- •1.Поняття теорії держави і права як фундаментальної юридичної науки, навчальної дисципліни.
- •2.Предмет і методологія теорії держави та права.
- •3.Функцій теорії держави і права .
- •4.Система юридичних наук і місце в них теорії держави і права.
- •5.Поняття та ознаки держави.
- •6.Поняття суверенітету та його види. Суверенітет державної влади.
- •7. Право і держава: аспекти співвідношення
- •8. Теорії виникнення держави
- •9. Історичні типи держави.
- •10 Політична система суспільства: поняття, основні функції та елементи.
- •11. Місце держави в політичній системі суспільства
- •12,13,14.Поняття та види функції держави
- •15.Форми і методи здійснення функцій держави.
- •16. Поняття та елементи форми держави
- •17.Поняття та види форми правління
- •18.Форми державного устрою
- •19.Поняття та види державно – правового режиму
- •20. Характеристика демократичного державно-правового режиму
- •21. Особливості елементів форм Українськой держави
- •22. Механізму держави як система державних організацій
- •23. Поняття та структура державного апарата
- •24. Принципи апарату держави
- •25.Поняття та ознаки органів держави
- •26. Види органів держави
- •1) За місцем у системі державного апарату:
- •27. Поняття та ознаки правова держава
- •28. Поняття та ознаки соціальної держави
- •29.Поняття громадянського суспільства та його співвідношення з правовою державою.
- •30.Доктрина держави загального благоденства
- •31.Основні ідеї марксиського вчення про державу
- •32. Поняття предмету та методу правового регулювання
- •33.Поняття та ознаки права
- •34. Принципи права та їх характеристика
- •35.Поняття та види функцій права
- •36. Характеристика спеціально-юридичніх функцій права
- •37. Поняття та види суб’єктів права
- •38.Поняття системи права
- •39. Структура права та характеристика його елементів
- •40.Основні елементи системи права
- •41. Поняття і зміст системи законодавства
- •42. Співвідношення системи права і системи законодавства
- •43. Поняття і види систематизації нормативно-правових актів
- •44.Поняття і класифікація соціальних норм
- •II. За способом існування:
- •III. За способом забезпечення:
- •IV. За особливістю сфери відносин, що регулюються:
- •45. Види норм права
- •46. Структура норм права. Види структурних елементів
- •47. Норма права: поняття, ознаки, структура. Співвідношення норм права та статті нормативно-правового акту.
- •48. Суб’єкти та види правотворчості
- •50.Поняття та види форм права
- •51.Норматив.-прав.Акт як основна форма права.
- •52.Види нормативні-правових актів
- •53.Поняття та види законів. Коротка характеристика головних стадій законодавчого процесу
- •54.Дія нормативно-правових актів в просторі і за колом осіб.
- •55.Дія нормативно-правових актів у часі.
- •56. Форми реалізіції норм права
- •57. Застосування норм права як особлива форма його реалізації
- •58. Стадії правозастосовчого процесу
- •59. Основні вимоги до правильного застосування норм права
- •2. Обґрунтованості:
- •4. Справедливості:
- •60.Тлумачення правових норм: поняття та необхідність.
- •61.Способи тлумачення норм права
- •62.Офіцийне та неофіційне тлумачення норм права
- •63.Види тлумачення норм права за обсягом їх змісту
- •64. Прогалини в праві та шляхи їх подолання в практиці застосування. Аналогія закону і аналогія права.
- •65.Поняття та основні ознаки правовідносин
- •66. Види правовідносин
- •67.Склад правовідносин
- •68.Зміст правовідносин
- •69. Об'єкти правовідносин: поняття та види
- •70.Суб'єктивне право і суб'єктивний обов'язок як зміст правовідносин
- •71. Поняття та класифікація Юр. Фактів
- •72.Види правової поведінки
- •73.Правова поведінка:поняття та ознаки
- •74.Поняття та ознаки правомірної поведінки
- •75. Види правомірної поведінки.
- •76.Правопорушення
- •77.Юридичний склад правопорушення.
- •78.Поняття та ознаки юридичної відповідальності
- •79.Мета і функції юридичної відповідальності
- •80. Підстави звільнення від юридичної відповідальності. Презумція невинності.
- •81. Обставини, які виключають юридичну відповідальність.
- •82. Види юридичної відповідальності
- •83.Гарантії законності
- •84.Поняття та види законності
- •86. Мета і функції юридичної відповідальності
- •87. Поняття, структура та види правосвідомості.
- •88. Поняття і загальна характеристика правової культури
- •89. Правове регулювання як різновид правового впливу на суспільні відносини.
- •90. Стадії процесу правового регулювання
- •91. Механізм, основні елементи правового регулювання
- •92. Типи правового регулювання.
- •93.Поняття і структура правової системи.
- •94.Основні правові сім’ї сучасного світу.
- •95. Поняття та елементи правового статусу особи.
10 Політична система суспільства: поняття, основні функції та елементи.
Теорію держави та права, предмет якої становлять інституціональні елементи державно-правової організації суспільства, цікавить передусім вузьке поняття політичної системи, що з огляду на попереднє розуміння виокремлює її інституціональний аспект і саме тому його можна назвати політичною організацією суспільства.
Можна вирізнити такі елементи політичної системи суспільства:
держава в її інституціональному аспекті як орган (система органів) здійснення політичної влади та управління в загальнонаціональному вимірі;
політичні партії, які акумулюють політичні настрої населення, виробляють програми загальнонаціонального розвитку, беруть участь у виборах і діяльності представницьких органів влади;
об'єднання (блоки) політичних партій та політичні рухи.
