TrPravo

ГЛОСАРIЙ

Безробiття — наявнiсть значної кiлькостi населення, яке не зна& ходить застосування своїй працi.

Безстроковий трудовий договiр — звичайна трудова угода в ме& жах дiї норм трудового права мiж роботодавцем i найманим пра& цiвником, в якiй не зазначається строк дiї та укладається з до& держанням загальних положень, викладених в законодавствi.

Визначення розмiру шкоди — процедура встановлення вартостi зав& даних збиткiв з урахуванням об’єктивних i суб’єктивних обста& вин їх нанесення.

Випробування при прийняттi на роботу — встановлений сторо& нами трудового договору, в межах чинного законодавства Украї& ни, термiн, протягом якого перевiряється вiдповiднiсть квалiфi& кацiї працiвника займанiй посадi.

Вихiдна допомога — грошова сума, що виплачується працiвниковi в передбачених законом випадках роботодавцем при звiльненнi його з роботи.

Вiдгул — вiдпочинок, який надається працiвниковi як компенсацiя за роботу в неробочий час.

Вiдпустка — найтривалiший вид часу вiдпочинку, який передба& чає тимчасове оплачуване або безоплатне звiльнення роботодав& цем працiвника вiд виконання трудових обов’язкiв протягом встановленої законом або за угодою сторiн кiлькостi календар& них днiв iз збереженням за ним мiсця роботи на цей перiод.

Вiдсторонення вiд роботи — тимчасове недопущення адмiнiстра& цiєю працiвника до виконання ним своїх функцiональних обо& в’язкiв iз збереженням мiсця роботи, як правило, з одночасним зупиненням оплати працi у випадках, передбачених чинними нормативно&правовими актами (при появi на роботi у нетвере& зому станi, наркотичному чи iншому сп’янiннi (вiдсутнiсть на роботi за вимогою правоохоронних та iнших уповноважених органiв, при хворобi, небезпечнiй для оточуючих та iн.).

Внутрiшнiй трудовий розпорядок — спецiальний порядок, який встановлюється всерединi пiдприємства, органiзацiї (де вико& нує функцiональнi обов’язки працiвник) i який включає особ& ливостi взаємовiдносин працiвника i роботодавця, а також вза& ємовiдносини мiж працiвниками у процесi працi.

Гарантiї трудових прав працiвникiв — система встановлених за& конодавством заходiв щодо врегулювання питань, що пов’язанi

з порушенням трудового законодавства й вирiшенням трудових спорiв робiтникiв i службовцiв, направлених на захист їхнiх тру& дових прав.

Гарантiйнi виплати — передбаченi законом суми грошових виплат, якi провадяться з метою запобiгання втрат у заробiтку працiвни& ка за час, коли вiн з поважних причин фактично був звiльнений вiд виконання трудових обов’язкiв на постiйному робочому мiсцi.

Державна служба зайнятостi — державний орган, створений для реалiзацiї полiтики зайнятостi населення, професiйної орiєнта& цiї, пiдготовки i перепiдготовки, працевлаштування та соцiаль& ної пiдтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Джерела трудового права — форми вираження правових припи& сiв через нормативнi акти як результат дiяльностi компетент& них органiв держави та iнших суб’єктiв, якi встановлюють чи санкцiонують обов’язковi для сторiн правовiдносин правовi нор& ми, що складають предмет трудового права, з метою їх соцiаль& ного захисту.

Дисциплiнарна вiдповiдальнiсть — вид юридичної вiдповiдальнос& тi, що полягає в обов’язку працiвника, який здiйснив дисциплi& нарний проступок, нести вiдповiдальнiсть за свої протиправнi дiї в межах встановлених трудовим законодавством стягнень.

Дисциплiнарне стягнення — передбачена законом, дисциплiнар& ними статутами чи положеннями про дисциплiну мiра впливу, яка застосовується спецiально уповноваженим органом за по& рушення трудової дисциплiни.

Дисциплiнарний проступок — протиправне винне невиконання або неналежне виконання працiвником покладених на нього зако& нодавством, колективним i трудовим договором чи контрактом трудових обов’язкiв, вчинене шляхом дiї або бездiяльностi.

Диференцiацiя трудового права — конкретизацiя єдиних поло& жень, що стосуються умов працi всiх працiвникiв з урахуван& ням роботи в окремих галузях економiки, характеру умов працi та статусу окремих категорiй працiвникiв.

