
- •Міністерство внутрішніх справ україни
- •Передмова
- •Розділ 1. Предмет і метод статистики.
- •1.1. Поняття та предмет статистики
- •1.2. Динамічні та статистичні закономірності. Поняття закону великих чисел
- •1.3. Методи статистичної науки
- •1.4. Галузі статистичної науки
- •1.5. Організація і завдання статистичної діяльності в Україні
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 2. Поняття і предмет Правової статистики
- •2.1. Поняття, предмет і завдання правової статистики
- •2.2. Галузі та підгалузі правової статистики
- •2.3. Значення правової статистики
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 3. Історія розвитку правової статистики
- •3.1. Виникнення правової статистики
- •3.2. Розвиток судової статистики у хіх-хх ст.
- •3.3. Правова статистика у хх ст. Та сучасний стан її розвитку в Україні
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 4. Статистичне спостереження
- •4.1. Поняття про статистичне спостереження
- •4.2. План та програма статистичного спостереження
- •4.3. Види, способи, та форми спостереження
- •4.4. Помилки спостереження та способи їх усунення
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 5. Облік злочинів в правоохоронних органах
- •5.1. Реєстрація злочинів в правоохоронних органах
- •5.2. Підстави та прядок складання документів первинного обліку
- •5.3. Статистичні відомості щодо розкриття злочинів
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 6. Звітність правоохоронних органів та суду
- •6.1. Первинний облік та звітність в органах внутрішніх справ
- •6.2. Облік підсудних та форми статистичних звітів щодо роботи судів загальної юрисдикції
- •6.4. Облік адміністративних правопорушень в органах внутрішніх справ.
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 7. Зведення і групування статистичних даних
- •7.1. Поняття про статистичне зведення. Види зведення
- •7.2. Статистичні групування. Види групування
- •7.3. Основні питання методології статистичних групувань
- •7.4. Ряди розподілу
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 8. Табличні та графічні методи у правовій статистиці
- •8.1. Статистичні таблиці: поняття та їх види
- •Відомості про злочини загально-кримінальної спрямованості, вчинені у громадських місцях і на вулицях
- •8.2. Статистичні графіки, їх види та практичне значення
- •8.3. Види графіків
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 9. Абсолютні, відносні та середні величини і їх застосування у правовій статистиці
- •9.1. Поняття та види абсолютних величин і їх значення у правовій статистиці
- •Мал. 1.2. Абсолютні величини
- •9.2. Відносні величини та їх види
- •Мал. 1.3. Відносні величини
- •9.3. Середні величини, їх сутність і значення
- •9.4. Види середніх величин та способи їх обчислення
- •Кількість кримінальних справ та слідчих територіального відділу внутрішніх справ
- •9.5. Показники варіації. Мода і медіана
- •Співвідношення кількості кримінальних справ і чисельності членів групи
- •Розподіл злочинців за віком (дані умовні)
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 10. Вибіркове спостереження та його застосування у правовій статистиці
- •10.1. Поняття вибіркового спостереження
- •10.2. Поняття генеральної та вибіркової сукупностей. Похибка репрезентативності. Обсяг вибірки.
- •10.3. Відбір одиниць у вибіркову сукупність.
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 11. Ряди динаміки у правовій статистиці
- •11.1. Динамічні ряди і їх класифікація.
- •Кількість зґвалтувань, зареєстрованих в Україні
- •Питома вага злочинів, вчинених з необережності
- •Показники кількості осіб, які вчинили злочини у стані сп’яніння, серед усіх злочинців
- •Кількість неповнолітніх, хворих на наркоманію, які перебували на обліку
- •11.2. Вимоги, що забезпечують правильність побудови динамічних рядів
- •Показники кількості злочинів за попередні роки у районах а і б
- •11. 3. Прийоми перетворення динамічних рядів у ході їх аналізу.
- •Показники кількості угонів транспортних засобів в окремій області
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 12. Статистичні індекси
- •12.1. Поняття індексу та його види
- •12. 2. Застосування індексів у правовій науці
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 13. Аналіз показників правової статистики.
