- •1. Первіснообщинний лад - доба кам'яного віку, епоха міді-бронзи
- •2. Формування цивілізованого суспільства - доба раннього залізного віку на території України
- •3. Східні слов’яни в іу -на поч. Іх ст.: доба воєнно-політичних союзів і племінних княжінь. Полянська земля та заснування старокиївської династії.
- •4. Русь на початковому етапі державотворення: історіографія проблеми, фактори та причини консолідації, просторові координати. Діяльність київських князів у 60-х рр. Іх - першій половині х ст.
- •5. Держава та суспільство Київської Русі у середині х – першій чверті хі ст. Русь у системі міжнародних стосунків.
- •6. Християнізація Русі: літописні сюжети та їх науковий аналіз. Церковна організація. Цивілізаційне значення охрещення Давньоруської держави.
- •7. Внутрішня та зовнішня політика великокнязівської влади у період стабілізації та полі центризму Київської Русі (30-ті рр. Хі - перша третина хіі ст.).
- •8. Південно-Західна Русь у період феодальної роздробленості (40-і рр.XII – середина XIV ст.). Велике Галицько-Волинське князівство: етапи суспільно-політичного розвитку.
- •9. Монгольський фактор в руській історії: історіографія проблеми, сутність золотоординського іга та специфіка панування Золотої Орди на північно-західних і північно-східних руських землях.
- •10. Інкорпорація українських земель до складу Литви, Польщі та інших держав (сер. Хіу - сер. Хуі ст.)
- •11. Українські землі в складі Речі Посполитої: політичний та соціально-економічний розвиток ( сер. XVI - сер. XVII ст.)
- •12. Виникнення українського козацтва та його роль в історії українського народу (XV - сер. XVII ст.)
- •13. Українська національна революція (1648-1676рр.) та створення козацько-гетьманської держави.
- •14. Україна за часів гетьманування і. Мазепи. Посилення інкорпораційних процесів у складі Російської імперії (кінець XVII- 20-рр. XVIII ст.).
- •15. Спроби збереження та причини і фактори втрати української козацької державності у XVIII ст.
- •16. Культура україни в XIV – XVIII ст.
- •17. Політичний переустрій східної європи
- •18. Імперська національно-регіональна політика урядів росії та австрії на українських землях у пер. Пол. Х1х ст..
- •19. Австрійська революція 1848-49 рр. Та західна україна.
- •20. Генезис українського національного руху в першій половині х1х ст. “руська трійця”. Кирило-мефодіївське товариство.
- •21. Реформи в російській та австро-угорській імперіях
- •22. Структурно-економічні, соціально-класові та етнічні зміни в українському суспільстві доби капіталістичної модернізації (др.Половина х1х – поч. Хх ст.).
- •23. “Політизація” українського національного руху в російській імперії в останній чверті х1х – на поч. Хх ст.. Револю ційна українська партія.
- •24. Москвофільство, народовство та радикалізм у суспільному русі західної україни (50-80-і рр. Х1х ст.).
- •25. Українська центральна рада : ідеологія і тактика.
- •26. Утвердження радянсько-комуністичного режиму
- •27. Українські землі в складі Польщі, Румунії, Чехословаччини у 1920-30-ті роки.
- •28. Етапи входження України до складу срср і втрата незалежності (1919-1925 рр.)
- •2 Етап (грудень 1920 - грудень 1922) – формування договірної федерації.
- •3 Етап (грудень 1922 – травень 1925 р.) – утворення срср.
- •29. Неп в Україні: причини, появи, особливості, досягнення і прорахунки.
- •30. Соціально-економічні перетворення в Україні у 1920-х-30-х рр.: індустріалізація, колективізація та їх наслідки.
- •2. Зросла обороноздатність держави за рахунок галузей військово-промислового комплексу.
- •3. Ліквідовано безробіття.
- •4. Знизився життєвий рівень населення.
- •1 Період: 1929 – 1932 рр.
- •2 Період: 1933 – 1937 рр.
- •31. Політика коренізації в 20-30-ті рр.: суть, зміст, значення.