Догана — вид стягнення, який є дисциплiнарним заходом особис& того немайнового характеру i полягає у негативнiй оцiнцi та за& судженнi поведiнки працiвника в трудовому колективi.

Додаткова заробiтна плата — винагорода за працю понад уста& новленi норми, за трудовi успiхи та винахiдливiсть i за особливi умови працi.

Зайнятiсть — дiяльнiсть громадян, пов’язана iз задоволенням осо& бистих i суспiльних потреб, яка не суперечить законодавству i, як правило, приносить їм дохiд у грошовiй або iншiй формi.

Заохочення — публiчне визнання заслуг працiвникiв i надання їм переваг у зв’язку з досягнутими успiхами в роботi.

Заохочувальнi виплати — винагорода за пiдсумками роботи за рiк, премiї за спецiальними системами i положеннями та iншi гро& шовi й матерiальнi виплати, якi не передбаченi актами чинного законодавства або якi провадяться понад встановленi зазначе& ними актами норми.

Заробiтна плата — винагорода, обчислена, як правило, у грошово& му виразi, яку за трудовим договором власник або уповноваже& ний ним орган виплачує працiвниковi за виконану ним роботу.

Звiльнення — органiзацiйний захiд, пов’язаний з розiрванням з пра& цiвником трудових правовiдносин.

Змiст трудового договору — сукупнiсть визначених законодав& ством i сторонами умов, якi встановлюють взаємнi права й обо& в’язки сторiн.

Iнвалiд — особа зi стiйким розладом функцiй органiзму, спричине& ним захворюванням, у результатi травми або з уродженими де& фектами, що призводить до обмеження життєдiяльностi, до по& треби в соцiальнiй допомозi й захистi.

Iндивiдуальнi трудовi спори — не врегульованi розбiжностi мiж окремим працiвником i роботодавцем з питань застосування за& конодавчих та iнших нормативно&правових актiв про працю, або змiни умов трудового договору, iнших угод про працю та пере& даних на розгляд компетентних з вирiшення спорiв органiв вiд& повiдно до чинного законодавства.

Квалiфiкацiя — рiвень теоретичних i практичних знань та навичок за вiдповiдною професiєю та спецiальнiстю, який вiдповiдає та& рифному розряду, класу, категорiї, науковому ступеню тощо.

Колективна угода — строковий нормативно&правовий акт, який укладається на окремих пiдприємствах, в установах, органiзацi& ях мiж об’єднаннями власникiв (пiдприємцiв) та об’єднаннями профспiлок або iншими уповноваженими трудящими органами, на державному, галузевому та регiональному рiвнях стосовно встановлення основних засад i загальних принципiв регулюван& ня вiдносин у сферi трудового права, а також соцiально&еконо& мiчних iнтересiв працiвникiв i власникiв, створюючи тим самим основу для розроблення й укладення колективних договорiв.

Колективний договiр — письмова угода про соцiальне партнерст& во, яка укладається мiж власником пiдприємства або уповно& важеною ним особою з одного боку та трудовим колективом через профспiлки чи iншi уповноваженi ними органи з другого боку, стосовно врегулювання виробничих, трудових i соцiаль& но&економiчних вiдносин, що потребують додаткової регламен&

тацiї порiвняно з чинним законодавством i яка має обмежену сферу дiї.

Колективний договiр як iнститут трудового права — система правових норм, якi регулюють трудовi й соцiально&економiч& нi вiдносини мiж власником i найманими працiвниками або їх уповноваженими.

Колективний договiр як локальний нормативно$правовий акт —

комплекс нормативних положень i колективно&договiрних зобо& в’язань, спрямованих на регулювання трудових, соцiально&еко& номiчних i органiзацiйно&управлiнських вiдносин, що складають& ся на пiдприємствах, в установах, органiзацiях (незалежно вiд форми власностi господарювання та кiлькостi працiвникiв), якi мають право юридичної особи i використовують найману працю.

Колективнi трудовi спори (конфлiкти) — розбiжностi, що виник& ли мiж сторонами соцiально&трудових вiдносин стосовно: вста& новлення нових або змiни iснуючих соцiально&економiчних умов працi та виробничого побуту; укладення чи змiни колективного договору; виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень; невиконання вимог законодавства про працю.

