- •1. Первіснообщинний лад - доба кам'яного віку, епоха міді-бронзи
- •2. Формування цивілізованого суспільства - доба раннього залізного віку на території України
- •3. Східні слов’яни в іу -на поч. Іх ст.: доба воєнно-політичних союзів і племінних княжінь. Полянська земля та заснування старокиївської династії.
- •4. Русь на початковому етапі державотворення: історіографія проблеми, фактори та причини консолідації, просторові координати. Діяльність київських князів у 60-х рр. Іх - першій половині х ст.
- •5. Держава та суспільство Київської Русі у середині х – першій чверті хі ст. Русь у системі міжнародних стосунків.
- •6. Християнізація Русі: літописні сюжети та їх науковий аналіз. Церковна організація. Цивілізаційне значення охрещення Давньоруської держави.
- •7. Внутрішня та зовнішня політика великокнязівської влади у період стабілізації та полі центризму Київської Русі (30-ті рр. Хі - перша третина хіі ст.).
- •8. Південно-Західна Русь у період феодальної роздробленості (40-і рр.XII – середина XIV ст.). Велике Галицько-Волинське князівство: етапи суспільно-політичного розвитку.
- •9. Монгольський фактор в руській історії: історіографія проблеми, сутність золотоординського іга та специфіка панування Золотої Орди на північно-західних і північно-східних руських землях.
- •10. Інкорпорація українських земель до складу Литви, Польщі та інших держав (сер. Хіу - сер. Хуі ст.)
- •11. Українські землі в складі Речі Посполитої: політичний та соціально-економічний розвиток ( сер. XVI - сер. XVII ст.)
- •12. Виникнення українського козацтва та його роль в історії українського народу (XV - сер. XVII ст.)
- •13. Українська національна революція (1648-1676рр.) та створення козацько-гетьманської держави.
- •14. Україна за часів гетьманування і. Мазепи. Посилення інкорпораційних процесів у складі Російської імперії (кінець XVII- 20-рр. XVIII ст.).
- •15. Спроби збереження та причини і фактори втрати української козацької державності у XVIII ст.
- •16. Культура україни в XIV – XVIII ст.
- •17. Політичний переустрій східної європи
- •18. Імперська національно-регіональна політика урядів росії та австрії на українських землях у пер. Пол. Х1х ст..
- •19. Австрійська революція 1848-49 рр. Та західна україна.
- •20. Генезис українського національного руху в першій половині х1х ст. “руська трійця”. Кирило-мефодіївське товариство.
- •21. Реформи в російській та австро-угорській імперіях
- •22. Структурно-економічні, соціально-класові та етнічні зміни в українському суспільстві доби капіталістичної модернізації (др.Половина х1х – поч. Хх ст.).
- •23. “Політизація” українського національного руху в російській імперії в останній чверті х1х – на поч. Хх ст.. Револю ційна українська партія.
- •24. Москвофільство, народовство та радикалізм у суспільному русі західної україни (50-80-і рр. Х1х ст.).
- •25. Українська центральна рада : ідеологія і тактика.
- •26. Утвердження радянсько-комуністичного режиму
- •27. Українські землі в складі Польщі, Румунії, Чехословаччини у 1920-30-ті роки.
- •28. Етапи входження України до складу срср і втрата незалежності (1919-1925 рр.)
- •2 Етап (грудень 1920 - грудень 1922) – формування договірної федерації.
- •3 Етап (грудень 1922 – травень 1925 р.) – утворення срср.
- •29. Неп в Україні: причини, появи, особливості, досягнення і прорахунки.
- •30. Соціально-економічні перетворення в Україні у 1920-х-30-х рр.: індустріалізація, колективізація та їх наслідки.
- •2. Зросла обороноздатність держави за рахунок галузей військово-промислового комплексу.
- •3. Ліквідовано безробіття.
- •4. Знизився життєвий рівень населення.
- •1 Період: 1929 – 1932 рр.
- •2 Період: 1933 – 1937 рр.
- •31. Політика коренізації в 20-30-ті рр.: суть, зміст, значення.
- •32.Формування тоталітаризму. Сталінізм і політико-ідеологічні процеси в усрр у 1930-х.
- •33. „Українське питання” напередодні та початковому етапі другої світової війни.
- •34. Україна в роки другої світової війни. Рух опору.
- •35. Повоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – середині 1950-х років: основні тенденції та особливості.
