
- •3. Розквіт і занепад Мінойської цивілізації
- •2. Археологічні відкриття Ахейської цивілізації
- •3. Розквіт і занепад Ахейської палацової цивілізації
- •Троянська війна 1240-1230 рр. До н.Е.
- •Соціально-економічний розвиток Греції у VIII–VII ст. До н.Е.
- •Велика грецька колонізація VIII—VI ст.
- •2. Виникнення полісу
- •3. Поліс як феномен Грецької цивілізації
- •3.1. Органи управління поліса
- •6.5. Виникнення держави у Спарті
- •1. Виникнення Спартанської держави
- •Виховання спартанців [ред.]
- •Соціальні аспекти спартанської держави [ред.]
- •6.2. Реформи Солона. Реформи Клісфена. Їх оцінка, демократизація державного ладу
- •Історія. Політична боротьба [ред.]
- •§ 35. Греко-перські війни
- •1. Причини греко-перських війн
- •Греко-перські війни 500-449 рр. До н.Е.
- •2. Похід Дарія і проти скіфів
- •Перський воїн
- •3. Іонійське повстання
- •4. Марафонська битва
- •Грецькі воїни
- •Марафонська битва
- •5. Похід Ксеркса в Грецію
- •Грецька бойова бірема
- •Битва при Фермопілах
- •Саламінська битва
- •6. Завершення і результати греко-перських війн
- •Причини греко-перських воїн. Їх періодизація
- •Повстання мілета і грецьких міст малої азії
- •Перші вторгнення персів у балканську грецію (492—490 рр. До н. Е.)
- •Похід ксеркса
- •Організація делоськой сіммахії (першого афінського морського союзу). Звільнення грецьких полісів малої азії і проток від перського панування
- •Наростання напруженості між афінами і спартою. Військова експедиція афін в єгипет і завершення греко-перських воєн
- •Підсумок
- •6. Завершення і результати греко-перських війн
- •Соціально-економічне положення в греції в першій половині IV ст. До н. Е.
- •Зростання соціальної напруженості в греції IV ст. До н. Е.
- •1. Війни між грецькими містами-державами
- •2. Посилення Македонії за часів Філіппа II
- •Монета Філіппа Македонського
- •3. Підкорення Греції Македонією
- •Фракійські племена в V—IV ст. До н. Е.
- •Македонія в V — першій половині IV ст. До н. Е.
- •Підвищення македонії при філіпі II (359—336 рр. До н. Е.)
- •Боротьба філіпа II за встановлення македонської гегемонії в греції
- •Боротьба промакедонської і антимакедонської партії в афінах. Діяльність демосфена. Встановлення македонської гегемонії в греції
- •§ 42. Східний похід Александра Македонського і утворення елліністичних держав
- •1. Східний похід Александра
- •Битва на річці Ґранік
- •Битва під Гавгамалами
- •2. Імперія Александра Македонського
- •Утворення імперії Александра Македонського
- •Монета Александра Македонського
- •Александрія Єгипетська
- •Особливості формування грецької культури
- •Особливості грецької релігії і громадські свята
- •Грецький театр і література
- •Архітектура і мистецтво в греції у V—IV ст. До н. Е.
- •Заснування Риму та Римське царство [ред.]
- •8. Імператорський період в історії Стародавнього Риму (I ст. До н.Е.-V ст.)
- •Війна з галлами
- •Структура римсько-італійського союзу
- •Початок війни [ред.]
- •Створення римського флоту [ред.]
- •Африканська авантюра Регула [ред.]
- •Закінчення війни [ред.]
- •Мир [ред.]
- •По війні [ред.]
- •Джерела [ред.]
- •Передісторія [ред.]
- •Початковий період війни [ред.]
- •Перехід Ганнібала через Альпи [ред.]
- •Перемоги Ганнібала в Північній Італії [ред.]
- •Ганнібал в Етрурії [ред.]
- •Битва при Тразименському озері [ред.]
- •Тактика Фабія [ред.]
- •Початок військових дій в Іспанії [ред.]
- •Битва при Каннах [ред.]
- •Наслідки битви під Каннами [ред.]
- •Створення антиримської коаліції [ред.]
- •Війна на Сицилії [ред.]
