Розділ V

сексуальний характер і спрямовані на задоволення винною особою статевої пристрасті або на збудження у потерпілої особи статевого інстинкту. Розпусні дії можуть бути як фізичними (наприклад, непристойнідоторканнядостатевихорганів, яківикликаютьстатевізбудження, навчання статевим збоченням тощо), так і інтелектуальними (наприклад, цинічні розмови з потерпілою особою на сексуальні теми, ознайомлення дитини із порнографічними зображеннями, відеофільмами тощо).

За конструкцією об’єктивної сторони розбещення неповнолітніх є злочином з формальним складом, тому він вважається закінченим з моменту вчинення розпусних дій.

Суб’єктивнасторона. Прямийумиселстосовновчинення розпусних дій. Щодо віку потерпілої особи, то винна особа може достовірно знати або припускати, що така особа не досягла 16 років, або повинна була і могла це усвідомлювати.

Суб’єктом злочину може бути особа як чоловічої, так і жіночої статі, яка досягла 16 років.

У частині 2 ст. 156 КК встановлена відповідальність за наявності таких обставин, що обтяжують відповідальність: 1) вчинення розпусних дійщодомалолітньоїособиабо2) якщотакідіївчиненібатьком, матір’ю, вітчимом, мачухою, опікуном чи піклувальником, особою, на яку покладенообов’язкищодовихованняпотерпілогоабопіклування пронього.

Контрольні запитання

1.Як визначено в КК зґвалтування?

2.З якими діями мають поєднуватися статеві зносини при зґвалтуванні?

3.Учомуполягаєвикористаннябезпорадногостанупотерпілої особи при зґвалтуванні?

4.Якіможутьбутивидивчиненнянасильницькогозадоволення статевої пристрасті неприродним способом?

5.Як визначено в КК примушування до вступу в статевий зв’язок?

6.Якслідрозумітиматеріальнутаслужбовузалежністьуст. 154 КК?

7.Якаособавизнаєтьсятакою, щонедосягластатевої зрілості?

8.Яким чином можуть бути вчинені розпусні дії за ст. 156 КК?

102

Розділ VІ

Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини

ігромадянина

§1. Види злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав

ісвобод людини і громадянина

Стаття 3 Конституції України проголошує, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Закріплені у другому роз- діліКонституціїУкраїни(статті21–62) праватасвободилюдиниігромадянина гарантуються і захищаються чинним законодавством. Однією з таких гарантій є кримінально-правовий захист конституційних прав і свобод від злочинних посягань.

Родовим об’єктом цих злочинів є суспільні відносини, що забезпечують конституційні права та свободи людини і громадянина.

Залежно від їх безпосереднього об’єкта всі злочини, передбачені п’ятимрозділомОсобливоїчастиниКК, можнаподілитинатаківиди:

1.Злочинипротивиборчихправгромадян: перешкоджанняздійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача (ст. 157 КК); фальсифікаціявиборчихдокументів, документівреферендуму чифальсифікаціяпідсумківголосування, наданнянеправдивихвідомостей дооргануДержавногореєструвиборцівчифальсифікаціявідомостейДержавногореєструвиборців(ст. 158 КК); голосуваннявиборцемнавиборчій дільниці більше ніж один раз (ст. 1581 КК); незаконнезнищеннявиборчої документації або документів референдуму (ст. 1582 КК); порушення таємниці голосування (ст. 159 КК); порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку) (ст. 1591 КК); порушеннязаконодавства прореферендум (ст. 160 КК).

2.Злочини проти трудових прав громадян: перешкоджання закон-

ній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій (ст. 170 КК); перешкоджання законній професійній діяль-

103

Розділ VI

ності журналістів (ст. 171 КК); грубе порушення законодавства про працю (ст. 172 КК); грубе порушення угоди про працю (ст. 173 КК); примушуваннядоучастіустрайкуабоперешкоджанняучастіустрайку(ст. 174 КК); невиплатазаробітноїплати, стипендії, пенсіїчиінших установлених законом виплат (ст. 175 КК).

3.Злочиниусферіохорониправанаоб’єктиінтелектуальноївлас-

ності: порушення авторського права і суміжних прав (ст. 176 КК); порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографіюінтегральноїмікросхеми, сортрослин, раціоналізаторську пропозицію (ст. 177 КК).