Компенсацiйнi виплати — суми, якi виплачуються працiвникам зверх заробiтної плати для компенсацiї пiдвищених витрат, по& в’язаних з виконанням ними трудових обов’язкiв.

Конвенцiя — правовий акт, який набирає сили мiжнародного зобо& в’язання пiсля ратифiкацiї її не менш як двома країнами—чле& нами Мiжнародної органiзацiї працi.

Контроль — це дiяльнiсть спецiальних органiв i посадових осiб, якi згiдно з чинним законодавством перевiряють дотримання законодавства про працю як на пiдприємствах, в установах, ор& ганiзацiях, що безпосередньо їм пiдпорядковуються, так i на тих, якi не перебувають у їх безпосередньому вiданнi, з правом втру& чання у внутрiшньогосподарську дiяльнiсть.

Локальна норма в трудовому правi України — правило загаль& нообов’язкової поведiнки, яке санкцiоноване державою, прий& няте в установленому законом порядку безпосередньо на пiд& приємствах, в установах, органiзацiях i дiє в його межах.

Матерiальна вiдповiдальнiсть працiвника — вид юридичної вiд& повiдальностi, що полягає в обов’язку робiтника або службов& ця вiдшкодувати в установленому законом порядку i розмiрах пряму дiйсну шкоду, заподiяну пiдприємству (установi, органi& зацiї), на якому вiн працює, його протиправним i винним неви& конанням чи неналежним виконанням своїх трудових обов’язкiв.

Метод трудового права — спосiб, спецiальний правовий процес, з допомогою якого право впливає на трудовi вiдносини (встанов&

люються права i обов’язки, характер взаємовiдносин суб’єктiв), визначає правовi засоби впливу в разi порушення наданих прав i обов’язкiв.

Мiжнародно$правове регулювання працi — регламентування з до& помогою мiжнародних угод (договорiв) та iнших мiжнародно& правових засобiв питань, пов’язаних iз застосуванням найманої працi, покращання її умов, охороною працi, захистом iндивiду& альних i колективних iнтересiв працiвникiв.

Мiнiмальна заробiтна плата — законодавчо встановлений роз& мiр оплати за просту, неквалiфiковану працю, нижче якого не можуть провадитися виплати за виконану працiвником мiсяч& ну, погодинну норму працi (обсяг робiт).

Нагляд за охороною працi — особлива правова форма правозасто& совної дiяльностi шляхом реалiзацiї захисної функцiї по додер& жанню законностi в трудових правовiдносинах, вiдповiдностi дiй роботодавця приписам трудового законодавства.

Надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалiсть робочого дня.

Нацiональна служба посередництва i примирення — державна структура, що створюється Президентом України та формуєть& ся з висококвалiфiкованих експертiв i фахiвцiв з питань вирi& шення колективних трудових спорiв i має свої вiддiлення в Авто& номнiй Республiцi Крим i областях.

Невiдповiднiсть займанiй посадi — нездатнiсть працiвника внаслi& док недостатньої квалiфiкацiї чи стану здоров’я належним чином виконувати свої функцiональнi обов’язки, зазначенi у трудовому договорi чи контрактi. Цi причини не залежать вiд волi працiвни& ка, є об’єктивними i не можуть бути поставленi йому за провину.

Ненормований робочий день — особливий режим робочого часу, який встановлюється для керiвникiв, спецiалiстiв, державних службовцiв та осiб, праця яких за характером виконуваних ни& ми функцiй не завжди може бути обмеженою нормальною три& валiстю робочого дня, не пiддається точному облiку внаслiдок специфiки режиму роботи, а також для осiб, робочий час яких у зв’язку з особливостями органiзацiї їх працi розподiляється ними на свiй розсуд.

Неповний робочий час — законодавче зменшення загальновстанов& леної норми робочого часу з оплатою працi, що пропорцiйна вiд& працьованому перiоду, або залежно вiд фактичного виробiтку.

Норма обслуговування — показник, з допомогою якого встановлю& ється кiлькiсть одиниць обладнання, виробничих об’єктiв (ме& ханiзмiв, установок тощо), наявних у сферi виробничого впли& ву окремих працiвникiв або колективу.

Норма часу — необхiдна затрата часу на виготовлення одиницi про& дукцiї.

