- •Особливості сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти. Прийоми звукового аналізу й синтезу.
- •Букварний період. Етапи букварного періоду, особливості опрацювання. Структура уроку читання на ознайомлення з новою буквою (конкретний приклад).
- •Обсяг фонетичного та графічного матеріалів, що вивчаються в початкових класах. Методика опрацювання розділу "Звуки і букви".
- •5. Запиши слово, називаючи букви, якими позначаються звуки в слові, вказуючи на особливість вживання букв. Наприклад: у слові дощ звуки [шч] позначаються однією буквою щ (ща).
- •Методика звукового та звукобуквеного аналізів. Звукове конструювання. Помилки в звукобуквеному аналізі.
- •Структура уроку читання на ознайомлення з новою буквою.
- •1. Виділення звуків [с], [с'] із скоромовки, наприклад:
- •Розвиток мови і мислення в період навчання грамоти.
- •Формування навичок виразного читання в молодших школярів.
- •Структурні компоненти уроку читання, передбачуваний зміст, аналіз. Етапи опрацювання прозового тексту.
- •IV. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми і мети уроку. Підготовча робота до сприймання тексту.
- •V. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу. Розвиток мовленнєвих умінь і навичок.
- •VI. Повторне читання тексту учнями і робота над текстом.
- •Методика опрацювання байки в початкових класах.
- •Методика вивчення віршів у початкових класах. Хорова декламація, підготовка, методика проведення.
- •Методика навчання письма в букварний період. Коротка характеристика методів навчання. Основні вимоги до техніки і засобів письма.
- •6. Зошит кладеться проти середини грудей так, щоб контрольна похила лінія по відношенню до лінії краю парти утворювала прямий кут. У міру заповнення сторінки
- •Зміст та дидактична структура уроку читання.
- •Розвиток мови і мислення в період навчання грамоти.
- •Післябукварний період навчання грамоти.
- •IV. Художнє та технічне оформлення підручника.
- •V. Висновок про підручник, його загальна науково-методична оцінка.
- •Дидактична структура уроку української мови в початкових класах, зміст та методика проведення. Сучасні вимоги.
- •Методика вивчення іменника в початкових класах.
- •Методика вивчення прикметника в початкових класах.
- •Методика вивчення дієслова в початкових класах.
- •Мовний розбір та мовне конструювання на уроках української мови в початкових класах.
- •Умови успішного формування орфографічних дій у молодших школярів. Методика опрацювання орфографічного правила.
- •Орфографічні вправи, види, методика проведення. Критерії систематизації.
- •Методика формування граматичних понять на уроках української мови в початкових класах.
- •Теоретико-методичні основи вивчення чисел у концентрі «Багатоцифрові числа».
- •Теоретико-методичні основи вивчення нумерації чисел в межах 100.
- •Теоретико-методичні основи вивчення нумерації чисел у межах тісячі.
- •3 Етап. Письмових нумерації числа у межах 1000.
- •Теоретико-методичні основи початкового ознайомлення учнів з діями множення та ділення.
- •1. Формування обчислювальних навичок молодших школярів в процесі складання таблиць множенні ділення.
- •Теоретико-методичні основи формування уявлень про величини, які розглядаються у курсі математики початкової школи(довжина, площа, місткість, маса, ціна, вартість, час, швидкість тощо).
- •Мотивація учіння школярів.
- •Методи навчання, їх класифікація.
- •Закономірності, принципи і правила навчання.
- •Засоби навчання.
- •Методи науково-педагогічних досліджень.
- •Теоретичні основи морального виховання
- •Функції навчання і його рушійні сили.
- •1) Цільовий (визначення вчителем мети і сприймання її учнями) 2) стимулюючо-мотиваційний 3) змістовий 4) операційно-діяльнісний 5) контрольно-регулюючий 6) оцінювально-аналітичний
- •Методи навчання за джерелом знань.
- •Методи навчання за характером пізнавальної діяльності.
- •Процес виховання, його структурні елементи та рушійні сили.
- •Нетрадиційні уроки.
- •Фізичне виховання учнів, організація здорового способу життя школярів.
