Внутрішкільний менеджмент.

Управління навч. закладом здійснює директор і заступники. їх функт. обов'язки, порядок призначення чи обрання визн. Положенням про заг.навч. заклад, Статутом школи чи іншого навч. закладу.Функц. обов'язки посадових осіб загальн.навч.закладів. Директор заг. Навч. закладу виконує такі функт. обов'язки: забезпечує реалізацію держ. освітньої політики; представляє інтереси навч. закладу в держ. і гром. органах; організовує навч.-вих. процес, здійснює контроль за його ходом і результатами, відповідає за якість і ефективність роботи пед. колективу; створює умови для організації позакл. та позаяк. роботи; створює умови для творч. зростання пед. працівників, пошуку та застосування ними ефект. форм і методів навчання та виховання; за погодженням з радою навч. закладу призначає і звільняє заступників, пед. працівників; організовує рац. використання виділених навч. закладу бедж. асигнувань; несе відповідальність за свою діяльність перед учнями, батьками, пед.. працівниками, та загальними зборами (конференцією), засновником, місц. органами держ. Викон. влади.Визначені функ. обов'язки директора навч. закладу суттєво доповнюються у статуті закладу залежно від типу закладу, терит. розташування, складу учнів і особливостей пед.. колективу, с-ми роботи з батьками і громадськістю, яка вже склалася, тощо.Керівництво окремими напрямами роботи в школі здійснюють заступники директора. К-сть заступників може бути різною і залежить від числа учнів у школі. Для організації навч. і вих.. роботи необхідні три заступники: з навч.-вих., вих. і наук.роботи.До обов'язків заступника директора з навч.-вих.роботи входить організація пед.. процесу, виконання осв. програм і Держ. стандарту заг. сСер. освіти, здійснення контролю за якістю знань учнів і їх поведінкою; регулювання навч. навантаження учителів і учнів, складання розкладу занять; керівництво метод. роботою в школі, впровадження пед.. інновацій, стимулювання діяльності учителів у плані підвищення пед. культури. Обов'язки заступників директора школи визначені у Статуті школи. В ньому обґрунтовується розподіл функт. обов'язків між декількома заступниками з навч.-вих. роботи.Заступник директора з вих.роботи відповідає за організацію і якість позакл. заходів. Він планує, організовує і контролює проведення позакл. вих.справ у школі і за місцем проживання. Працює з класн. керівниками над удосконаленням змісту, форм і методів позакласної виховної роботи, надає їм метод. допомогу. В коло обов'язків організатора позакл. і позаяк. Вих.. роботи входить налагодження зв'язків із закладами додаткової освіти - палацами і будинками дитячої творчості, станціями юних натуралістів, юних техніків, клубами та іншими дитячими об'єднаннями. Він надає допомогу і підтримку дитячим громадським організаціям, які діють відповідно до вимог Конвенції ООН про права дитини.У нових типах шкіл - гімназіях, ліцеях та інших за рішенням ради школи може бути введеною посада заступника директора школи з наукової роботи. У його обов'язки входить встановлення контактів з ученими, викладачами вузів, науковцями.Заг. принципи управління навч. закладами. Управл. діяльність, як і навч., вих.., будь-яка інша діяльність, грунтується на дотриманні ряду принципів, якими керуються директор і його заступники при виконанні всіх управлінських функцій. Принцип управління - це основне положення, що випливає із закономірностей управл. діяльності. Закономірності в управлінні школою - це взаємозв'язки, взаємозалежності між процесом управління і зовн. відносно нього сусп.. системами й умовами; між компонентами процесу управління і компонентами пед.. процесу; між компонентами процесу управління. До них належать: залежність ефективності внутрішк. управління від урахування в діяльності школи особливостей зовн. середовища, яке на неї впливає; закономірність відповідності механізмів управління навч.-вих. закладом заг.-держ. механізмам; залежність ефективності внутрішк. управління від створення умов, необхідних для реалізації мети школи; закономірність взаємодії керуючої та керованої підсистем (за виріш. ролі першої); залежність ефективності внутрішк. управління від оптим.співвідношення управлінських впливів, самоорганізації і саморегулювання; залежність якості управління від надійності й достатності інформаційного забезпечення; закономірність цілісності всіх функцій управління в кожному з управл. циклів.До осн. принципів належать: принцип прогностичності внутрішк. управління; єдності держ. і внутрішк. механізмів управління; демократизації і гуманізації управління; рац. поєднання централізації і децентралізації; єдності єдиноначальства і колегіальності; інформаційної достатності; системності в управлінні.Принцип прогностичності внутрішк. управління. Однією з найвагоміших характеристик заг. Навч. закладу є його тісні специфічні взаємозв'язки із зовн. середовищем. Жоден навч. заклад не може бути ''островом у собі''. Принцип означає, що школа повинна вивчати особливості впливу зовн. середовища, розробляти способи взаємодії з ним, перебудовувати навч.-вих. процес і водночас підкоряти середовище для досягнення своєї мети.Принцип єдності держ. і внутрішк. механізмів управління. Принцип означає, що внутрішк. управління повинно забезп.повне використання умов, створених державою для функт. загальноосв. школи: законів, постанов, нормат. вимог; стандартів, до складу яких входять навч. плани, програми, вимоги до рівня освіченості; положень прогностики, педагогіки, психології, теорії управління, шкіл. гігієни, юрид. науки, медицини, екон. теорії. Принцип демократизації і гуманізації управління орієнтує на: 1) делегування певної частини прав і повноважень адміністрації таким гром.-держ. структурам, як Рада школи, пед. рада, метод. об'єднання, учн. самоврядування, забезпечення виборності та звітності цих управлі. структур;2) максим. використання самодіяльності й ініціативи вчителів, учнів, батьків, широкої громадськості, прояву їх творчих сил;3) встановлення, функціонування і розвиток демокр. стосунків між керівниками, учителями, вихователями, учнями і батьками;4) встановлення оптим. співвідношення ціле спрям. управл. впливів, співробітництва, співуправління і самоуправління.