- •1.Поняття теорії держави і права як фундаментальної юридичної науки, навчальної дисципліни.
- •2.Предмет і методологія теорії держави та права.
- •3.Функцій теорії держави і права .
- •4.Система юридичних наук і місце в них теорії держави і права.
- •5.Поняття та ознаки держави.
- •6.Поняття суверенітету та його види. Суверенітет державної влади.
- •7. Право і держава: аспекти співвідношення
- •8. Теорії виникнення держави
- •9. Історичні типи держави.
- •10 Політична система суспільства: поняття, основні функції та елементи.
- •11. Місце держави в політичній системі суспільства
- •12,13,14.Поняття та види функції держави
- •15.Форми і методи здійснення функцій держави.
- •16. Поняття та елементи форми держави
- •17.Поняття та види форми правління
- •18.Форми державного устрою
- •19.Поняття та види державно – правового режиму
- •20. Характеристика демократичного державно-правового режиму
- •21. Особливості елементів форм Українськой держави
- •22. Механізму держави як система державних організацій
- •23. Поняття та структура державного апарата
- •24. Принципи апарату держави
- •25.Поняття та ознаки органів держави
- •26. Види органів держави
- •1) За місцем у системі державного апарату:
- •27. Поняття та ознаки правова держава
- •28. Поняття та ознаки соціальної держави
- •29.Поняття громадянського суспільства та його співвідношення з правовою державою.
- •30.Доктрина держави загального благоденства
- •31.Основні ідеї марксиського вчення про державу
- •32. Поняття предмету та методу правового регулювання
- •33.Поняття та ознаки права
- •34. Принципи права та їх характеристика
- •35.Поняття та види функцій права
- •36. Характеристика спеціально-юридичніх функцій права
- •37. Поняття та види суб’єктів права
- •38.Поняття системи права
- •39. Структура права та характеристика його елементів
- •40.Основні елементи системи права
- •41. Поняття і зміст системи законодавства
- •42. Співвідношення системи права і системи законодавства
- •43. Поняття і види систематизації нормативно-правових актів
- •44.Поняття і класифікація соціальних норм
- •II. За способом існування:
- •III. За способом забезпечення:
- •IV. За особливістю сфери відносин, що регулюються:
- •45. Види норм права
- •46. Структура норм права. Види структурних елементів
- •47. Норма права: поняття, ознаки, структура. Співвідношення норм права та статті нормативно-правового акту.
- •48. Суб’єкти та види правотворчості
- •50.Поняття та види форм права
- •51.Норматив.-прав.Акт як основна форма права.
- •52.Види нормативні-правових актів
- •53.Поняття та види законів. Коротка характеристика головних стадій законодавчого процесу
- •54.Дія нормативно-правових актів в просторі і за колом осіб.
- •55.Дія нормативно-правових актів у часі.
- •56. Форми реалізіції норм права
- •57. Застосування норм права як особлива форма його реалізації
- •58. Стадії правозастосовчого процесу
- •59. Основні вимоги до правильного застосування норм права
- •2. Обґрунтованості:
- •4. Справедливості:
- •60.Тлумачення правових норм: поняття та необхідність.
- •61.Способи тлумачення норм права
- •62.Офіцийне та неофіційне тлумачення норм права
- •63.Види тлумачення норм права за обсягом їх змісту
- •64. Прогалини в праві та шляхи їх подолання в практиці застосування. Аналогія закону і аналогія права.
- •65.Поняття та основні ознаки правовідносин
- •66. Види правовідносин
- •67.Склад правовідносин
- •68.Зміст правовідносин
- •69. Об'єкти правовідносин: поняття та види
- •70.Суб'єктивне право і суб'єктивний обов'язок як зміст правовідносин
- •71. Поняття та класифікація Юр. Фактів
- •72.Види правової поведінки
- •73.Правова поведінка:поняття та ознаки
- •74.Поняття та ознаки правомірної поведінки
- •75. Види правомірної поведінки.
- •76.Правопорушення
- •77.Юридичний склад правопорушення.
- •78.Поняття та ознаки юридичної відповідальності
- •79.Мета і функції юридичної відповідальності
- •80. Підстави звільнення від юридичної відповідальності. Презумція невинності.
- •81. Обставини, які виключають юридичну відповідальність.
- •82. Види юридичної відповідальності
- •83.Гарантії законності
- •84.Поняття та види законності
- •86. Мета і функції юридичної відповідальності
- •87. Поняття, структура та види правосвідомості.
