- •Міністерство освіти і науки,
- •Упорядники: в.І. Хаханов,
- •Рецензент: є.І. Литвинова, д-р техн. Наук, проф. Каф. Апот хнуре
- •1 Основні поняття теорії множин
- •1.1 Відношення приналежності та включення
- •1.2 Способи задання множин
- •1.3 Алгебра множин Кантора
- •1.4 Закони й тотожності алгебри множин
- •1.5 Контрольні запитання
- •2 Відповідності. Функції. Відображення
- •2.1 Поняття впорядкованої пари й вектора
- •2.2 Декартів (прямий) добуток множин
- •2.4 Функції. Відображення
- •2.5 Контрольні запитання
- •3 Відношення. Алгебра відношень
- •3.1 Поняття відношення
- •3.2 Операції над відношеннями
- •3.3 Алгебра відношень
- •3.4 Контрольні запитання
- •4 Бінарні відношення
- •4.1 Способи завдання бінарних відношень
- •4.2 Властивості бінарних відношень
- •4.3 Бінарне відношення еквівалентності
- •4.4 Контрольні запитання
- •5 Бінарне відношення порядку
- •5.1 Упорядковані множини. Бінарне відношення порядку
- •5.2 Типи порядку (лінійний, частковий, передпорядок)
- •5.3 Контрольні запитання
- •6 Структури. Алгебраїчні системи. Ізоморфізм
- •6.1 Структура
- •6.2 Дедекиндові (модулярні) структури
- •6.3 Дистрибутивні структури
- •6.4 Ізоморфізм множин
- •6.5 Контрольні запитання
- •7 Висновки до розділу «Теорія множин»
- •8 Позначення до розділу «Теорія множин»
- •9 Основні поняття булевої алгебри
- •9.1 Логічні операції й логічні функції
- •9.2 Закони й тотожності булевої алгебри
- •9.3 Доведення законів булевої алгебри
- •9.4 Контрольні запитання
- •10 Диз’юнктивні та кон’юнктивні нормальні форми (днф і кнф). Досконалі днф і кнф (дднф і дкнф)
- •10.1 Днф і кнф
- •10.2 Дднф і дкнф
- •10.3 Складність зображення булевих функцій
- •10.4 Теорема Шенона про розкладання булевих функцій
- •10.5 Контрольні запитання
- •11 Елементи логічних схем. Булеві функції від двох змінних
- •11.1 Фізичний зміст логічних функцій і, або, ні та їх схемотехнічне зображення
- •11.2 Таблиця аналітичного й схемотехнічного зображення булевих функцій від двох змінних
- •11.3 Властивості й аналітичні подання елементарних булевих функцій від двох змінних
- •11.4 Приклади розв’язання практичних завдань
- •11.5 Контрольні запитання й завдання
- •12 Способи зображення булевих функцій
- •12.1 Табличний спосіб зображення булевих функцій
- •12.2 Числовий спосіб зображення булевих функцій
- •12.3 Аналітична форма запису булевих функцій
- •12.4 Геометрична інтерпретація булевих функцій
- •12.5 Кубічна форма зображення булевих функцій
- •12.6 Схемотехнічне зображення
- •12.7 Контрольні запитання й завдання
- •13 Системи функцій алгебри логіки. Функціональна повнота
- •13.1 Класи булевих функцій
- •13.2 Повнота функцій алгебри логіки
- •13.3 Контрольні запитання
- •14 Булеві похідні
- •14.1 Булеві похідні першого порядку
- •14.2 Фізичний зміст булевої похідної першого порядку
- •14.3 Змішана похідна -го порядку
- •14.4 Булеві похідні k-го порядку
- •14.5 Контрольні запитання
- •15 Мінімізація булевих функцій. Методи квайна і квайна-мак-класки
- •Булеві функції застосувуються при реалізації логічних схем. Різні вирази однієї й тієї ж функції представляють різні схеми.