4.Злочини, що посягають на інші особисті права і свободи грома-

дян: порушеннярівноправностігромадянзалежновідїхрасової, національної належності або ставлення до релігії (ст. 161 КК); порушення недоторканності житла(ст. 162 КК); порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер (ст. 163 КК); порушення недоторканності приватного життя (ст. 182 КК); порушення права на отриманняосвіти(ст. 183 КК); порушенняправанабезоплатнумедичну допомогу (ст. 184 КК).

5.Злочинипротисім’ї: ухилення від сплати аліментів наутримання дітей (ст. 164 КК); ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків (ст. 165 КК); злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування (ст. 166 КК); зловживання опікунськими правами (ст. 167 КК); розголошення таємниці усиновлення (удочеріння) (ст. 168 КК); незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння) (ст. 169 КК).

6.Злочинипротисвободисовісті: пошкодженнярелігійнихспоруд чи культових будинків (ст. 178 КК); незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь (ст. 179 КК); перешкоджання здійсненню релігійного обряду (ст. 180 КК); посягання на здоров’я людейпідприводомпроповідуваннярелігійнихвіровченьчивиконання релігійних обрядів (ст. 181 КК).

§2. Злочини проти виборчих прав громадян

Безпосереднімоб’єктомцихзлочинівєпередбачене ст. 38 Конституції України право громадян «брати участь в управлінні державними

104

Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод...

справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраним до органів державної влади та органів місцевого самоврядування». По суті це є правом громадян на вільне волевиявлення у сфері управління державними справами.

Диспозиціївсіхзлочинівпротивиборчихправгромадянєбланкетними, а тому для більш глибокого аналізу їх складів слід звернутися до таких законів: «Про вибори Президента України» від 5 березня 1999 р. у редакції від 18 березня 2004 р.1; «Про вибори народних депутатівУкраїни», прийнятого25 березня2004 р., уредакції від7 червня2005 р.2; «Провсеукраїнський тамісцеві референдуми» від3 липня 1991 р. зі змінами від 11 липня 2001 р.3, «Про державний реєстр виборців» від 27 лютого 2007 р.4 та ін.

Перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдумучидіяльностіофіційногоспостерігача(ст. 157 КК). Об’єктивна сторона цього злочину складається з двох самостійних діянь:

1)перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого виборчого права або права брати участь у референдумі;

2)перешкоджання діяльності іншого суб’єкта виборчого процесу, ініціативноїгрупиреферендуму, комісіїзреферендуму, членавиборчої комісії, членаініціативноїгрупиреферендуму, членакомісіїзреферендуму або офіційного спостерігача при виконанні ними своїх повноважень, а також ухилення члена виборчої комісії у роботі комісії без поважних причин.

Відповідно дозаконівпровиборисуб’єктамивиборчогопроцесує:

–виборці;

–виборчі комісії;

–кандидати у депутати та кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови;

–місцеві організації партій (блоків), які висунули кандидата у депутати;

–офіційні спостерігачі від місцевих організацій, партій (блоків) — суб’єктів виборчого процесу.

Перешкоджання як обов’язкова ознака об’єктивної сторони — це активний вплив на волю особи з метою примусити її відмовитися від участі у виборах або змінити зміст свого волевиявлення. Така протидія

1Офіц. вісн. України. – 2004. – № 14. – Ст. 259.

2Там само. – 2005. – № 33. – Ст. 1983.

3Відом. Верхов. Ради України. – 2001. – № 51–52. – Ст. 265.

4Там само. – 2007. – № 20. – Ст. 282.

105

Розділ VI

може мати місце як під час голосування, так і в період всієї виборчої кампанії. Це, наприклад, ненаданняприміщеннядлязборіввиборцівабо неповідомлення про зміну часу зустрічі з кандидатом, необґрунтована відмова депутату виступити зі своєю програмою на телебаченні тощо.

Загальною обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цього злочину є спосіб його вчинення: підкуп, обман або примушування.

Підкуп являє собою передачу особі грошей, інших цінностей, надання будь-яких вигод, пільг майнового характеру як винагороду за змінусвоговолевиявлення приучасті увиборахабозавідмову втакій участі.

Обман передбачає перекручення певних відомостей з метою введення потерпілого в оману щодо обставин, пов’язаних з виборами, наприклад, щодо особи кандидата в депутати, часу, місця проведення виборів тощо.

