- •1. Принцип розпланувальних робіт.
- •5. Зйомка підземних комунікацій. Методи зйомки.
- •7. Способи закріплення будівельних осей. Вимоги до обноски.
- •9. Влаштування серпантин. Обчислення їх основних елементів.
- •18.Перенесення в натуру позначки точки.
- •21. Способи розпланування споруд.
- •23.Спосіб полярних координат
- •26.Способи розпланування основних (головних осей споруд).
- •41. Елементи перехідної кривої та їх розпланування.
- •46.Елементи та способи геодезичних розпланувальних робіт.
- •52.Вишукування майданчиків аеропортів.
- •54.Розпланування і закріплення осей льотного поля.
- •58.Створна засічка
5. Зйомка підземних комунікацій. Методи зйомки.
Зйомку підземних комунікацій починають зі збору і аналізу матеріалів попередніх років — схем, виконавчих креслень, проектів, журналів технічної документації. Потім виконують рекогностування і обстежень підземних комунікацій. При цьому знаходять виходи комунікацій на денну поверхню.
Для зйомки підземних комунікацій відтворюють або створюють нову опорну планово-висотну геодезичну сітку (теодолітні ходи, нівелювання IV класу).
Зйомка ведется по ділянкам або окремим видам комунікацій (каналізація, водопровід, теплофікація, газопровід, нафтопровід та ін.). При зйомці підземних комунікацій визначають координати кутів повороту трас, центрів колодязів, мест перетитну з ін. комунікаціями, виміряють діаметри труб і відстані між колодязями, визначають відмітки дна колодязів, верху и низу труб, внецентреність люків колодязів та ін.
Планова зйомка підземних комунікацій на забудованих територіях виконуується зазвичай линійними промірами (не ˂ 3) від капітальних будівель або від точок опорної геодезичної мережі.
Висотна зйомка подземних комунікацій виконується геометричним технічним нівелюванням) від пунктів опорних геодезичних мереж і зйомочного обґрунтування.
Найпростіше підземні комунікації знімаються в процесі їх укладки, в незасипаних траншеях. В цьому випадку йдеться про поточну виконавчу зйомку.
7. Способи закріплення будівельних осей. Вимоги до обноски.
Для забезпечення точності винесення осей 2-3 мм по периметру виносять дерев’яну обноску, її проектування виконують на генплані. Обноска буває суцільна, створна, ступінчата.
Вимоги до обноски:
1) сторони обноски повинні бути паралельні осям споруди;
А1
А
А1’
А’ θ А’’1
d
А1 – вісь споруди;
А1’’ – обноска;
Ө - кут непаралельності обноски з віссю споруди.
Якщо не виконуються умови, то відстань між сусідніми осями відкладена по обносці буде систематично менше проектних.
∆d=d-d*cosϴ=2d*sin2 (ϴ/2) – це поправка за нахил вимірювання на місцевості .
При розмічуванні основних осей СКП відносної похибки лінійних вимірів, складає 1/25000 . Для забезпечення такої точності вплив за непаралельність сторони обноски осям споруди, як одної із систематичних похибок, не повинно перевищувати 1/50000:
2) обноска повинна бути прямолінійною
1’ Т – знаменник відносної похибки;
l – довжина запроектованої відстані
ε між осями
1
3) обноска повинна бути горизонтальною:
8. Елементи кругових кривих. Кругова крива характеризується кутом повороту ϕ і радіусом R. Кут ϕ вимірюється в точці В – вершині кута повороту. Головні точки кривої: ПК початок кривої; СК – середина кривої; КК – кінець кривої. Вони визначаються відносно вершини і напрямку кута на інші вершини за допомогою основних елементів кривої. Елементи кругової кривої: Т (тангенс) ; К (крива) ; Б (бісектриса) ; Д (домір) Д = 2Т - к