- •Міністерство освіти і науки,
- •Упорядники: в.І. Хаханов,
- •Рецензент: є.І. Литвинова, д-р техн. Наук, проф. Каф. Апот хнуре
- •1 Основні поняття теорії множин
- •1.1 Відношення приналежності та включення
- •1.2 Способи задання множин
- •1.3 Алгебра множин Кантора
- •1.4 Закони й тотожності алгебри множин
- •1.5 Контрольні запитання
- •2 Відповідності. Функції. Відображення
- •2.1 Поняття впорядкованої пари й вектора
- •2.2 Декартів (прямий) добуток множин
- •2.4 Функції. Відображення
- •2.5 Контрольні запитання
- •3 Відношення. Алгебра відношень
- •3.1 Поняття відношення
- •3.2 Операції над відношеннями
- •3.3 Алгебра відношень
- •3.4 Контрольні запитання
- •4 Бінарні відношення
- •4.1 Способи завдання бінарних відношень
- •4.2 Властивості бінарних відношень
- •4.3 Бінарне відношення еквівалентності
- •4.4 Контрольні запитання
- •5 Бінарне відношення порядку
- •5.1 Упорядковані множини. Бінарне відношення порядку
- •5.2 Типи порядку (лінійний, частковий, передпорядок)
- •5.3 Контрольні запитання
- •6 Структури. Алгебраїчні системи. Ізоморфізм
- •6.1 Структура
- •6.2 Дедекиндові (модулярні) структури
- •6.3 Дистрибутивні структури
- •6.4 Ізоморфізм множин
- •6.5 Контрольні запитання
- •7 Висновки до розділу «Теорія множин»
- •8 Позначення до розділу «Теорія множин»
- •9 Основні поняття булевої алгебри
- •9.1 Логічні операції й логічні функції
- •9.2 Закони й тотожності булевої алгебри
- •9.3 Доведення законів булевої алгебри
- •9.4 Контрольні запитання
- •10 Диз’юнктивні та кон’юнктивні нормальні форми (днф і кнф). Досконалі днф і кнф (дднф і дкнф)
- •10.1 Днф і кнф
- •10.2 Дднф і дкнф
- •10.3 Складність зображення булевих функцій
- •10.4 Теорема Шенона про розкладання булевих функцій
- •10.5 Контрольні запитання
- •11 Елементи логічних схем. Булеві функції від двох змінних
- •11.1 Фізичний зміст логічних функцій і, або, ні та їх схемотехнічне зображення
- •11.2 Таблиця аналітичного й схемотехнічного зображення булевих функцій від двох змінних
- •11.3 Властивості й аналітичні подання елементарних булевих функцій від двох змінних
- •11.4 Приклади розв’язання практичних завдань
- •11.5 Контрольні запитання й завдання
- •12 Способи зображення булевих функцій
- •12.1 Табличний спосіб зображення булевих функцій
- •12.2 Числовий спосіб зображення булевих функцій
- •12.3 Аналітична форма запису булевих функцій
- •12.4 Геометрична інтерпретація булевих функцій
- •12.5 Кубічна форма зображення булевих функцій
- •12.6 Схемотехнічне зображення
- •12.7 Контрольні запитання й завдання
- •13 Системи функцій алгебри логіки. Функціональна повнота
- •13.1 Класи булевих функцій
- •13.2 Повнота функцій алгебри логіки
- •13.3 Контрольні запитання
- •14 Булеві похідні
- •14.1 Булеві похідні першого порядку
- •14.2 Фізичний зміст булевої похідної першого порядку
- •14.3 Змішана похідна -го порядку
- •14.4 Булеві похідні k-го порядку
- •14.5 Контрольні запитання
- •15 Мінімізація булевих функцій. Методи квайна і квайна-мак-класки
- •Булеві функції застосувуються при реалізації логічних схем. Різні вирази однієї й тієї ж функції представляють різні схеми.
- •15.1 Основні положення методу квайна
- •15.2 Мінімізація булевих функцій за методом Квайна-Мак-Класки
- •15.3 Контрольні запитання
- •16 Мінімізація булевих функцій: метод невизначених коефіцієнтів
- •16.1 Основні припущення
- •16.2 Алгоритм знаходження невизначених коефіцієнтів
- •16.3 Контрольні запитання
- •17 Мінімізація булевих функцій: метод карт карно
- •17.1 Основні положення
- •17.2 Спрощений стандарт карт Карно
- •17.3 Мінімізація за картами Карно
- •17.4 Контрольні запитання
- •18 Висновки до розділу «булева алгебра»
- •19 Позначення до розділу «булева алгебра»
- •Перелік посилань
- •Упорядники хаханов Володимир Іванович
3 Відношення. Алгебра відношень
3.1 Поняття відношення
Фундаментальним у дискретній математиці є поняття відношення, що використовують для позначення зв’язку між об’єктами або іншими поняттями.
Визначення 3.1. Підмножина називається -місцевим відношеннямна множині, де індексвизначає ступінь відношення ().
Елементи перебувають у відношенні, якщо. При цьому:– n-арне відношення;– тернарне відношення;– бінарне відношення.-місцеве відношення утворене векторами однакової довжини, тобто-мірними векторами.
Часто індекс у позначенні відношення опускається. Як правило, відношення позначаються великими літерами латинського алфавіту або малими літерами грецького алфавіту.
3.2 Операції над відношеннями
Відношення у сукупності з операціями утворюють реляційну алгебру(алгебру відношень), що використовується для побудови реляційних баз даних, а також для компіляторів, операційних систем. Носій реляційної алгебри– множина відношень; сигнатура– набір операцій над відношеннями: об'єднання, перетинання, різниця, розширений декартів добуток.