Примушування — це засіб психічного впливу на волю виборця

зметою прийняти рішення, що суперечить дійсній його волі і не є для нього бажаним. Наприклад, проголосувати за певну особу, яка в дійсності не відповідає вимогам, що пред’являються до депутатів, під погрозою зняти виборця з посади.

Закінченим злочин, передбачений у ч. 1 ст. 157 КК, вважається

змоменту перешкоджання.

Суб’єктивна сторона цього злочину — прямий умисел. Мотиви і мета можуть бути різними і на кваліфікацію не впливають.

Суб’єкт злочину — загальний: особа, яка досягла 16 років. Частина 2 ст. 157 КК передбачає кваліфікуючі ознаки:

1)застосування насильства, знищення чи пошкодження майна;

2)погрозазастосуваннянасильстваабознищеннячипошкодження майна;

3)інший спосіб, наприклад, погроза звільнити з посади, виключити з черги на отримання квартири тощо.

У випадку застосування фізичного насильства, якщо воно за своїм характером є більш суспільно небезпечним, ніж злочин, що аналізується, кваліфікація повинна бути за сукупністю злочинів. Наприклад, якщо з метою перешкоджання було спричинене умисне тяжке тілесне ушкодження, кваліфікація повинна бути за сукупністю ст. 121 КК та ч. 2 ст. 157 КК.

Частина 3 ст. 157 КК посилює відповідальність за діяння, передбачені в частинах 1 та 2, якщо вони вчинені за попередньою змовою

106

Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод...

групою осіб (ч. 2 ст. 27 КК) або членом виборчої комісії чи іншою службовоюособоюзвикористаннямвладиабослужбовогостановища (примітка 1 до ст. 364 КК).

Частина 4 ст. 157 КК передбачає особливо кваліфікований склад цього злочину — втручання службової особи з використанням службового становища у здійснення виборчою комісією чи комісією з референдуму їх повноважень, установлених законом, вчинене шляхом незаконної вимогичивказівки зметоювплинутинарішення виборчої комісіїчикомісіїзреферендуму. Обов’язковимиспособамивтручання є незаконні вимоги чи вказівки.

Суб’єкт цього складу злочину — спеціальний: службова особа з використанням свого службового становища.

Суб’єктивнасторонавиявляєтьсявпрямомуумислі. Обов’язковою ознакою є мета вплинути на рішення виборчої комісії чи комісії з референдуму.

Фальсифікаціявиборчихдокументів, документівреферендуму чи фальсифікація підсумків голосування, надання неправдивих відомостей до органів Державного реєстру виборців чи фальсифікація відомостей Державного реєстру виборців (ст. 158 КК). За своєю структурою ст. 158 КК є складною: у різних її частинах по суті передбаченірізніскладизлочинів, об’єднанієдинимоб’єктомтапредметом злочину.

Предметом цього злочину є виборчі бюлетені, бланки відкріпних посвідчень, бюлетені для голосування на референдумі, відомості державного реєстру виборців. Ці документи є документами суворої звітності. Їх форма, зміст та всі реквізити встановлюються і затверджуються Центральною виборчою комісією на підставі Закону «Про Центральну виборчу комісію» від 30 червня 2004 р.1

Частина 1 ст. 158 КК з об’єктивної сторони передбачає незаконне вчинення особою хоча б одного з альтернативно визначених діянь: виготовлення, зберігання, використання виборчих бюлетенів, бланків відкріпних посвідчень, бюлетенів для голосування на референдумі.

Суб’єктивна сторона — прямий умисел: особа завідомо знає про те, що виготовлення, зберігання чи використання таких документів є незаконним. Мотиви та мета можуть бути різними і на кваліфікацію не впливають.

Суб’єкт — загальний: особа що досягла до вчинення злочину 16 років.

1 Відом. Верхов. Ради України. – 2004. – № 36. – Ст. 448.

107

Розділ VI

Частина 2 ст. 158 КК з об’єктивної сторони передбачає підробку виборчихдокументів, документівреферендуму, використаннязавідомо підробленихдокументівреферендуму, вчиненіспеціальнимсуб’єктом: членом виборчої комісії, комісії зреферендуму, кандидатом, йогоуповноваженимпредставником, уповноваженоюособоюполітичноїпартії (блоку), членом ініціативної групи референдуму.

Об’єктивна сторона виявляється в підробці виборчих документів (наприклад, внесення неправильних даних щодо виборця), а також у використанні підроблених документів (наприклад, пред’явлення їх для голосування).