- •Роль класного керівника в організації шкільного життя та реалізації особистісно орієнтованого вихованні.
- •Розумове виховання.
- •Поняття про принципи виховання. Характеристика традиційних принципів, та тих, що виникли під впливом народної педагогіки.
- •Урок – основна форма організації навчання
- •І завдання педагогіки.
- •Національна система виховання.
- •Вікова періодизація у теорії виховання. Педагогічна характеристика молодших школярів.
- •Динаміка і етапи розвитку колективу. Системи перспективних ліній. Традиції колективу.
- •Навчальний план, навчальні програми та підручники в початковій школі.
- •Планування роботи школи. Планування роботи школи. Перспективне. Річне. Поточне
- •Методи стимулювання навчальної діяльності учнів
- •Форми організації навчального процесу.
- •Види і методи контролю знань, умінь і навичок учнів.
- •Система освіти в Україні. Основні принципи освіти.
- •Зміст освіти в початковій школі.
- •Інтеграція сімейно-шкільного виховання.
- •Формування соціально-активної позиції особистості в колективі.
- •Методика роботи вчителя з батьками. Організація родинного виховання.
- •Внутрішкільний менеджмент.
- •Мета виховання у сучасній педагогіці.
- •Позаурочні форми організації навчального процесу.
- •Функції перевірки, оцінки знань, умінь і навичок учнів.
- •Предмет, завдання і основні категорії дидактики.
- •6) Забезпечення навчально-матеріальної бази, засобів навчання.
- •Чинники формування особистості.
- •Учитель школи України. Професіограма вчителя.
- •Навчання як вид пізнавальної діяльності учнів початкових класів.
- •Теоретичні основи громадянського виховання.
- •Навчальні предмети у початкових класах, їх функції.
- •Педагогічний аналіз уроку.
- •Форми і види позаурочної діяльності учнів по розвитку інтересів, нахилів та здібностей.
- •Процес засвоєння знань учнями, його головні етапи.
- •Етнопедагогіка – основа національного виховання.
- •Демократизація та гуманізація виховного процесу. Розвиток самодіяльних начал шкільного життя. Організація режиму, побуту, праці та відпочинку.
- •Зміст та пріоритетні напрямки виховання в сучасній школі.
- •Національна система виховання.
- •Позашкільна освіта і виховання.
- •Закономірності, принципи виховання, їх характеристика.
- •Зміст, форми і методи формування в учнів наукового світогляду.
- •Формування уявлень про текст. Методика вивчення розділу «Текст».
- •Методика вивчення розділу «Речення» в початкових класах.
- •Диктант, види, методика проведення.
- •Твір м- складова частина системи розвитку мовлення. Класифікація творів, методика проведення.
- •Переказ – одна із складових частин системи розвитку мовлення. Види переказів, методика проведення.
- •Урок позакласного читання – основна форма керівництва самостійним дитячим читанням.
- •Теоретико-методичні основи вичення позатабличних випадків множення та ділення. Теоретико-методичні основи вивчення ділення з остачею.
- •1. Складена задача включає в себе прості задачі пов'язані між собою так, що шукані одних простих задач є даними інших.
Навчальний план, навчальні програми та підручники в початковій школі.
