- •1.Поняття теорії держави і права як фундаментальної юридичної науки, навчальної дисципліни.
- •2.Предмет і методологія теорії держави та права.
- •3.Функцій теорії держави і права .
- •4.Система юридичних наук і місце в них теорії держави і права.
- •5.Поняття та ознаки держави.
- •6.Поняття суверенітету та його види. Суверенітет державної влади.
- •7. Право і держава: аспекти співвідношення
- •8. Теорії виникнення держави
- •9. Історичні типи держави.
- •10 Політична система суспільства: поняття, основні функції та елементи.
- •11. Місце держави в політичній системі суспільства
- •12,13,14.Поняття та види функції держави
- •15.Форми і методи здійснення функцій держави.
- •16. Поняття та елементи форми держави
- •17.Поняття та види форми правління
- •18.Форми державного устрою
- •19.Поняття та види державно – правового режиму
- •20. Характеристика демократичного державно-правового режиму
- •21. Особливості елементів форм Українськой держави
- •22. Механізму держави як система державних організацій
- •23. Поняття та структура державного апарата
- •24. Принципи апарату держави
- •25.Поняття та ознаки органів держави
- •26. Види органів держави
- •1) За місцем у системі державного апарату:
- •27. Поняття та ознаки правова держава
- •28. Поняття та ознаки соціальної держави
- •29.Поняття громадянського суспільства та його співвідношення з правовою державою.
- •30.Доктрина держави загального благоденства
- •31.Основні ідеї марксиського вчення про державу
- •32. Поняття предмету та методу правового регулювання
- •33.Поняття та ознаки права
- •34. Принципи права та їх характеристика
- •35.Поняття та види функцій права
- •36. Характеристика спеціально-юридичніх функцій права
- •37. Поняття та види суб’єктів права
- •38.Поняття системи права
- •39. Структура права та характеристика його елементів
- •40.Основні елементи системи права
- •41. Поняття і зміст системи законодавства
- •42. Співвідношення системи права і системи законодавства
- •43. Поняття і види систематизації нормативно-правових актів
- •44.Поняття і класифікація соціальних норм
- •II. За способом існування:
- •III. За способом забезпечення:
- •IV. За особливістю сфери відносин, що регулюються:
- •45. Види норм права
- •46. Структура норм права. Види структурних елементів
- •47. Норма права: поняття, ознаки, структура. Співвідношення норм права та статті нормативно-правового акту.
- •48. Суб’єкти та види правотворчості
- •50.Поняття та види форм права
- •51.Норматив.-прав.Акт як основна форма права.
- •52.Види нормативні-правових актів
- •53.Поняття та види законів. Коротка характеристика головних стадій законодавчого процесу
- •54.Дія нормативно-правових актів в просторі і за колом осіб.
- •55.Дія нормативно-правових актів у часі.
- •56. Форми реалізіції норм права
- •57. Застосування норм права як особлива форма його реалізації
- •58. Стадії правозастосовчого процесу
- •59. Основні вимоги до правильного застосування норм права
- •2. Обґрунтованості:
- •4. Справедливості:
- •60.Тлумачення правових норм: поняття та необхідність.
- •61.Способи тлумачення норм права
- •62.Офіцийне та неофіційне тлумачення норм права
- •63.Види тлумачення норм права за обсягом їх змісту
- •64. Прогалини в праві та шляхи їх подолання в практиці застосування. Аналогія закону і аналогія права.
- •65.Поняття та основні ознаки правовідносин
- •66. Види правовідносин
- •67.Склад правовідносин
- •68.Зміст правовідносин
- •69. Об'єкти правовідносин: поняття та види
- •70.Суб'єктивне право і суб'єктивний обов'язок як зміст правовідносин
- •71. Поняття та класифікація Юр. Фактів
- •72.Види правової поведінки
- •73.Правова поведінка:поняття та ознаки
- •74.Поняття та ознаки правомірної поведінки
- •75. Види правомірної поведінки.
- •76.Правопорушення
- •77.Юридичний склад правопорушення.
- •78.Поняття та ознаки юридичної відповідальності
- •79.Мета і функції юридичної відповідальності
- •80. Підстави звільнення від юридичної відповідальності. Презумція невинності.
