Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого...
би — використати їх для вчинення суспільно небезпечного діяння. За відсутності такої мети цей склад виключається.
Суб’єкт цього злочину — будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку. Уразіприсвоєння службовою особоюбільшвисокогозванняабо посадизбільшширокимиповноваженнямиможливавідповідальність за злочин у сфері службової діяльності (ст. 365 КК).
§5. Злочини у сфері використання документів і засобів отримання інформації
Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження (ст. 357 КК). Предме-
том цього злочину є офіційні документи, штампи, печатки, а також приватні документи незалежно від форми власності підприємств, установ, організацій, в яких вони знаходяться (ч. 1), а також паспорт або інший важливий особистий документ (ч. 3).
Документ — це належним чином оформлений матеріальний носій будь-якихвідомостей(напапері, фото-, кіно-, аудіо-, відеоплівці), призначенийдляпосвідченняюридичнозначущихфактівіподій. Штампи
іпечатки — це спеціальні пристрої (форми), на яких міститься дзеркальне відображення текстів, знаків, малюнків для отримання відбитків на поверхні різних матеріалів (папері, сургучі, металі). Штампи
іпечаткивикористовуютьсяабодляпосвідченняофіційногохарактеру різних документів (вони мають реквізити підприємств, установ, організацій), абодляпідтвердженняфактів, щомаютьюридичнезначення, пломбування приміщень, вантажів, поштових відправлень. Офіційними є документи, штампи і печатки, які складені (виготовлені), видані або знаходяться в обороті державних або громадських організацій, установ, підприємств.
Предметомзлочинувідповіднодоч. 1 цієїстаттіможутьбутиіприватнідокументи, тобтодокументи, щонадходятьвідгромадян(наприклад, заяви, скарги). Такідокументимаютьзнаходитисяуприміщеннях підприємств, установ, організацій або у веденні уповноваженої службової особи хоча б і поза відповідним приміщенням (при супроводі вантажів, у відрядженні тощо).
445
Розділ XVIІ
Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК, характеризується активними діями з названими предметами, які можуть мати вираз у формі їх: 1) викрадення; 2) привласнення; 3) вимагання; 4) заволодінняшляхомшахрайствачизловживанняособисвоїмслужбовим становищем; 5) знищення; 6) пошкодження; 7) приховування. Застосування у процесі вилучення предметів насильства не охоплюється цією статтею і вимагає додаткової кваліфікації залежно від того, приватна чи службова особа зазнає такого насильства. Знищення документа, штампа, печатки — це безповоротне руйнування, при якому їх неможливо ідентифікувати і використати за призначенням (наприклад, документ спалений); пошкодження має місце, коли можливість ідентифікації не втрачена, але використання цих предметів без відновлення неможливе (наприклад, вони розірвані, залиті фарбою). Приховування документів (штампа, печатки) — це їх утаювання, що не дозволяє власнику, адресату та іншим особам у потрібний момент скористатися ними за призначенням.
Злочин вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї із зазначених дій. Подальше незаконне використання документів, штампів, печаток за наявності ознак іншого злочину потребує самостійної кваліфікації.
Суб’єктивнасторона— прямийумисел. Обов’язковоюїїознакою є корисливий мотив чи інші особисті інтереси. Такі інтереси можуть виявлятися у прагненні уникнути відповідальності за вчинене правопорушення, помститися особам, які відповідають за збереження документів, тощо.
Суб’єкт — фізична осудна особа, яка досягла 16 років. Учинення вказаних дій службовою особою з використанням свого службового становища тягне відповідальність за ст. 364 або 365 КК, службовою особою юридичної особи приватного права — за ст. 2351 або 2352 КК,
аособою, яка надає публічні послуги — за ст. 2351 КК.
Участині 2 ст. 357 КК передбачена відповідальність за ті самі дії, якщо вони спричинили порушення роботи підприємств, установ чи організацій (наприклад, неможливість або ускладнення виконання нимисвоїхфункційвнаслідоквтратитогоабоіншогодокумента(штампа, печатки) — фінансових і господарських операцій, видачі громадянамнеобхіднихдокументівтощо) абовчиненіщодоособливоважливих документів, штампів, печаток (наприклад, гербові печатки, записи актів громадянського стану тощо).
446
Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого...
