- •Міністерство освіти і науки,
- •Упорядники: в.І. Хаханов,
- •Рецензент: є.І. Литвинова, д-р техн. Наук, проф. Каф. Апот хнуре
- •1 Основні поняття теорії множин
- •1.1 Відношення приналежності та включення
- •1.2 Способи задання множин
- •1.3 Алгебра множин Кантора
- •1.4 Закони й тотожності алгебри множин
- •1.5 Контрольні запитання
- •2 Відповідності. Функції. Відображення
- •2.1 Поняття впорядкованої пари й вектора
- •2.2 Декартів (прямий) добуток множин
- •2.4 Функції. Відображення
- •2.5 Контрольні запитання
- •3 Відношення. Алгебра відношень
- •3.1 Поняття відношення
- •3.2 Операції над відношеннями
- •3.3 Алгебра відношень
- •3.4 Контрольні запитання
- •4 Бінарні відношення
- •4.1 Способи завдання бінарних відношень
- •4.2 Властивості бінарних відношень
- •4.3 Бінарне відношення еквівалентності
- •4.4 Контрольні запитання
- •5 Бінарне відношення порядку
- •5.1 Упорядковані множини. Бінарне відношення порядку
- •5.2 Типи порядку (лінійний, частковий, передпорядок)
- •5.3 Контрольні запитання
- •6 Структури. Алгебраїчні системи. Ізоморфізм
- •6.1 Структура
- •6.2 Дедекиндові (модулярні) структури
- •6.3 Дистрибутивні структури
- •6.4 Ізоморфізм множин
- •6.5 Контрольні запитання
- •7 Висновки до розділу «Теорія множин»
- •8 Позначення до розділу «Теорія множин»
- •9 Основні поняття булевої алгебри
- •9.1 Логічні операції й логічні функції
- •9.2 Закони й тотожності булевої алгебри
- •9.3 Доведення законів булевої алгебри
- •9.4 Контрольні запитання
- •10 Диз’юнктивні та кон’юнктивні нормальні форми (днф і кнф). Досконалі днф і кнф (дднф і дкнф)
- •10.1 Днф і кнф
- •10.2 Дднф і дкнф
- •10.3 Складність зображення булевих функцій
- •10.4 Теорема Шенона про розкладання булевих функцій
- •10.5 Контрольні запитання
- •11 Елементи логічних схем. Булеві функції від двох змінних
- •11.1 Фізичний зміст логічних функцій і, або, ні та їх схемотехнічне зображення
- •11.2 Таблиця аналітичного й схемотехнічного зображення булевих функцій від двох змінних
- •11.3 Властивості й аналітичні подання елементарних булевих функцій від двох змінних
- •11.4 Приклади розв’язання практичних завдань
- •11.5 Контрольні запитання й завдання
- •12 Способи зображення булевих функцій
- •12.1 Табличний спосіб зображення булевих функцій
- •12.2 Числовий спосіб зображення булевих функцій
- •12.3 Аналітична форма запису булевих функцій
- •12.4 Геометрична інтерпретація булевих функцій
- •12.5 Кубічна форма зображення булевих функцій
- •12.6 Схемотехнічне зображення
- •12.7 Контрольні запитання й завдання
- •13 Системи функцій алгебри логіки. Функціональна повнота
- •13.1 Класи булевих функцій
- •13.2 Повнота функцій алгебри логіки
- •13.3 Контрольні запитання
- •14 Булеві похідні
- •14.1 Булеві похідні першого порядку
- •14.2 Фізичний зміст булевої похідної першого порядку
- •14.3 Змішана похідна -го порядку
- •14.4 Булеві похідні k-го порядку
- •14.5 Контрольні запитання
- •15 Мінімізація булевих функцій. Методи квайна і квайна-мак-класки
- •Булеві функції застосувуються при реалізації логічних схем. Різні вирази однієї й тієї ж функції представляють різні схеми.
- •15.1 Основні положення методу квайна
- •15.2 Мінімізація булевих функцій за методом Квайна-Мак-Класки
- •15.3 Контрольні запитання
- •16 Мінімізація булевих функцій: метод невизначених коефіцієнтів
- •16.1 Основні припущення
- •16.2 Алгоритм знаходження невизначених коефіцієнтів
- •16.3 Контрольні запитання
- •17 Мінімізація булевих функцій: метод карт карно
- •17.1 Основні положення
- •17.2 Спрощений стандарт карт Карно
- •17.3 Мінімізація за картами Карно
- •17.4 Контрольні запитання
- •18 Висновки до розділу «булева алгебра»
- •19 Позначення до розділу «булева алгебра»
- •Перелік посилань
- •Упорядники хаханов Володимир Іванович
9 Основні поняття булевої алгебри
9.1 Логічні операції й логічні функції
Визначення 9.1. Логічна (булева) змінна – така величина , що може приймати тільки два значення (нуль або одиниця / неправда або істина): .
