- •1.Поняття теорії держави і права як фундаментальної юридичної науки, навчальної дисципліни.
- •2.Предмет і методологія теорії держави та права.
- •3.Функцій теорії держави і права .
- •4.Система юридичних наук і місце в них теорії держави і права.
- •5.Поняття та ознаки держави.
- •6.Поняття суверенітету та його види. Суверенітет державної влади.
- •7. Право і держава: аспекти співвідношення
- •8. Теорії виникнення держави
- •9. Історичні типи держави.
- •10 Політична система суспільства: поняття, основні функції та елементи.
- •11. Місце держави в політичній системі суспільства
- •12,13,14.Поняття та види функції держави
- •15.Форми і методи здійснення функцій держави.
- •16. Поняття та елементи форми держави
- •17.Поняття та види форми правління
- •18.Форми державного устрою
- •19.Поняття та види державно – правового режиму
- •20. Характеристика демократичного державно-правового режиму
- •21. Особливості елементів форм Українськой держави
- •22. Механізму держави як система державних організацій
- •23. Поняття та структура державного апарата
- •24. Принципи апарату держави
- •25.Поняття та ознаки органів держави
- •26. Види органів держави
- •1) За місцем у системі державного апарату:
- •27. Поняття та ознаки правова держава
- •28. Поняття та ознаки соціальної держави
- •29.Поняття громадянського суспільства та його співвідношення з правовою державою.
- •30.Доктрина держави загального благоденства
- •31.Основні ідеї марксиського вчення про державу
- •32. Поняття предмету та методу правового регулювання
- •33.Поняття та ознаки права
- •34. Принципи права та їх характеристика
- •35.Поняття та види функцій права
- •36. Характеристика спеціально-юридичніх функцій права
- •37. Поняття та види суб’єктів права
- •38.Поняття системи права
- •39. Структура права та характеристика його елементів
- •40.Основні елементи системи права
- •41. Поняття і зміст системи законодавства
- •42. Співвідношення системи права і системи законодавства
- •43. Поняття і види систематизації нормативно-правових актів
- •44.Поняття і класифікація соціальних норм
- •II. За способом існування:
- •III. За способом забезпечення:
- •IV. За особливістю сфери відносин, що регулюються:
- •45. Види норм права
- •46. Структура норм права. Види структурних елементів
- •47. Норма права: поняття, ознаки, структура. Співвідношення норм права та статті нормативно-правового акту.
- •48. Суб’єкти та види правотворчості
- •50.Поняття та види форм права
- •51.Норматив.-прав.Акт як основна форма права.
- •52.Види нормативні-правових актів
- •53.Поняття та види законів. Коротка характеристика головних стадій законодавчого процесу
- •54.Дія нормативно-правових актів в просторі і за колом осіб.
- •55.Дія нормативно-правових актів у часі.
- •56. Форми реалізіції норм права
- •57. Застосування норм права як особлива форма його реалізації
- •58. Стадії правозастосовчого процесу
- •59. Основні вимоги до правильного застосування норм права
- •2. Обґрунтованості:
- •4. Справедливості:
- •60.Тлумачення правових норм: поняття та необхідність.
- •61.Способи тлумачення норм права
- •62.Офіцийне та неофіційне тлумачення норм права
- •63.Види тлумачення норм права за обсягом їх змісту
- •64. Прогалини в праві та шляхи їх подолання в практиці застосування. Аналогія закону і аналогія права.
- •65.Поняття та основні ознаки правовідносин
- •66. Види правовідносин
- •67.Склад правовідносин
- •68.Зміст правовідносин
- •69. Об'єкти правовідносин: поняття та види
- •70.Суб'єктивне право і суб'єктивний обов'язок як зміст правовідносин
- •71. Поняття та класифікація Юр. Фактів
- •72.Види правової поведінки
- •73.Правова поведінка:поняття та ознаки
- •74.Поняття та ознаки правомірної поведінки
- •75. Види правомірної поведінки.
- •76.Правопорушення
- •77.Юридичний склад правопорушення.
- •78.Поняття та ознаки юридичної відповідальності
- •79.Мета і функції юридичної відповідальності
- •80. Підстави звільнення від юридичної відповідальності. Презумція невинності.