На відміну від виготовлення, при якому створюється новий документ, підробка є частковою зміною змісту документа.

Частина 3 ст. 158 КК передбачає відповідальність за ті самі дії, що передбачені в ч. 2 ст. 158 КК, за наявності в них однієї з двох кваліфікуючих ознак:

1)якщо вони вплинули на результати голосування виборців на виборчих дільницях або у межах виборчого округу;

2)якщо вони призвели до неможливості визначити волевиявлення виборців на виборчій дільниці чи у відповідних виборах (референдумах).

Частина 4 ст. 158 КК передбачає злочин, об’єктивна сторона якого виявляється в незаконній передачі іншій особі виборчого бюлетеня.

Суб’єкт цього злочину — спеціальний. Ним є тільки виборець, тобто особа, яка відповідно до законів про вибори має право на голосування, повинна голосувати особисто і не має права передавати виборчий бюлетень іншій особі. Мета передачі може бути різною і на кваліфікацію не впливає.

Частина 5 ст. 158 передбачає відповідальність за викрадення чи приховування виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумі, виборчого протоколу чи протоколу комісії з референдуму або скриньки з бюлетенями або незаконне знищення чи псування скриньки з бюлетенями.

Предметомцьогозлочину(навідмінувідпредметазлочинів, передбачених у частинах 1–4 ст. 158 КК), крім виборчих бюлетенів, бюлетенів для голосування на референдумі, виборчих протоколів чи протоколів комісії з референдуму, є скриньки з бюлетенями.

Об’єктивнасторонацьогоскладузлочинуможевиявлятисявтрьох самостійних діяннях: 1) викраденні; 2) приховуванні; 3) незаконному

знищені або псуванні скриньки з бюлетенями.

108

Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод...

У частині 6 ст. 158 КК наведені кваліфікуючі ознаки злочину, передбаченого у ч. 5 ст. 158 КК: 1) якщо ці дії вплинули на результати голосування на виборчій дільниці або округу або 2) призвели до неможливості визначити волевиявлення виборців на виборчій дільниці чи у відповідних виборах (референдумах).

Частина7 ст. 158 ККзоб’єктивноїсторонипередбачає такідіяння:

1)підписання виборчого протоколу чи протоколу комісії з референдумудоостаточногопідрахункуголосівчивстановленнярезультатів голосування;

2)включення неврахованих виборчих бюлетенів чи бюлетенів для голосування на референдумі до числа бюлетенів, використаних при голосуванні;

3)підміна дійсних виборчих бюлетенів з позначками виборців чи громадян, які мають право брати участь у референдумі;

4)незаконне внесення до протоколу змін після його заповнення;

5)викраденнячиприховуваннявиборчогобюлетеня, бюлетенядля голосуваннянареферендумі, виборчогопротоколучипротоколукомісії з референдуму;

6)викрадення скриньки з бюлетенями;

7)незаконне знищення чи псування скриньки з бюлетенями. Цейскладзлочинуєматеріальним: йогообов’язковиминаслідками

законпередбачає неможливість визначитиволевиявлення виборцівчи встановити результати референдуму.

Суб’єкт цього злочину — спеціальний: член виборчої комісії або комісії з референдуму.

Суб’єктивна сторона — прямий умисел.

Частина8 ст. 158 ККпередбачає зоб’єктивноїсторонитакідіяння:

1)надання громадянину можливості проголосувати за іншу особу чи проголосувати більш ніж один раз у ході голосування;

2)надання виборчого бюлетеня чи бюлетеня для голосування на референдумі особі, яка не включена до списку виборців, тобто громадянам, якімаютьправобратиучастьувиборахнавідповіднійвиборчій дільниці чи дільниці з референдуму;

3)надання виборцю заповненого виборчого бюлетеня (бюлетеня для голосування на референдумі).

Складзлочину— формальний: длязакінченогозлочинудостатньо вчинення одного з цих діянь.

Суб’єктивна сторона виявляється тільки в прямому умислі.

109

Розділ VI

Суб’єкт — спеціальний: член виборчої комісії чи комісії з референдуму.

Частинами 9–12 ст. 158 КК доповнена у зв’язку з прийняттям Закону України «Про державний реєстр виборців».

Відповідно до цього Закону створено новий орган — державний реєстрвиборців— «автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система (банк даних), призначена для зберігання, обробки даних, які містять передбачені цим Законом відомості, та користування ними, створена для забезпечення державного обліку громадян України, які мають право голосу відповідно до ст. 70 Конституції України».