- •13.1. Поняття статистичного аналізу та його основні завдання
- •13. 2. Кількісні та якісні показники злочинності
- •13.3. Поняття кореляційного зв’язку (кореляції)
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 14. Загальна характеристика стану злочинності в Україні
- •14.1. Стан злочинності
- •Основні показники стану злочинності в Україні у 2005 р.
- •Результати розгляду заяв та повідомлень про злочини органами внутрішніх справ в Україні у 2006 р.
- •Результати розгляду заяв та повідомлень про злочини органами внутрішніх справ в Україні у 2006 р.
- •Прийнятого по них рішення органами внутрішніх справ в Україні у 2006 р.
- •14.2. Рівень злочинності
- •14.3. Індекс суспільної небезпечності злочинності
- •Індекс суспільної небезпечності злочинності в Україні у 2006 р.
- •14.4. Показники латентності злочинності
- •Коефіцієнти латентності злочинів в n-ському районі м. К. У 2006 р., визначені за результатами експертного опитування
- •Ступінь віктимізації населення України по окремих видах злочинів (у % до загальної кількості опитаних)
- •14.5. Динаміка злочинності
- •Динаміка кількості зареєстрованих злочинів та осіб, що їх вчинили, в Україні у 1972-2006 рр.
- •В Україні у 1996-2006 рр.
- •В Україні у 1996-2006 рр.
- •Коефіцієнту злочинності в Україні у 1996-2006 рр.
- •Динаміка злочинності в Україні в 1996-2006 рр.
- •Динаміка злочинності в Україні у 1996-2006 рр.
- •Середня кількість зареєстрованих злочинів протягом 1996-2006рр. Складала:
- •Зареєстрованих в Україні у 2002-2006 рр.
- •Місячна динаміка зареєстрованої злочинності в Україні в 2002-2006 рр.
- •Динаміка щомісячної кількості злочинів, зареєстрованих в Україні у 2002-2006 рр.
- •14.6. Порівняльна оцінка стану злочинності у різних територіальних одиницях
- •Коефіцієнт злочинності в Україні та найбільш розвинутих
- •Коефіцієнт злочинності в Україні та інших країнах колишнього срср в 2000-2006 рр. У розрахунку на 100 тис. Всього населення
- •В Україні та м. Києві у 1996-2006 рр.
- •Перелік регіонів України, ранжируваний за величиною коефіцієнта злочинності на 100 тис. Всього населення у 2006 р.
- •Переліки районів м. Києва, ранжирувані за величинами часток зареєстрованих злочинів, вчинених в цих районах, у міській злочинності та коефіцієнтів злочинності у 2002 р.
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 15. Кримінологічний аналіз окремих видів злочинів
- •15.1. Структура злочинності, види злочинів
- •15.2. Показники структури злочинності та методичні положення щодо її аналізу
- •15.3. Види злочинів за ступенем тяжкості
- •Структура зареєстрованої злочинності в Україні у 2001-2006 рр. За ступенем тяжкості
- •Тяжкості в Україні у 2006 р.
- •Тяжкості в Україні у 2001 р. Та 2006 р.
- •Структура зареєстрованої злочинності в Україні у 2001-2006 рр. За ступенем тяжкості
- •15.4. Види злочинів за спрямованістю
- •В Україні у 1996-2006 рр.
- •Структура зареєстрованої злочинності в Україні у 2001-2006 рр. За об’єктами посягання, передбаченими розділами Особливої частини Кримінального кодексу України
- •Структура злочинів, що посягають на різні об’єкти, зареєстрованих в Україні у 2001-2006 рр. І ранжируваних за величиною їх частки серед всіх зареєстрованих злочинів(у %)
- •15.5. Види злочинів за характером (змістом) злочинного діяння
- •Розподіл злочинів, зареєстрованих в Україні у 2001-2006 рр., за характером злочинного діяння
- •15.6. Види злочинів за місцем вчинення
- •Коефіцієнт злочинності Україні в містах та селах у 1992-2006 рр.
- •Кількість злочинів, вчинених у громадських місцях у 2000-2006 рр.
