53. Джерела похибок при лінійних вимірюваннях.

54. Лінійні вимірювання. Класиф-ія приладів для вимір-ня ліній.

Вимір-ня довжин ліній викон-ся під час топогр-х знімань місцевості, виконання вишукувальн. робіт для проект-ня у ході зведення інженерн. споруд. Вимір-ня ліній викон-ся практично при викон. всіх видів геодез. робіт. Залежно від наявності приладів, вимог точн., умов місцевості лінії вимірюють такими способами: 1). прямим способом за доп мірних стрічок, рулеток, підвісних мірних дротів та інших лінійн. приладів; 2). непрямим способом за доп ниткових віддалемірів та електрооптичн. приладів, геометричн. побудов фігур на місцевості. Лінії на місцевості закріплюють в залежності від терміну зберігання дерев. кілками, довжиною 15-20 см. І діаметром 3-4 см, шматками арматури, обрізками металевих труб, залізничн. костилями (фіксують в асфальті). На місцевості точки забивають в рівень із поверхн. землі і оформ. окопкою у вигляді кола або трикутника (розміри до 0,5 м). Поряд встановл. сторожок, на якому пишуть номер точки. Кожне укладення стрічки становить 20 метрів.

Мірні стрічки, штрихові або шкалові, - це сталева смужка довжиною 20 м(рідко 24 м), шириною 15-20 мм і товщиною 0,4-0,6 мм. Позначення – Л3-20. Сталеві або пластикові рулетки довжиною 1,2,3,5,10,20,30,50,100 м з сантиметровими та міліметровими поділками.

55. Джерела похибок при кутових вимірюваннях.

Точність вимірювання кутів обумовлена похибками: - центрування-зміщення центра віхи(марки) з центра точки; - редукції-зміщення з центра точки; - візування зорової труби; - відліку за мікроскопом; - впливу зовнішнього середовища.Відповідно при зміщенні осі теодоліта l_ц і віхи l_p з точкою

Сер квадрат похибки візування (m_B) та відліку (m_BП) визн за форм.

Де Г^*-величина збільш зорової труби

Де t-точність відлікового пристрою теодоліта

Сер квадрат похибка зовн середовища m_зс залеж від його стану, але не повинна перевищувати m_в або m_вп

(за окремим напр.-м)

(сер кВ пох кута бетта визн з двох напр.)

56. Перевірка місця нуля верт-го круга теодоліта.

Місцем нуля (МО) назив. відлік за верт-м кругом при гориз-му полож. візирної осі труби й осі циліндр. рівня. Воно повинне бути постійним і близьким до нуля.Є 2 способи визн-ня і юстирування МО верт-го круга теодоліта: 1). за відліком по рейці; 2) за відліками по верт-му кругу. Для теодолітів типу Т30 при визначенні МО використ-ть рейку з поділками. Теодоліт встановлюють на відстані 30-50 м, проводять у гориз полож, навідним гвинтом зорової труби встан-ть відлік за вертик кругом КЛ 0°00`. Наводять зорову трубу на рейку підйомним гвинтом, який направл. по лінії спостережень АВ, виводять бульбашку рівня до «нуль-пункту» і беруть відлік а1. Переводять трубу через зеніт і при КП встан-ть відлік за рейкою а2. Переводять трубу через зеніт і при КП встановлюють відлік за вертик. кругом 180°. Так само отримують відлік за рейкою а2. Обчислюють середній відлік а0 = 0,5(а1 + а2). Якщо мікрометреним гвинтом при положенні КЛ навести перехрестя сітки ниток на відлік за рейкою а0 , то отримаємо знач. місця нуля вертикально круга МО.

57. Перевірка циліндричного рівня теодоліта Т30 (2Т30). Перевірка викон. за умов, коли вісь циліндричн. рівня перпенд до осі обертання теодоліта. 1) встанов. вісь рівня паралельн. двом підйомним гвинтам, одночасн. обертан. гвинт. 3:2 привод. бульб. до нуль-пункту. 2) оберт. вісь рівня на 180° і слідк. за відхилен. рівня. Якщо бульбашка рівня відхил. більше, ніж на 0,5 , то викон. юстирування: за допом. підйомн. гвинтів привод. бульбаш. на пол. дуги відхилення. Іншу половину виправл. за доп юстирув. шпильки на двох підйомн. гвинтів рівня. Перевірку повторюють.

58. Перевірка колімаційної похибки теодоліта Т30(2Т30). Викон. за умови,якщо вісь зоров. труби перпенд. до її осі обертан. Кут неперпенд. осей зоров. труби і обертання назив. колімаційною похибкою. На віддалену, добре видиму на горизонті точку М візують перехрестя ниток при полож. КП і беруть відлік за лімбом горизонт. круга КП. Відкріпляють алідаду і візують на точку М при положен. круга вліво та беруть відлік КЛ. Колімаційна похибка обчисл. за формулою: С= (КЛ-КП+або- 180°)/ 2. Якщо С>2`, то її виправляють: КП0=КП+С або КЛ0=КЛ – С +або - 180°.

59. Класифікація нівелірів. Нівелір – це оптико-механ. прилад для побудови у просторі горизон. променя. За конструкц. розрізн.:1) нівеліри з циліндр. рівнем біля зорової труби;2) нівеліри з компенсат. для автоматичн. приведення візирн. осі зорової труби в горизонт. положен; 3) електронні нівеліри. Залежно від від точності виділяють три групи нівелірів: - високоточн. нівеліри типу Н-05, Н-1, Н-2; - точні –типу Н-3, Н-3К, Н-3КЛ; - технічні – типу Н-10. ( Цифри означ. середню квадрат. похибку вимірюв. перев.. на 1 км відстані).

60. Пряма геодезична задача. Її сутність та застосування. Пряма геодезична задача наз зада в якій відомі коорд т. А (х_А,у_А), горизонтальне покладення d_АВ і дирекційний кут α_АВ, необхідно визначати коорд точки В.

У формуліх_В=х_А+(х_В-х_А)=х_А+∆х ; у_В=у_А+(у_В-у_А)=у_А+∆у величини ∆х і ∆у називають приростами коорд. Прирісти корд можуть бути обчислені за формулою:

∆х = d_АВcosα_АВ; ∆у=d_АВsinα_АВ.

Знаки приростів корд визнач знаками відповідних тригонометричних функцій cos і sin дирек кута α_АВ

чверть	∆х	∆у	α
I 0-90	+	+	α=r
II 90-180	-	+	α=180-r
III 180-210	-	-	α=180+
IV 210-360	+	-	α=360-r

61. Що назив. основою лінійного(поперечного) масштабу? У лінійному(поперечному) масштабі лінію( у лінійному – подвійну), яку розбивають на поділки а=2 см, назив. основою масштабу.