Основними завданнями цього органу є: 1) ведення персоніфікованогооблікувиборців; 2) складаннясписківвиборців. Важливістьвідомостей, якізабезпечуютьдержавнийобліквиборців, іобумовиланеобхідність їх захисту кримінальним законом.

Частина9 ст. 158 ККвстановлюєвідповідальністьзаумисненадання неправдивих відомостей до органу Державного реєстру виборців.

Частина10 ст. 158 ККпередбачаєтісамідії, щовказаніуч. 9 ст. 158 КК, але при наявності таких кваліфікуючих ознак: 1) вчинені службовоюособоюзвикористаннямсвогопосадовогостановища; 2) надання службовоюособоюоргануДержавногореєструвиборціврозпорядження щодо внесення завідомо неправдивих відомостей до бази даних Державного реєстру виборців.

Частина11 ст. 158 ККзоб’єктивноїсторонипередбачаєтрирізних діяння: 1) внесеннянеправдивихвідомостей добазиданихДержавного реєстру виборців; 2) несанкціоновані дії з інформацією; 3) інше несанкціоноване втручання в роботу Державного реєстру виборців.

Із суб’єктивної сторони всі ці діяння вчинюються з прямим умислом.

Суб’єктами злочину, передбаченого ч. 2 ст. 158 КК, можуть бути: 1) службова особа, яка має доступ до цієї інформації; 2) інша особа шляхомнесанкціонованогодоступудобазиданихДержавногореєстру виборців.

Частина 12 ст. 158 КК визначає особливо кваліфікуючі ознаки для діянь, передбачених частинами 9–11 ст. 158 КК, якщо вони: 1) вплинули на результати голосування на виборчій дільниці або у межах виборчого органу, або 2) призвели до неможливості визначити волевиявлення виборців на виборчій дільниці чи у відповідних виборах, або 3) вчинені за попередньою змовою групою осіб.

110

Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод...

Незаконне знищення виборчої документації або документів референдуму (ст. 1581 КК). Спеціальним предметом цього злочину

євиборча документація або документи референдуму.

Зоб’єктивноїстороницейзлочинхарактеризується: 1) незаконним знищенням цих документів поза встановленими строками зберігання їх у державних архівних установах та в Центральній виборчій комісії Українипісляпроведеннявиборівабореферендумуабо2) пошкодженням цих документів.

Знищення — це повне приведення документа в такий стан, коли віннеможебутивикористаний, перестаєіснувати; пошкодження— це часткова втрата ним свого змісту, коли можливе його відновлення.

Строки зберігання цієї документації встановлюються законом. Суб’єктивнасторона— прямийумисел, приякомуособаусвідом-

лює незаконність знищення чи пошкодження документів. Суб’єкт — будь-яка особа, яка досягла 16 років.

Кваліфікуючими ознаками злочину є: 1) вчинення їх за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28 КК) або 2) членом виборчої комісії чи іншою службовою особою з використанням влади або службового становища (примітка 1 до ст. 364 КК).

Порушення таємниці голосування (ст. 159 КК). Безпосереднім

об’єктомцьогозлочинуєправогромадянинанавільневолевиявлення під час виборів або референдуму, гарантоване ч. 2 ст. 71 Конституції України.

Об’єктивна сторона цього злочину виявляється в порушенні таємниці голосування під час проведення виборів або референдуму, що виявилося у розголошенні змісту волевиявлення громадянина, який взяв участь у виборах або референдумі. Порушення може виражатися як у дії (наприклад, улаштування в кабіні спеціальних технічних засобівдляспостереженнязавиборцями), таківбездіяльності(наприклад, невстановлення спеціальних закритих кабін для особистого, у відсутності інших осіб, заповнення бюлетенів; неопломбування урн тощо).

Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони є час учинення злочину— часпроведеннявиборівабореферендуму. Томузлочинвважається закінченим з моменту порушення таємниці голосування під час проведеннявиборівабореферендумувідносноособи, щовзялаучасть у виборах або референдумі.

Суб’єктивна сторона цього злочину — прямий умисел; мотив і мета можуть бути різними і на кваліфікацію не впливають.

111

Розділ VI

Суб’єктзлочинузач. 1 ст. 159 КК— загальний: особа, щодосягла 16-річного віку.

