- •Міністерство освіти і науки,
- •Упорядники: в.І. Хаханов,
- •Рецензент: є.І. Литвинова, д-р техн. Наук, проф. Каф. Апот хнуре
- •1 Основні поняття теорії множин
- •1.1 Відношення приналежності та включення
- •1.2 Способи задання множин
- •1.3 Алгебра множин Кантора
- •1.4 Закони й тотожності алгебри множин
- •1.5 Контрольні запитання
- •2 Відповідності. Функції. Відображення
- •2.1 Поняття впорядкованої пари й вектора
- •2.2 Декартів (прямий) добуток множин
- •2.4 Функції. Відображення
- •2.5 Контрольні запитання
- •3 Відношення. Алгебра відношень
- •3.1 Поняття відношення
- •3.2 Операції над відношеннями
- •3.3 Алгебра відношень
- •3.4 Контрольні запитання
- •4 Бінарні відношення
- •4.1 Способи завдання бінарних відношень
- •4.2 Властивості бінарних відношень
- •4.3 Бінарне відношення еквівалентності
- •4.4 Контрольні запитання
- •5 Бінарне відношення порядку
- •5.1 Упорядковані множини. Бінарне відношення порядку
- •5.2 Типи порядку (лінійний, частковий, передпорядок)
- •5.3 Контрольні запитання
- •6 Структури. Алгебраїчні системи. Ізоморфізм
- •6.1 Структура
- •6.2 Дедекиндові (модулярні) структури
- •6.3 Дистрибутивні структури
- •6.4 Ізоморфізм множин
- •6.5 Контрольні запитання
- •7 Висновки до розділу «Теорія множин»
- •8 Позначення до розділу «Теорія множин»
- •9 Основні поняття булевої алгебри
- •9.1 Логічні операції й логічні функції
- •9.2 Закони й тотожності булевої алгебри
- •9.3 Доведення законів булевої алгебри
- •9.4 Контрольні запитання
- •10 Диз’юнктивні та кон’юнктивні нормальні форми (днф і кнф). Досконалі днф і кнф (дднф і дкнф)
- •10.1 Днф і кнф
- •10.2 Дднф і дкнф
- •10.3 Складність зображення булевих функцій
- •10.4 Теорема Шенона про розкладання булевих функцій
- •10.5 Контрольні запитання
- •11 Елементи логічних схем. Булеві функції від двох змінних
- •11.1 Фізичний зміст логічних функцій і, або, ні та їх схемотехнічне зображення
- •11.2 Таблиця аналітичного й схемотехнічного зображення булевих функцій від двох змінних
- •11.3 Властивості й аналітичні подання елементарних булевих функцій від двох змінних
- •11.4 Приклади розв’язання практичних завдань
- •11.5 Контрольні запитання й завдання
- •12 Способи зображення булевих функцій
- •12.1 Табличний спосіб зображення булевих функцій
- •12.2 Числовий спосіб зображення булевих функцій
- •12.3 Аналітична форма запису булевих функцій
- •12.4 Геометрична інтерпретація булевих функцій
- •12.5 Кубічна форма зображення булевих функцій
- •12.6 Схемотехнічне зображення
- •12.7 Контрольні запитання й завдання
- •13 Системи функцій алгебри логіки. Функціональна повнота
- •13.1 Класи булевих функцій
- •13.2 Повнота функцій алгебри логіки
- •13.3 Контрольні запитання
- •14 Булеві похідні
- •14.1 Булеві похідні першого порядку
- •14.2 Фізичний зміст булевої похідної першого порядку
- •14.3 Змішана похідна -го порядку
- •14.4 Булеві похідні k-го порядку
- •14.5 Контрольні запитання
- •15 Мінімізація булевих функцій. Методи квайна і квайна-мак-класки
- •Булеві функції застосувуються при реалізації логічних схем. Різні вирази однієї й тієї ж функції представляють різні схеми.
- •15.1 Основні положення методу квайна
- •15.2 Мінімізація булевих функцій за методом Квайна-Мак-Класки
- •15.3 Контрольні запитання
- •16 Мінімізація булевих функцій: метод невизначених коефіцієнтів
- •16.1 Основні припущення
- •16.2 Алгоритм знаходження невизначених коефіцієнтів
- •16.3 Контрольні запитання
- •17 Мінімізація булевих функцій: метод карт карно
- •17.1 Основні положення
- •17.2 Спрощений стандарт карт Карно
- •17.3 Мінімізація за картами Карно
- •17.4 Контрольні запитання
- •18 Висновки до розділу «булева алгебра»
- •19 Позначення до розділу «булева алгебра»
- •Перелік посилань
- •Упорядники хаханов Володимир Іванович
3.4 Контрольні запитання
1. Що називається -місцевим відношенням?