Визначення 3.2. Відношенняіназиваютьсясумісними, якщо вони мають однаковий ступінь, який визначається -арністю відношень:– бінарне відношення (ступінь 2);– n-арне відношення (ступінь n).
Для сумісних відношень мають місце ті ж операції, що й для множин. Розглянемо ,(або).
Визначення 3.3.Об'єднання відношень – множина всіх векторів (кортежів), кожний з яких належитьабо:
. (3.1)
Визначення 3.4.Перетинання відношень– множина всіх векторів, кожний з яких належить одночасно як, так і:
. (3.2)
Визначення 3.5.Різниця відношень– множина всіх векторів, що належатьі не належать:
. (3.3)
Визначення 3.6. Доповненнябінарного відношеннядо універсального відношенняє різниця:
. (3.4)
Формулу (3.5) можна поширити на -місцеве відношення:
. (3.5)
Визначення 3.7.Розширений декартів добутоквідношень(іможуть бути несумісними) – множина всіх векторівтаких, що– конкатенація кортежуз кортежем(конкатенація кожного вектора з кожним):
. (3.6)
Потужність розширеного декартова добутку визначає кількість векторів у ньому й обчислюється як добуток потужностей співмножників:
. (3.7)
Ступінь розширеного декартова добутку визначається сумою ступенів відношень-множників (та визначає довжину векторів):
. (3.8)
Приклад 3.1.Дані сумісні тернарні відношення:
,.
Потрібно визначити об'єднання, перетинання, різницю відношень і. Згідно з (3.1) – (3.3) об'єднання дає:
;
;
.
Приклад 3.2.Дані множини,, їх декартові квадрати дорівнюють:
;.
Нехай бінарні відносини йзадані таким способом:
– універсальне відношення,
.
Тоді доповнення відношення до універсального відношеннявизначається за формулою (3.4):
.
Приклад 3.3.Бінарне відношенняй тернарне відношеннязадані так:
,.
Тоді розширений декартів добуток визначається згідно з (3.6) як конкатенація таким чином:
.
3.3 Алгебра відношень
Алгебра відношень і модель(множина із заданим відношенням) знаходять широке застосування при формалізації реальних об'єктів, при створенні інформаційного забезпечення – розробці інформаційної бази даних. Основою побудови реляційної бази даних є двовимірна таблиця, кожний стовпчик якої відповідає домену (або атрибуту, що відповідає частині домену), рядок – кортежу значень атрибутів, що перебувають у відношенні.
Приклад 3.4. Таблиця визначає відношення реляційної моделі даних
або
, (3.9)
де відношення п'ятого ступеня , у якому співмножник – стовпець – є доменом. Його елементами служать значення атрибутів. Порядок стовпців у таблиці фіксований, рядки в загальному випадку можуть розташовуватися довільно (рядки таблиці – кортежі, стовпці – осі або домени).
Носій реляційної алгебри є множина відношень, сигнатура, крім уведених операцій (об'єднання, перетинання, різниці, розширеного декартова добутку), включає спеціальні операції над відношеннями: вибір, проекція й з'єднання.
Відповідно до потреб практики вводяться й інші операції: обмін позиціями; подвоєння позицій; згортка, композиція.
Визначення 3.8. Операція вибору є процедурою побудови “горизонтальної”підмножини відношень, тобто підмножини кортежів, що мають задану властивість.
Для визначення проекції відношеннямножина у реляційній алгебрі розбивається на дві підмножини у випадку бінарного відношення або напідмножин у випадку-арного:
;
.
Визначення 3.9. Проекцієюбінарного відношенняна множинуназивається сукупність елементів, розташованих в упорядкованих парах на перших позиціях:
. (3.10)
Проекція за одним доменом визначає сукупність елементів і не є відношенням.
Визначення 3.10. Проекцією-арного відношенняна множини() називається сукупність кортежів, де, кожний з яких є частиною елемента-арного відношення:
. (3.11)
Операція проекції визначає побудову “вертикальної” підмножини відношення, тобто сукупності кортежів, що здобуваються вибором одних і виключенням інших доменів.
Проекція за двома та більш доменами є відношенням ступеня 2 та більше залежно від кількості стовпців, за якими ведеться проектування.
Визначення 3.11. Операція з'єднання за двома таблицями, що має спільний домен, дозволяє побудувати одну таблицю, кожний рядок якої утворюється з'єднанням двох рядків вихідних таблиць. Із заданих таблиць беруть рядки, що містять ті самі значення із загального домену, якому зіставляється один стовпець.
Запит у реляційній базі даних буде виконаний тим швидше, чим менше операцій над відношеннями він містить.
Приклад 3.5. Для відношенняу формі (3.9) визначити результати виконання таких операцій:– вибір за доменомпри значенні;– проекція за доменом;– проекція за двома доменами,;– з'єднання за доменом D1за умовою «дорівнює», для двох таблиць(перші чотири кортежі) і(другі чотири кортежі).
Розв’язок. Відповідно до визначення 3.8, результат вибору за доменом являє собою відношенням ступеня 5, що складається з векторів, у яких на 3-й позиції розташовується координата :
.
Результат проектування відношення за доменом відповідно до визначення 3.9 є сукупність елементів, з яких складається стовпець : .
Результат проектування відношення за доменами,відповідно до визначення 3.10 є сукупність упорядкованих пар:
.
Згідно з визначенням 3.11, результат виконання операції з'єднання за доменом за умови рівності для двох таблиць(перші чотири кортежі) і(другі чотири кортежі) є сукупністю векторів, утворених послідовною конкатенацією векторів із двох зазначених підтаблицьі:
.
Результати дії операцій є відношеннями, тобто не виводять із множини відношень. Результат дії операції проекції за доменом не є відношенням, тобто застосування даної операції виводить із множини відношень.