6.2. Визначення стратегії організації

Як вже відзначалось, формування стратегії організації є одним із ключових методичних питань стратегічного управління. Для реалізації цього завдання, насамперед, потрібно:

• розібратись у поточній стратегії;

• здійснити аналіз портфеля бізнесів;

• вибрати і дати оцінку стратегії організації.

Так, предметна організація у поточній стратегії потрібна для того, щоб знати, "на чому стоїть" організація, в якому вона стані знаходиться і які стратегії вона реалізує нині.

З цією метою можна використати багато різноманітних схем для з'ясування поточної стратегії. В цьому зв'язку достатньо зіслатися на одну них, запропоновану Томпсоном і Стріклендом. Вони вважають, ю для того, щоб розібратись із реалізуючою стратегією, потрібно дати цінку по п'яти зовнішніх і внутрішніх факторах.

Зовнішні фактори:

• розмах діяльності організації і ступінь різноманітності продукції, що виробляється, диверсифікованість організації;

• загальний характер і природа недавніх придбань фірми і продаж нею частини своєї власності;

Змістовний модуль 6. Підходи до стратегічного управління підприємством.

• структура і направленість діяльності організації за останній період;

• можливості, на які була орієнтована організація в останній період;

• відношення до зовнішніх загроз.

Внутрішні фактори:

• цілі організації;

• критерії розподілу ресурсів і структура капіталовкладень, що склалася по вироблюваній продукції;

• відношення до фінансового риску як з боку керівника, так і у відповідності з реальною практикою і здійснюваною фінансовою політикою;

• рівень і ступінь концентрації зусиль в області науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт;

• стратегія окремих функціональних сфер (маркетинг, виробницт­во, кадри, фінанси тощо).

Аналіз портфеля бізнесу дає наочне уявлення про те, що окремі час­тини бізнесу не є сумою його частин, а представляють його як єдине ці­ле. Тільки за допомогою аналізу портфеля бізнесів можуть бути збалан­совані такі важливі фактори бізнесу, як ризик, надходження грошей то­що. Проте потрібно пам'ятати, що портфель бізнесу - це тільки один із інструментів стратегічного управління і він абсолютно не може замінити ні стратегічного планування, ні стратегічного управління.

Треба сказати, що в практиці виділяється шість кроків проведення аналізу портфеля бізнесів.

Перший крок - вибір рівнів у організації, тобто встановлення іє­рархії рівнів аналізу портфеля бізнесів, яка повинна починатись на рівні окремого продукту і закінчуватись на верхньому рівнів органі­зації.

Другий крок - фіксація одиниць аналізу, які називаються стратегіч­ними одиницями бізнесу (СОБ), для того, щоб використати їх при позиціюванні на матрицях аналізу портфеля бізнесів.

Третій крок - визначення параметрів матриць аналізу портфеля бізнесів для того, щоб мати ясність щодо збору необхідної продук­ції, а також для вибору перемінних, за якими буде проводитись ана­ліз портфеля. Наприклад, при вивченні привабливості галузі такими перемінними можуть бути розмір ринку, ступінь захищеності від інфляції, прибутковість, темп розвитку ринку тощо. Для визначення сили бізнесу можуть бути використані такі перемін­ні, як доля ринку, ріст долі ринку, лідерство в якості або інших хара­ктеристиках, таких як, наприклад, витрати, прибутковість по відно­шенню до лідера.

Четвертий крок - збір і аналіз даних проводиться за багатьма на­прямками, в тому числі:

• привабливість галузі з позиції наявності позитивних і негативних аспектів у галузі, характеру і ступеня ризику тощо;

Змістовний модуль 6. Підходи до стратегічного управління підприємством.

• конкретна позиція організації в галузі;

• можливості і загрози організації;

• ресурси і класифікація кадрів.

П'ятий крок - побудова та аналіз матриць портфеля бізнесів, які повинні дати уявлення про поточний стан портфеля, на основі чого керівництво зможе прогнозувати майбутній стан матриць і, відпові­дно, очікуваного портфеля бізнесів організації.

Шостий крок - визначення бажаного портфеля бізнесів здійснюєть­ся у відповідності з тим, який із варіантів може кращим чином спри­яти досягненню організацією своїх цілей.

Вибір стратегії організації визначається за такими основними клю­човими факторами:

Стан у галузі і позиція в галузі можуть відігравати вирішальну роль при виборі стратегії росту організації. Провідні, сильні організації повинні прагнути до максимального використання можливостей, породжених їх лідерством. Організації-лідери повинні вибирати різні стратегії росту. Наприклад, якщо галузь іде до занепаду, то варто робити ставку на стратегії диверсифікації, якщо ж галузь си-льно розвивається, то вибір повинен падати на стратегію інтегрова­ного росту, тобто створення нових структур. Слабкі організації по­винні поводитися дещо по-іншому: вони повинні вибрати ті страте­гії, які можуть забезпечити зростання їх сили. Якщо таких стратегій немає, то вони повинні залишити цю галузь.

Цілі організації відображають те, до чого прагне організація. Цілі можуть бути сильнішими за відповідні стратегії, навіть якщо для них є всі передумови як на ринку і в галузі, так і в потенціалі органі­зації.

Інтереси і відношення вищого керівництва відіграють дуже важливу роль у виборі стратегії розвитку організації. Якщо керівництво інер­тне, то і стратегія для нього не є головним змістом життя організа­ції.

Фінансові ресурси суттєво впливають на вибір стратегії організації. Організації, які мають великі фінансові ресурси або доступ до них, при виборі стратегії знаходяться в значно ліпшому становищі, ніж ті, що таких фінансів не мають.

Кваліфікація робітників також є великим лімітуючим фактором вибору стратегії. По суті, не маючи інформації про кваліфікацію, керівництво не зможе зробити правильного вибору стратегії органі­зації. Зобов'язання організації за попередні стратегії створюють деяку інертність у її розвитку. Але не можна відмовитись повністю від попередніх зобов'язань. Деякий час вони ще будуть діяти. Для того, щоб уникнути тиску старих зобов'язань, при розробці нових стратегій їх потрібно закладати в розробку останніх.

Ступінь залежності від зовнішнього середовища робить значний вплив на вибір стратегій.

Змістовний модуль 6. Підходи до стратегічного управління підприємством.

Це зумовлено тим, що організація не функ­ціонує сама по собі. Певною мірою на стратегії впливають, напри­клад, постачальники або покупці, а певною мірою - правове регулю­вання поведінки організації, вплив природних умов тощо.

Часовий фактор теж потрібно брати до уваги при виборі стратегії, оскільки можливості і загрози завжди мають часові межі. Реалії життя свідчать, що організація може здійснити стратегію лише в ті моменти, коли для цього з'являється можливість. Дуже часто дося­гають успіху ті організації, які вміють вибирати час.