- •88. Поняття і загальна характеристика правової культури
- •89. Правове регулювання як різновид правового впливу на суспільні відносини.
- •90. Стадії процесу правового регулювання
- •91. Механізм, основні елементи правового регулювання
- •92. Типи правового регулювання.
- •93.Поняття і структура правової системи.
- •94.Основні правові сім’ї сучасного світу.
- •95. Поняття та елементи правового статусу особи.
6.Поняття суверенітету та його види. Суверенітет державної влади.
Суверенітет держави — політико-юридична властивість державної влади, яка означає її верховенство і повноту всередині країни, незалежність і рівноправність ззовні.
Відрізняють дві сторони державного суверенітету:
внутрішню: виражає верховенство і повноту державної влади відносно до усіх інших організацій у політичній системі суспільства, її монопольне право на законодавство, управління і юрисдикцію усередині країни в межах усієї державної території;
зовнішню: виражає незалежність і рівноправність держави як суб'єкта міжнародного права у взаємовідносинах з іншими державами, недопустимість втручання у внутрішньодержавні справи ззовні.
Внутрішній суверенітет називають ще законодавчим суверенітетом, оскільки він припускає право законодавчої влади видавати закони.
У Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р. зазначені такі ознаки державного суверенітету України:
1) верховенство (інакше: прерогатива влади) -- відсутність іншої більш високої суспільної влади на території країни: державна влада може скасувати, визнати недійсним будь-який прояв усякої іншої суспільної влади;
2) самостійність — можливість самостійно приймати рішення усередині країни і ззовні за дотримання норм національного та міжнародного права;
3) повнота (інакше: універсальність) — поширення державної влади на всі сфери державного життя, на все населення і громадські організації країни;
4) неподільність влади держави в межах її території — одно-особовість влади в цілому і лише функціональний її поділ на гілки влади: законодавчу, виконавчу, судову; безпосереднє здійснення владних велінь по їх каналах;
5) незалежність у зовнішніх відносинах — можливість самостійно приймати рішення ззовні країни за дотримання норм міжнародного права і поважання суверенітету інших країн;
6) рівноправність у зовнішніх відносинах — наявність у міжнародних відносинах таких прав і обов'язків, як й у інших країн.
До зазначених ознак суверенітету слід додати:
7) невідчужуваність — неможливість довільної відчуженості легітимної та легальної влади, лише наявність закріпленої законом можливості делегувати суверенні права держави органам місцевого самоврядування (в унітарній державі), суб'єктам федерації та органам місцевого самоврядування (у федеративній державі).
У Конституції України проголошується: «Суверенітет України поширюється на всю її територію» (ст. 2).
7. Право і держава: аспекти співвідношення
Право (як юридичне явище) і держава виникають водночас, вони обопільно залежні. Зокрема, слід мати на увазі, що соціальні причини, внаслідок яких сформувалось об'єктивне юридичне право, є тими самими, що й причини, які спонукали до утворення держав (тому й немає потреби ще раз висвітлювати ці чинники стосовно такого права).
Право залежить від держави: у його виникненні, походженні; сталості й недоторканності; здійсненні, впровадженні в життя; у розвитку, вдосконаленні і в авторитетності, нарешті престижі.
Держава залежить від права: у своїй організації, побудові, структурі; у вдосконаленні, розвитку; у здійсненні її функцій; в авторитетності, престижі.
Коли йдеться про здійснення функцій держави, то розрізняють його правові й неправові форми. Правові форми виконання функцій держави — це такі її дії, які полягають у вчиненні (зокрема, у прийнятті, встановлені, виданні) правових (юридичних) актів.
Правовий (юридичний) акт — це формально-обов'язкове волевиявлення держави (її органу або уповноваженого нею суб'єкта).
Види юридичних актів:
1) за юридичною, тобто владно-регулятивною природою
2) за способом, формою об'єктивації, зовнішнього прояву Залежно від різновиду найчастіше використовуваних державою юридичних актів розрізняють такі правові форми виконання її функцій:
- установча діяльність (утворення, реорганізація, ліквідація органів та інших організацій держави);
- правотворча діяльність;
- правозастосовна діяльність;
- правоохоронна діяльність.
Неправові форми виконання функцій держави: матеріально-технічна діяльність (виробництво певних благ, надання послуг); організаційна діяльність (здійснюване неюридичними засобами, тобто без видання юридичних актів, встановлення зв'язків, взаємин між виконавцями закону, спрямування їхньої поведінки на виконання закону).