Визначення 9.2. Логічна (булева або функція алгебри логіки – ФАЛ) є функція від булевих змінних, що приймає значення 0 або 1:
.
Змінні булевої функції утворюють набори з нулів і одиниць. Такі набори називаються двійковими й розглядаються як кінцеві впорядковані послідовності, на яких задана булева функція.
Булева функція від n змінних визначена на двійкових наборах.
Перехід від десяткової до двійкової системи числення здійснюється відомим способом шляхом розподілу числа з десяткової системи на два. Наприклад, числу 6 у десятковій системі відповідає (1,1,0) у двійковій: .
Кожному двійковому набору відповідає його десятковий еквівалент або порядковий номер (табл. 9.1 –9.3).
Таблиця 9.1 – Двійкові набори для
булевої функції від двох змінних
Таблиця 9.2 – Двійкові набори для булевої функції від трьох змінних
Таблиця 9.3 – Двійкові набори для булевої функції від чотирьох змінних
У булевій алгебрі мають місце основні логічні операції – інверсія, кон’юнкція, диз’юнкція, а також імплікація, еквівалентність, сума за модулем два (табл. 9.4).
Таблиця 9.4 – Логічні операції
Назва |
Позначення |
Читання |
Диз’юнкція (логічне додавання) |
(+) |
x АБО y |
Кон’юнкція (логічне множення) |
(&, •) |
x И y |
Інверсія (заперечення) |
– (¬) |
НЕ x |
Імплікація |
x ТЯГНЕ y | |
Еквівалентність |
~ |
x еквівалентно y |
Сума за модулем 2 (виключне АБО чи XOR) |
x сума за модулем 2 y |
Як і в арифметичному множенні, символ кон’юнкції часто опускається: або .
Кожній логічній операції відповідає логічна функція з однойменною назвою. Оскільки логічні операції є бінарними, крім інверсії, яка є унарною, для їхнього завдання необхідні дві змінні, тобто кожна функція має бути визначена на 4-х двійкових наборах. Логічні функції задаються за допомогою таблиць істинності, які є правилами їхнього обчислення (табл. 9.5).
Таблиця 9.5 – Таблиці істинності для елементарних булевих функцій
З табл. 9.5 видно, що:
1. Кон’юнкція приймає нульове значення, якщо серед співмножників є хоча б один нуль, і єдине одиничне значення – на наборі з одиниць. Цей підхід можна поширити на добуток змінних:
(9.1)
2. Диз’юнкція приймає єдине нульове значення, якщо всі доданки дорівнюють нулю, і одиничне значення, якщо серед доданків є хоча б одна одиниця, тобто для функції від змінних є правильним:
(9.2)
3. Два однакових компоненти еквіваленти, а два різних – ні.
4. Сума за модулем два обертається на нуль, якщо доданки – два однакових компоненти, і дорівнює одиниці – при додаванні двох різних компонентів.
5. Функція імплікація приймає єдине нульове значення, коли 1 тягне (спричиняє) 0.
6. Сума за модулем два та еквівалентність – взаємно зворотні один одному, тобто , .
Функції можуть бути представлені через операції за допомогою формул переходу:
, (9.3)
, (9.4)
. (9.5)
Пріоритет виконання операцій визначається дужками в логічному виразі, яким представлена функція. Якщо не зазначено інакше, операції виконуються в такому порядку: 1) інверсія, 2) кон’юнкція, 3) диз’юнкція.
За допомогою таблиць істинності можна знаходити значення булевих функцій. При цьому треба логічний вираз, яким задана функція, розбити на елементарні операції (унарну та бінарні), і потім обчислити їх послідовно відповідно до порядку їхнього виконання.
Приклад 9.1. Скласти таблицю істинності для функції
.
Розв’язок. Потрібно скласти таблицю істинності для функції від трьох змінних. Вона визначена на стандартних двійкових наборах (див. табл. 9.2). Порядок обчислення функції встановлений дужками й буде таким: (табл. 9.6).
Таблиця 9.6 – Обчислення функції