Питання до Змістовного модулю 4.

1. Назвіть і охарактеризуйте елементи місії.

2. Опишіть суть цілей організації, відображаючи, як змінюються завдання залежно від виду цілей.

3. Розкрийте сутність принципів формулювання цілей організації.

4. Дайте характеристику процесу встановлення цілей організації.

5. В чому полягає централізований і децентралізований характер встановлення цілей?

6. Методи прийняття рішень по встановленню цілей.

Змістовний модуль 5. Середовище підприємства, методи аналізу і прогнозування його розвитку.

План

5.1. Макрооточення підприємства, його аналіз і прогнозування змін

5.2. Беспосереднє оточення підприємства, його аналіз і прогнозування змін.

5.3. Внутрішнє середовище підприємства, його аналіз і прогнозування змін.

5.4. Методи аналізу середовища підприємства.

5.5. Методи прогнозування змін середовища підприємства.

Змістовний модуль 5. Середовище підприємства, методи аналізу і прогнозування його розвитку.

Глава 5. Середовище господарської організації та методи аналізу і прогнозування його розвитку

♦ Загальні положення

В системі стратегічного управління надзвичайно важ­ливе місце належить середовищу, в якому знаходиться і функціонує організація.

Оскільки середовище організації є неоднорідним, то з метою його аналізу останнє доцільно поділити на окремі складові. Існують різні концепції поділу середовища на складові: так, одна з них передбачає поділ середовища на мікросередовище, яке включає внутрішнє середовище організації та найближче оточення, що безпосередньо і найчастіше на неї впливає; макросередовище, яке об'єд­нує більш віддалені сили, що не піддаються прямому управлінню з боку організації.

За іншим підходом, розрізняють такі складові середо­вища: зовнішнє середовище, що охоплює дві групи в ото­ченні організації: макро- (віддалене) і мезо- (близьке), або, скажімо, безпосереднє оточення; внутрішнє середо­вище, що охоплює ту частину середовища, що перебуває в межах організації. Оскільки згадувані підходи не супе­речать один одному, то для аналізу нами взято в основу другий підхід, згідно з яким середовище поділено:

• на макрооточення;

• безпосереднє оточення;

• внутрішнє середовище організації.

Для більшої наочності структуру середовища наведе­но на рис. 11.

Розглянемо більш детально кожне із середовищ.

Змістовний модуль 5. Середовище підприємства, методи аналізу і прогнозування його розвитку.

5.1. Аналіз макрооточення

Аналіз макрооточення має своїм завданням вивчення різних факто­рів, що можуть вплинути на діяльність організації не тільки в теперіш­ньому, але і в майбутньому часі. Причому аналіз макрооточення передба­чає вивчення впливу таких компонент: міжнародної, демографічної, еко­номічної, природного середовища і ресурсів, технологічної, політично- правової, соціально-культурної, інфраструктури та ін.

Так, міжнародна компонента макросередовища визначає такі найваж­ливіші чинники:

• рівень інтеграції;

• міжнародну конкуренцію у світовій економіці;

• кількість міжнародних симпозіумів, конференцій та інших захо­дів, які проводяться в країні і у світі в галузі освіти, науки, куль­тури і т.д.

Демографічна компонента включає такі найважливіші чинники:

• чисельність населення і розміщення його на території;

• міграційні тенденції;

• структура населення за статтю, віком, складом сім'ї, зайнятістю;

• етнічна та релігійна структура населення, народжуваність і смертність.

До економічної компоненти відносяться:

• питома вага конкурентоспроможної продукції на зовнішньому ринку;

• в купівельна спроможність населення;

• рівень інфляції;

• фінансово-кредитна політика;

• загальногосподарська кон'юнктура;

• система оподаткування;

• рівень зайнятості.

Компонента природного середовища і ресурсів вивчає:

• стан і перспективи використання джерел сировини та енергоре­сурсів;

• рівень забруднення довкілля;

• рівень впливу державних органів на інтенсивність ресурсовико- ристання;

• характеристику кліматичних факторів;

• ступінь використання вторинних ресурсів тощо.