- •32.Формування тоталітаризму. Сталінізм і політико-ідеологічні процеси в усрр у 1930-х.
- •33. „Українське питання” напередодні та початковому етапі другої світової війни.
- •34. Україна в роки другої світової війни. Рух опору.
- •35. Повоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – середині 1950-х років: основні тенденції та особливості.
- •36. Україна в період тимчасової лібералізації суспільно-політичного і економічного життя в срср (сер 50-сер 60-их рр)
- •37. Україна на порозі кризи: наростання застійних явищ в 60-х – середині 80-х років.
- •38. Дисидентський рух в Україні: загальні тенденції, особливості та специфіка.
- •39.Перебудова в Україні: сутність, періоди, особливості.
- •40. Проголошення суверенітету і незалежності України. Всеукраїнський референдум та вибори Президента.
- •41.Гетьманат і Директорія як історичні форми українського державотворення.
- •42. Державотворчі процеси в Україні в першій половині 90-х рр. Хх ст. Соціально-економічні та політичні проблеми на шляху розбудови української держави.
- •43. Формування та функціонування багатопартійності у сучасній Україні: основні етапи, характерні риси особливості.
- •2. Етап позапарламентського розвитку багатопартійності (1991-1998 рр.)
- •3. Етап формування парламентської багатопартійності (з 1998 р.)
- •44. Конституційний процес в Україні. Прийняття Конституції. Головні положення Конституції України ат зміни до неї.
- •46. Україна в світовому співтоваристві. Зовнішня політика держави основні тенденції розвитку.
- •45. Україна на сучасному етапі: тенденції політичного, соціально-економічного та культурного розвитку (1994-2006).
- •47. Давні держави у західних і південних слов’ян (іх-хіі ст.): суспільний устрій, християнізація, типологія державотворення та історичне значення.
- •48.Гуситська національно-релігійна війна: причини, періодизація, соціальний характер, програма, історичне значення. Сучасні наукові оцінки гуситського руху.
- •49. Формування станово-представницької монархії у Польщі (хіу-хуі ст.). Специфіка політичної та соціально-економічної моделі Речі Посполитої.
- •5.0.Московська держава у хуі – на початку хуіі ст.: концепція політичної влади, дві кризи державності, соціальні наслідки опричнини та смутного часу.
39.Перебудова в Україні: сутність, періоди, особливості.
На початок 80-х рр. найвище керівництво СРСР усвідомлює безперспективність продовження консервативного курсу. Нова реформаційна політика, спрямована на оновлення всіх сфер життя радянського суспільства була ініційована новим генеральним секретарем ЦК КПРС М. Горбачовим і отримала назву перебудови.
Процес перебудови розпочався у середині 80-х рр. і пройшов у своєму розвитку низку етапів:
І етап (квітень 1983 р. — січень 1987 р.) – визрівання перебудовчого курсу.
Ініціатором змін в цей період було найвище керівництво партії та держави, яке, проте, не мало чіткої програми реформ. На квітневому пленумі ЦК КПРС в 1985 р. М. Горбачов проголосив курс на прискорення соціально-економічного розвитку країни. Ключовими засобами прискорення визначено:
- пожвавлення науково-технічного прогресу;
- технічне переозброєння промислової галузі;
- зміцнення трудової та технологічної дисципліни, підвищення відповідальності кадрів та ін.
В зовнішньополітичній сфері відбуваються рішучі зміни в напрямку нормалізації відносин з західними країнами («нове політичне мислення»).
Незадоволене діями влади українське суспільство почало швидко радикалізуватися. Перебудовчі ініціативи влади особливо активно підтримала українська інтелігенція, яка намагалася змінити радянську національну політику. Особливо гостро обговорювалась проблема статусу української мови в Україні.
ІІ етап (січень 1987 р. – травень 1989 р.) – етап радикального реформування радянської політичної та економічної моделі.
Провал перших економічних перебудовчих ініціатив, підштовхнули радянське керівництво до більш рішучих змін.