Вимоги держави і суспільства до змісту, обсягу та рівня загальноосв. підготовки громадян України визначає держ. стандарт заг. сер. освіти, осн. документом якого є Базовий навч. план загальноосв.навч.х закладів. Він дає цілісне уявлення про структуру заг. Сер.освіти через інваріативну і варіативну складові; окреслює осв. галузі та розподіл годин між ними за роками навчання; визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів для кожного класу; встановлює к-сть навч. годин, фінансованих з бюджету. Інваріат. складова змісту є спільною для всіх загальноосв. закладів України і визначає її загальнодерж. компонент. Варіативну складову формує навч. заклад з урахуванням інтересів, здібностей, житт. планів учнів, вона є суттєвим засобом забезпечення повноцінного розвитку особистості школяра.На основі Базового навча. плану Міністерство освіти і науки України розробляє та затверджує типові навч. плани для різних типів загальноосв. навч. закладів, які трансформують зміст шкіл. освіти у площину навч. предметів і курсів. Місцеві органи управління освіти можуть доповнювати їх за рахунок годин варіат. частини навч. предметів і курсами, специфічними для даного регіону.Навчальний план — документ, що визначає структуру навч. року, перелік та розподіл предметів для вивчення в конкретному навч. закладі, тижневу й річну к-сть годин, відведених на кожний навч. предмет.Навч. план має бути спрямованим на всебічний розвиток особистості учня, забезпечувати потреби суспільства у вихованні підростаючого покоління, враховувати рівень розвитку вітч. і заруб.науки, рівень розвитку учнів, їх навч.можливостей, потреб та інтересів, здобутки нац. культури, нац. традиції. Як правило, він містить держ. і шкіл. компоненти змісту освіти. Зміст навч. предмета, передбаченого навч. планом, визначається його навчальною програмою.Навч. програма — документ, що визначає зміст і обсяг знань з кожного навч. предмета, умінь і навичок, які необхідно засвоїти, зміст розділів і тем з розподілом їх за роками навчання.Система викладу змісту навч. матеріалу у навч. програмі з предмета може бути: а) лінійною — безперервна послідовність матеріалу від простого до складн. відповідно до принципів послідовності, системат. і доступності; б) спіральною — неперервне розширення і поглиблення знань з певної проблеми; в)концентричною — повторне вивч.певних розділів, тем для глибшого проникнення в сутність явищ і процесів; г) змішаною — комбінація різних систем викладу змісту навч. матеріалу. Навч. програми повинні мати високий наук. рівень з урахуванням досягнень наук.-техн. прогресу, втілювати виховн. потенціал, генералізувати навч. матеріал на основі фундамент.положень сучасної науки, групувати його навколо провідних ідей і наукових теорій, не містити надто ускладненого і другорядного матеріалу, реалізовувати міжпредметні зв'язки та ідею взаємозв'язку науки, практики і виробництва, формувати вміння і навички учнів з кожного предмета.До навч. програм додають поясн. записки, що розкривають осн. завдання викладання предмета, особливості організації й методів навч. діяльності, форми зв'язку класної та позакл. роботи, зміст практ. і лабор. занять, систему вироблення вмінь і навичок як результат викладання предмета.Відповідно до навч. програм створюють підручники і навчальні посібники.Відповідно до навч. програм створюють підручники і навчальні посібники.Підручник — книга, яка містить основи наук. знань з певної навч. дисципліни, викладені згідно з цілями навчання, визнач. програмою і вимогами дидактики.У навч. процесі підручник виконує такі функції: а) освітню, що полягає в забезп. процесу засвоєння учнями певного обсягу систематик. знань, у формуванні в них пізнав. умінь; б) розвивальну, що сприяє розвиткові учня, його перцептивних, мнемонічних, розум., мовлен. та інших здібностей; в) виховну, що сприяє формув. світогляду в учнів, морал., естет. та інших якостей і рис особистості школяра; г) управлінську, яка полягає в програмуванні певного типу навчання, його методів, форм і засобів, способів застосування знань у різних ситуаціях; ґ) дослідницьку, яка спонукає учня до сам ост. вирішення проблем, навчає методів наук. пошуків.Підручник повинен забезпечити наук. змісту матеріалу, точність, простоту і доступність його викладу, чіткість формулювання визначень, правил, законів, ідей, точну й доступну мову тексту, розподіл навч. матеріалу за розділами і параграфами. Найважл. матеріал має бути проілюстрований схемами, малюнками, відповідно структурований та оформлений шрифтами.Складається підручник з текст. і позатекст.компонентів. Текст. компонент містить основний, додатк. і пояснюв. тексти. До позатекст. належать: а) апарат організації засвоєння (запитання і завдання); інструкт. матеріали (пам'ятки, зразки розв'язання задач, прикладів); таблиці; підписи-пояснення до ілюстр. матеріалу; вправи; б) ілюстр.матеріал (фотографії, малюнки, плани, картки, креслення та ін.); в) апарат орієнтування (вступ, зміст, бібліографія).Навч. матеріал підручника структурно складається з емпіричного, теорет. і практ. компонентів процесу засвоєння знань.