- •Особливості сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти. Прийоми звукового аналізу й синтезу.
- •Букварний період. Етапи букварного періоду, особливості опрацювання. Структура уроку читання на ознайомлення з новою буквою (конкретний приклад).
- •Обсяг фонетичного та графічного матеріалів, що вивчаються в початкових класах. Методика опрацювання розділу "Звуки і букви".
- •5. Запиши слово, називаючи букви, якими позначаються звуки в слові, вказуючи на особливість вживання букв. Наприклад: у слові дощ звуки [шч] позначаються однією буквою щ (ща).
- •Методика звукового та звукобуквеного аналізів. Звукове конструювання. Помилки в звукобуквеному аналізі.
- •Структура уроку читання на ознайомлення з новою буквою.
- •1. Виділення звуків [с], [с'] із скоромовки, наприклад:
- •Розвиток мови і мислення в період навчання грамоти.
- •Формування навичок виразного читання в молодших школярів.
- •Структурні компоненти уроку читання, передбачуваний зміст, аналіз. Етапи опрацювання прозового тексту.
- •IV. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми і мети уроку. Підготовча робота до сприймання тексту.
- •V. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу. Розвиток мовленнєвих умінь і навичок.
- •VI. Повторне читання тексту учнями і робота над текстом.
- •Методика опрацювання байки в початкових класах.
- •Методика вивчення віршів у початкових класах. Хорова декламація, підготовка, методика проведення.
- •Методика навчання письма в букварний період. Коротка характеристика методів навчання. Основні вимоги до техніки і засобів письма.
- •6. Зошит кладеться проти середини грудей так, щоб контрольна похила лінія по відношенню до лінії краю парти утворювала прямий кут. У міру заповнення сторінки
- •Зміст та дидактична структура уроку читання.
- •Розвиток мови і мислення в період навчання грамоти.
- •Післябукварний період навчання грамоти.
- •IV. Художнє та технічне оформлення підручника.
- •V. Висновок про підручник, його загальна науково-методична оцінка.
- •Дидактична структура уроку української мови в початкових класах, зміст та методика проведення. Сучасні вимоги.
- •Методика вивчення іменника в початкових класах.
- •Методика вивчення прикметника в початкових класах.
- •Методика вивчення дієслова в початкових класах.
- •Мовний розбір та мовне конструювання на уроках української мови в початкових класах.
- •Умови успішного формування орфографічних дій у молодших школярів. Методика опрацювання орфографічного правила.
- •Орфографічні вправи, види, методика проведення. Критерії систематизації.
- •Методика формування граматичних понять на уроках української мови в початкових класах.
- •Теоретико-методичні основи вивчення чисел у концентрі «Багатоцифрові числа».
- •Теоретико-методичні основи вивчення нумерації чисел в межах 100.
- •Теоретико-методичні основи вивчення нумерації чисел у межах тісячі.
- •3 Етап. Письмових нумерації числа у межах 1000.
- •Теоретико-методичні основи початкового ознайомлення учнів з діями множення та ділення.
- •1. Формування обчислювальних навичок молодших школярів в процесі складання таблиць множенні ділення.
- •Теоретико-методичні основи формування уявлень про величини, які розглядаються у курсі математики початкової школи(довжина, площа, місткість, маса, ціна, вартість, час, швидкість тощо).
- •Мотивація учіння школярів.
- •Методи навчання, їх класифікація.
- •Закономірності, принципи і правила навчання.
- •Засоби навчання.
- •Методи науково-педагогічних досліджень.
- •Теоретичні основи морального виховання
- •Функції навчання і його рушійні сили.
- •1) Цільовий (визначення вчителем мети і сприймання її учнями) 2) стимулюючо-мотиваційний 3) змістовий 4) операційно-діяльнісний 5) контрольно-регулюючий 6) оцінювально-аналітичний
- •Методи навчання за джерелом знань.
- •Методи навчання за характером пізнавальної діяльності.
- •Процес виховання, його структурні елементи та рушійні сили.
- •Нетрадиційні уроки.
- •Фізичне виховання учнів, організація здорового способу життя школярів.
- •Роль класного керівника в організації шкільного життя та реалізації особистісно орієнтованого вихованні.
- •Розумове виховання.
- •Поняття про принципи виховання. Характеристика традиційних принципів, та тих, що виникли під впливом народної педагогіки.
- •Урок – основна форма організації навчання
- •І завдання педагогіки.
- •Національна система виховання.
- •Вікова періодизація у теорії виховання. Педагогічна характеристика молодших школярів.
- •Динаміка і етапи розвитку колективу. Системи перспективних ліній. Традиції колективу.
- •Навчальний план, навчальні програми та підручники в початковій школі.
- •Планування роботи школи. Планування роботи школи. Перспективне. Річне. Поточне
- •Методи стимулювання навчальної діяльності учнів
- •Форми організації навчального процесу.
- •Види і методи контролю знань, умінь і навичок учнів.
- •Система освіти в Україні. Основні принципи освіти.
- •Зміст освіти в початковій школі.
- •Інтеграція сімейно-шкільного виховання.
- •Формування соціально-активної позиції особистості в колективі.
- •Методика роботи вчителя з батьками. Організація родинного виховання.
- •Внутрішкільний менеджмент.
- •Мета виховання у сучасній педагогіці.
- •Позаурочні форми організації навчального процесу.
- •Функції перевірки, оцінки знань, умінь і навичок учнів.
- •Предмет, завдання і основні категорії дидактики.
- •6) Забезпечення навчально-матеріальної бази, засобів навчання.
