4.2. Процес формування стратегії

Якщо звести воєдино всі міркування щодо стратегії організації, то залежно від обраного об'єкта стратегічного управління розрізняють:

• загальну стратегію;

• бізнес-стратегію;

• функціональну й операційну стратегію.

Розглянемо коротко суть кожної з них.

Загальна стратегія - це стратегія багатогалузевої організації. Відпо­відальним за розробку такої стратегії є керівництво вищого рівня.

Бізнес-стратегія - це стратегія вузькоспеціалізованої організації або самостійного господарського підрозділу у межах диверсифікованої орга­нізації. Відповідальними за формування такої організації є генеральні директори або керівники підрозділів, хоча рішення переважно приймає корпоративне керівництво.

Функціональні стратегії розробляють для кожної функціональної структури організації (маркетингу, виробництва, фінансів, кадрів тощо). Головне завдання функціональних стратегій - забезпечити розв'язання завдань, сформульованих на бізнес-корпоративному рівні. Відповідають за формування такої стратегії керівники відповідного підрозділу.

Операційна стратегія є конкретизацією стратегічних ініціатив до управління основними операційними одиницями при розв'язанні поточ­них завдань.

Схематично стратегію корпоративної організації можна розглядати як сукупність вищезгадуваних видів стратегій, сформованих на різних рівнях організаційної ієрархії (рис. 8).

Змістовний модуль 4. Стратегічне планування і його сутність.

Рис. 8. Піраміда розроблення загальної стратегії організації (за А. Томпсоном)

Розробка бізнес-стратегії для самостійних господарських підрозділів і незалежних вузькоспеціалізованих організацій здійснюється аналогічно (рис. 9).

Потрібно ще раз зазначити, що формування і впровадження корпора­тивної стратегії здійснює вище керівництво. Це воно формує загальний напрям розвитку на тривалу перспективу, визначає основні сфери діяль­ності організації тощо.

Уточнюються і затверджуються стратегічні плани на нарадах вищого керівництва. У диверсифікованій організації вищому керівництву важко врахувати особливості різних елементів ринку й ін., тому повноваження щодо розробки і впровадження стратегії передаються керівникам підроз-ділів.

Правда, до розробки стратегій практикують залучати консультантів (внутрішніх і зовнішніх), забезпечуючи найліпшу організацію формуван­ня стратегії.

Змістовний модуль 4. Стратегічне планування і його сутність.

Рис. 9. Піраміда розроблення бізнес-стратегії (за А. Томпсоном)

4.3. Система стратегічного управління: визначення місії і цілей, оцінка й аналіз середовища, вибір стратегії, виконання та контроль стратегії

Систему стратегічного управління потрібно розглядати як виконання найбільш важливих управлінських функцій, за допомогою яких плани перетворюються в дію.

Зрис. 10 видно, що процес стратегічного управління бере свій поча­ток з вибору місій і цілей, які забезпечують їх виконання. Причому про­цес управління є замкнутим циклом з прямими і зворотними зв'язками, що дозволяє коригувати розроблену або формувати новустратегію. Ниж­че розглянемо зміст функцій стратегічного управління.

Рис. 10. Структура процесу стратегічного управління

Змістовний модуль 4. Стратегічне планування і його сутність.