- •1. Первіснообщинний лад - доба кам'яного віку, епоха міді-бронзи
- •2. Формування цивілізованого суспільства - доба раннього залізного віку на території України
- •3. Східні слов’яни в іу -на поч. Іх ст.: доба воєнно-політичних союзів і племінних княжінь. Полянська земля та заснування старокиївської династії.
- •4. Русь на початковому етапі державотворення: історіографія проблеми, фактори та причини консолідації, просторові координати. Діяльність київських князів у 60-х рр. Іх - першій половині х ст.
- •5. Держава та суспільство Київської Русі у середині х – першій чверті хі ст. Русь у системі міжнародних стосунків.
- •6. Християнізація Русі: літописні сюжети та їх науковий аналіз. Церковна організація. Цивілізаційне значення охрещення Давньоруської держави.
- •7. Внутрішня та зовнішня політика великокнязівської влади у період стабілізації та полі центризму Київської Русі (30-ті рр. Хі - перша третина хіі ст.).
- •8. Південно-Західна Русь у період феодальної роздробленості (40-і рр.XII – середина XIV ст.). Велике Галицько-Волинське князівство: етапи суспільно-політичного розвитку.
- •9. Монгольський фактор в руській історії: історіографія проблеми, сутність золотоординського іга та специфіка панування Золотої Орди на північно-західних і північно-східних руських землях.
- •10. Інкорпорація українських земель до складу Литви, Польщі та інших держав (сер. Хіу - сер. Хуі ст.)
- •11. Українські землі в складі Речі Посполитої: політичний та соціально-економічний розвиток ( сер. XVI - сер. XVII ст.)
- •12. Виникнення українського козацтва та його роль в історії українського народу (XV - сер. XVII ст.)
- •13. Українська національна революція (1648-1676рр.) та створення козацько-гетьманської держави.
- •14. Україна за часів гетьманування і. Мазепи. Посилення інкорпораційних процесів у складі Російської імперії (кінець XVII- 20-рр. XVIII ст.).
- •15. Спроби збереження та причини і фактори втрати української козацької державності у XVIII ст.
- •16. Культура україни в XIV – XVIII ст.
- •17. Політичний переустрій східної європи
- •18. Імперська національно-регіональна політика урядів росії та австрії на українських землях у пер. Пол. Х1х ст..
- •19. Австрійська революція 1848-49 рр. Та західна україна.
- •20. Генезис українського національного руху в першій половині х1х ст. “руська трійця”. Кирило-мефодіївське товариство.
- •21. Реформи в російській та австро-угорській імперіях
- •22. Структурно-економічні, соціально-класові та етнічні зміни в українському суспільстві доби капіталістичної модернізації (др.Половина х1х – поч. Хх ст.).
- •23. “Політизація” українського національного руху в російській імперії в останній чверті х1х – на поч. Хх ст.. Револю ційна українська партія.
- •24. Москвофільство, народовство та радикалізм у суспільному русі західної україни (50-80-і рр. Х1х ст.).
- •25. Українська центральна рада : ідеологія і тактика.
- •26. Утвердження радянсько-комуністичного режиму
- •27. Українські землі в складі Польщі, Румунії, Чехословаччини у 1920-30-ті роки.
- •28. Етапи входження України до складу срср і втрата незалежності (1919-1925 рр.)
- •2 Етап (грудень 1920 - грудень 1922) – формування договірної федерації.
- •3 Етап (грудень 1922 – травень 1925 р.) – утворення срср.
- •29. Неп в Україні: причини, появи, особливості, досягнення і прорахунки.
- •30. Соціально-економічні перетворення в Україні у 1920-х-30-х рр.: індустріалізація, колективізація та їх наслідки.
- •2. Зросла обороноздатність держави за рахунок галузей військово-промислового комплексу.
- •3. Ліквідовано безробіття.
- •4. Знизився життєвий рівень населення.
- •1 Період: 1929 – 1932 рр.
- •2 Період: 1933 – 1937 рр.
- •31. Політика коренізації в 20-30-ті рр.: суть, зміст, значення.
- •32.Формування тоталітаризму. Сталінізм і політико-ідеологічні процеси в усрр у 1930-х.
