54.Охарактеризуйте особливості естетичного виховання дітей з аномаліями розвитку.

Засоби естетичного виховання дітей з аномаліями розвитку в умовах дошкільного закладу:

— зображувальна діяльність (сприймання творів образотворчого мистецтва, малювання, ліплення, виготовлення аплікацій);

— музична діяльність (сприйняття музики, співи, ігри, танці, хороводи, гра на музичних інструментах);

— художньо-мовленнєва діяльність (слухання казок, розповідей, читання віршів, творчі розповіді тощо);

— театралізована діяльність.

Незмінним засобом естетичного виховання розумово відсталих є заняття фізичною культурою, спрямовані на зміцнення здоров'я, формування правильної постави, швидкості, спритності та чіткості у виконанні цілеспрямованих рухів. До того ж зв'язок фізичних вправ з музикою сприяє розвитку пластики, виразності рухів, тонкості м'язових відчуттів, що є фактором корекції недоліків фізичного розвитку та порушень психомоторики.

Говорячи про залучення розумово відсталих дітей до краси природи, слід, насамперед, формувати бережливе й відповідальне ставлення до неї. У цьому зв'язку В.О. Сухомлинський зазначав: "Природа - незамінне джерело емоційного розвитку дитини, її емоційного життя, емоційної культури". Розумово відсталі відчувають значні труднощі під час сприймання та осмислення естетичних властивостей природи, часто вони проходять повз цю красу, залишаючись байдужими до неї. Цілеспрямоване залучення розумово відсталих до практичної діяльності щодо охорони природи сприяє розвитку почуття співпереживання, діти духовно збагачуються, привчаються уважно й турботливо ставитися до рослин і тварин. Естетичне ставлення до природи стає важливим фактором морального і трудового виховання, а естетичне сприймання й осмислення природи допомагає їм стати більш чуйними, уважними до людей, вимогливішими до себе. У дітей поступово формується критична оцінка своїх вчинків, звичок і поведінки щодо природи, особистісний досвід збагачується новими враженнями й почуттями. Важливу роль в естетичному вихованні розумово відсталих дітей відіграє сім'я. Належна організація естетичного побуту в оселі, охайність одягу, домашня бібліотека, телевізор, сімейні традиції, спільне відвідування кінотеатру, театру, гарні стосунки між членами родини - усе це так чи інакше впливає на естетичний розвиток дитини, формування її почуттів і смаків.

Музиці належить чи не найважливіша роль у володінні почуттями та настроями дитини, адже саме музика й співи становлять природну потребу людини, яка виявляється вже в ранньому дитинстві. Заняття музикою створюють об'єктивні умови для розвитку музичного сприймання та художніх здібностей. Для розумово відсталих дітей ця обставина набуває непересічного значення, оскільки їхні виконавські можливості досить обмежені. Емоційні реакції на музичні твори є загальними та недиференційованими. Емоційний відгук виражається лише у формі радості чи суму, а більш тонкі нюанси почуттів виявляються дуже рідко.

Незважаючи на це, під впливом системних цілеспрямованих занять в учнів, зазвичай, виховується естетичний смак до музики, вміння слухати й розуміти її, формується уявлення про музичні твори, їх характер, побудову, виражальні засоби, підвищується рівень емоційної чутливості, розвивається музичний слух. Згодом у дітей з'являються улюблені вокальні та інструментальні твори, навички хорового співу.

Окремим напрямом естетичного виховання розумово відсталих дітей можна назвати вплив засобів масової інформації: телебачення, кіно, радіо, газет, журналів, Інтернету. Розумово відстала дитина не може самостійно впоратися з відбором інформації, що надходить ззовні, а зміст її не завжди сприяє розв'язанню завдань морально-естетичного розвитку. У цьому випадку контроль і керівництво з боку дорослих мають здійснюватися не за допомогою заборон, а шляхом випереджального виховання любові до прекрасного, формування системи цінностей, розвитку адекватного емоційно-особистісного ставлення до прекрасного й потворного.

Таким чином, використання засобів естетичного виховання має здійснюватися в єдиному комплексі, що дає змогу максимально впливати на розвиток інтелектуальних, емоційно-чуттєвих, ціннісних компонентів естетичної свідомості та елементів художньо-творчої діяльності розумово відсталих дітей.