- •36. Україна в період тимчасової лібералізації суспільно-політичного і економічного життя в срср (сер 50-сер 60-их рр)
- •37. Україна на порозі кризи: наростання застійних явищ в 60-х – середині 80-х років.
- •38. Дисидентський рух в Україні: загальні тенденції, особливості та специфіка.
- •39.Перебудова в Україні: сутність, періоди, особливості.
- •40. Проголошення суверенітету і незалежності України. Всеукраїнський референдум та вибори Президента.
- •41.Гетьманат і Директорія як історичні форми українського державотворення.
- •42. Державотворчі процеси в Україні в першій половині 90-х рр. Хх ст. Соціально-економічні та політичні проблеми на шляху розбудови української держави.
- •43. Формування та функціонування багатопартійності у сучасній Україні: основні етапи, характерні риси особливості.
- •2. Етап позапарламентського розвитку багатопартійності (1991-1998 рр.)
- •3. Етап формування парламентської багатопартійності (з 1998 р.)
- •44. Конституційний процес в Україні. Прийняття Конституції. Головні положення Конституції України ат зміни до неї.
- •46. Україна в світовому співтоваристві. Зовнішня політика держави основні тенденції розвитку.
- •45. Україна на сучасному етапі: тенденції політичного, соціально-економічного та культурного розвитку (1994-2006).
- •47. Давні держави у західних і південних слов’ян (іх-хіі ст.): суспільний устрій, християнізація, типологія державотворення та історичне значення.
- •48.Гуситська національно-релігійна війна: причини, періодизація, соціальний характер, програма, історичне значення. Сучасні наукові оцінки гуситського руху.
- •49. Формування станово-представницької монархії у Польщі (хіу-хуі ст.). Специфіка політичної та соціально-економічної моделі Речі Посполитої.
- •5.0.Московська держава у хуі – на початку хуіі ст.: концепція політичної влади, дві кризи державності, соціальні наслідки опричнини та смутного часу.
35. Повоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – середині 1950-х років: основні тенденції та особливості.
Україна на міжнародній арені.
В кінці другої світової війни і в перші повоєнні роки активізується зовнішньополітична діяльність УРСР. Ця активізація пояснюється двома чинниками:
1. Потреба легітимного врегулювання проблеми кордонів республіки, у зв’язку з приєднанням в ході війни Західноукраїнських земель.
2. Бажання керівництва СРСР посилити свій вплив в повоєнному світі за рахунок збільшення кількості суб’єктів міжнародного права, які б представляли інтереси радянської держави.
В березні 1944 р. Верховна Рада УРСР прийняла постанову про відновлення прав зовнішнього представництва України. Було утворено Народний комісаріат закордонних справ України на чолі з Д. 3. Мануїльським.
Участь України в діяльності ООН і інших міжнародних організацій.
Україна –ООН. За наполягання СРСР українська делегація приймає участь у розробці Статуту ООН і стає країною-співзасновницею організації. В перші ж роки існування ООН Україна входить у склад багатьох комісій ООН: Економічної і Соціальної ради, Комісії ООН з прав людини, Комісії з питань освіти та науки, Ради Безпеки (1948-49).
В 1957 р. при ООН в Нью-Йорку відкривається постійне представництво УРСР.
В 40-50 –х рр. Україна стає співзасновником і членом багатьох інших міжнародних організацій: Всесвітньої організації охорони здоров’я (1946), Всесвітньої Ради Миру, Всесвітнього поштового союзу, Міжнародної організації праці, ЮНЕСКО ін.
В зовнішній політиці, дипломати УРСР жорстко притримувались лінії, яку проводило радянське керівництво. І хоча зовнішньополітична діяльність України мала суто формальний і декоративний характер, саме вона дозволила сформувати певний авторитет і накопичити довід, які будуть широко використовуватися в добу незалежності.
Відбудова народного господарства.
Наслідки війни для народного господарства:
1. Прямі збитки від військових дій (Зруйновано 714 міст і селищ міського типу та понад 28 тис. сіл, 16 тис. промислових підприємств. Загальна сума збитків - 289 млрд., крб.)
2. Зруйновано паливно-енергетичну та металургійну бази народного господарства.
3. Зруйновано сільськогосподарську інфраструктуру. Припинили існування близько 30 тис. колгоспів, радгоспів, МТС; зменшились посівні площі; погіршилась культура землеробства, знизилась врожайність; зменшилась кількості кваліфікованих кадрів: все це разом у поєднанні з посухою (1946) і підвищенням державою планів хлібозаготівель призводить до голоду 1946-47 рр. , під час якого загинуло близько 800 тис. осіб.