- •81. Обставини, які виключають юридичну відповідальність.
- •82. Види юридичної відповідальності
- •83.Гарантії законності
- •84.Поняття та види законності
- •86. Мета і функції юридичної відповідальності
- •87. Поняття, структура та види правосвідомості.
- •88. Поняття і загальна характеристика правової культури
- •89. Правове регулювання як різновид правового впливу на суспільні відносини.
- •90. Стадії процесу правового регулювання
- •91. Механізм, основні елементи правового регулювання
- •92. Типи правового регулювання.
- •93.Поняття і структура правової системи.
- •94.Основні правові сім’ї сучасного світу.
- •95. Поняття та елементи правового статусу особи.
28. Поняття та ознаки соціальної держави
Соціальна правова держава — це політична організація суспільства, у якому право пов'язує і підкоряє собі державну владу, а основні права особи та її соціальна безпека складають зміст свободи, заснованої на законах, які приймаються і піддаються зміні законним шляхом.
Крім звичайних ознак, характерних для будь-якої держави, соціальна правова держава, як вища форма політичного буття, яку виробило людство, має низку специфічних ознак:
1. Пов'язаність державної влади правом і його панування у всіх сферах суспільного життя: свобода може бути досягнута лише у тому разі, якщо державна влада обмежується правом, ставиться під контроль права, функціонує у поєднанні та у взаємодії з громадянським суспільством у рамках права
2. Відповідність закону праву і його верховенство, тобто право як міра свободи і справедливості набуває відпрацьований в законі зміст; конституційний закон має пряму дію.
3. Пов'язаність законом рівною мірою як громадян та їх об'єднань (комерційних і некомерційних), так і державних органів, посадових осіб. Стосовно громадян та їх об'єднань діє загальнодозвільний принцип: «дозволено все, крім прямо забороненого законом».
4. Законодавче закріплення і реальне забезпечення основних прав людини — наявність налагодженого правового механізму їх охорони і захисту (включаючи рівень прямого конституційного захисту).
5. Побудова відносин особи та держави на основі взаємної відповідальності, як особа є відповідальною перед державою, так і держава відповідає перед особою за невиконання обов'язків.
6. Поділ державної влади між законодавчими, виконавчими і судовими органами: їх незалежність і єдність; недопустимість підміни функцій один одного; дійовість механізму «стримувань і противаг».
7. Законний (легальний) шлях прийняття законів та їх змін — шлях виявлення волі народу безпосередньо (референдум) або опосередковано (через представницький орган). Уся повнота законодавчої влади в представницькому органі здійснюється представниками народу, обраними з його осередку.
8. Наявність ефективних форм контролю і нагляду за здійсненням законів та інших нормативно-правових актів.
9. Можливість особи домагатися конкретного мінімуму соціальних благ завдяки гарантуванню державою її соціальної безпеки — мінімальний (достатній) рівень життя кожному громадянину та його підвищення.
10. Можливість громадян домагатися забезпечення державою їх соціального захисту, підняття рівня соціально-економічних прав громадян до рівня основних прав.
11. Здійснення державою соціальної допомоги громадянам, не спроможним (не зі своєї вини) відповідати за свій добробут — йдеться про забезпечення гарантованого життєвого рівня соціальне ранимих верств населення — старих, непрацездатних (хворих), безробітних з не залежних від них причин.
12. Забезпечення державою соціальної функції власності — власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству: завдавати шкоди правам, свободам і гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
13. Проведення державою політики соціальної поступки — вирішення всіх питань на шляхах згоди і порозуміння різноманітних соціальних груп, глибокої поваги до особи незалежно від її соціального стану, захисту від усякого посягання на її життя, здоров'я і особисту гідність.
Держава є соціальною, правовою остільки, оскільки вона гарантує людині свободу вияву.
- як індивіду, який відрізняється від інших фізичними і психічними якостями, тобто має індивідуальність;
- як члену соціального організму, яким є громадянське суспільство, тобто індивіду, який входить до складу громадських і професійних груп і організацій;
- як громадянину, який є підданим держави