Частина 3 ст. 357 КК встановлює відповідальність за незаконне заволодіння будь-якимспособомпаспортомабоіншимважливимосо- бистим документом. Предметом цього злочину виступають паспорт громадянина України, тобто універсальний документ, що посвідчує особувласника тапідтверджує громадянство України, загальногромадянський закордонний паспорт, службовий закордонний паспорт, дипломатичний паспорт, а також інші важливі особисті документи. До останніх належать документи, які виконують функцію паспорта для окремихкатегорійгромадян(свідоцтвопронародженнядляосіб, яким невиповнилось 16 років, військовий квиток), атакож інші документи, втрата яких суттєво ускладнює реалізацію особою своїх прав, свобод, законних інтересів (документи про освіту, пенсійне посвідчення, посвідчення водія тощо).
Суб’єктивна сторона — прямий умисел. Мотиви на кваліфікацію злочину не впливають.
Підробленнядокументів, печаток, штампівтабланків, атакож збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів
(ст. 358 КК)1. Стаття 358 КК встановлює відповідальність за складання чи видачу працівником юридичної особи будь-якої форми власності, який не є службовою особою, приватним підприємцем, аудитором, експертом, оцінювачем, адвокатом або іншою особою, яка здійснює професійнудіяльність, пов’язанузнаданнямпублічнихпослуг, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права чи звільняють від обов’язків, підроблення з метою використання або збуту посвідчень, інших офіційних документів, які складені у визначеній законом формітамістятьпередбачені закономреквізити, атакожвиготовлення підроблених офіційних печаток, штампів чи бланків з метою їх збуту абоїхзбутчизбутзавідомопідробленихофіційнихдокументів, утому числі особистих документів особи (ч. 1), або використання завідомо підробленого документа (ч. 3).
Предметом розглядуваного злочину виступають: посвідчення та інші документи, а також офіційні печатки, штампи або бланки. Згідно з приміткою до ст. 358 КК під офіційним документом слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти,
1 Законом України від 23 грудня 2009 р. № 1787-VI ст. 358 КК у редакції Закону України від 11 червня 2009 р. № 1508-VI вводиться в дію з 1 квітня 2010 р.
447
Розділ XVIІ
які породили чи здатні породити наслідки правового характеру, чи можуть бути використані як документи докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особамиорганівдержавноївлади, місцевогосамоврядування, об’єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власностітаорганізаційно-правовоїформи, атакожокремимигромадянами, утомучислісамозайнятимиособами, якимзакономнаданоправо
узв’язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.
Об’єктивна сторона може виявлятися в одній із таких дій:
–за ч. 1 ст. 358 КК — у складанні чи видачі завідомо підроблених офіційних документів; підробленні посвідчення або іншого офіційного документа; виготовленні підроблених офіційних печаток, штампів чибланків; їхзбуті; збутізавідомопідробленихофіційнихдокументів,
утому числі особистих документів особи;
–за ч. 3 ст. 358 КК — у використанні завідомо підробленого документа.
Під складанням завідомо підробленого офіційного документа слід розуміти внесення до справжнього з точки зору форми офіційного документа неправдивих відомостей. Видача – це надання такого документаіншимособам(фізичним, юридичним, органамдержавноївлади та місцевого самоврядування).
Підроблення посвідчення або іншого офіційного документа може виражатися у: 1) виготовленні фальшивого посвідчення або іншого офіційного документа; 2) внесенні змін до тексту посвідчення (документа), які викривляють зміст фактів, що мають юридичну силу та посвідчуються документами.
Виготовлення підроблених офіційних печаток, штампів або бланків — це незаконне виготовлення форм (кліше) з рельєфним або заглибленим дзеркальним зображенням текстів, знаків, малюнків або інших предметів, а також виготовлення будь-яким способом бланків (повне виготовлення) або внесення змін у справжні печатки, штампи та бланки, що викривляють зміст реквізитів, які в них є.
Під збутом підробленого посвідчення або іншого документа або підроблених печаток, штампів, бланків розуміють їхвідчуження будьякимспособом(продаж, обмін, дарування тощо) особою, якаусвідомлює, що ці предмети є фальшивими.
448
Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого...
Використання підробленого документа — це його надання на підприємства, в установи, організації (незалежно від форми власності), або надання його посадовій чи іншій особі для незаконного одержання прав або звільнення від обов’язків.