- •15.1 Основні положення методу квайна
- •15.2 Мінімізація булевих функцій за методом Квайна-Мак-Класки
- •15.3 Контрольні запитання
- •16 Мінімізація булевих функцій: метод невизначених коефіцієнтів
- •16.1 Основні припущення
- •16.2 Алгоритм знаходження невизначених коефіцієнтів
- •16.3 Контрольні запитання
- •17 Мінімізація булевих функцій: метод карт карно
- •17.1 Основні положення
- •17.2 Спрощений стандарт карт Карно
- •17.3 Мінімізація за картами Карно
- •17.4 Контрольні запитання
- •18 Висновки до розділу «булева алгебра»
- •19 Позначення до розділу «булева алгебра»
- •Перелік посилань
- •Упорядники хаханов Володимир Іванович
12.5 Кубічна форма зображення булевих функцій
Якщо вершини позначені у двійковому коді, як показано на рис. 12.4, то при склеюванні сусідніх пар вершин ребро позначається набором з незалежною координатою Х, за якою відрізняються двійкові набори. При цьому говорять, що Х змінюється уздовж даного ребра.
Рисунок 12.4 – Склеювання вершин і ребер одиничного куба при геометричному зображенні булевої функції від трьох змінних у термінах двійкових наборів
Терм максимального рангу називається 0-кубом і геометрично інтерпретується як точка – вершина одиничного кубу.
Склеювання 0-кубів дає відрізок (1-куб), склеювання відрізків є грань (2-куб), склеювання граней - куб.
Геометрично кубами можна відзначати елементи (вершини, ребра, грані) одиничного куба (рис. 12.5).
Кубічне зображення використовується при мінімізації булевих функцій, зокрема, у методі Квайна-Мак-Класки.
Рисунок 12.5 – Кубічне позначення вершин і ребер
Приклад 12.5. Одержати скорочену ДНФ за числовою формою функції .
Розв’язок.За вказаними двійковими наборами, на яких функція приймає значення 1, слід скласти комплекс 0-кубів:
.
0-куби всередині цього комплексу, що відрізняються за однією координатою склеюються з одержанням 1-куба або відрізка. Тим самим виділяється підкомплекс з 1-куба: , якому відповідаєтерм . Він у сукупності із 0-кубом (1,1,1), що залишився та якому відповідає терм , аналітична форма визначається у вигляді скороченої ДНФ:
.
12.6 Схемотехнічне зображення
Як було показано в підрозділі 11, якщо функція задана аналітично (логічним виразом), то йому можна зіставити логічну схему. І навпаки: якщо є схема, то її можна описати аналітично, тобто зіставити їй логічний вираз. Для схемотехнічного зображення булевих функцій існують примітиви – елементарні логічні блоки, з яких синтезують схему.
Таким чином, одну булеву функцію можна зобразити різними способами залежно від потреб розв’язуваних завдань.
12.7 Контрольні запитання й завдання
1. Встановити зв’язок між табличним і числовим способами зображення булевих функцій.
2. Проаналізувати зв’язок між табличною, аналітичною й кубічною формами зображення булевих функцій.
3. Як можна описати зв’язок між геометричною й кубічною інтепретацією булевих функцій?
4. Як геометрично інтерпретується 0-куб?
5. Коли можна виконувати склеювання 0-кубів?
6. Як геометрично інтерпретується склеювання 0-кубів?
7. Що є результатом склеювання 0-кубів?
8. Що являє собою 1-куб?
9. Як інтерпретується 2-куб?
10. Що являє собою грань одиничного куба?
11. Як геометрично можна зобразити булеву функцію від двох змінних?
12. Як геометрично можна інтерпретувати булеву функцію від трьох змінних?
13. Яка кубічна інтерпретація булевої функції?
14. Як з комплексу одержати підкомплекс ?
15. Як відновити функцію в якій-небудь формі із числового способу зображення?
16. Як відновити функцію з таблиці істинності?
17. Який зв’язок схемотехнічної і аналітичної форм зображення булевих функцій?