- •Міністерство освіти і науки,
- •Упорядники: в.І. Хаханов,
- •Рецензент: є.І. Литвинова, д-р техн. Наук, проф. Каф. Апот хнуре
- •1 Основні поняття теорії множин
- •1.1 Відношення приналежності та включення
- •1.2 Способи задання множин
- •1.3 Алгебра множин Кантора
- •1.4 Закони й тотожності алгебри множин
- •1.5 Контрольні запитання
- •2 Відповідності. Функції. Відображення
- •2.1 Поняття впорядкованої пари й вектора
- •2.2 Декартів (прямий) добуток множин
- •2.4 Функції. Відображення
- •2.5 Контрольні запитання
- •3 Відношення. Алгебра відношень
- •3.1 Поняття відношення
- •3.2 Операції над відношеннями
- •3.3 Алгебра відношень
- •3.4 Контрольні запитання
- •4 Бінарні відношення
- •4.1 Способи завдання бінарних відношень
- •4.2 Властивості бінарних відношень
- •4.3 Бінарне відношення еквівалентності
- •4.4 Контрольні запитання
- •5 Бінарне відношення порядку
- •5.1 Упорядковані множини. Бінарне відношення порядку
- •5.2 Типи порядку (лінійний, частковий, передпорядок)
- •5.3 Контрольні запитання
- •6 Структури. Алгебраїчні системи. Ізоморфізм
- •6.1 Структура
- •6.2 Дедекиндові (модулярні) структури
- •6.3 Дистрибутивні структури
- •6.4 Ізоморфізм множин
- •6.5 Контрольні запитання
- •7 Висновки до розділу «Теорія множин»
- •8 Позначення до розділу «Теорія множин»
- •9 Основні поняття булевої алгебри
- •9.1 Логічні операції й логічні функції
- •9.2 Закони й тотожності булевої алгебри
- •9.3 Доведення законів булевої алгебри
- •9.4 Контрольні запитання
- •10 Диз’юнктивні та кон’юнктивні нормальні форми (днф і кнф). Досконалі днф і кнф (дднф і дкнф)
- •10.1 Днф і кнф
- •10.2 Дднф і дкнф
- •10.3 Складність зображення булевих функцій
- •10.4 Теорема Шенона про розкладання булевих функцій
- •10.5 Контрольні запитання
- •11 Елементи логічних схем. Булеві функції від двох змінних
- •11.1 Фізичний зміст логічних функцій і, або, ні та їх схемотехнічне зображення
- •11.2 Таблиця аналітичного й схемотехнічного зображення булевих функцій від двох змінних
- •11.3 Властивості й аналітичні подання елементарних булевих функцій від двох змінних
- •11.4 Приклади розв’язання практичних завдань
- •11.5 Контрольні запитання й завдання
- •12 Способи зображення булевих функцій
- •12.1 Табличний спосіб зображення булевих функцій
- •12.2 Числовий спосіб зображення булевих функцій
- •12.3 Аналітична форма запису булевих функцій
- •12.4 Геометрична інтерпретація булевих функцій
- •12.5 Кубічна форма зображення булевих функцій
- •12.6 Схемотехнічне зображення
- •12.7 Контрольні запитання й завдання
- •13 Системи функцій алгебри логіки. Функціональна повнота
- •13.1 Класи булевих функцій
- •13.2 Повнота функцій алгебри логіки
- •13.3 Контрольні запитання
- •14 Булеві похідні
- •14.1 Булеві похідні першого порядку
- •14.2 Фізичний зміст булевої похідної першого порядку
- •14.3 Змішана похідна -го порядку
- •14.4 Булеві похідні k-го порядку
- •14.5 Контрольні запитання
- •15 Мінімізація булевих функцій. Методи квайна і квайна-мак-класки
- •Булеві функції застосувуються при реалізації логічних схем. Різні вирази однієї й тієї ж функції представляють різні схеми.
