9. Класифікація програмного забезпечення.

1. Системне:

1.програмне резервування; Системне програмне забезпечення

2.програми русифікатори; системне програмне інструментальне

3.програми для діагностики комп’ютера; 

4.програми КЕШи;

5.програми для оптимізації дисків;

6.програми динамічного зжаття дисків;

7.драйвери (mouse.com);

8.операційні системи (Window, Linex, MS DOS);

9.програми-оболонки (FAR, Win32, Nc, Dn); 

10.утиліти (архіватори: WinRar, WinZip; антивіруси: Касперського);

11.програми дифрагментації дисків.

2. Інструментальне:

1.мови програмування:

  - машинно-орієнтовані (низький рівень): Асамблер;

  - процедурно-орієнтовані (середній рівень): Pascal, Basic;

  - об’єктно-орієнтовані (високий рівень): Delphi, Java, Visual Basic;

2.відлагоджувачі – програми, що дозволяють автоматизувати процес відлагоджування (Debuger);

3.транслятори – програми,що перекладають текст, записаний однією з мов програмування, у машинний код:

  - інтерпретатори (Basic);

  - компілятори (Pascal).

3. Прикладне:

загальногопизначення:

  - Ms Office (World, Excel, Power Point); 

  - поштові програми;

  - довідники, енциклопедії;

 спеціального призначення:

  - 1С бухгалтерія

  - навчальні програми

  - банківські програми

  - САПР (системи автоматизованого проектування)

  - ARM (автоматизоване роботе місце).

10. Системне програмне забезпечення, склад, призначення.

Програмне забезпечення (ПЗ) — сукупність усіх програм, що забезпечують злагоджену роботу комп’ютера та що їх використовують для виконання різноманітних завдань. Програмне забезпечення буває різним, але є обов’язкова частина, без якої комп’ютер не може працювати. Це системне програмне забезпечення — частина програмного забезпечення, призначена організовувати функціонування комп’ютера. До системних програм належать операційні системи Операційна система (ОС) — це базовий комплекс програм, що забезпечують

1. керування ресурсами — злагоджену роботу всіх апаратних засобів комп’ютера;

2. керування процесами — виконання всіх програм та їх взаємодію з пристроями комп’ютера та даними

3. інтерфейс (діалог, обмін інформацією) між користувачем та комп’ютером.

Сьогодні найвідомішими операційними системами є ОС Microsoft Windows, UNIX і UNIX-подібні системи — Linux, BSD, Mac OS. Також все більшого розвитку набуває розвиток мобільного програмного забезпечення 

В свою чергу структура ОС така : 

• Ядро ОС — центральною частиною ОС, яка забезпечує прикладним програмам координований доступ до ресурсів комп’ютера (оперативної пам’яті, зовнішніх пристроїв уведення та виведення інформації), перекладаючи їх команди на мову двійкових кодів, яку розуміє комп’ютер.

• Драйвери — програмами, що перекладають команди комп’ютера на мову певного пристрою (принтера, сканера, звукової або відеокарти) та навпаки.

• Утиліти — допоміжні програми, призначені обслуговувати диски, перевіряти комп’ютер, налаштовувати певні параметри роботи тощо.

• Інтерфейс — правила взаємодії операційної системи та користувача, які визначають зручність роботи.