- •Скверах та в інших громадських місцях в Україні у 2000-2006 рр.
- •Структура злочинів, вчинених у громадських місцях, за видами місця вчинення у м. N у 2006 р.
- •15.7. Види злочинів за галуззю економіки та управління, в якій вони вчинені
- •Економічної спрямованості за галузями економіки або управління, в яких вони вчинені, в Україні у 1997 р. Та 2006 р.
- •15.8. Види злочинів за часом вчинення
- •Розподіл злочинів, вчинених у м. N у 2006 р., за днями тижня (у %)
- •Розподіл злочинів, вчинених у м. N у 2006 р., за часом доби (у %)
- •15.9. Види злочинів за складом
- •Ранжируваний перелік складів злочинів, частки яких у зареєстрованій злочинності складають один і більше відсотків, в Україні у 2001-2006 рр.
- •15.10. Види закінчених розслідуванням злочинів
- •Закінчені розслідуванням у звітному періоді, в Україні у 1996-2006 рр.
- •Кількість закінчених розслідуванням злочинів основних кримінологічних груп в Україні у 1996-2006 рр.
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 16. МетодиКа розробки прогнозів криміногенної ситуації та підготовКи типових планів Профілактики злочинності
- •16.1. Поняття кримінологічного прогнозування та його значення
- •Кримінологічне прогнозування поділяється на:
- •За типом
- •За строками
- •За масштабами
- •16.2. Методика розробки прогнозів криміногенної ситуації та методи кримінологічного прогнозування
- •16.3. Планування профілактики злочинності
- •Питання для самоконтролю
11. 3. Прийоми перетворення динамічних рядів у ході їх аналізу.
Побудований за всіма вимогами динамічний ряд далеко не завжди, на перший погляд, розкриває всі закономірності і особливості розвитку досліджуваного явища. Адже в ті чи інші проміжки часу на формування рівнів ряду впливає значна кількість об’єктивних і суб’єктивних факторів.
Тому для виявлення дійсних тенденцій розвитку якогось об’єкту статистика застосовує певні прийоми перетворення динамічних рядів, що сприяє об’єктивності досліджень. Розглянемо декілька з цих прийомів.
Укрупнення інтервалів (періодів).
Інколи реальна картина досліджуваного явища може бути виявлена тільки при укрупненні інтервалів ряду, оскільки здебільшого показники інтервального ряду подаються помісячно або по роках. Але показники багатьох об’єктів правової статистики характеризуються так званою сезонністю на рівні місяців і кварталів. Укрупнення інтервалів, тобто послідовне сумування показників ряду, покликане сприяти виявленню реальних тривалих тенденцій. Помісячний динамічний ряд може бути укрупнений до кварталів, півріч, а рівні річного ряду — до двохрічного, трьохрічного і навіть п’ятирічного.
Виявлення сезонності рівнів ряду і розрахунок її індексів.
Багато галузей статистики (демографічна, охорони здоров’я, сільського господарства) віддображають певні коливання у межах року показників сукупностей, які вони досліджують. Це стосується і правової статистики. Скажімо, кількість порушень правил дорожнього руху водіями різко збільшується у весняно-літній період, коли на дорогах знаходиться найбільше автомототранспорту. Звідси адекватне збільшення у порівнянні з зимовим періодом кількості адміністративних і кримінальних справ з приводу цих порушень, зростання навантаження на працівників дізнання і слідства. Сезонність позначається і на таких злочинах, як згвалтування, кишенькові крадіжки, угони транспортних засобів тощо. Зрозуміло, що динамічний ряд з інтервалом в рік нівелює сезонність, яка не може не цікавити дослідника.
Для встановлення індексу сезонності бажано взяти помісячні рівні ряду за три останні роки і, сумуючи їх, визначити середній показник за одиницю кожний місяць (1/12), а потім порівнюючи з цим середнім показником, який прийнято за одиницю (або 100 відсотків), всі інші показники сумарних рядів, встановити їх індекс. Для прикладу побудуємо умовну таблицю угонів транспортних засобів в області за останні три роки. Дані таблиці свідчать про сезонність цього виду злочинів і дають можливість розрахувати сили та засоби для ефективної протидії їм. Звичайно, для цього необхідно досконально встановити фактори, що обумовлюють вказану сезонність. Зауважимо також, що можливі й інші шляхи створення сезонних індексів.