- •15.1 Основні положення методу квайна
- •15.2 Мінімізація булевих функцій за методом Квайна-Мак-Класки
- •15.3 Контрольні запитання
- •16 Мінімізація булевих функцій: метод невизначених коефіцієнтів
- •16.1 Основні припущення
- •16.2 Алгоритм знаходження невизначених коефіцієнтів
- •16.3 Контрольні запитання
- •17 Мінімізація булевих функцій: метод карт карно
- •17.1 Основні положення
- •17.2 Спрощений стандарт карт Карно
- •17.3 Мінімізація за картами Карно
- •17.4 Контрольні запитання
- •18 Висновки до розділу «булева алгебра»
- •19 Позначення до розділу «булева алгебра»
- •Перелік посилань
- •Упорядники хаханов Володимир Іванович
12.2 Числовий спосіб зображення булевих функцій
Числовий спосіб використовується для спрощення зображення функцій алгебри логіки. Він ґрунтується на зв’язку двійкової й десяткової систем числення. Оскільки номерами двійкових наборів є їхні десяткові еквіваленти, у числовому способі можна перераховувати тільки ті набори, де функція приймає одиничні значення, тобто замість повного перерахування термів вказуються десяткові еквіваленти (порядкові номери) двійкових наборів, на яких функція приймає значення 1, що дійсно спрощує форму запису.
Приклад 12.2. Функції з таблиці істинності в прикладі 12.1 відповідає числове подання або . В останньому записі передбачається залежність функції від трьох змінних.
12.3 Аналітична форма запису булевих функцій
За таблицею істинності можна одержати аналітичну форму запису, наприклад, ДДНФ або ДКНФ, а потім за необхідності спростити їх до ДНФ і КНФ.
Приклад 12.3. Відновити аналітичну форму функції за таблицею істинності із прикладу 12.1.
Розв’язок. ДДНФ виписується за одиничним значенням функції, які досягаються на наборах 0, 3 і 4:
,
а ДКНФ – за нульовим значенням, яким відповідають всі інші двійкові набори:
.
Отриману ДДНФ можна спростити шляхом склеювання крайніх кон’юнктивних термів, які відрізняються тільки за першою координатою. Отримана в результаті скорочена ДНФ буде такою:
.
ДКНФ також підлягає скороченню шляхом склеювання кон’юнктивних термів, що відрізняються тільки за однією координатою:
.
Таким чином, будь-яка булева функція може бути відновлена з таблиці істинності й зображена у вигляді ДДНФ, ДКНФ, а також ДНФ, КНФ. ДНФ і КНФ є скорочені форми запису ДДНФ і ДКНФ.
12.4 Геометрична інтерпретація булевих функцій
Геометричний спосіб подання булевих функцій використовується для інтерпретації перетворень над логічними виразами.
Наприклад, булеву функцію від двох змінних зображують на площині наступним чином. На рис. 12.1, б, вершини одиничного квадрата позначені довільними змінними. які утворюють кон’юнктивні терми на кожному двійковому наборі. Сусідні терми, що відрізняються тільки за однією координатою, склеюються уздовж з’єднуючого їх ребра, у результаті чого ребра позначаються спільною для вершин координатою.
аб
Рисунок 12.1 – Геометрична інтерпретація довільної булевої функції від двох змінних: а – розташування двійкових наборів; б – позначення вершин і ребер
Для функції трьох змінних геометричне зображення виконують у вигляді куба, де вершини також позначаються десятковими цифрами, двійковими цифрами, довільними змінними. При цьому ребра куба поглинають вершини, а грані поглинають ребра (рис. 12.2).
Рисунок 12.2 – Склеювання вершин і ребер одиничного куба при геометричному зображенні булевої функції від трьох змінних
При геометричному зображенні булевої функції точками позначаються вершини, у яких дана функція приймає одиничні значення.
Приклад 12.4. Побудувати графік булевої функції .
Розв’язок. Щоб подати дану функцію геометрично, слід відмітити вершини куба з номерами 2,5,6 і 7, на яких досягаються одиничні значення функції (рис. 12.3).
Рисунок 12.3 – Геометрична інтерпретація функції
У геометричному змісті кожний двійковий набір може розглядатися як n-мірний двійковий вектор, що визначає точку n-мірного простору. Множина наборів, на яких визначена функція, подається у вигляді вершин n-мірного куба.