- •33. „Українське питання” напередодні та початковому етапі другої світової війни.
- •34. Україна в роки другої світової війни. Рух опору.
- •35. Повоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – середині 1950-х років: основні тенденції та особливості.
- •36. Україна в період тимчасової лібералізації суспільно-політичного і економічного життя в срср (сер 50-сер 60-их рр)
- •37. Україна на порозі кризи: наростання застійних явищ в 60-х – середині 80-х років.
- •38. Дисидентський рух в Україні: загальні тенденції, особливості та специфіка.
- •39.Перебудова в Україні: сутність, періоди, особливості.
- •40. Проголошення суверенітету і незалежності України. Всеукраїнський референдум та вибори Президента.
- •41.Гетьманат і Директорія як історичні форми українського державотворення.
- •42. Державотворчі процеси в Україні в першій половині 90-х рр. Хх ст. Соціально-економічні та політичні проблеми на шляху розбудови української держави.
- •43. Формування та функціонування багатопартійності у сучасній Україні: основні етапи, характерні риси особливості.
- •2. Етап позапарламентського розвитку багатопартійності (1991-1998 рр.)
- •3. Етап формування парламентської багатопартійності (з 1998 р.)
- •44. Конституційний процес в Україні. Прийняття Конституції. Головні положення Конституції України ат зміни до неї.
- •46. Україна в світовому співтоваристві. Зовнішня політика держави основні тенденції розвитку.
- •45. Україна на сучасному етапі: тенденції політичного, соціально-економічного та культурного розвитку (1994-2006).
- •47. Давні держави у західних і південних слов’ян (іх-хіі ст.): суспільний устрій, християнізація, типологія державотворення та історичне значення.
- •48.Гуситська національно-релігійна війна: причини, періодизація, соціальний характер, програма, історичне значення. Сучасні наукові оцінки гуситського руху.
- •49. Формування станово-представницької монархії у Польщі (хіу-хуі ст.). Специфіка політичної та соціально-економічної моделі Речі Посполитої.
- •5.0.Московська держава у хуі – на початку хуіі ст.: концепція політичної влади, дві кризи державності, соціальні наслідки опричнини та смутного часу.
27. Українські землі в складі Польщі, Румунії, Чехословаччини у 1920-30-ті роки.
По закінченню першої світової війни поза межами радянської держави опинились українські землі колишньої Австро-Угорської імперії а також Західна Волинь. В склад Польщі увійшла Галичина і Західна Волинь, в склад Румунії – Північна Буковина, в склад Чехословаччини - Закарпаття.
Українські землі у складі Польщі.
Залежно від приходу до влади тих чи інших політичних сил, зміни міжнародної ситуації, інших факторів в польській політиці по відношенню до українських земель історики виділяють кілька етапів:
І етап — "невизначеності" (1919—1923 рр.). Влада Польщі над Західною Україною вважалася спірною. Тому уряд здійснює низку декларативних поступок (надано гарантії автономії українському населенню на Паризькій мирній конференції.)
II етап — "тиску" (1923—1926 рр.). До влади приходять народові демократи (ендеки). В національній політиці нова влада керуються т.з. „інкорпораційною” програмою, яка передбачала примусову асиміляцію непольських народів з метою перетворення Польщі в стабільну однонаціональну державу.
Економічна політика ендеків мала на меті гальмування економічного розвитку українських земель (Польщі „Б”) і перетворення їх в аграрно-сировинний придаток польського центру (Польщі "А").
Єдиною легальною економічною протидією населення такій політиці стає кооперативний рух (кількість кооперативів за 20-ті рр. зросла в 5 р. і сягала 2500).
В культурній політиці домінантою стає активна полонізація.
- За законом 31 липня 1924 р. державною мовою на території Польщі стає польська мова.
- Офіційна влада взяла курс на ліквідацію української школи (кількість україномовних шкіл зменшується в 3 рази).
ІІІ етап — "пошуку компромісу" (1926—1937 рр.)
У травні 1926 р. Ю. Пілсудський здійснює державний переворот, внаслідок якого в Польщі установлюється т.з. режим "санації" (оздоровлення).
