- •1.Поняття теорії держави і права як фундаментальної юридичної науки, навчальної дисципліни.
- •2.Предмет і методологія теорії держави та права.
- •3.Функцій теорії держави і права .
- •4.Система юридичних наук і місце в них теорії держави і права.
- •5.Поняття та ознаки держави.
- •6.Поняття суверенітету та його види. Суверенітет державної влади.
- •7. Право і держава: аспекти співвідношення
- •8. Теорії виникнення держави
- •9. Історичні типи держави.
- •10 Політична система суспільства: поняття, основні функції та елементи.
- •11. Місце держави в політичній системі суспільства
- •12,13,14.Поняття та види функції держави
- •15.Форми і методи здійснення функцій держави.
- •16. Поняття та елементи форми держави
- •17.Поняття та види форми правління
- •18.Форми державного устрою
- •19.Поняття та види державно – правового режиму
- •20. Характеристика демократичного державно-правового режиму
- •21. Особливості елементів форм Українськой держави
- •22. Механізму держави як система державних організацій
- •23. Поняття та структура державного апарата
- •24. Принципи апарату держави
- •25.Поняття та ознаки органів держави
- •26. Види органів держави
- •1) За місцем у системі державного апарату:
- •27. Поняття та ознаки правова держава
- •28. Поняття та ознаки соціальної держави
- •29.Поняття громадянського суспільства та його співвідношення з правовою державою.
- •30.Доктрина держави загального благоденства
- •31.Основні ідеї марксиського вчення про державу
- •32. Поняття предмету та методу правового регулювання
- •33.Поняття та ознаки права
- •34. Принципи права та їх характеристика
- •35.Поняття та види функцій права
- •36. Характеристика спеціально-юридичніх функцій права
- •37. Поняття та види суб’єктів права
- •38.Поняття системи права
- •39. Структура права та характеристика його елементів
- •40.Основні елементи системи права
- •41. Поняття і зміст системи законодавства
- •42. Співвідношення системи права і системи законодавства
- •43. Поняття і види систематизації нормативно-правових актів
- •44.Поняття і класифікація соціальних норм
- •II. За способом існування:
- •III. За способом забезпечення:
- •IV. За особливістю сфери відносин, що регулюються:
- •45. Види норм права
- •46. Структура норм права. Види структурних елементів
- •47. Норма права: поняття, ознаки, структура. Співвідношення норм права та статті нормативно-правового акту.
- •48. Суб’єкти та види правотворчості
- •50.Поняття та види форм права
- •51.Норматив.-прав.Акт як основна форма права.
- •52.Види нормативні-правових актів
- •53.Поняття та види законів. Коротка характеристика головних стадій законодавчого процесу
- •54.Дія нормативно-правових актів в просторі і за колом осіб.
- •55.Дія нормативно-правових актів у часі.
- •56. Форми реалізіції норм права
- •57. Застосування норм права як особлива форма його реалізації
- •58. Стадії правозастосовчого процесу
- •59. Основні вимоги до правильного застосування норм права
- •2. Обґрунтованості:
- •4. Справедливості:
- •60.Тлумачення правових норм: поняття та необхідність.
- •61.Способи тлумачення норм права
- •62.Офіцийне та неофіційне тлумачення норм права
- •63.Види тлумачення норм права за обсягом їх змісту
- •64. Прогалини в праві та шляхи їх подолання в практиці застосування. Аналогія закону і аналогія права.
- •65.Поняття та основні ознаки правовідносин
- •66. Види правовідносин
- •67.Склад правовідносин
- •68.Зміст правовідносин
- •69. Об'єкти правовідносин: поняття та види
- •70.Суб'єктивне право і суб'єктивний обов'язок як зміст правовідносин
- •71. Поняття та класифікація Юр. Фактів
- •72.Види правової поведінки
- •73.Правова поведінка:поняття та ознаки
- •74.Поняття та ознаки правомірної поведінки
- •75. Види правомірної поведінки.
- •76.Правопорушення
- •77.Юридичний склад правопорушення.
- •78.Поняття та ознаки юридичної відповідальності
- •79.Мета і функції юридичної відповідальності
- •80. Підстави звільнення від юридичної відповідальності. Презумція невинності.
- •81. Обставини, які виключають юридичну відповідальність.