- •81. Обставини, які виключають юридичну відповідальність.
- •82. Види юридичної відповідальності
- •83.Гарантії законності
- •84.Поняття та види законності
- •86. Мета і функції юридичної відповідальності
- •87. Поняття, структура та види правосвідомості.
- •88. Поняття і загальна характеристика правової культури
- •89. Правове регулювання як різновид правового впливу на суспільні відносини.
- •90. Стадії процесу правового регулювання
- •91. Механізм, основні елементи правового регулювання
- •92. Типи правового регулювання.
- •93.Поняття і структура правової системи.
- •94.Основні правові сім’ї сучасного світу.
- •95. Поняття та елементи правового статусу особи.
4.Система юридичних наук і місце в них теорії держави і права.
Юридична наука, до системи якої входить загальна теорія держави і права, є однією з суспільних наук. Суспільні науки вивчають відносини, які складаються між людьми і їх утвореннями, безпосередньо служать людині.
Юридична наука спрямована на здобування, узагальнення, систематизацію і використання знань про державно-правову дійсність, її особливістю є спільне дослідження права і держави в їх єдності, взаємозв'язку і взаємовпливі. Спільний об'єкт дослідження — право і держава — пов'язує в рамках єдиної юридичної науки спеціалізовані науки, що входять до її складу, кожна з яких водночас має свій власний предмет дослідження. Таким чином складається система юридичних наук, кожна з яких вивчає окремі прояви права і держави.
Юридичні науки за певними ознаками можна поділити на кілька груп:
1. Історико-теоретичні науки (історія держави і права, історія політико-правових вчень, теорія держави і права юридична деонтологія) вивчають найбільш загальні закономірності виникнення держави і права; теоретичні уявлення про сутність цих явищ.
2. Галузеві юридичні науки (конституційне право, цивільне право, кримінальне право та ін.) вивчанні, норми окремих галузей права та суспільні відносини, які регулюються відповідними галузями.
3. Прикладні (спеціальні) юридичні науки (криміналістика, юридична психологія, судова медицина, судова статистика тощо) вивчають можливості використання досягнень. неюридичних наук в юридичній практиці.
4. Науки, які вивчають зарубіжні держану і право (конституційне право зарубіжних країн, історія держави і прана зарубіжних країн тощо).
5. Наука міжнародного права.
5.Поняття та ознаки держави.
Держава характеризується як особлива організація суспільства, що відрізняється від суспільства та різних форм державної організації суспільства (недержавних структур) наявністю особливих ознак. Вказані ознаки характеризують особливості держави та поділяються на дві групи:
Серед основних ознак держави називають:
1. наявність політичної публічної влади. Політичний характер влади визначає рівень обов`язковості владних рішень, а публічний характер визначає рівень поширеності державних рішень на населення;
2.наявність території, 3.суверенітет, тобто політико-правова характеристика влади, що закріплюється нормативним актом та характеризує державну владу як верховну, незалежну, неподільну та єдину. Існує три різновиди суверенітету:
a). національний суверенітет, тобто реальна можливість нації створювати незалежну державу;
б).народний суверенітет, тобто реальну участь народу у здісненні влади;
в).державний суверенітет, тобто політико-правова властивість державної влади, що виражається в її незалежності від іншої влади в середині країни та в праві держави самостійно вирішувати свої проблеми на основі принципів міжнародного права
4. наявність системи органів та організацій, що створюються державою для виконання її функцій та завдань і охоплюється понаттям механізм держави. Частина органів держави, що створюється для реалізації владних повноважень охоплюється поняттям аппарат держави;
5. наявність можливості розробляти загальнообов`язкові правила поведінки, що визначаються як правові норми. За допомогою права держава визначає зміст прав та обов`язків суб`єктів суспільних відносин, а також забезпечує обов`язковість своїх рішень;
6. можливість самостійно визначати види і розміри податків. Податки – це загальнообов`язкові платежі, що стягуються у населення у сумі чи процентному відношенні на загально-соціальні проблеми (освіта, охорона здоров`я, культура, соціальні виплати тощо).
Серед факультативних ознак держави розрізняють:
наявність конституції;
наявність державних символів;
наявність громадянства
грошової одиниці;
збройних сил;
участь держави у міжнародних органах і організаціях тощо.