Таблиця 7
Показники кількості угонів транспортних засобів в окремій області
Місяці \ Роки |
2003 |
2004 |
2005 |
Сумарний показник |
у % до сумарного показника |
у % до середньомісячного показника |
січень |
5 |
8 |
6 |
19 |
5 |
57,6 |
лютий |
8 |
10 |
11 |
29 |
7,5 |
87,9 |
березень |
7 |
10 |
6 |
23 |
6 |
69,7 |
квітень |
8 |
12 |
9 |
29 |
7,5 |
87,9 |
травень |
12 |
14 |
10 |
36 |
9 |
109,1 |
червень |
10 |
14 |
17 |
41 |
10 |
124,2 |
липень |
19 |
15 |
18 |
52 |
12 |
157,6 |
серпень |
18 |
15 |
20 |
53 |
13 |
160,6 |
вересень |
15 |
16 |
11 |
42 |
11 |
127,3 |
жовтень |
8 |
10 |
7 |
25 |
6,5 |
75,7 |
листопад |
10 |
8 |
8 |
26 |
7 |
78,8 |
грудень |
6 |
8 |
7 |
21 |
5,5 |
63,8 |
Всього |
126 |
140 |
130 |
396 |
100 |
— |
Згладжування динамічних рядів. Застосовується при наявності суттєвих коливань рівнів ряду, що заважають розглядати усталені тенденції розвитку досліджуваного явища. При цьому показники фактичного ряду, які створюють “скачущий” ряд, замінюються так званими змінними середніми, що обчислюються з трьох (або п’яти) послідовних показників рівнів із застосуванням їх уступом щоразу на один інтервал. Наприклад, маємо показники осіб, притягнутих у якості обвинувачуваних слідчими підрозділами УВС міста за 8 місяців.
Таблица 8
місяці |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
Кількість осіб притягнутих у якості обвину-вачуваних |
129 |
113 |
202 |
189 |
152 |
253 |
210 |
239 |
Візуальне вивчення даного ряду не дає змоги виявити тенденції в цьому питанні. Застосуємо згладжування.
129 + 113 + 202 113 + 202 + 189
---------------------- = 148; ----------------------- = 168;
3 3
202 + 189 + 152 189 + 152 + 253
---------------------- = 181; ----------------------- = 198;
3 3
152 + 253 + 210 253 + 210 + 239
---------------------- = 205; ----------------------- = 234.
3 3
Як бачимо, отриманий ряд перетворився у такий, що показує явну тенденцію збільшення кількості осіб, притягнутих у якості обвинувачуваних: 148; 168; 181; 198; 205; 234.
Змикання динамічних рядів є прийомом, пов’язаним з поєднанням здебільшого двох динамічних рядів, рівні яких вирахувані за різною методикою або за однією методикою, але за різними територіальними межами. Якщо є потреба продовжити динамічний ряд на території нового територіального утворення, що включає в себе і територію, яка досліджувалася раніше, без змикання рядів не обійтися. В таких випадках за базу (100 %) береться рік (квартал, місяць), у який сталася зміна кордонів і тоді ми отримуємо два динамічних ряди, які мають одну базу порівняння. Це дає можливість їх зімкнути і розглядати як один (зімкнутий) ряд. Складемо умовну таблицю розрахунку кількості порушених кримінальних справ у районі по роках.
Таблиця 9
Рік
|
Кількість порушених Кримінальних справ |
2004 р. = 100 % |
Зімкнутий ряд 2004 р. = 100 % | ||
|
До укрупнення |
після укрупнення |
до укрупнення |
після укрупнення | |
2000 |
160 |
|
114 |
|
114 |
2001 |
170 |
|
121 |
|
121 |
2002 |
140 |
260 |
100 |
100 |
100 |
2003 |
|
380 |
|
146 |
146 |
2004 |
|
420 |
|
162 |
162 |
Отже, взявши показники 2002 року у старому і новому значенні за 100 %, будуємо єдиний зімкнутий ряд динаміки, що дає змогу співставити показники “старого” ряду з “новим” у відносних величинах.