- •82. Види юридичної відповідальності
- •83.Гарантії законності
- •84.Поняття та види законності
- •86. Мета і функції юридичної відповідальності
- •87. Поняття, структура та види правосвідомості.
- •88. Поняття і загальна характеристика правової культури
- •89. Правове регулювання як різновид правового впливу на суспільні відносини.
- •90. Стадії процесу правового регулювання
- •91. Механізм, основні елементи правового регулювання
- •92. Типи правового регулювання.
- •93.Поняття і структура правової системи.
- •94.Основні правові сім’ї сучасного світу.
- •95. Поняття та елементи правового статусу особи.
58. Стадії правозастосовчого процесу
Порядок застосування норм права, як правило, складається з трьох стадій правозастосувальної діяльності:1) встановлення фактичних обставин справи; 2) встановлення юридичної основи справи — вибір і аналіз юридичних норм (інакше: юридична кваліфікація фактичних обставин); 3) вирішення справи і документальне оформлення ухваленого рішення. 4) застосування норм права.
І. Встановлення фактичних обставин справи (юридична кваліфікація фактичних обставин) — це стадія підготовча, але надзвичайно відповідальна, оскільки іноді має вирішальне значення. Її можна поділити на такі підстадії: 1. Встановлення юридичних фактів і юридичного (фактичного) складу. Це можуть бути головні факти (тобто факти, що підлягають доведенню) і факти, що підтверджують головні, але обов'язково у тому обсязі, як того вимагає нормальне вирішення юридичної справи. 2. Встановлення фактичних обставин справи здійснюється за допомогою юридичних доказів. 3. Встановлення фактичних обставин справи відбувається через доведення — творчу діяльність з встановлення і надання доказів, участь в їх дослідженні та оцінці.
II. Встановлення юридичної основи справи — вибір і аналіз юридичних норм. Встановлення юридичної основи справи є юридичною кваліфікацією фактичних обставин справи. Встановлення юридичної основи справи (юридична кваліфікація фактичних обставин) включає: 1. Вибір галузі, підгалузі, інституту права і знаходження норми, яка може бути застосована до даного випадку. 2. Перевірку дійсності тексту того акта, в якому міститься шукана норма, тобто встановлення офіційного тексту норми. 3. Аналіз норми з погляду її дії в часі, просторі і за колом осіб. 4. З'ясування змісту норми права. Необхідна перевірка, чи немає офіційного тлумачення норми. Якщо правотворчий орган видав нормативно-правовий акт, а потім — акт, у якому наводиться офіційне тлумачення, то таке тлумачення є обов'язковим для того, хто застосовує норму. Недостатньо перевірити, чи було офіційне тлумачення. Правозастосовний орган має сам її тлумачити, тому що без тлумачення не можна застосовувати правову норму. Всі зазначені дії є головними вимогами до застосування норм і права і служать одній меті — правильній кваліфікації фактів, а відтак — зміцненню законності та правопорядку.
III. Вирішення справи і документальне оформлення ухваленого рішення. Результат вирішення юридичної справи виражається в індивідуальному державно-владному велінні, розпорядженні, акті-документі, який називається правозастосовним актом. ІV. Застосування норм права – на якій здійснюються фактичні дії, завдяки чому норма права, її настанови впроваджуються в життя.
59. Основні вимоги до правильного застосування норм права
Вимоги до застосування норм права - юридичні правила (умови), за допомогою яких правозастосовний орган (суд, адміністрація державних органів та ін.) втілює в життя принципи права.
Правозастосовний орган керується такими вимогами:
1. Законності (належного додержання законних процедур):
а) при вирішенні справи грунтується на конкретній нормі чи права сукупності норм, які прямо стосуються розглянутої справи; дотримується їх точного змісту;
б) діє в рамках своєї компетенції; не виходить за межі повноважень, передбачених законом; у разі їх порушення несе юридичну відповідальність;
в) завжди застосовує правові норми, коли виникають обставини, передбачені нормою; не ухиляється від застосування норми; не припиняє дії норми з будь-якого приводу (застарілість, невідповідність місцевим умовам тощо) або під впливом особи (органу), не уповноваженої на те законом. Доки норма права не скасована, не змінена або не припинена у встановленому законом порядку, вона є обов'язковою для правозастосовного органу.