1.Предмет вивчення геодезії.

Геод—наука про методи визнач фігури і розмірів Землі,зобр земн пов на планах і картах і точних вимір на місц,пов'язаних з розв'язанням різних наукових і практичних завдань.

Вища геод — це розділ геодезії, котрий займається питаннями визнач фігури та розмірів Землі, а також побуд геодез основи задля вивч земн пов.

Топографія – займається пит. знімань великих і малих ділянок землі.

Прикладна або інженерна геод – займається вивч методів геодезич робіт під час проведення вишукувань проектувань будівництва та експлуатації інж споруд…

Геодезія тісно пов'язана з математикою, фізикою, радіоелектронікою, радіотехнікою, геофізикою, астрономією, картографією, географією, геоморфологією, геоінформатикою

2.Відомості з історії геодезії

Геодезія виникла з людських потреб виконувати виміри на зем пові для виріш різноманітних господ-х та інж завдань.

Спогади про вимірювання на земн пові знаходять у дуже давні часи. Так ще у XVIII сторіччі до н.е. у Давньому Египті існували настанови по вирішенню задач, пов'язаних з вимірюванням площ земельних ділянок.

Сам термін "геодезія" походить з Давньої Греції від слів geo - земля та desio - розділяю. Він був запропонований Арістотелем, щоб відділити вимірювання, що безпосередньо пов'язані з землею, від більш абстрактної науки про виміри фігур - геометрії ("землемірство": geo - земля та metrio - вимірюю).

Перше, відоме науці, визначення розмірів Землі було виконане в давньогр вченим Ератосфеном у III сторіччі до н.е.

Розвиток сучасних методів геодезичних вимірювань починається на початку XVII з винаходом зорової труби. В цей час розробляються методи триангуляції, що стають одним з основних способів виконання геод вим-нь. Створюється кутомірний прилад - теодоліт. А в середені сторіччя ще один винахід - барометр стає інструментом для визн висоти точок земї пові.

У 2 пол XVII ст знаходить підтвердження ідея про форму Землі як сфероїд, сплюснутий в напрямках полюсів. А к сер XVIII виконані перші дослідження по теорії фігури Землі. У 1855 році К.І. Теннером та В.Я. Струве було виконано роботи з вимірювання дуги меридіану довжиною понад 25° градусів по широті. Ця умовна дуга, названа "дугою Струве", простяглася від берегів Льодовітого океану вусття Дунаю і мала надзвичайне знач для вимір розмірів Землі.

В кінці XIX на поч XX ст в різних країнах світу на обширних територіях створюються мережі астрономо-геодезичних пунктів, що ще довгий час служитимуть основою для держ систем координат.

3.Форма та розміри Землі.

Грец вчений Піфагор зазнав, що в світі все гармонійно збалансоване та досконале, тому і форма З повинна бути доскон-ю з усіх геом. Тіл, ним є куля. Якби З буля нерухомим однорідним тілом,то вона мала би форму кулі.Сер радіус кулі З - 6 371 км.Поверхня З скл із материків 29% та океанів і морів-71%.В насл обертання З навколо осі під дією центр обіжних сил вона сплюснута біля полюсів.Якщо уявити поверхню Світ.океану,що знах в спокійному стані і продовжити її під материками,утвориться замкнута поверхня-геод.в кожн точці геоїда нормаль перпенд до дотичної-прямовисна лінія.Якби З мала однорідну структуру, всі прямовисні лінії були б направлені в одну т.центр мас і фігура З мала би форму кулі. Так як маси розподілені нерівномірно,то і прямовисні лінії направлені в різн напр.і як результат,пов геоїда має змінну кривизну,яку неможна описати математично.Еліпсоїд-найбільш близька до пов геоїда математично правильна фігура(еліпсоїд обертання).Осн параметрами ел. Є:а-велика піввісь,в-маленька п/в, альфа-полярний стиск.Для всієй пов З неможливо підібрати точно земний еліпсоїд, і тому використ референц-ел,який макс наближений до геоїда якоїсь певної терит.Р-Е на зел, який певним чином орієнтований в тілі З при умові якнайближчго його розташування до пов геоїда терит певної країни і який має певні розміри і прийнятий для обробки геодез вимірювань. Для нашої терит від 7 квітня 1946 введено Р-Е професора Красовського .Лінія перпенд до пов еліпсоїда наз НОРМАЛЛЮ.(Кокарева ЛоХ=)) Лінія перпенд до пов геоїда – прямовисна.В кожн точці дві прямі утвор кут-ЕПСОЛОН,який назив відхиленням прямовисних ліній.

4. Геодезична та астрономічна сист коорд.

геодезична система координат. Відносять до еліпсоїда і визнач в кутовій мірі.

В цій систем коорд площина є площиною екватора земн еліпсоїда і площина мередіану прийнятого за початковий.

Геодез корд, де три велечини, дві з яких геодезична ширина В, а геодична довгота L,характеризують напрям нормалі до пов земного еліпсоїда в даній т. простору відносно координатних площин. Трет. Координата- геод висота H -точ. над поверхнею земн еліпсоїда.

Геодезична широта В – це кут утворен нормалю до поверхні земного еліпсоїда в даній точ. і площиною екватора. Геодезич широта від 0 до 90. Розрізняють північну широту(+) та південа(-).

Геод довгота L – це двогранний кут між площинами початкового мередіану та мередіану даної точки(0 -180) і розрізн сх. та зах.

Геод висота т. Н - це відстань від точки фіз поверхні до поверхні еліпсоїда по нормалі.

астрономічна сист коорд координ площинами слугують площина перпенд до осі оберт землі і площина поч. меридіану,проведена через прямовисну лінію поч точ і паралельно до осі обертання.

Астрономічни координ є :

астр широта – (фі)φ

астр довгота – (лямда) λ

Астр широт φ – це кут утворен прямовисною лінією в даній точ і площиною перпендикулярно до осі обертання землі.

Астр довгота λ – це двогранний кут між площинами початкового мередіану і астрономічного мередіану даної точки.

Ортометрична висота (норт) – це відстань від точк фіз. поверхні землі над поверхнею геоїда по прямовисній лінії.