- •Міністерство освіти і науки,
- •Упорядники: в.І. Хаханов,
- •Рецензент: є.І. Литвинова, д-р техн. Наук, проф. Каф. Апот хнуре
- •1 Основні поняття теорії множин
- •1.1 Відношення приналежності та включення
- •1.2 Способи задання множин
- •1.3 Алгебра множин Кантора
- •1.4 Закони й тотожності алгебри множин
- •1.5 Контрольні запитання
- •2 Відповідності. Функції. Відображення
- •2.1 Поняття впорядкованої пари й вектора
- •2.2 Декартів (прямий) добуток множин
- •2.4 Функції. Відображення
- •2.5 Контрольні запитання
- •3 Відношення. Алгебра відношень
- •3.1 Поняття відношення
- •3.2 Операції над відношеннями
- •3.3 Алгебра відношень
- •3.4 Контрольні запитання
- •4 Бінарні відношення
- •4.1 Способи завдання бінарних відношень
- •4.2 Властивості бінарних відношень
- •4.3 Бінарне відношення еквівалентності
- •4.4 Контрольні запитання
- •5 Бінарне відношення порядку
- •5.1 Упорядковані множини. Бінарне відношення порядку
- •5.2 Типи порядку (лінійний, частковий, передпорядок)
- •5.3 Контрольні запитання
- •6 Структури. Алгебраїчні системи. Ізоморфізм
- •6.1 Структура
- •6.2 Дедекиндові (модулярні) структури
- •6.3 Дистрибутивні структури
- •6.4 Ізоморфізм множин
- •6.5 Контрольні запитання
- •7 Висновки до розділу «Теорія множин»
- •8 Позначення до розділу «Теорія множин»
- •9 Основні поняття булевої алгебри
- •9.1 Логічні операції й логічні функції
- •9.2 Закони й тотожності булевої алгебри
- •9.3 Доведення законів булевої алгебри
- •9.4 Контрольні запитання
- •10 Диз’юнктивні та кон’юнктивні нормальні форми (днф і кнф). Досконалі днф і кнф (дднф і дкнф)
- •10.1 Днф і кнф
- •10.2 Дднф і дкнф
- •10.3 Складність зображення булевих функцій
- •10.4 Теорема Шенона про розкладання булевих функцій
- •10.5 Контрольні запитання
- •11 Елементи логічних схем. Булеві функції від двох змінних
- •11.1 Фізичний зміст логічних функцій і, або, ні та їх схемотехнічне зображення
- •11.2 Таблиця аналітичного й схемотехнічного зображення булевих функцій від двох змінних
- •11.3 Властивості й аналітичні подання елементарних булевих функцій від двох змінних
- •11.4 Приклади розв’язання практичних завдань
- •11.5 Контрольні запитання й завдання
- •12 Способи зображення булевих функцій
- •12.1 Табличний спосіб зображення булевих функцій
- •12.2 Числовий спосіб зображення булевих функцій
- •12.3 Аналітична форма запису булевих функцій
- •12.4 Геометрична інтерпретація булевих функцій
- •12.5 Кубічна форма зображення булевих функцій
- •12.6 Схемотехнічне зображення
- •12.7 Контрольні запитання й завдання
- •13 Системи функцій алгебри логіки. Функціональна повнота
- •13.1 Класи булевих функцій
- •13.2 Повнота функцій алгебри логіки
- •13.3 Контрольні запитання
- •14 Булеві похідні
- •14.1 Булеві похідні першого порядку
- •14.2 Фізичний зміст булевої похідної першого порядку
- •14.3 Змішана похідна -го порядку
- •14.4 Булеві похідні k-го порядку
- •14.5 Контрольні запитання
- •15 Мінімізація булевих функцій. Методи квайна і квайна-мак-класки
- •Булеві функції застосувуються при реалізації логічних схем. Різні вирази однієї й тієї ж функції представляють різні схеми.