- •Напад Македонії на Іллірію [ред.]
- •Успіхи римлян [ред.] Війна в Іспанії [ред.]
- •Перехід Сифакса на бік римлян [ред.]
- •Військові дії в Італії в 212–209 до н. Е. [ред.]
- •Перелом [ред.]
- •Перемога Риму [ред.] Війна в Африці [ред.]
- •Битва при Замі [ред.]
- •Підсумки [ред.]
- •1 ГайГракх - послідовник реформ свого брата
- •2Трибун ГайГракх та її законопроекти
Початковий період війни [ред.]
Срібна монета з портретом Ганнібала
Дж. М. Ст. Турнер. «Сніжний шторм. Ганнібал і його армія переходять Альпи»
Весною 218 року до н. е. Ганнібал виступив в похід. Переговори, які він передбачливо вів з галлами забезпечили йому можливість здійснити безперешкодний прохід через їхні землі. Лише при переправі через Родан йому довелося застосувати силу. А римська армія Публія Корнелія Сципіона не змогла перешкодити його руху через непорозуміння з обох боків.
Перехід Ганнібала через Альпи [ред.]
Проте під час переходу через Альпи він зазнав дуже важких втрат (близько половини всіх військ) — через суворі умови переходу і через гальське плем'я аллоброгів, що постійно влаштовували йому засідки по шляху проходження. Спуск з перевалу обійшовся армії навіть важче за підйом. Ганнібал, прийшовши до Італії, мав із собою всього приблизно 12000 лівійських і 8000 іберійських піхотинців і не більше ніж 6000 вершників. Незабаром він змусив навколишні гальські племена визнати свою владу. Тим часом Публій Сципіон зумів привести до Північної Італії значну армію і Ганнібал був вимушений почати наступ. Проте у Ганнібала і його війська вистачило часу на відпочинок перед першою їх битвою в Італії.
Перемоги Ганнібала в Північній Італії [ред.]
Докладніше: Битва при Тицині та Битва при Требії
Битви Другої Пунічної війни
Битва відбулася біля річки Тицин[8]. Супротивники розташували свої війська таким чином. Сципіон поставив попереду легкоозброєних велітів і гальських вершників, а решту римлян та добірні сили союзників — вишикував за ними в лінію. Ганнібал розмістив важку кавалерію прямо напроти фронту римлян, а на флангах — нумідійських вершників, розраховуючи надалі оточити ворога. Вороги стали швидко зближуватися. Римські легкоозброєні піхотинці, ледве кинувши по одному дротику, сховалися між загонами вершників, що стояли за ними. Почалася кінна битва; багато вершників було скинуто з коней, а інші спішувалися самі. Битва поступово перетворилася на бій піхотинців. Тим часом нумідійські вершники Ганнібала, обійшовши бойовисько з флангів, з'явилися в тилу римської армії; велітів затоптала власна кіннота; в рядах римлян почалася паніка. Сам Сципіон трохи не загинув.
Залишки римської армії відступили до горбистої місцевості біля річки Требія. До них незабаром підійшла армія другого консула — Тіберія Семпронія Лонга, який замінив пораненого Сципіона. Давши йому перемогти в незначній сутичці, Ганнібал вселив новому римському командувачеві упевненість в перемозі. А Лонг був вельми честолюбний (про що Ганнібалу було відомо) і після легкої перемоги горів бажанням розбити армію Ганнібала. І незабаром, абсолютно несподівано для римлян чергова невелика сутичка перетворилася на генеральну битву.
Карта походу Ганнібала до Італії
Схема битви при Треббії
Завдяки вчасному удару в тил римлянам із засідки загону Магона римська армія опинилася в оточенні, з якого вдалося вирватися лише 10 тисячам легіонерів. Не маючи можливості повернутися в свій табір, вони відступили до Плаценції. Туди ж, а звідти в Кремону пішли під командуванням Сципіона і підрозділи, що залишалися під час бою в таборі.
Карфагеняни перемогли і цього разу, проте тепер із значно великими втратами. Особливо сильні спустошення провела в їх рядах негода: вмирали люди, падали коні, загинули майже всі слони (залишилося всього 7). Але галли привели великі підкріплення (до 60000), і Ганнібал зайнявся їх організацією.