Норматив чисельностi — показник, що визначає число (кiлькiсть) працiвникiв вiдповiдної квалiфiкацiї, необхiдних для виконан& ня конкретної роботи за встановлений час.

Нормативи по працi — обов’язковi науково&технiчнi вказiвки, при& значенi для полегшення розрахунку прогресивних технiчно об& ґрунтованих норм працi (норм часу, виробiтку, обслуговування).

Нормативи часу — вихiднi розрахункових величин часу на вико& нання окремих елементiв нормованих операцiй.

Облiк робочого часу — виявлення i фiксацiя виходiв на роботу, отримання даних про фактично вiдпрацьований час кожним працiвником.

Обмежена матерiальна вiдповiдальнiсть — обов’язок працiвни& ка покрити заподiяну пiдприємству шкоду у розмiрi прямої дiйс& ної шкоди, але не бiльше свого середньомiсячного заробiтку.

Органiзацiя охорони працi — планування та реалiзацiя власником (у тому числi через спецiально створенi служби й органи з охо& рони працi) системи органiзацiйних, технiчних, санiтарно&гi& гiєнiчних та iнших заходiв, спрямованих на забезпечення здо& рових i безпечних умов працi з установленням вiдповiдного на& гляду та контролю.

Основна заробiтна плата — винагорода за виконану роботу вiд& повiдно до встановлених норм працi (норми часу, виробiтку, обслуговування, посадовi обов’язки), яка встановлюється у ви& глядi тарифних ставок (окладiв) i вiдрядних розцiнок для робiт& никiв i посадових окладiв для службовцiв.

Особи зi зниженою працездатнiстю — iнвалiди, громадяни похи& лого вiку та iншi особи, якi внаслiдок iнвалiдностi, пенсiйного вiку, травми чи професiйного захворювання пiд час виконання трудових обов’язкiв частково втратили працездатнiсть i не мо& жуть конкурувати на ринку працi з iншими працiвниками.

Оформлення трудового договору — процедура внесення власни& ком або уповноваженим на те органом у строки, встановленi за& конодавством, точних вiдомостей про працiвника, його посаду, спецiальнiсть, квалiфiкацiю, строки договору та iнше в докумен& ти, що мають правове значення.

Охорона працi — система правових, соцiально&економiчних, орга& нiзацiйно&технiчних i лiкувально&профiлактичних заходiв i за& собiв, спрямованих на збереження здоров’я i працездатностi лю& дини у процесi працi.

Переведення на iншу роботу — доручення працiвниковi виконан& ня роботи, не передбаченої в умовах трудового договору, тобто

такої, яка не вiдповiдає його спецiальностi, квалiфiкацiї, посадi, або роботи, при виконаннi якої змiнюється розмiр заробiтної плати, мiсцевiсть та iншi iстотнi умови працi.

Пiдсумований облiк робочого часу — фiксацiя робочого часу при режимi працi, коли тривалiсть щоденної роботи (робочої змiни) може вiдхилитися в певних межах вiд норми робочого дня, од& нак ця норма дотримується в середньому за певний перiод (ка& лендарний мiсяць, квартал, розрахунковий рiк).

Пiдходящою вважається робота, що вiдповiдає освiтi, професiї (спе& цiальностi), квалiфiкацiї працiвника i надається в тiй мiсцевостi, де вiн проживає.

Повна матерiальна вiдповiдальнiсть — обов’язок працiвника по& крити заподiяну шкоду в межах повного розмiру вартостi мате& рiальних цiнностей.

Порушення трудової дисциплiни — невиконання або виконання не на належному рiвнi з вини працiвника покладених на нього трудових обов’язкiв.

Порядок укладення трудового договору — встановлена чинним за& конодавством процедура пiдписання та оформлення трудового договору.

Правила внутрiшнього трудового розпорядку — локальний нор& мативно&правовий акт, який встановлює порядок виникнення, iснування чи припинення трудових вiдносин мiж працiвниками i власником або уповноваженим ним органом i окреслює їх пов& новаження на конкретному пiдприємствi, в установi, органiзацiї.

Правовий статус суб’єкта трудового права — сукупнiсть прав i обов’язкiв (наданих йому як учаснику правовiдносин), якi до& зволяють брати участь у конкретних правовiдносинах, пов’яза& них iз суспiльно&трудовою дiяльнiстю, i входять до предмета трудового права.

