- •2.1. Методологічні підходи до розробки і прийняття стратегічного управлінського рішення.
- •2.2. Наукові основи прогнозування
- •2.3. Методи прогнозування
- •3.1. Сутність стратегічного управління підприємством і його відмінність від оперативного управління.
- •3.2. Принципи складання стратегій
- •3.3. Елементи стратегічного управління і їх суть
- •4.2. Процес формування стратегії
- •4.3. Система стратегічного управління: визначення місії і цілей, оцінка й аналіз середовища, вибір стратегії, виконання та контроль стратегії
- •Глава 4. Визначення місії і цілей організації
- •4.2. Визначення суті, види і принципи формулювання цілей організації
- •4.3. Визначення цілей організації
- •4.4. Організація встановлення цілей
- •Питання до Змістовного модулю 4.
- •Глава 5. Середовище господарської організації та методи аналізу і прогнозування його розвитку
- •5.1. Аналіз макрооточення
- •5.2. Аналіз безпосереднього оточення
- •5.3. Аналіз внутрішнього середовища
- •5.4. Методи аналізу середовища
- •5.5. Прогнозування змін середовища організації
- •Тема 6. Вибір стратегії
- •6.1. Підходи до формування стратегії
- •6.2. Визначення стратегії організації
- •6.3. Модель життєвого циклу товару
- •6.4. Модель життєвого циклу попиту
- •Тема 7. Виконання та контроль стратегії
- •7.1. Розробка стратегічного плану організації
- •7.2. Стратегічні зміни
- •7.3. Організаційна структура як об'єкт стратегічних змін
- •7.4. Стратегічні зміни в організаційній культурі
- •7.5. Типи стратегічних змін
- •7.6. Впровадження стратегічних змін в організації
- •7.7. Контроль реалізації та оцінки стратегії
- •Тема 8. Визначення конкурентноспроможності організації
- •8.1. Дослідження конкурентної ситуації у галузі
- •8.2. Методологічний підхід до аналізу конкурента
- •8.3. Виявлення конкурентних переваг організації
- •8.4. Визначення конкурентного статусу організації
- •8.5. Аналіз портфеля продукції
- •8.6. Побудова матриці "привабливість - конкурентна позиція"
- •Питання до Змістовного модулю 8.
- •Тема 9. Організаційне, соціально-психологічне та інформаційно-політичне забезпечення стратегічного управління
- •9.1. Організаційні питання реалізації стратегічних планів організації
- •9.2. Соціально-психологічне забезпечення стратегічного управління
- •Тема 10. Конфлікти і методи їх вирішення
- •10.2. Стратегії поведінки а конфліктних ситуаціях
- •10.3. Стратегія управління конфліктом
- •10.4. Стиль управління конфліктами
10.4. Стиль управління конфліктами
Суб'єкт управління повинен не тільки відрізнятися позитивним іміджем у трудовому колективі, але й манерою поведінки, тобто стилем управління, щоб досягти поставленої перед ним мети. Вибір правильного стилю управління є міцною основою, фундаментом розв'язання соціаль- но-психологічних проблем та забезпечення ефективного землекористування.
Стиль управління - це сукупність найхарактерніших і стабільних манер розв'язання проблем, які виникають у процесі прийняття управлінських рішень.
Змістовний модуль 10. Стильуправління при реалізації стратегїї підприємства.
У вітчизняній науковій і спеціальній літературі виділяють переважно три стилі управління: авторитарний, демократичний і ліберальний.
Коротка характеристика цих стилів наведена в табл. 22. Потрібно підкреслити, що в житті у чистому вигляді ці стилі не проявляються, але тенденція проглядається. Зупинимось коротко на суті кожного з них.
Авторитарний (автократичний) стиль полягає у високій концентрації
влади у руках керівника, який самовладно вирішує більшість питань щодо забезпечення умов раціонального використання й охорони земель. Такий стиль управління притупляє активність виконавців, оскільки керівник, не консультуючись із підлеглими, нав'язує бачення у вирішенні тих чи інших питань, тим самим відучаючи людей думати, а навчає тільки виконувати накази. Керівники цього стилю управління не терплять зауважень і заперечень з боку підлеглих, вважаючи, що підпорядковані йому люди є малокваліфікованими спеціалістами і не здатні запропонувати щось для розв'язання важливих проблем. Правда, авторитарний стиль, як свідчить практика, в окремих випадках має і позитивні сторони. Це виражається, насамперед, в оперативності апарату управління, в колективі встановлюється сувора виконавська дисципліна, підвищується відповідальність працівників за якість виконання рішень тощо.
Демократичний стиль управління передбачає прийняття управлінсь ких рішень після погодження їх з виконавцями. Керівник цього стилю управління уникає нав'язування своєї волі підлеглим, він адекватно реагує на критику на свою адресу, виробляючи управлінські рішення, бере до уваги думку підлеглих. І де зовсім не означає, що такий керівник не має власної думки або хоче перекласти відповідальність на підлеглих.