„Пілсудчики” розробляють нову геополітичну стратегію. Суть нового курсу полягала у відмові від національної асиміляції (денаціоналізації) неполяків, і активізації державної асиміляції національних меншин.
Політична боротьба українського населення.
Дискримінаційна політика польського уряду зумовлювало посилення опозиційних настроїв в українському суспільстві.
На 1925 р. українці в Польщі мали 12 легальних політичних партій. Найбільш впливові серед них:
- Українське народно-демократичне об'єднання (УНДО). Лідери — Д. Левицький, В. Мудрий, С. Баран, О. Луцький.
- Українська соціал-радикальна партія (УСРП). Лідери — Л. Бачинський, І. Макух. Програма: обмеження приватної власності, незалежність України.
- Комуністична партія Західної України (КПЗУ). Лідери — Й. Крілик, Р. Кузьма. Програма: націоналізація землі і промисловості, об'єднання Західної України з Радянською Україною.
Українські землі у складі Румунії
В склад Румунії після розпаду Австроугорщини потрапили Північна Буковина, Хотинський, Аккерманський та Ізмаїльський повіти Бессарабії
1 період (1918— 1928 рр. ) - період реакції. У провінції запроваджується воєнний стан, українські землі роздаються офіцерам румунської армії. Жорстоко придушується будь-які виступи проти влади (Татарбунарське повстанням, 1924 р.) Йде активна румунізація краю: закрито усі українські школи, переслідується українська церква. До 1927 р. Буковина втрачає автономію, якою володіла, перебуваючи під владою Австрії.Це спричинило хвилю розорень.
2 період (1928 -1937 рр.) - період відносної лібералізації. Політична криза, що охоплює румунську владу послаблює колоніальний тиск на українські землі. Проте вже в лютому 1933 р. тут відновлено надзвичайний стан.
3 період (1938 – 1939 рр.) – період тиску. У лютому 1938 р. встановлюється режим особистої диктатури Кароля II. Румунізація краю посилюється.
Політика влади викликала широкий опозиційний рух в українських землях. Найактивнішим він був на території Буковини, де діяли три основні політичні формування:
1. Комуністична партія Буковини. Лідери – С. Канюк, В. Гаврилюк, Ф. Стасюк та ін. Програма: націоналізація земель і підприємств, возз'єднання з Радянською Україною.
2. Українська національна партія. Утворилася 1927 р. Лідер - В. Залозецький. Виступала за "органічну" роботу і компроміс з існуючим режимом.
3. "Революційний", або націоналістичний табір. Сформувався в середині 30-х років. Охоплював молодь і студентство (спортивне товариство "Мазепа", студентське товариство "Залізняк"). Лідери - О. Зибачинський, І. Григорович, Д. Квітковський.
Українські землі у складі Чехо-Словаччини
Закарпаття увійшло до складу Чехо-Словаччини. Приєднання відбулось за ініціативи Американської Народної Ради карпатських русинів, яку очолював Г. Жаткович. 12 листопадів 1918 р. на засіданні Ради в Скрентоні (США) було вирішено приєднати русинські землі на умовах автономії до Чехо-Словацької республіки.
Економіка Закарпаття від самого початку перетворилась на аграрно-сировинний придаток економічно високорозвинутих чеських земель. Водночас позиція властей Чехо-Словаччини на українських землях у суспільно-політичній сфері була поміркованішою і виваженішою, ніж у Польщі та Румунії. В 30-х роках у Закарпатті вільно функціонує майже 30 політичних партій та організацій. Їх можна поділити на кілька напрямів:
- москвофіли, які розглядали населення Закарпаття як частину російського народу („Общество им. Духновича”);
- русини, які розглядали закарпатців як окремий народ;
- український рух, який прагнув забезпечити вільний розвиток української культури на Закарпатті (Християнсько-народна партія на чолі з А.Волошиним).
Однак в березні 1939 р. Німеччина приймає рішення про ліквідацію Чехо-Словаччини. Гітлер дає дозвіл Угорщині на окупацію Карпатської України. В умовах початку окупації сейм Карпатської України 15 березня 1939 р. проголосив незалежність і прийняв конституційний закон. 16 березня окупація Закарпаття Угорщиною закінчилась.