- •Особливості сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти. Прийоми звукового аналізу й синтезу.
- •Букварний період. Етапи букварного періоду, особливості опрацювання. Структура уроку читання на ознайомлення з новою буквою (конкретний приклад).
- •Обсяг фонетичного та графічного матеріалів, що вивчаються в початкових класах. Методика опрацювання розділу "Звуки і букви".
- •5. Запиши слово, називаючи букви, якими позначаються звуки в слові, вказуючи на особливість вживання букв. Наприклад: у слові дощ звуки [шч] позначаються однією буквою щ (ща).
- •Методика звукового та звукобуквеного аналізів. Звукове конструювання. Помилки в звукобуквеному аналізі.
- •Структура уроку читання на ознайомлення з новою буквою.
- •1. Виділення звуків [с], [с'] із скоромовки, наприклад:
- •Розвиток мови і мислення в період навчання грамоти.
- •Формування навичок виразного читання в молодших школярів.
- •Структурні компоненти уроку читання, передбачуваний зміст, аналіз. Етапи опрацювання прозового тексту.
- •IV. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми і мети уроку. Підготовча робота до сприймання тексту.
- •V. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу. Розвиток мовленнєвих умінь і навичок.
- •VI. Повторне читання тексту учнями і робота над текстом.
- •Методика опрацювання байки в початкових класах.
- •Методика вивчення віршів у початкових класах. Хорова декламація, підготовка, методика проведення.
- •Методика навчання письма в букварний період. Коротка характеристика методів навчання. Основні вимоги до техніки і засобів письма.
- •6. Зошит кладеться проти середини грудей так, щоб контрольна похила лінія по відношенню до лінії краю парти утворювала прямий кут. У міру заповнення сторінки
- •Зміст та дидактична структура уроку читання.
- •Розвиток мови і мислення в період навчання грамоти.
- •Післябукварний період навчання грамоти.
- •IV. Художнє та технічне оформлення підручника.
- •V. Висновок про підручник, його загальна науково-методична оцінка.
- •Дидактична структура уроку української мови в початкових класах, зміст та методика проведення. Сучасні вимоги.
- •Методика вивчення іменника в початкових класах.
- •Методика вивчення прикметника в початкових класах.
- •Методика вивчення дієслова в початкових класах.
- •Мовний розбір та мовне конструювання на уроках української мови в початкових класах.
- •Умови успішного формування орфографічних дій у молодших школярів. Методика опрацювання орфографічного правила.
- •Орфографічні вправи, види, методика проведення. Критерії систематизації.
- •Методика формування граматичних понять на уроках української мови в початкових класах.
- •Теоретико-методичні основи вивчення чисел у концентрі «Багатоцифрові числа».
- •Теоретико-методичні основи вивчення нумерації чисел в межах 100.
- •Теоретико-методичні основи вивчення нумерації чисел у межах тісячі.
- •3 Етап. Письмових нумерації числа у межах 1000.
- •Теоретико-методичні основи початкового ознайомлення учнів з діями множення та ділення.
- •1. Формування обчислювальних навичок молодших школярів в процесі складання таблиць множенні ділення.
- •Теоретико-методичні основи формування уявлень про величини, які розглядаються у курсі математики початкової школи(довжина, площа, місткість, маса, ціна, вартість, час, швидкість тощо).
- •Мотивація учіння школярів.
- •Методи навчання, їх класифікація.
- •Закономірності, принципи і правила навчання.
- •Засоби навчання.
- •Методи науково-педагогічних досліджень.
- •Теоретичні основи морального виховання
- •Функції навчання і його рушійні сили.
- •1) Цільовий (визначення вчителем мети і сприймання її учнями) 2) стимулюючо-мотиваційний 3) змістовий 4) операційно-діяльнісний 5) контрольно-регулюючий 6) оцінювально-аналітичний
- •Методи навчання за джерелом знань.
- •Методи навчання за характером пізнавальної діяльності.
- •Процес виховання, його структурні елементи та рушійні сили.
- •Нетрадиційні уроки.
- •Фізичне виховання учнів, організація здорового способу життя школярів.
- •Роль класного керівника в організації шкільного життя та реалізації особистісно орієнтованого вихованні.
- •Розумове виховання.
- •Поняття про принципи виховання. Характеристика традиційних принципів, та тих, що виникли під впливом народної педагогіки.
- •Урок – основна форма організації навчання
- •І завдання педагогіки.
- •Національна система виховання.
- •Вікова періодизація у теорії виховання. Педагогічна характеристика молодших школярів.
- •Динаміка і етапи розвитку колективу. Системи перспективних ліній. Традиції колективу.
- •Навчальний план, навчальні програми та підручники в початковій школі.
- •Планування роботи школи. Планування роботи школи. Перспективне. Річне. Поточне
- •Методи стимулювання навчальної діяльності учнів
- •Форми організації навчального процесу.
- •Види і методи контролю знань, умінь і навичок учнів.
- •Система освіти в Україні. Основні принципи освіти.
- •Зміст освіти в початковій школі.
- •Інтеграція сімейно-шкільного виховання.
- •Формування соціально-активної позиції особистості в колективі.
- •Методика роботи вчителя з батьками. Організація родинного виховання.
- •Внутрішкільний менеджмент.
- •Мета виховання у сучасній педагогіці.
- •Позаурочні форми організації навчального процесу.
- •Функції перевірки, оцінки знань, умінь і навичок учнів.
- •Предмет, завдання і основні категорії дидактики.
- •6) Забезпечення навчально-матеріальної бази, засобів навчання.
- •Чинники формування особистості.
- •Учитель школи України. Професіограма вчителя.