Моментом закінчення злочину вважається вчинення хоча б однієї із указаних дій.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується виною у формі прямого умислу. При вчиненні злочину у формі підроблення посвідчення або іншого офіційного документа обов’язковим є наявність спеціальної мети – їх використання або збуту, а у формі виготовлення підроблених офіційних печаток, штампів чи бланків – мети збуту.
Суб’єкт — фізична, осудна особа, яка досягла 16 років. Суб’єктом складання або видачі завідомо підроблених офіційних документів ви- ступаєпрацівникюридичноїособибудь-якоїформивласності, якийне є службовою особою, приватний підприємець, аудитор, експерт, оцінювач, адвокат або інша особа, яка здійснює професійну діяльність, пов’язану з наданням публічних послуг.
Особа, яка виготовила підроблений документ і потім його використала, підлягає відповідальності лише за підроблення документа за ч. 1 ст. 358 КК. Службоваособазаслужбове підроблення підлягає відповідальності за ст. 366 КК.
Кваліфікуючі ознаки злочину згідно з ч. 2 ст. 358 КК — вчинення передбачених ч. 1 ст. 358 КК дій повторно та за попередньою змовою групою осіб.
Незаконневикористанняспеціальнихтехнічнихзасобівнегласного отримання інформації (ст. 359 КК). Предмет злочину — це від-
повіднаінформація, яканепризначенадляпередачізабудь-якимикана- ламизв’язку, авідображаєбезпосереднєспілкуванняміжлюдьмиупроцесі їх повсякденного життя та роботи. Засоби, за допомогою яких здійснюється одержання такоїінформації, — цепристроїіприладидля таємногопрослуховуванняіспостереження, утомучислізвикористанням аудіотавідеозапису, кіноіфотозйомки, оптичних приладів тощо. Якщо ж інформація, яка одержана за допомогою технічних засобів, незаконнопрочитуєтьсязлистування, телефоннихрозмов, телеграфноїчи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер, таке діяння кваліфікується за ч. 2 ст. 163 КК.
Об’єктивнасторонавираженаунезаконномувикористаннізазначених засобів. Використання конфіденційної інформації про будь-яку
449
Розділ XVIІ
особу не допускається, «крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини» (ч. 2 ст. 32 Конституції). Такимзакономє, зокрема, ЗаконУкра- їни«Прооперативно-розшуковудіяльність» від18 лютого1992 р.1 Відповідно доцьогоЗакону негласне отримання інформації здійснюється лише у виняткових випадках спеціальними оперативними підрозділамирядудержавнихорганів, перелікякихєвичерпним: Міністерство внутрішніх справ, Державна податкова служба, Прикордонні війська, Служба безпеки, Управління державної охорони, Державний департамент України з питань виконання покарань (ст. 5 Закону). Отримання конфіденційноїінформаціїєдопустимимлишетоді, коливіншийспосіб неможливо одержати фактичні дані для забезпечення захисту суспільства і держави від злочинного посягання, і лише на зазначених у законі підставах (наприклад, наявність достатньої інформації про розвідувально-підривну діяльність) і у суворо визначеному порядку — за рішенням суду, про що протягом доби повідомляється прокурору(статті6, 8 і9 зазначеногоЗакону). Використаннятехнічних засобів з порушенням вимог законодавства є незаконним. Таким воно визнається з того моменту, коли ці засоби були таємно встановлені у відповідному місці (у помешканні громадянина, у приміщенні або сховищі установи, організації, підприємства) і приведені в робочий стан, навіть якщо інформація з їх допомогою ще не отримана. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення зазначених дій.
Суб’єктивна сторона — прямий умисел, поєднаний з метою негласного отримання інформації.
Суб’єкт — будь-яка особа, яка досягла 16 років. Ті самі дії, вчинені службовою особою з використанням службового становища, слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст. 359 КК і від-
повідно статтями 364, 365, 2351, 2352, 423 або 424 КК.
У частині 2 ст. 359 КК передбачена відповідальність за ті самі дії, якщовонивчиненіповторно, запопередньоюзмовоюгрупоюосібабо організованою групою, або заподіяли істотну шкоду охоронюваним закономправам, свободамчиінтересамокремихгромадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб. Питанняпроістотнушкодувирішуєтьсявиходячизобставинконкретної справи. Істотною шкодою може бути визнаний підрив авторитету державного чи громадського органу, приниження честі та гідності
1 Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – № 22. – Ст. 303.
450