- •Чинники формування особистості.
- •Учитель школи України. Професіограма вчителя.
- •Навчання як вид пізнавальної діяльності учнів початкових класів.
- •Теоретичні основи громадянського виховання.
- •Навчальні предмети у початкових класах, їх функції.
- •Педагогічний аналіз уроку.
- •Форми і види позаурочної діяльності учнів по розвитку інтересів, нахилів та здібностей.
- •Процес засвоєння знань учнями, його головні етапи.
- •Етнопедагогіка – основа національного виховання.
- •Демократизація та гуманізація виховного процесу. Розвиток самодіяльних начал шкільного життя. Організація режиму, побуту, праці та відпочинку.
- •Зміст та пріоритетні напрямки виховання в сучасній школі.
- •Національна система виховання.
- •Позашкільна освіта і виховання.
- •Закономірності, принципи виховання, їх характеристика.
- •Зміст, форми і методи формування в учнів наукового світогляду.
- •Формування уявлень про текст. Методика вивчення розділу «Текст».
- •Методика вивчення розділу «Речення» в початкових класах.
- •Диктант, види, методика проведення.
- •Твір м- складова частина системи розвитку мовлення. Класифікація творів, методика проведення.
- •Переказ – одна із складових частин системи розвитку мовлення. Види переказів, методика проведення.
- •Урок позакласного читання – основна форма керівництва самостійним дитячим читанням.
- •Теоретико-методичні основи вичення позатабличних випадків множення та ділення. Теоретико-методичні основи вивчення ділення з остачею.
- •1. Складена задача включає в себе прості задачі пов'язані між собою так, що шукані одних простих задач є даними інших.
Функції навчання і його рушійні сили.
На хід і результати процесу навчання впливають певні фактори. Їх розділяють на генеральні і специфічні. До І відносять:1) навчальний матеріал (це інформація, інтерпретація її учителем, кількість, якість, форма передачі, спосіб викладу, структура цієї інформації) 2) організаційно-педагогічний вплив ( - на уроці – це педагогічні ситуації що виникають, методи, працездатність вчителя і учнів, контроль з боку вчителя, обладнання і засоби навчання, умови навчання; - поза уроками впливає допомога дорослими, засоби масової інформації, художня література, участь у гуртках, організація самостійної роботи, віддаленість місця проживання учня від школи) 3) научуваність учнів (здатність до навчання, можливість виконати поставлені задачі, загальна ерудиція, здатність до засвоєння конкретних знань і умінь, загальні здібності, увага, мислення, мотивація навчання, темп роботи, здоров’я учня, вік, моральні якості, уміння самостійно організовувати себе) На 1 місце вчені вчені ставлять фактор зацікавленості. 4) Час
Розрізняють 3 основні функції навчання: 1) освітня, 2) виховна 3) розвиваюча.
Освітня функція передбачає засвоєння ЗУН учнями. Знання – це зрозумілі, збережені в пам’яті і відтворені основні факти науки і теоретичні узагальнення, що з них витікають. Уміння – це володіння способами застосування знань на практиці. Навички – це автоматизовані безпомилкові і досконалі дії. Уміння і навички є загальні і спеціальні. Загальні характерні для всіх навчальних предметів (читати, писати ...) Спеціальні – для математичного розв’язання задач.
Виховна функція реалізується в процесі навчання через спеціальну реалізацію в процесі навчання через спеціальну організацію спілкування вчителя з учнями і забезпечує формування в учнів світогляду, моральних, трудових, естетичних уявлень, поглядів, переконань, способів відповідної поведінки і діяльності, систему ідеалів, відносин, потреб. Виховна функція реалізується через зміст навчального матеріалу.
Розливальна функція реалізується через забезпечення спеціальної розливальної спрямованості навчання. В процесі навчання повинно розвиватися сенсорне сприймання, інтелект, емоційна сфера, фізичні якості. Навчання, яке сприяє розвитку учнів називається розвиваючим. Розвиток і навчання чергуються по концепції Виготського про зону найближчого розвитку дитини.
Щоб навчання забезпечувало реалізацію всіх 3-х функцій необхідно, щоб мета уроку включала освітню, виховну і розливальну складову, зміст діяльності забезпечував би виконання всіх 3-х компонентів мети і робота вихователя за 3-ма параметрами.
№12 Основні компоненти цілісного навчання. Структура діяльності вчителя в навчальному процесі.
До основних компонентів процесу навчання належать:
1) Цільовий (визначення вчителем мети і сприймання її учнями) 2) стимулюючо-мотиваційний 3) змістовий 4) операційно-діяльнісний 5) контрольно-регулюючий 6) оцінювально-аналітичний
Діяльність вчителя у навчальному процесі полягає в управлінні активною і свідомою діяльністю учнів нд засвоєннями нового матеріалу. Вчитель надає допомогу учням при виникненні труднощів, піклується про виховання і розумовий розвиток учнів, здійснює контроль за навчальною діяльністю учнів. Діяльність вчителя включає такі елементи: - планування (складання календарних, тематичних, поурочних планів) – організація (підготовка технічних засобів навчання, попереднє проведення дослідів, виконання вправ, підбір навчальної методичної літератури, організація власних дій, дій учнів) - стимулювання (збудження пізнавального інтересу учнів, розвиток у них почуття обов’язку та відповідальності) – контроль і регулювання (виявляє затруднення і недоліки в діяльності учнів, вносить корективи в організацію навчання) – аналіз результатів (визначення рівня знань і умінь учнів, ступінь їх усвідомленості, причини прогалин у знаннях, намічає заходи щодо їх усунення).