Працевлаштування — система заходiв, спрямованих на забезпе& чення трудової зайнятостi населення, включаючи сприяння в пiдшукуваннi необхiдної роботи, допомогу з перенавчання та влаштування на роботу, що здiйснюються, як правило, держав& ними органами, а також недержавними органiзацiями на основi лiцензування.

Принципи трудового права — вираженi в законодавствi про пра& цю вихiднi основи, керiвнi положення, що характеризують най& суттєвiшi риси його змiсту i внутрiшню єднiсть правового регу& лювання суспiльних правовiдносин у сферi працi, а також ви& значають загальну спрямованiсть трудового права.

Прогул — вiдсутнiсть працiвника без поважних причин на роботi протягом робочого дня або залишення роботи без попереджен&

ня власника чи безпосереднього керiвника бiльш як на три го& дини (безперервно чи сумарно).

Простiй — зупинення роботи, спричинене вiдсутнiстю органiза& цiйних або технiчних умов, необхiдних для виконання роботи, невiдворотною силою або iншими обставинами.

Професiйнi спiлки — масовi громадськi органiзацiї працюючих ро& бiтникiв, службовцiв та осiб, що навчаються в спецiальних i ви& щих закладах освiти, незалежно вiд статi, раси, нацiональностi та релiгiйних переконань, створенi на добровiльнiй основi з ме& тою захисту матерiальних iнтересiв i прав працiвникiв i покра& щання умов їхньої працi.

Професiя — широка сфера трудової дiяльностi, що вiдображає га& лузевий або родовий подiл працi, в якiй працiвник може засто& совувати свої трудовi здiбностi вiдповiдно до наявних у нього знань, навичок i вмiнь.

Реабiлiтацiя та адаптацiя iнвалiда — комплекс заходiв, спря& мованих на вiдновлення здоров’я i здiбностей iнвалiда та ство& рення йому необхiдних умов i рiвних можливостей в усiх сфе& рах життєдiяльностi.

Режим роботи — розподiл часу працi й вiдпочинку працiвникiв на пiдприємствi, в установi, органiзацiї протягом доби чи iншого календарного перiоду та встановлений порядок органiзацiї ро& боти пiдприємства.

Режим робочого часу — закрiплений, як правило, локальними нор& мативними актами i обов’язковий для працiвникiв окремого пiд& приємства порядок розподiлу норми робочого часу в межах рiз& них календарних перiодiв.

Роботодавець — власник чи адмiнiстрацiя юридичної особи або фiзична особа, що перебуває в трудових правовiдносинах з пра& цiвником, якому вiн надає роботу, на пiдставi трудового дого& вору, контракту чи iншого юридичного факту (складу).

Робочий час — вiдрiзок календарного часу, протягом якого працiв& ник вiдповiдно до законодавства, колективного договору, уго& ди про працю, правил внутрiшнього трудового розпорядку i гра& фiка роботи повинен перебувати у визначеному йому мiсцi й ви& конувати роботу, що йому доручено.

Розiрвання трудового договору — вольове iнiцiативне припинен& ня договору у визначеному законодавством порядку однiєю iз сторiн трудових вiдносин чи третьою особою.

Сезонними роботами вважаються тi, якi через природнi та клiма& тичнi умови виконуються не весь рiк, а протягом певного пе& рiоду (сезону), але не бiльше 6 мiсяцiв.

Система оплати працi — спосiб нарахування розмiрiв винагоро& ди, належної виплати працiвникам вiдповiдно до витрат їх пра& цi, її якiсних i кiлькiсних показникiв, а в окремих випадках — кiнцевих результатiв.

Система трудового права — об’єктивно зумовлене об’єднання взаємопов’язаних, внутрiшньо узгоджених правових норм, якi розподiленi по рiзних структурних пiдроздiлах, i якi регулюють вiдокремлену сферу трудових i безпосередньо пов’язаних з ни& ми суспiльних вiдносин. Тобто це науково обґрунтована внут& рiшня будова трудового права, яка полягає у подiлi правових норм за змiстом на загальну й особливу частини, а також на структурнi пiдроздiли за предметною ознакою регулювання.

Службове вiдрядження — поїздка працiвника за розпорядженням керiвника пiдприємства, установи, органiзацiї на певний строк в iншу мiсцевiсть для виконання службового доручення поза мiсцем його основної роботи.