2. Які відношення називаються сумісними?
3. Які існують операції над відношеннями?
4. Що таке реляційна алгебра?
5. Для чого призначена алгебра відношень?
6. Для яких операцій над відношеннями умова сумісності є обов'язковою?
7. Для яких операцій над відношеннями умова сумісності не є обов'язковою?
8. Які існують спеціальні операції над відношеннями?
9. З яких елементів складаються відношення?
10. Як визначається об'єднання відношень?
11. Як визначається перетинання відношень?
12. Як визначається різниця відношень?
13. Що таке розширений декартів добуток відношень?
14. Як визначається конкатенація векторів?
15. Чому дорівнює потужність розширеного декартова добутку відношень?
16. Як визначається операція вибору?
17. Як визначається проекція відношення за доменом?
18. Як визначається проекція відношення за декількома доменами?
19. Як визначається операція з'єднання?
20. Чому дорівнює ступінь розширеного декартова добутку відношень?
4 Бінарні відношення
Бінарні (або двомісні) відношення часто застосовуються на практиці та є добре вивченими.
Визначення 4.1. Бінарним відношенням на множині називається підмножина декартова квадрата множини : .
4.1 Способи завдання бінарних відношень
Бінарні відношення можна задати такими способами.
Спосіб 1. Перерахування елементів, якими утворене відношення. Як елементи бінарного відношення виступають упорядковані пари.
Приклад 4.1. Бінарне відношення на множині задано перерахуванням упорядкованих пар: .
Спосіб 2. Матриця суміжності.
Визначення 4.2. Матриця суміжності бінарного відношення на множині – це квадратна таблиця розміру ( – потужність множини, на якому задане бінарне відношення), де елемент , що розташований на перетинанні -го рядка та -го стовпця, визначається таким чином:
(4.1)
Отже, кожна комірка взаємно однозначно відповідає елементам декартова квадрата. Комірку , що відповідає елементу, який належить відношенню , відзначають одиницею, в інші клітинки поміщають нулі.
Приклад 4.2. Дана множина та її декартів квадрат: . На множині розглядається бінарне відношення . Матриця суміжності бінарного відношення має вигляд:
.
Спосіб 3. Граф. Бінарне відношення можна задати за допомогою графової діаграми.
Визначення 4.3. Граф – це сукупність множини із заданим на ньому бінарному відношенні : , де – носій графа (сукупність вершин), – сигнатура графа (сукупність дуг).
Сигнатура встановлює зв'язок між вершинами графа. Графом також називається і графова діаграма, якою він зображується: вершини позначаються крапками, упорядковані пари вершин – дугами, де дуга спрямована з вершини, що розташована на першій позиції в упорядкованій парі, у вершину, яка розташована на другій позиції.
Приклад 4.3. Граф бінарного відношення , заданого на множині (див. приклад 4.2) має вигляд (рис. 4.1):
Рисунок 4.1–Граф бінарного відношення із прикладу 4.3
Розглянемо наступний приклад, що ілюструє інформаційний обмін між пристроями ЕОМ, блок-схема якої вперше була запропонована Джоном фон Нейманом.
Приклад 4.3. Дано множину . Тут – пристрій уведення; – процесор (арифметичний пристрій); – пристрій керування; – запам'ятовувальний пристрій; – пристрій виведення. Відношення на множині :
. (4.2)
можна задати за допомогою графа (рис. 4.2):
Рисунок 4.2 – Інформаційний обмін між пристроями ЕОМ
Спосіб 4. Фактор-множина
Визначення 4.4. Околиця одиничного радіуса елемента – це сукупність елементів таких, що :
. (4.3)
Визначення 4.5. Фактор-множиною ( або ) множини за бінарним відношенням R називається сукупність околів одиничного радіуса для всіх елементів множини при заданому на ньому бінарному відношенні :
. (4.4)
Приклад 4.4. Для бінарного відношення (4.2) із прикладу 4.3 фактор-множина подається так:
,
де у верхньому рядку розташовані елементи множини , на якому задане бінарне відношення, у нижньому – околи одиничного радіуса відповідних елементів.