- •Навчання як вид пізнавальної діяльності учнів початкових класів.
- •Теоретичні основи громадянського виховання.
- •Навчальні предмети у початкових класах, їх функції.
- •Педагогічний аналіз уроку.
- •Форми і види позаурочної діяльності учнів по розвитку інтересів, нахилів та здібностей.
- •Процес засвоєння знань учнями, його головні етапи.
- •Етнопедагогіка – основа національного виховання.
- •Демократизація та гуманізація виховного процесу. Розвиток самодіяльних начал шкільного життя. Організація режиму, побуту, праці та відпочинку.
- •Зміст та пріоритетні напрямки виховання в сучасній школі.
- •Національна система виховання.
- •Позашкільна освіта і виховання.
- •Закономірності, принципи виховання, їх характеристика.
- •Зміст, форми і методи формування в учнів наукового світогляду.
- •Формування уявлень про текст. Методика вивчення розділу «Текст».
- •Методика вивчення розділу «Речення» в початкових класах.
- •Диктант, види, методика проведення.
- •Твір м- складова частина системи розвитку мовлення. Класифікація творів, методика проведення.
- •Переказ – одна із складових частин системи розвитку мовлення. Види переказів, методика проведення.
- •Урок позакласного читання – основна форма керівництва самостійним дитячим читанням.
- •Теоретико-методичні основи вичення позатабличних випадків множення та ділення. Теоретико-методичні основи вивчення ділення з остачею.
- •1. Складена задача включає в себе прості задачі пов'язані між собою так, що шукані одних простих задач є даними інших.
Теоретико-методичні основи вивчення нумерації чисел в межах 100.
Щоб опанувати нумерацією в межах ста, треба, по-перше, навчитися рахувати десятки, по-друге, вважати десятками і, по-третє, рахувати до ста по одному. Виникає питання, чи слід починати вивчення нумерації в межах ста з рахунку десятками чи краще почати з рахунку по одному? Учень, який вважає десятками, не навчившись вважати по одному, може опинитися в скрутному становищі: називаючи круглі десятки поза їх зв'язку з натуральним рядом, він може думати, що між круглими числами немає проміжних, що ці числа безпосередньо випливають одне за іншим. Щоб уникнути подібних непорозумінь, краще починати роботу над нумерацією з називання послідовних чисел натурального ряду від одиниці до ста, попутно здійснюючи угруповання одиниць у десятки, що вчитель пояснює на класному посібнику (довгі палички), а учні відтворюють на своїх паличках. Поряд з паличками корисно застосувати другий посібник - «стрічку ста». Справа в тому, що, зв'язавши палички в десятки, учень у кінцевому рахунку бачить тільки 10 пучків, але не бачить натурального ряду, її бачить, яке місце займає в цьому ряду кожне кругле число. На «стрічці ста», що представляє собою метр, розділений на дециметри й сантиметри, діти вважають сантиметри і по одному, і десятками. Деяку трудність представляє собою перехід через нові для дітей круглі числа (40, 60, 90 та ін.) Це зобов'язує вчителя звернути особливу увагу на називання чисел у прямому і зворотному порядку з переходом через дане кругле число: Більшість назв круглих десятків являє собою поєднання відомих дітям назв однозначних чисел і скороченого слова «дцять» або «десят» замість «десяток» (двадцять, тридцять, п'ятдесят і т. д.). Корисно зіставити ці назви з уже відомими дітям назвами чисел другого десятка: тринадцять і тридцять, п'ятнадцять і п'ятдесят і т. д. Засвоєння десяткового складу чисел забезпечується вправами в освіті числа з розрядних чисел.
Письмова нумерація пов'язана, як і усна, з десятковою угрупованням одиниць за рахунку в умовах застосування принципу помісного значення цифр, з яким діти зустрілися вперше при вивченні другого десятка. Користуючись «лічильної таблицею», ми починаємо із запису повних двозначних чисел, нагадуючи дітям, що одиниці пишуть на першому місці справа, а десятки - на другому. Після цього вводиться запис круглих чисел, причому ще раз підкреслюється, що нуль пишуть на місці одиниць (або на місці десятків у числі 100), якщо їх немає в даному числі. Поряд з «стрічкою ста» корисно застосувати дерев'яний метр, розділений на дециметри й сантиметри. Таким метром можна виміряти висоту столу і стільця, довжину і ширину столу, розміри якого не перевищують метра, висоту підвіконня. Більш раннє знайомство з дециметром дозволяє ввести запис результатів вимірювань у вигляді складеного іменованого числа. Фактично діти виконують таким чином перетворення іменованих чисел, а разом з тим працюють над десятковим складом числа. На уроці праці діти виготовляють у цій зразком метрові стрічки, розділені на дециметри й сантиметри. За допомогою стрічок вони вимірюють довжину і ширину аркуша паперу, листа картону, віконного скла; довжину облямівки на носовій хустинці, довжину свого поясу і т. д. Кожен повинен вміти показати на собі довжину, рівну одному метру, одному дециметр, одному сантиметру (ширина долоні - дециметр, довжина нігтя - сантиметр), знати, скільки разів може він відкласти свою «п'ядь» по довжині метра. Довжину того чи іншого відрізку діти спочатку оцінюють на око, а потім перевіряють виміром. Виміри роблять абстрактні числа близькими, зрозумілими, допомагають пов'язати вивчення нумерації з життям. Засвоєння нумерації органічно пов'язується з виконанням чотирьох дій над круглими десятками. Всі ці дії зводяться до перетворення одиниць в десятки і до подальшого роздроблення отриманого результату в одиниці, тобто в кінцевому рахунку до виконання дій над числами першого десятка.