Технологічна компонента передбачає вивчення:

• темпів технологічних змін;

• інноваційного потенціалу галузі й ін.

Політико-правова компонента вивчає:

• стабільність демографічних перетворень у країні;

• стан законодавства, яке регулює господарську діяльність;

Змістовний модуль 5. Середовище підприємства, методи аналізу і прогнозування його розвитку.

• державну економічну політику (ідеологію) по відношенню до суб'єкта управління;

• наслідки впливу зовнішньополітичних акцій на розвиток ринків збуту;

• митну і тарифну системи;

• кримінальну ситуацію в країні.

До соціально-культурної компоненти можуть відноситися:

• особливості пануючих у суспільстві традицій і вірувань;

• рівень освіти;

• ставлення людей до праці;

• забезпечення населення країни об'єктами культури;

• ставлення людей до оточуючого світу й ін.

До інфраструктури переважно відносяться:

• ринкова інфраструктура (банки, біржі, суди, посередницькі структури тощо);

• моніторинг навколишнього середовища;

• охорона здоров'я;

• наука й освіта;

• культура;

• торгівля;

• транспорт і зв'язок;

• будівництво;

• побутове обслуговування та ін.

При цій нагоді доцільно ще раз відзначити, що, вивчаючи компонен­ти макрооточення, треба мати на увазі два моменти. Перший - це те, що всі компоненти макрооточення сильно впливають одна на одну. Зміна в одній із компонент призводить до змін в інших компонентах. Це означає, що їх аналіз повинен проводитися тільки системно, оскільки у відповід­ності з теорією системного підходу ознакою органічної цілісності систе­ми служить наявність зв'язків між її елементами, а головне, поява у неї нових інтегративних властивостей, які не властиві елементам, взятим окремо.

Наприклад, окремі складові - цукор, вода і чай (рослина) дозволяють отримати розчин, придатний для пиття людини, який представлений у формі інтегративної якості, яка, як бачимо, не зводиться до суми власти­востей її складових (елементів).

Другий момент – це те, що ступінь впливу окремих компонент мак­рооточення на різні організації різний. Причому ступінь впливу залежить від розміру організації: чим більша організація, тим більший вплив на неї макрооточення. Крім того, організація повинна мати інформацію про ті зовнішні фактори, які представляють заірозу для неї, і, відповідно, ін­формацію тих зовнішніх факторів, зміна яких відкриває додаткові мож­ливості для організації.

Змістовний модуль 5. Середовище підприємства, методи аналізу і прогнозування його розвитку.

Наприклад, рівень розвитку, стабільність і ефек­тивність функціонування організації перелічених галузей інфраструктури регіону, де розміщена та чи інша фірма, впливають на стабільність її роботи, насамперед, через соціально-психологічні фактори, тобто через ступінь задоволення фізіологічних, соціальних і духовних потреб насе­лення, через морально-психологічний клімат у колективі, здоров'я насе­лення.

Слід зазначити, що кількісно виміряти ступінь впливу факторів ін­фраструктури, де розміщена фірма, є непростим завданням, але, скажімо, ритмічна робота транспорту, належне обслуговування людей у магази­нах, можливість відвідати поліклініку, театр, перукарню, забезпечення населення житлом тощо - хіба не запорука високого морально- психологічного клімату в колективі.

Очевидно, читачу буде цікаво довідатись, у якій мірі фактори інфра­структури сприяють більш повному задоволенню фізіологічних, соціаль­них і духовних потреб населення чи колективу фірми. Для зручності ця інформація наведена в табл. 3.

Потрібно особливо відзначити, що вивчення компонентів макроото- чення не повинно закінчуватись лише констатацією того стану, в якому вони перебувають, а прогнозувати їх майбутній стан.

Змістовний модуль 5. Середовище підприємства, методи аналізу і прогнозування його розвитку.

Змістовний модуль 5. Середовище підприємства, методи аналізу і прогнозування його розвитку.

Приклад дослідження чинників віддаленого оточення організації в межах окремих компонентів наведено в табл. 4.

Аналогічно цьому проводять дослідження решти компонент, що ха­рактеризують оточення.