78.Поняття та ознаки юридичної відповідальності

Юридична відповідальність — застосування до правопорушника уповноваженою особою передбаченої санкцією юридичної норми міри державного примусу, вираженого у формі позбавлень особистого, майнового або організаційного характеру.

Ознаки юридичної відповідальності:

Передбачає державний примус — особа виконує певні обов’язки незалежно від власної волі.

Кількісний показник — юридична відповідальність — це не державний примус „взагалі”, а певна, окреслена правовою нормою, міра державного примусу — в санкції юридичної норми, що була порушена, чітко передбачається характер і обсяг покарання (наприклад, термін ув’язнення чи визначений розмір штрафу).

Наявність визначеної підстави. Підстави юридичної відповідальності — це необхідна єдність її фактичних і правових передумов, без яких вона не може бути реалізована. Фактичною підставою юридичної відповідальності є вчинення правопорушення. Юридичною підставою відповідальності є 1) нормативні приписи, які чітко фіксують елементи складу правопорушення і містять його юридичні ознаки, та 2) правозастосувальний акт, у якому дається юридична кваліфікація вчинку і міститься рішення про накладення покарання.

1Правопорушення тягне за собою негативні наслідки для правопорушника у вигляді обмеження його прав (позбавлення волі, батьківських прав тощо) або покладення на нього додаткових обов’язків (сплата пені, здійснення певних дій тощо).

2Накладення стягнень здійснюється в ході правозастосувальної діяльності компетентним органом державної влади за строго визначеною законодавством процедурою і формою. Це означає, що поза процесуальною формою юридична відповідальність неможлива.

Види юридичної відповідальності:

-Конституційна — різновид юридичної відповідальності, що має складний політико-правовий характер (наприклад, імпічмент Президента, відставка уряду тощо).

-Адміністративна — настає за рішенням адміністративних судів чи постановою адміністративних органів на підставі Кодексу про адміністративні правопорушення.

-Цивільна — настає за рішенням суду на підставі цивільного законодавства.

-Дисциплінарна — настає на підставі наказу роботодавця відповідно до Кодексу законів про працю за вчинення дисциплінарного проступку.

-Матеріальна — настає на підставі наказу роботодавця відповідно до Кодексу законів про працю за завдання підприємству матеріальної шкоди.

-Кримінальна — настає за вироком суду на підставі Кримінального Кодексу Укр за вчинення злочину.

79.Мета і функції юридичної відповідальності

Соціальне призначення юридичної відповідальності як засобу охорони і захисту суспільних відносин від будь-яких незаконних порушень реалізується в її цілях і функціях.

   Мета — це той кінцевий результат, на який спрямована юридична відповідальність. Мета юридичної відповідальності — це конкретний вияв загальних цілей права, серед яких виділяють регулювання і охорону суспільних відносин.

   Головними цілями юридичної відповідальності, що випливають із загальних цілей права, є:

1) забезпечення нормального функціонування механізму правового регулювання шляхом гарантування реалізації суб’єктами правових відносин суб’єктивних прав і юридичних обов’язків;

2) охорона існуючого державного ладу та суспільного порядку;

3) утвердження законності і захист правопорядку;

4) захист прав і свобод громадян від незаконних порушень;

5) покарання винного у скоєнні правопорушення;

6) попередження скоєння правопорушень у майбутньому.

   Мета юридичної відповідальності реалізується через її відповідні функції, які відображають основні напрями впливу юридичної відповідальності на суспільні відносини. Саме у функціях юридичної відповідальності розкривається її роль і значення в забезпеченні реалізації, охорони і захисту прав і свобод особи. Головними функціями юридичної відповідальності, які органічно випливають з її цілей, виступають регулятивна і охоронна. Похідними від цих функцій є штрафна (каральна), правовідновлювальна, попереджувальна, виховна та стимулююча.

   Підставами юридичної відповідальності є:

1) факт скоєння правопорушення;

2) наявність у діях особи складу правопорушення;

3) наявність відповідної правової норми, яка передбачає притягнення до юридичної відповідальності за певне правопорушення;

4) акт застосування права (вирок суду, рішення адміністративного органу тощо).