4. Скоротились трудові ресурси, що було зумовлене знищенням на території республіки під час окупаційного режиму близько 3.9 млн. мирних жителів, вивезенням понад 2,2 млн. чоловік до Німеччини.
Результати.
Найбільших успіхів було досягнуто у відбудові промислового сектору. Протягом 1946-1950 рр. обсяг валової продукції промисловості усієї збільшився у 4,4 раза і перевищив рівень 1940 р. на 15%. У цей період було відбудовано 22 доменні, 43 мартенівські печі, 46 прокатних станів. Піднято з руїн металургійні заводи: «Азовсталь», «Запоріжсталь», Макіївський, Краматорський, Єнакієвський. Побудовано нові підприємства: Запорізький трансформаторний, Харківський підшипниковий, Київський мотоциклетний заводи, Лисичанський хімкомбінат на Ворошиловградщині. У 1950 р. Україна знову стала однією з провідних індустріальних країн Європи.
В той же час в набагато повільніше відбудовувалось легка промисловість (на 1950 р. – 80 % довоєнного рівня), сільське господарство (на 1950 р. – 60 % довоєнного рівня).
Радянизація західноукраїнського регіону.
Регіоном особливої уваги радянської влади стають новоприєднані землі Західної України. За десять повоєнних років тут було проведено всі ті перетворення, яких зазнала Східна Україна у 20-30-х рр.
Формування системи органів влади. Серцевину новоствореного державного та партійного апаратів складають переселенці зі Східної України. За 5 повоєнних років кількість комуністів збільшилась в 3 р. (88 тис.)
Індустріалізація. В повоєнні роки побудовано цілу низку нових промислових підприємств, які докорінно змінили структуру економіки регіону.
1. Реконструйовано і підприємства традиційних галузей: нафтова, деревообробна, побутова. (Чернівецька бавовнопрядильна, Станіславська меблева, Львівська картонна фабрики)
2. Створено нові галузі: машинобудівна (Станіславський паравозобудівний, Львівський машинобідівний заводи), приладобудівна (Львівський завод електроприладів), хімічна (Калушський калійний комбінат) ін.
Колективізація. До 1950 р. було створено 5,5 тис. колгоспів, які об’єднали 93% господарств.
Репресії проти уявних і справжніх ворогів влади. Радянизація супроводжувалась репресіями місцевого населення, частина якого не погоджувалась, або не розуміла політики влади.
1. Депортації. Протягом 1942-1943 рр. у східні райони СРСР депортовано бл. 500 тис. чол.
2. Ліквідація греко-католицької церкви. Спочатку радянська влада проводить репресії проти керівництва ГКЦ: арештовані єпископи на чолі з митрополитом Йосипом Сліпим.
3. Боротьба з ОУН-УПА. Апогею досягає в 1945-46 рр. (На 1 січня 1946 р. у Західній Україні діяло 604 підпільні організації, в яких брали участь 6867 осіб. Тільки з 1 квітня по 1 вересня 1946 р. загони УПА 1017 разів вступали в бій із загонами НКВС.) Після вбивства керівника УПА Романа Шухевича (5 березня 1950 р.) повстанський рух фактично припинився.
Трансформації політичного режиму в повоєнній Україні.
Перемога над фашистською Німеччиною довела дієвість і ефективність сталінської тоталітарної моделі держави. Тому в повоєнні роки відбувається консервація тих рис радянської політичної системи, що зформувались в 20-30х рр.
Відбудова партапарату в Україні. Чисельність КПУ зростає і на 1950 р. складає 700 тис. чол. На чолі партії в зазначений період стояли М. Хрущов, Л.Каганович, Мельников в другій половині 1940-х рр. відновлюються процеси партійних чисток (в 1947 р. Л.Каганович звільнив з посад біля 60 % партійних керівників обласного і районного рівня, виключено з партії 3%).
Боротьба з космополітами. Розгортається з кінця 1948 р. Жертвами стають представники єврейської культури в Україні. Феввер і Квітко - розстріляні в 1952 р.
Сталінські ідеологічні кампанії 40— 50-х рр. дорого обійшлись українській культурі, науці, всьому суспільству, негативно відбившись, на духовному і моральному його стані, на творчій долі багатьох людей.