10.2. Стратегії поведінки а конфліктних ситуаціях

Людина, що знаходиться в конфліктній ситуації, для більш ефектив­ного розв'язання проблеми повинна вибрати певний стиль поведінки. При цьому враховується також стиль людей, залучених в конфлікт, а також причини конфлікту.

Всесвітньо відомі К.У. Томас і Р.Х. Кілменн виділили п'ять типових стратегій (стилів) поведінки в конфліктних ситуаціях:

1. Пристосування (зміна своєї позиції, зміна поведінки, згладжуван­ня протиріч).

2. Компроміс (врегулювання розбіжностей через взаємні уступки).

3. Співпраця (спільне вироблення рішення, що задовольняє інтере­си всіх сторін).

4. Ігнорування, ухиляння від конфлікту (прагнення вийти з конфлі­ктної ситуації, не вирішуючи її).

5. Суперництво, конкуренція (відкрита боротьба за свої інтереси, наполегливе відстоювання своєї позиції).

Певна річ, стиль поведінки в конкретному конфлікті визначається тією мірою, в якій особа хоче задовольнити власні інтереси та інтереси іншої сторони. Представляючи це в графічній формі, отримаємо сітку Томаса - Кілменна, що дає змогу проаналізувати конкретний конфлікт і вибрати оптимальну стратегію поведінки (рис. 37).

Змістовний модуль 10. Стильуправління при реалізації стратегїї підприємства.

Розвиваючи думку з цього приводу, вважаємо за необхідне вислови­ти деякі міркування щодо доцільного використання того чи іншого спо­собу вирішення конфлікту залежно від конкретної ситуації.

1. Пристосування:

• найбільш важливою задачею є відновлення спокою і стабільності, а не вирі­шення конфлікту;

• предмет розбіжності більш істотний для опонента, ніж для вас;

• є ймовірність більш складних проблемних ситуацій у порівнянні з тією, яка розглядається тепер, а поки необхідно зміцнити взаємне довір'я;

• існує можливість дозволити підлеглим діяти на власний розсуд з тим, щоб вони набули вміння і навичок, отримуючи уроки з власних помилок;

• необхідно визнати власну неправоту;

• відстоювання своєї точки зору вимагає багато часу і значних інтелектуальних зусиль;

• вас не особливо хвилює те, що трапилося;

• ви хочете зберегти мир і добрі стосунки з іншими людьми;

• ви відчуваєте, що важливіше зберегти хороші взаємовідносини, ніж відстою­вати свої інтереси;

• ви розумієте, що результат набагато важливіший для іншої людини, ніж для вас.

2. Компроміс:

• у сторін однаково переконливі аргументи;

• необхідний час для врегулювання складних проблем;

• необхідно прийняти термінове рішення при дефіциті часу;

• співпраця і директивне затвердження своєї точки зору не приводять до успіху;

• обидві сторони володіють однаковою владою і мають взаємовиключні інтереси;

• вас може задовольнити тимчасове рішення;

• задоволення вашого бажання має для вас не дуже велике значення, і ви можете дещо змінити поставлену спочатку мету;

• компроміс дасть змогу вам зберегти взаємовідносини, і тому вважається за краще отримати хоч щось, ніж усе втратити.

3. Співпраця:

• необхідно знайти спільне рішення, якщо кожний з підходів до проблеми дуже важливий і не допускає компромісних варіантів;

• основною метою обговорення є набуття спільного досвіду роботи, отримання широкої інформації;

• необхідна інтеграція точок зору і зближення думок співробітників;

Змістовний модуль 10. Стильуправління при реалізації стратегїї підприємства.

• важливим є посилення особистої втягнутості кожного в діяльність і групової згуртованості;

• у вас тісні, тривалі і взаємозалежні відносини з іншою стороною;

• у вас є час опрацювати проблему, що виникла;

• ви і ваш опонент хочете поставити на обговорення деякі ідеї і попрацювати над виробленням рішення.

4. Ігнорування:

• розбіжності неістотні порівняно з більш важливими задачами;

• необхідний час для відновлення спокою і створення умов для тверезої оцінки ситуації;

• вивчення ситуації і пошук додаткової інформації про природу конфлікту є більш важливими, ніж негайне прийняття рішення;

• предмет суперечки не має відношення до справи, відводить у сторону і є симптомом інших, більш серйозних проблем;

• підлеглі можуть самі успішно врегулювати конфлікт; в напруженість дуже велика, і ви відчуваєте необхідність її ослаблення;

• ви знаєте, що не можете або не хочете вирішити конфлікт на свою користь;

• у вас мало влади для розв'язання проблеми або для її вирішення бажаним для вас способом;

• намагатися негайно вирішити проблему небезпечно, оскільки відкрите обго­ворення конфлікту може тільки погіршити ситуацію.

5. Суперництво:

• потрібні швидкі і рішучі заходи у разі непередбачених і небезпечних ситуацій;

• у разі вирішення глобальних проблем, пов 'язаних з ефективністю діяльності (при впевненості керівника в своїй правоті);

• йде взаємодія з підлеглими, що віддають перевагу авторитарному стилю;

• результат дуже важливий для вас, і ви робите велику ставку на своє вирі­шення проблеми, що виникла;

• ви володієте достатнім авторитетом для прийняття рішення, і виглядає оче­видним, що ваше рішення є найкращим;

• ви відчуваєте, що у вас немає іншого вибору і що вам немає чого втрачати.

Отже, з вищесказаного випливає, що стратегія поведінки в кожній конкретній ситуації є неоднозначна. Проте завжди потрібно займати муд­ру, виважену позицію, яка вигідна всім сторонам.

Змістовний модуль 10. Стильуправління при реалізації стратегїї підприємства.