- •15.1 Основні положення методу квайна
- •15.2 Мінімізація булевих функцій за методом Квайна-Мак-Класки
- •15.3 Контрольні запитання
- •16 Мінімізація булевих функцій: метод невизначених коефіцієнтів
- •16.1 Основні припущення
- •16.2 Алгоритм знаходження невизначених коефіцієнтів
- •16.3 Контрольні запитання
- •17 Мінімізація булевих функцій: метод карт карно
- •17.1 Основні положення
- •17.2 Спрощений стандарт карт Карно
- •17.3 Мінімізація за картами Карно
- •17.4 Контрольні запитання
- •18 Висновки до розділу «булева алгебра»
- •19 Позначення до розділу «булева алгебра»
- •Перелік посилань
- •Упорядники хаханов Володимир Іванович
13 Системи функцій алгебри логіки. Функціональна повнота
Розглядаються основні властивості функціонально повних систем для опису й синтезу цифрових проектів
13.1 Класи булевих функцій
Вводяться в розгляд п’ять класів булевих функцій:
1) клас функцій, що зберігають константу нуль ();
2) клас функцій, що зберігають константу одиниця ();
3) клас самодвоїстих функцій ;
4) клас монотонних функцій ();
5) клас лінійних функцій .
Клас функцій, що зберігають нуль (К0), містить всі функції, які приймають нульове значення при всіх нульових значеннях змінних.
Визначення 13.1. Якщо булева функція на нульовому наборі змінної дорівнює нулю, тофункція зберігає константу нуль:
. (13.1)
Клас функцій, що зберігають одиницю (К1), включає всі функції, які на наборі з одиниць приймають значення одиниця.
Визначення 13.2. Якщо булева функція на одиничному наборі (наборі з одиниць) дорівнює одиниці, то говорять, щофункція зберігає одиницю:
. (13.2)
Перш ніж розглядати клас лінійних функцій (КЛ), необхідно ввести наступні допоміжні поняття.
Визначення 13.3.Формули, що містять знаки, називаютьсяполіномами.
Визначення 13.4. Вираз вигляду, дета,є або 1, або змінна, або кон’юнкція різних змінних, називаєтьсяполіномом Жегалкіна.
Теорема Жегалкіна. Будь-яка булева функція може бути зображена поліномом вигляду
(13.3)
де – коефіцієнти, що приймають значення 0 або 1: ; тобто будь-який поліном може бути перетворений у поліном Жегалкіна.
Визначення 13.5. Булева функція називаєтьсялінійною, якщо вона може бути зображена поліномом першого ступеня, тобто виразом вигляду
,. (13.4)
Кількість лінійних функцій дорівнює , де− число змінних, від яких залежить булева функція.
Приклад 13.1.Одержати всі лінійні функції від двох змінних.
Розв’язок. Кількість лінійних функцій від двох змінних визначається як. Лінійна булева функція від двох змінних може бути зображена у вигляді полінома першого ступеня й, відповідно до формули (13.4), виражається таким способом:
,. (13.5)
Коефіцієнти приймають значення з множиний утворюють двійкові набори, при підстановці яких у вираз (13.5) випливає вся сукупність лінійних функцій (табл. 13.1):
Таблиця 13.1 – Клас лінійних функцій від двох змінних
Якщо довільну булеву функцію від двох змінних шляхом еквівалентних перетворень можна зобразити в одній із вказаних восьми форм, то така функція є лінійною, тобто належить класу .
До класу монотонних функцій (КМ) відносяться такі, для яких виконана умова монотонності: на кожній парі порівнянних двійкових наборів значення функції мають бути порівнянні в тому ж порядку.
Множина {0,1} упорядковується за принципом порівнянності: 0<1 (0 порівняний з одиницею). Нехай ,– двійкові набори,.
Визначення 13.6.Набірпередуєнабору(або), якщо виконується покоординатна порівнянність:, причому хоча б для одного значеннямає місце строга нерівність.
Визначення 13.7. Функція називаєтьсямонотонною, якщо для будь-яких наборівітаких, що, виконується нерівність:
, (13.6)
тобто на кожній парі порівнянних двійкових наборів значення функції мають бути порівнянні.