В сучасному демократичному суспільстві держава, яка є стрижневим суб'єктом відносин політичної влади, не повинна претендувати на монополію у вирішенні проблем політичного розвитку країни. Недержавні формування, хоча безпосередньо і не здійснюють політичної влади, але беруть участь у боротьбі за прийняття тих чи інших державних рішень, за їх реалізацію або контроль за їх здійсненням, за зміну державної політики.
Проголошення політичної багатоманітності однією із засад державного устрою, функціонування та розвитку сучасної державності ( ст. 15 Конституції України) означає визнання активної ролі політичних партій у суспільстві, коли загальні напрямки соціального розвитку акумулюються і формуються передусім у площині інтересів громадянського суспільства на засадах вільної конкуренції політичних поглядів та програм.
11. Місце держави в політичній системі суспільства
Держава займає центральне місце у політичній системі суспільства.
Таке місце держави у політичній системі суспільства зумовлюється тим, що тільки держава
– виступає офіційним, тобто формальним, представником усього населення країни через представницький вищий орган законодавчої влади;
– є уособленням суверенітету народу (нації), результатом реалізації права народу на самовизначення;
– здатна забезпечити і захистити основні права людини, всіх людей, що перебувають на її території;
– покликана задовольняти загальносоціальні потреби, вирішувати загальносуспільні справи, виконувати загальносоціальні функції даного суспільства;
– має у своєму розпорядженні апарат, необхідний для виконання вказаних функцій;
– встановлює загальнообов'язкові для всіх суб'єктів суспільного життя правила поведінки — юридичні норми;
– володіє владою суверенною, тобто верховною, самостійною і формально незалежною.
Державі, як елементові політичної системи, притаманні такі ознаки:
– наявність території, тобто частини земної кулі, що відокремлена кордонами, на яку розповсюджуються повноваження держави і де проживає населення, усі громадяни даної держави;
– суверенітет;
– державна влада;
– державний апарат, як система державних органів, які здійснюють завдання і функції держави;
-повноваження видавати юридичні норми.
12,13,14.Поняття та види функції держави
Функції держави — це основні напрямки діяльності держави, в яких знаходять свій вираз її сутність, завдання і цілі.
Здійснення функцій держави має постійний, систематичний характер і відбувається протягом всього часу існування об'єктивно обумовлених завдань, що стоять перед державою. У той же час, необхідно пам'ятати, що функції держави не є поняттям статичним, тобто раз і на завжди даним і незмінним. Вони виникають, здійснюються, розвиваються і зникають відповідно до тих завдань, які стоять перед державою у конкретно історичних умовах. Таким чином, функції держави знаходяться у тісному зв'язку між собою і з тими суспільними відносинами, на які держава намагається активно впливати, відповідно до своїх потреб, всією своєю політикою. Саме функції держави характеризують саму суть державного впливу на суспільні відносини.
Здійснення державних функцій — це складний і багатоплановий процес впливу держави, її відповідних структур на певне коло суспільних відносин. Різноманітність і особливості суспільних відносин обумовлюють існування у держави досить широкого кола відповідних функцій. За певними визначеними критеріями функції можна поділити на ряд груп:
за соціальним значенням державної діяльності функції держави поділяються на:
основні, що характеризують призначення держави, найбільш загальні, найважливіші напрямки її діяльності на певному етапі розвитку. Вони здійснюються не окремими державними органами, а, різною мірою, багатьма ланками державного апарату;
додаткові (допоміжні), що є складовими елементами основних функцій, але самі по собі не розкривають сутності держави.
за сферами діяльності держави її основні функції поділяються на:
внутрішні функції, що здійснюються в межах даної держави і в яких виявляється її внутрішня політика. Внутрішні функції держави здійснюються в наступних сферах:
економічній;
культурній;
соціальній;
підтримки порядку
зовнішні функції, що забезпечують здійснення її зовнішньої політики.
До них належать такі функції, як підтримання міжнародного миру, міжнародне економічне співробітництво, організація міждержавних зв'язків тощо. Слід мати на увазі, що в державах різних типів і на різних етапах їхнього розвитку кількість і зміст як внутрішніх, так і зовнішніх функцій може змінюватися.
за часом здійснення, або за тривалістю у часі їхнього здійснення державні функції поділяються на:
постійні, що здійснюються протягом всього часу існування держави. До цього виду належать, наприклад, охорона країни, охорона правопорядку тощо;
тимчасові функції, що здійснюються протягом певного періоду існування держави чи пов'язані з певним фактом. Прикладом може бути розробка конституційного законодавства, ліквідація наслідків стихійного лиха чи соціального конфлікту;
за сферою суспільного життя:
економічні;
політичні;
гуманітарні.
Відповідно, вони можуть поділятися на внутрішні і зовнішні.
До внутрішніх функцій належать:
а) в економічній сфері:
господарсько-стимулююча, суть якої полягає у створенні умов для розвитку виробництва на основі рівноправного визнання і захисту різних форм власності;
господарсько-організаторська;
науково-організаторська.
б)у політичній сфері:
створення та забезпечення функціонування правових механізмів демократичного суспільства (виборча система, забезпечення діяльності політичних партій та недержавних структур);
охорона конституційного ладу та громадського порядку
в) в гуманітарній сфері:
закріплення, забезпечення та охорона прав і свобод людини;
охорона навколишнього середовища;
соціальне забезпечення та захист населення;
організація функціонування закладів науки, освіти та культури.