів ДЕК в основному правильні; робота оформлена в межах вимог.

ЗАДОВІЛЬНО. Тема роботи в основному розкрита, але мають місце недоліки змістовного характеру: нечітко сформульована мета дослідження; теоретичний розділ має виражений компілятивний характер; аналіз наукової полеміки відсутній; в аналітичній частині є надлишок елементів описовості; добір інформаційних матеріалів (таблиці, схеми, графіки) не завжди обґрунтований; заходи і пропозиції, що містяться в третьому розділі, обґрунтовані непереконливо; рецензія й відгуки містять зауваження; доповідь прочитана за текстом; не всі відповіді на запитання членів ДЕК правильні або повні; є зауваження щодо оформлення роботи.

НЕЗАДОВІЛЬНО. Нечітко сформульована мета дослідження. Розділи погано пов’язані між собою; відсутній критичний огляд сучасних літературних джерел; аналіз зроблено поверхово, переважає описовість замість системності й глибини; пропоновані заходи неефективні, економічне обгрунтування неповне. Мають місце недоліки в оформленні роботи. Ілюстрації до захисту відсутні. Доповідь прочитана за текстом. Відповіді на запитання членів ДЕК неточні й неповні.

ВИПУСКНА РОБОТА ДО ЗАХИСТУ НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ. Подається готова робота науковому керівникові на перевірку або її частина на будь-якому етапі підготовки чи проходження з порушенням термінів, встановлених регламентом; написана на тему, яка своєчасно не була затверджена наказом по університету; виконана не самостійно, структура не відповідає вимогам. Зміст роботи не розкриває її теми. Не переплетена у тверду обкладинку, недбало оформлена, написана нерозбірливим почерком. Відсутні зовнішня рецензія та відгук наукового керівника.

2. Наступним етапом державної атестації студента-випускника за кваліфікаційним рівнем “бакалавр” є складання державного іспиту.

Державний іспит проходить як комплексна перевірка знань студентів з дисциплін, передбаченим навчальним планом. Відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють атестацією студентів, що навчаються за кваліфікаційним рівнем “бакалавр”, студенти складають тестовий державний іспит.

Державний іспит проводиться відповідно до Положення “Про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах”.

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