Частина 2 ст. 159 КК передбачає кваліфікований склад цього злочину— вчиненняйогочленомвиборчоїкомісії абоіншоюслужбовою особою, яка використовує свою владу або службове становище для порушення таємниці голосування (див. примітку 1 до ст. 364 КК).

Порушенняпорядкуфінансуваннявиборчоїкампаніїкандидата, політичноїпартії(блоку) (ст. 1591 КК). Зоб’єктивноїсторонич. 1

ст. 1591 КК передбачає два самостійних діяння:

1)надання фінансової (матеріальної) підтримки у великому розмірі для здійснення виборчої кампанії кандидату, політичній партії (блоку) з порушенням встановленого законом порядку, шляхом передачі грошових коштів або матеріальних цінностей на безоплатній основі чи за необґрунтовано заниженими розцінками;

2)виготовлення абопоширення агітаційних матеріалів, неоплачених з виборчого фонду чи оплачених з виборчого фонду за необґрунтованозаниженимирозцінками, абооплатувиготовленнячипоширення таких матеріалів.

Ізсуб’єктивноїсторонич. 1 ст. 1591 ККпередбачаєпрямийумисел, приякому суб’єктусвідомлює, щовінпорушуєвстановлений законом порядок фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку) і бажає надати незаконну підтримку.

Суб’єкт за ч. 1 ст. 1591 КК — загальний.

Частина 2 ст. 1591 КК передбачає відповідальність кандидата, політичної партії (блоку), уповноваженого представника, довіреної особи кандидата чи уповноваженої особи за умисне використання

увеликому розмірі фінансової (матеріальної) підтримки у здійсненні виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку) з порушенням встановленого законом порядку. Великим розміром фінансової (матеріальної) підтримки, відповідно до примітки 1 до ст. 1591 КК, визнається розмір суми грошей, вартість майна чи вигод майнового характеру, що перевищує чотириста мінімальних розмірів заробітної плати.

Суб’єкт цього злочину спеціальний: кандидат, його уповноважений, довірена особа кандидата чи уповноваженої особи.

Кваліфікуючою ознакою для діянь, передбачених у частинах 1 та 2 ст. 1591 КК, відповідно до ч. 3 ст. 1591 КК, є вчинення їх за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28 КК).

112

Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод...

Порушення законодавства про референдум (ст. 160 КК). Стаття

69 Конституції України визначає референдум як одну з форм безпосередньоїдемократії. Відповіднодост. 1 розділуІЗаконуУкраїни«Про всеукраїнський та місцеві референдуми» референдум — це спосіб прийняттягромадянамиУкраїнишляхомголосуваннязаконівУкраїни, інших рішень з важливих питань загальнодержавного і місцевого значення. При цьому рішення, прийняті всеукраїнським референдумом, маютьвищуюридичнусилувідносноіншихзаконодавчихактівВерховної Ради України.

Предмет цього злочину — документи референдуму: протоколи і рішення зборів про утворення ініціативної групи; свідоцтво про реєстрацію ініціативної групи відповідними радами народних депутатів або Центральною комісією із всеукраїнського референдуму; підписні листи; протоколи результатів голосування і результатів референдуму; списки громадян, які мають право брати участь у референдумі, бюлетені для голосування, протоколи про результати підрахунку голосів та результати референдуму.

Об’єктивна сторона виражається у двох діяннях: 1) у перешкоджанні вільному здійсненню громадянином права брати або не брати участьуреферендумі, вестиагітацію додняпроведення референдуму (частини 1, 2 ст. 160 КК); 2) у підробленні документів референдуму, приписуванні, завідомо неправильному підрахунку голосів, порушенні таємниці голосування (ч. 3 ст. 160 КК). Закінченим злочин є з моменту вчинення будь-якого з цих діянь (злочин з формальним складом).

Зміст ознак перешкоджання участі у референдумі, порушення таємниціголосуванняаналогічнийтакимсамимознакамзлочинів, передбачених статтями 157 і 159 КК.

Суб’єктивна сторона злочину — прямий умисел. Мотив, мета можуть бути різними і на кваліфікацію не впливають.

Суб’єкт злочину: за ч. 1 — будь-яка особа, а за частинами 2 і 3 — спеціальний: член комісії з проведення референдуму чи інша службова особа.

Кваліфікуючою ознакою злочину, передбаченого в ч. 2 ст. 160 КК, єперешкоджання, вчиненезапопередньоюзмовоюгрупоюосіб. Зміст цієї ознаки розкритий у ч. 2 ст. 28 КК.

113