Інтерполяція і екстраполяція динамічного ряду. В ході побудови динамічного ряду виникають ситуації, коли за окремі періоди, що складають цей ряд, показники з різних причин відсутні. Для поновлення цих показників застосовується інтерполяція (тобто зміна динамічних рядів). Елементарним прийомом в цьому разі є сумування попереднього і послідуючого рівнів динамічного ряду, які відомі, з діленням цього результату навпіл. Наприклад ми маємо показники кількості зареєстрованих злочинів по роках у районі: 2003 р. – 183; 2004 р. – 204; 2005 р. – даних немає; 2006 р. – 226. Отже, зробимо розрахунки: (204 + 226) : 2 = 215. Саме таку кількість злочинів можна вважати найближчою до істини у 2005 р.
Застосуємо наш прийом до існуючих показників злочинності. В Україні з 2005 року спостерігається тенденція росту рівня злочинності. Ось дані статистичної звітності: 2005 рік - зареєстровано 642000 злочинів; у 1996 році - 617000; у 1998 році - 589000. Припустимо, що показники 1996 року нам невідомі. Отже, отримаємо: (642000 + 584000) : 2 = 615500 злочинів, що близько до статистичних даних. Звичайно, такі підрахунки допустимі лише в умовах сталої тенденції розвитку показників динамічного ряду.
Існує також потреба продовжити динамічний ряд у недалеке майбутнє (як правило, не більше року), оскільки прогностична функція є невід’ємною складовою статистичного аналізу. В цих випадках застосовується лінійна екстраполяція динамічного ряду, тобто його продовження у майбутнє на основі використання рівнів цього ряду, що склався з достатньої кількості інтервалів. Знову ж таки, тут необхідна відносна стабільність тенденцій розвитку певного явища. При цьому ряд будується як з абсолютних показників, так і відносних — коефіцієнтів. Відносна сталість розвитку досліджуваного об’єкта дає можливість прогнозування з досить високим ступенем вірогідності. Для складання прогнозів на більш віддалену перспективу застосовується екстраполяція, пов’язана з математичним моделюванням тенденцій розвитку тих чи інших явищ.
Аналіз динамічних рядів злочинності має ті ж функції, що й наука кримінологія. Дійсно, динамічний ряд дає досить вірогідний опис розвитку злочинності; з його допомогою можна отримувати пояснення більшості закономірностей. Аналіз динамічних рядів злочинності лежить в основі більшості моделей, запропонованих для прогнозування злочинності. Результати аналізу динамічних рядів широко використовується при розробці заходів щодо протидії злочинності, зокрема в процесі кримінологічного планування, удосконалювання кримінального та кримінально-процесуального законодавства, практики призначення й виконання кримінальних покарань і т.п. Таким чином, методи аналізу динамічних рядів злочинності необхідні і важливі як для кримінології так і для всіх юридичних наук.
Користь аналізу динамічних рядів злочинності полягає у вирішенні ряду проміжних завдань, які можна розділити на описові, пояснювальні, прогностичні й управлінські.
Стосовно до мети адекватного опису руху злочинності в часі центральним завданням є розкладання динамічного ряду. Під розкладанням розуміється виділення складових динамічного ряду - тренда, регулярних коливань щодо тренда, сезонних коливань і випадкового ефекту.
Методи аналізу динамічних рядів злочинності поки не знайшли поширеного застосування в інформаційно-аналітичній діяльності органів внутрішніх справ, хоча вони є ефективними, а часом і єдиними засобами рішення ряду практично значимих завдань: оцінки оперативної обстановки в регіоні, порівняння стану правопорядку в регіонах, визначення ефективності заходів боротьби зі злочинністю. Таке положення пов'язано з недостатньою підготовкою практичних працівників.