31.Основні ідеї марксиського вчення про державу

Походження держави, за Марксом і Енгельсом, обумовлено утворенням антагоністичних класів. Держава, писав Енгельс у книзі «Походження сім´ї, приватної власності і держави» (1864 p.), виникла в результаті появи приватної власності і зв´язаного з цим розколом суспільства на класи з непримиренними інтересами. Вона — сила, що стоїть над суспільством і примирює зіткнення класових інтересів. Панівний клас складається з представників нової «аристократії багатства», відтісняючих на задній план стару родову знать.

Ознаки держави: «у порівнянні зі старою родовою організацією, — писав Енгельс, — держава відрізняється, по-перше, поділом підданих держави за територіальним діленням,... друга відмінна риса — встановлення публічної влади...» її відмінність від суспільної влади, по-перше, полягає у класовому характері; по-друге, вона відособлена, відділена від народу; по-третє, вона «складається не тільки з озброєних людей, але і з матеріальних придатків, в´язниць і примусових установ усякого роду, що були невідомі родовому устрою»; по-четверте, «для утримання цієї публічної влади необхідні внески громадян — податки»; по-п´яте, володіючи владою і правом стягнення податків, особлива група осіб, особливий апарат управління і примусу стає, як орган суспільства, над суспільством. Безпосереднім втіленням, особливою організацією цієї влади і є держава.

Сутність держави, пояснювали основоположники марксизму, це — суспільний інститут, за допомогою якого економічно панівний клас стає також політично пануючим, набуваючи тим самим нові засоби для реалізації своїх класово-історичних задач. На їх думку, будь-яка експлуататорська держава «в усі типові періоди є державою виключно пануючого класу і у всіх випадках залишається, власне кажучи, машиною для придушення пригнобленого, експлуатованого класу». Вона виступає як політична організація панівних класів, що служить для утримання в покорі експлуатованої більшості. Така сутність держави зберігається у всіх історичних типів державності — рабовласницької, феодальної, капіталістичної. Сучасна держава, писав Маркс у «Капіталі», — «сукупний капіталіст загальних справ». Або: «Сучасна державна влада — це тільки комітет, керуючий загальними справами всього класу буржуазії».

32. Поняття предмету та методу правового регулювання

Предмет правового регулювання — це сукуп­ність суспільних відносин, урегульованих правом. Властивості предмета правового регулювання:

-  вольовий («ідеологічний») характер суспіль­них відносин;

-  здатність суспільних відносин бути об'єктом зовнішнього контролю;

-  істотне значення суспільних відносин для функціонування і розвитку держави.

Метод правового регулювання — це специфіч­ний спосіб владного впливу держави на суспільні відносини, котрий здійснюється за допомогою юри­дичних засобів.

Метод правового регулювання характеризується:

-  колом суб'єктів, яких держава визнає право­здатними і дієздатними;

-  змістом та обсягом правового статусу суб'єк­тів певних відносин;

-  порядком формування, встановлення юри­дичних прав і обов'язків суб'єктів;

-  ступенем визначеності змісту юридичних прав і обов'язків;

-  співвідношенням основних регулятивних за­собів впливу на поведінку — повноважень (дозво­лів), обов'язків та заборон;

-  порядком (процедурою) здійснення юридич­них прав та обов'язків;

-  способами примусового забезпечення прав і обов'язків.