Приклад 13.2. Обґрунтувати, чи належить функція до класу монотонних.
Розв’язок. Слід скласти таблицю істинності булевої функції (табл. 13.2).
Таблиця 13.2 – Значення функції
Для дослідження функції на монотонність зображується гіперкуб (рис. 13.1), у якому всі двійкові набори впорядковані за принципом порівнянності. Така структура є стандартною для будь-якої функції від трьох змінних.
Рисунок 13.1 – Гіперкуб для функції від трьох змінних
У вершини гіперкуба додаються значення функції на відповідних двійкових наборах (рис.13.2).
Рисунок 13.2 – Розподіл значень функції в гіперкубі
Аналіз розподілу значень функції в гіперкубі показує, що функція не є монотонною, оскільки існують нулі, що покривають одиниці, а саме: , але .
Таким чином, функція не належить до класу монотонних: .
Для класу самодвоїстих функцій (КС) слід розглянути поняття двоїстої функції.
Визначення 13.8. Булева функціяназиваєтьсядвоїстоюдля функції, якщо таблицю істинності дляможна одержати з таблиці для, замінивши в значеннях аргументу й функції 0 на 1 і 1 на 0, тобто має місце рівність
. (13.7)
Приклад 13.3.Кон’юнкція й диз’юнкція двоїсті один одному, інверсія двоїста сама собі:
1) ,;
2) Інвертуємо таблицю істинності кон’юнкції, замінивши на протилежні значення аргументів і самої функції (табл. 13.3).
Таблиця 13.3 – Подвійність кон’юнкції та диз’юнкції за таблицями істинності
Визначення 3.14. Функція, що співпадає зі своєю двоїстою, називаєтьсясамодвоїстою:
. (13.8)
Самодвоїста функція на протилежних двійкових наборах і,приймає протилежні значення.
Приклад 13.4.Показати, що функціясамодвоїста.
Розв’язок.Слід перетворити таблицю істинності функції (табл. 13.4).
Таблиця 13.4 – Самодвоїстість функції
Видно, що в результаті перетворень функція не змінилася, отже, вона самодвоїста.
Принцип двоїстості. Якщо у формулі алгебри логікизамінити знаки всіх логічних функцій на знаки двоїстих функцій, то вийде двоїста формула, що реалізує функцію, двоїсту тієї, яка реалізується формулою. При цьому якщо формули рівні, то правильна рівність двоїстих формул, що називається двоїстою попередній.
Приклад 13.5. Можна показати, що наступні рівності двоїсті один одному:
,, (13.9)
,, (13.10)
,, (13.11)
,. (13.12)
КНФ і ДНФ двоїсті один одному.
Властивості булевих функцій від двох змінних щодо приналежності їх до класів наведені в таблиці 13.5.
Таблиця 13.5 – Приналежність булевих функцій від двох змінних класам
Функція |
Класи | ||||||||
00 |
01 |
10 |
11 | ||||||
0 |
0 |
0 |
0 |
+ |
|
|
+ |
+ | |
0 |
0 |
0 |
1 |
+ |
+ |
|
+ |
| |
0 |
0 |
1 |
0 |
+ |
|
|
|
| |
0 |
0 |
1 |
1 |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ | |
0 |
1 |
0 |
0 |
+ |
|
|
|
| |
0 |
1 |
0 |
1 |
+ |
+ |
|
|
+ | |
0 |
1 |
1 |
0 |
+ |
|
|
|
+ | |
0 |
1 |
1 |
1 |
+ |
+ |
|
+ |
| |
1 |
0 |
0 |
0 |
− |
− |
− |
− |
− | |
1 |
0 |
0 |
1 |
|
+ |
|
|
+ | |
1 |
0 |
1 |
0 |
|
|
|
|
+ | |
1 |
0 |
1 |
1 |
|
+ |
|
|
| |
1 |
1 |
0 |
0 |
|
|
+ |
|
+ | |
1 |
1 |
0 |
1 |
|
+ |
|
|
| |
1 |
1 |
1 |
0 |
− |
− |
− |
− |
− | |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
+ |
|
+ |
|