Соцiальне партнерство — добровiльна, основана на незалежностi та рiвноправностi сторiн, тiсна взаємодiя (дiалог, переговори) об’єднань працiвникiв, пiдприємцiв, а в окремих випадках i дер& жави в ходi розроблення, прийняття, змiни та застосування со& цiально&трудових норм.

Спецiальнiсть — частина трудової дiяльностi в межах певної про& фесiї, що найбiльш глибоко та всебiчно опанована працiвником.

Статути (Положення) про дисциплiну — нормативнi акти, що ре& гулюють порядок дисциплiнарної вiдповiдальностi працiвникiв окремих галузей економiки, за умовами роботи яких порушен& ня дисциплiни може призвести до особливо тяжких наслiдкiв.

Страйк — тимчасове колективне добровiльне припинення роботи працiвниками (невихiд на роботу, невиконання своїх трудових обов’язкiв) пiдприємства, установи, органiзацiї (структурного пiдроздiлу) з метою вирiшення колективного трудового спору (конфлiкту).

Суб’єкти трудового права — учасники iндивiдуальних, колектив& них трудових та iнших вiдносин, якi є предметом трудового пра& ва i якi на пiдставi чинного законодавства надiляються суб’єк& тивними правами та вiдповiдними обов’язками.

Сумiсництво — зайняття працiвником крiм основної ще й iншої платної посади або виконання iншої регулярно оплачуваної ро& боти пiсля завершення основної.

Сумiщенням професiй (посад) вважається одночасне виконання роботи з кiлькох професiй (спецiальностей) на одному й тому ж пiдприємствi чи в органiзацiї протягом робочого дня нормаль& ної тривалостi.

Тарифна система — сукупнiсть визначених державою й тарифними угодами нормативiв, що встановлюються для органiзацiї i пла& нування оплати працi (залежно вiд її iнтенсивностi, складностi та умов працi); тарифiкацiї робiт; присвоєння розрядiв робiтни& кам, призначення на посади i регламентацiї працi службовцiв.

Тарифна сiтка — шкала, що визначає спiввiдношення в оплатi пра& цi рiзних груп працiвникiв залежно вiд їх квалiфiкацiї.

Тарифна ставка — розмiр оплати працi певної складностi на рiз& них видах робiт за одиницю часу (година, день, мiсяць) залеж& но вiд квалiфiкацiйного розряду працiвника.

Трудова дисциплiна — сукупнiсть правових норм, що регулюють внутрiшнiй трудовий розпорядок i встановлюють повноважен& ня сторiн трудового договору, а також передбачають заохочення за успiхи в роботi та вiдповiдальнiсть за умисне невиконання трудових обов’язкiв.

Трудова книжка — основний документ, який характеризує трудо& ву дiяльнiсть робiтникiв i службовцiв i за яким визначається трудовий стаж працiвника при виходi на пенсiю.

Трудова праводiєздатнiсть — надана законом можливiсть особи бути учасником трудових правовiдносин.

Трудова правосуб’єктнiсть — особлива якiсть, що визначається за суб’єктами трудового права i означає, що при наявностi пев& них умов вони можуть бути суб’єктами конкретних правовiд& носин що складають предмет трудового права i можуть володi& ти правами та обов’язками або набувати їх своїми дiями.

Трудова функцiя — робота, яку виконуватиме працiвник, коло йо& го повноважень i обов’язкiв. Трудова функцiя службовцiв ви& значається найменуванням посад, якi передбаченi структурою i штатним розкладом державного органу чи пiдприємства, уста& нови, органiзацiї.

Трудове право як галузь права — об’єктивно вiдокремлена система взаємопов’язаних правових норм, якi регулюють суспiльнi тру& довi та пов’язанi з ними вiдносини з приводу реалiзацiї грома& дянами їх здатностi до працi та застосування найманої працi на пiдприємствах, в установах, органiзацiях рiзних форм власностi.

Трудове право як навчальна дисциплiна — систематизованi вiд& повiдно до типової програми знання щодо предмета правового регулювання норм трудового права та їх особливостей.

Трудове право як наука — система теорiй, поглядiв, знань про пра& вове регулювання трудових i тiсно пов’язаних з ними суспiль& них вiдносин, яка визначає способи досягнення ефективностi цього регулювання та шляхи удосконалення чинного трудово& го законодавства.