1. Принцип розпланувальних робіт.

Розпланув. споруд є основним видом геодез. робіт при винесенні проекту в натуру. Як правило, цей вид робіт вимагає більш високої точності геодезичної основи і більш ретельних геодезичних вимірів, чим знімальні роботи. До складу розпланувальних робіт входять побудова розпланувальної основи у виді тріангуляції, полігонометрії, будівельної сітки, трилатерації; винесення в натуру від розпланувальної основи головних осей споруджень, детальна розбивка для будівництва фундаментів, підземних комунікацій, будинків. Цей основний вид інженерно-геодезичних робіт включає:

- побудова геодезичної основи;

- перенесення на місцевість головних та основних осей споруди;

- детальне розпланування споруди;

- виконавчі зйомки;

Розплануванням споруди, або винесенням проекту в натуру, називають геодезичні роботи, виконувані на місцевості для визначення планового і висотного положення характерних точок і площин споруджуваного об’єкту згідно робочим кресленням проекту. При розплануванні по проектних планах і профілям знаходять на місцевості положення осей і точок спорудження для його будівництва з точністю, передбаченої нормативними документами.

Виміри кутів роблять декількома прийомами в різних комбінаціях; лінії вимірюють декількома прийомами або мірними приладами в прямому і зворотному напрямках.

При розбивці інженерних споруджень звичайно буває задано на місцевості тільки один напрямок або одна точка, з інший напрямок або іншу точку необхідно знайти, відіславши проектний кут або проектну відстань.

Головні розпланувальні осі прив'язують до пунктів геодезичної основи.

Для винесення проекту споруди в натуру на місцевості будують планову і висотну геодезичну основу відповідної точності й у прийнятій системі визначають координати і висоти пунктів цієї основи. Висоти площин, рівнів і окремих крапок проекту задають від

умовної поверхні.

2.Структура інженерно-геодезичних мереж на площадкових та смугових територіях.Инженерно-геодезична мережа повинна бути побудована раціонально, з дотриманням правил оптимального ведення робіт.Побудова здійснюються від загально до часткового.Використовуеться для основи топографічних зйомок;для основи при розмічувальних роботах;для спостереження за деформаціями споруд.На площадкових територіях де територія промислових комплексів досягае 30-50 км² будуеться зазвичай у прямокутній формі. При менших розмірах будівельних площадок дозволяеться створювати місцеві сітки трилатерації 4кл. або світловіддаленмірною полігонометріею з довжинами сторін 2км.та СКП вим.кутів 2сек.Для промислових розмічувальних робіт створюеться мережа у вигляді будівельної сітки,ходів полігонометрії,червоних ліній забудови.На смугових територіях мережа має більш витягнуту форму.Прокладається вздовж осі смугових територій.

3. Топографічна основа (масштаб, точність, докладність). Для виконання комплексу будівельно-монтажних робіт на території населених пунктів, промислових об’єктів планові і висотні інженерно-геодезичних мереж. Планові інженерно-геодезичні мережі утворюються у вигляді тріангуляції, полігонометрії, геодезичної будівельної сітки. Вимоги до точності, стійкості залежать від задач, які будуть вирішуватись при вишукуванні, проектуванні, будівництві та експлуатації конструкції. Як правило інженерно-геодезичні мережі проектуються враховуючи можливість їх подальшого згущення і розвитку для забезпечення основних розмічувальних і знімальних робіт в 1:500.

Під точністю плану розуміють сумарну СКП в плановому і висот. положенні відображ. точок ситуації та рельєфу

Планова СКП:

m_x = m_y = m_k

На пох. корд. впливають: пох. геод основи, пох. знімальних робіт, пох. графічна або фотограм. побудови, пох. внаслідок деформації планшетів.

Тому часто на пох. геод основи 0,1 мм і менше не звертають увагу і розгляд точки контурів відносно найближчих точок знімальної основи.

З дослідних даних для планів тер-рій з капітальною забудовою m_k=0,18 мм, а для мало забудов m_k=0,3 мм, тоді m_T=0,3-0,4 мм

Згідно вимогам інструкцій пох. в полож. на плані відображу. предметів і контурів місцевості відносно найближчої точки знім. основи не повинні перевищ 0,5 мм, а в гірських умовах 0,7 мм.

Для проектув. важливе знач має взаємне розташ. на плані елем. ситуації. На тер. з капітал забудовою пох. найближчих споруд 0,2 мм.

Чим менше величина на плані, тим крупнішим має бути масштаб плану. Звідки задавшись допустимою величиною пох. в розмірах знімальної споруд можна визначити масштаб плану

Докладність плану характеризується ступенем подібності відображення на ньому фігур контурів та елем. рельєфу місцевості. Чим більша детальність тим менше узагальнень.

При великомасштабних зніманнях потрібно, щоб пох. за рахунок узагальнень не перевищ: для твердих контурів 0,5 мм, а для архітект. деталей 0,3 мм

До великомасштабних планів віднос. М 1:5000 – 1:500. В залежності від призначення розподіляють основні плани та спеціальні

Повнота плану – ступінь насиченості об’єктами ситуації та рельєфу. Повнота плану є виразом між розмірами об’єктів і відстаням між ними які необхідно відобразити на плані. Повнота і детальність відображення об’єктів місцевості - середня кількість на 1 га площі; для детального проектування забудованих територій, необхідна к-ть одиниць інформації складає від 300-400 одиниць на 1 га.

4. Геодезична основа топографічної зйомки (точність, щільність пунктів).

Планові інженерно геодезичні мережі формуються у вигляді тріангуляції, трилатерації, лінійно кутової побудови та геодезичної буд. сітки. Спираються на державні геодезичні мережі. Необхідність в побудові мереж виникає при вишукуваннях, проектуванні споруд, укладанні генеральних планів, розробці технічних планів і робочих креслень.

Проектування виконується на планах високих масштабів.

Найбільш високі вимоги пред’явлені до точності геодезичних мереж при виконанні зйомок в масштабах 1:500, 1:1000.

Граничні похибки врівноваженої знімальної основи не повинні перевищувати на забудованій і на незабудованій території 0,2 мм масштабу плану. На забудованих територіях похибка координат пунктів знімальної основи не повинна перевищувати:

масштаб	1:500	1:1000	1:2000
Гр.пох(м)	0,1	0,16	0,30

На забудованій території щільність ДГМ – 1 пункт на 5 км². З урахуванням мереж згущення щільність збільшується до 4 пункту на км2 ( на незабудованій місц-1п на 1 км2). Планове знімальне обґрунтування розвивається від пункту геод. основи і мережі згущення у вигляді різних засічок, побудовою рядів мікротріангул. або лін-кут мереж, прокладання теод. ходів. Мінімальні кількість точок на 1 км у М 1:2000 – 8; у М 1:1000 – 16; у М 1:500 - 32. Кількість пунктів розраховується за формулою . СКП в положення точок не повинно перевищувати 0,1 мм у відкритій місцевості і 0,5 мм у лісових районах.