Початок етапу поклав січневий (1987 р.) Пленум ЦК КПРС, на якому поставлено завдання демократизації суспільного життя, як головної передумову успішного економічного реформування.
В Україні кадрові зміни не зачепили найвищого партійного керівництва, яке до 1989 р. залишалось незмінним.
Ідея перебудови як низки структурних економічних і політичних змін проникає в маси і отримує широку соціальну базу:
1. З підтримкою реформаційного курсу радянського керівництва виступають перші неформальні організації (Український культурологічний клуб (Київ, 1987 р.), Товариство Лева (Львів, весна 1988 р.), «Народний союз сприяння перебудові» (Одеса) та ін.)
2. Відбувається перші масові акції на підтримку перебудови на яких звучить критика консерватизму української партійної бюрократії, її національна політика (червень, липень 1989 р. – Львів).
Перші кроки реалізації реформаційного курсу.
Закон про державне підприємство 1987 р. розширив права підприємств (визначення цін на вироблену продукцію, оплату праці, вибір торгових і виробничих партнерів і т.п.).
В березні 1989 р. на черговому Пленумі ухвалено постанову про розвиток фермерських селянських господарств.
Результати. Реформа призводить до поступового розбалансування державного сектору народного господарства УРСР. Старі виробничо-економічні зв’язки республіканських підприємств руйнуються, а нові - встановлюються вкрай повільно.
Масовий демократичний рух змушує партійну верхівку проводити подальші демократичні перетворення. На ХІХ партконференції (літо 1988) вперше за роки радянської влади було поставлено питання про необхідність, глибокого реформування політичної системи.
Програма політичних змін декларувала:
- побудову правової держави;
- формування парламентської демократичної системи;
- запровадження принципу розподілу влад і т.д.
Розпочинаючи реформу партія сподівалась укріпити і легалізувати свою владу провівши через вибори на ключові посади в державі своїх представників.
ІІІ етап (травень 1989 р. - липень 1990 р.) — період протистояння прихильників і противників перебудови.
В травні 1989 р. розпочинає роботу І з'їзд Рад СРСР, вибори до якого вперше проводились на альтернативній основі. Попри абсолютне домінування на з’їзді та на обраній Верховній Раді СРСР комуністів, серед делегатів та депутатів, опиняється частина безпартійних, що свідчило про кінець безумовної партійної монополії на владу.
Лише у вересні 1989 р, було проведено у Києві установчий з'їзд Народного руху України, що об'єднував у своїх рядах близько 280 тисяч членів (голова І. Драч). Під тиском наростаючої активності новоутворених суспільних організацій лютневий Пленум ЦК КПРС (1990 р.) приймає рішення про відміну 6 статті.
В економічній сфері відбувається поглиблення кризових явищ.
ІV етап лютий (лютий 1990 р. – серпень 1991 р.) – криза радянської політики перебудови.
У березні 1990 р. на III з'їзді народних депутатів СРСР президентом СРСР було обрано М. Горбачова, який отримав широкі повноваження.
Однак зупинити процеси децентралізації партійне керівництво вже не могло. Політичне життя в Україні на цьому етапі перебудови відзначалось значною активністю і інтенсивністю.
1. Пожвавлюються процеси політичного структурування українського суспільства. Зростає кількість і вплив громадських та політичних організацій, опозиційно налаштованих до влади (Народний Рух, УРП, УНДП, ін.).
21 січня 1990 р. демократичні сили в честь роковин злуки УНР і ЗУНР організовують живий ланцюг від Києва до Львова, який стає демонстрацією сили і єдності націонал-демократичного табору.
2. Суспільно-політичний рух стає масовим явищем. 30 вересня 1990 р. відбувається 100-тис. маніфестація в Києві. 2-17 жовтня 1990 р. – студентське голодування на Майдані
3. Інституалізується республіканське політичне життя. Таким чином політика Перебудови започаткована радянським керівництвом в середині 1980-х років з метою модернізації і удосконалення радянської соціалістичної системи, призвела до повного розбалансування і краху системи.