- •§ 1. Поняття і система Особливої частини кримінального права
- •§ 2. Наукові основи кваліфікації злочинів
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття злочинів проти основ національної безпеки України
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Злочини проти життя
- •§ 2. Злочини проти здоров’я
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття та види злочинів проти волі, честі та гідності особи
- •§ 2. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини, захоплення заручників, підміна дитини та незаконне поміщення в психіатричний заклад
- •§ 3. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини, експлуатація дітей та використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •§ 2. Злочини проти виборчих прав громадян
- •§ 3. Злочини проти трудових прав громадян
- •§ 4. Злочини у сфері охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності
- •§ 6. Злочини проти сім’ї
- •§ 7. Злочини проти свободи совісті
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти власності
- •§ 3. Корисливі злочини проти власності, не пов’язані з обертанням чужого майна на свою користь або на користь інших осіб
- •§ 4. Некорисливі злочини проти власності
- •Контрольні запитання
- •§ 2. Злочини у сфері кредитно-фінансової, банківської і бюджетної систем України
- •§ 3. Злочини у сфері підприємництва, конкурентних відносин та іншої діяльності суб’єктів господарювання
- •§ 4. Злочини у сфері банкрутства
- •§ 5. Злочини у сфері використання фінансових ресурсів та обігу цінних паперів
- •§ 6. Злочини у сфері обслуговування споживачів та захисту їх прав
- •§ 7. Злочини у сфері приватизації державного та комунального майна
- •Контрольні запитання
- •§ 2. Види злочинів у сфері службової діяльності в юридичних особах приватного права та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти довкілля
- •§ 2. Злочини проти екологічної безпеки
- •§ 3. Злочини у сфері землекористування, охорони надр, атмосферного повітря
- •§ 4. Злочини у сфері охорони водних ресурсів
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття та види злочинів проти громадської безпеки
- •§ 2. Створення злочинної організації, терористичної групи та інших злочинних об’єднань, участь у них та у злочинах, що вчиняються ними чи пов’язані з ними
- •§ 3. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами чи радіоактивними матеріалами
- •§ 4. Порушення різних правил, що забезпечують громадську безпеку
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття та види злочинів проти безпеки виробництва
- •§ 2. Злочини у сфері безпеки праці
- •§ 3. Інші злочини у сфері безпеки виробництва
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття і система транспортних злочинів
- •§ 2. Злочини, що посягають на безпеку руху та експлуатації залізничного, водного і повітряного транспорту
- •§ 3. Злочини, які посягають на безпеку руху та експлуатації автотранспорту і міського електротранспорту
- •§ 4. Інші злочини, які посягають на безпечну роботу транспорту
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Загальна характеристика і види злочинів проти громадського порядку та моральності
- •§ 2. Злочини проти громадського порядку
- •§ 3. Злочини проти суспільної моральності
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти здоров’я населення
- •§ 2. Злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів та інших предметів, небезпечних для здоров’я населення
- •§ 3. Злочини, пов’язані з незаконним заволодінням наркотичними засобами, а також обладнанням, призначеним для їх виготовлення
- •§ 5. Інші злочини проти здоров’я населення
- •Контрольні запитання
- •§ 2. Злочини, які посягають на недоторканність державного кордону
- •§ 3. Злочини, які порушують порядок комплектування Збройних Сил України, що забезпечує її обороноздатність
- •Контрольні запитання
- •§ 2. Злочини у сфері використання державних символів
- •§ 4. Злочини проти представників влади, працівників правоохоронних органів, членів громадських формувань
- •§ 5. Злочини у сфері використання документів і засобів отримання інформації
- •§ 6. Інші злочини проти авторитету держави і діяльності об’єднань громадян
- •Контрольні запитання
- •§ 2. Види злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття та ознаки злочинів у сфері службової діяльності
- •Контрольні запитання
- •§ 3. Злочини, які посягають на життя, здоров’я, особисту безпеку, власність суддів, народних засідателів, присяжних та інших учасників судочинства
- •§ 4. Злочини, які посягають на відносини, що забезпечують одержання достовірних доказів та істинних висновків у справі
- •§ 5. Злочини, які посягають на відносини, що забезпечують своєчасне розкриття та припинення злочинних посягань
- •§ 6. Злочини, які посягають на відносини, що забезпечують належне виконання рішень, вироків, ухвал, постанов суду і призначеного ним покарання
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття та види військових злочинів
- •§ 3. Злочини проти порядку проходження військової служби
- •§ 4. Злочини проти порядку користування військовим майном і його зберігання
- •§ 5. Злочини проти порядку експлуатації військової техніки
- •§ 6. Злочини проти порядку несення бойового чергування та інших спеціальних служб
- •§ 7. Злочини проти встановленого порядку збереження військової таємниці
- •§ 8. Військові службові злочини
- •§ 9. Злочини проти порядку несення служби на полі бою і в районі воєнних дій
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
- •§ 2. Злочини проти миру
- •§ 3. Злочини проти безпеки людства
- •§ 4. Злочини проти міжнародного правопорядку
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Предметний покажчик
Злочини проти безпеки виробництва
Контрольні запитання
1.Як визначається родовий об’єкт злочинів проти безпеки виробництва, його зміст?
2.Від чого залежать особливості безпосередніх об’єктів окремих злочинів проти безпеки виробництва?
3.Що являє собою діяння при вчиненні злочинів проти безпеки виробництва?
4.Яківидисуспільнонебезпечнихнаслідківпередбаченівнормах КК, що забезпечують безпеку виробництва?
5.Які форми вини притаманні суб’єктивній стороні злочинів проти безпеки виробництва?
6.Хто може бути визнаний суб’єктом злочинів проти безпеки виробництва?
333
РозділXIIІ
Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту
§1. Поняття і система транспортних злочинів
Із розвитком транспорту збільшується потужність транспортних засобів і швидкість їх руху, що має важливе значення для розвитку суспільства. Проте це спричиняє і негативні явища, тому що більш тяжкими стають наслідки транспортних подій, у яких гинуть люди, втрачаютьсяматеріальніцінності. Боротьбазтранспортнимизлочинами за сучасних умов набуває важливого значення, про що свідчить виділення цих злочинів у самостійний розділ Особливої частини КК. Головною ознакою, за якою транспортні злочини об’єднані в одну групу, є їх єдиний родовий об’єкт. Таким об’єктом є відносини, які забезпечують безпеку руху та експлуатації усіх видів механічного транспорту.
Безпосередніоб’єктиокремихтранспортнихзлочинівлежатьуплощині родового об’єкта, хоча і мають свої особливості. Вони залежать насамперед від видів транспорту, на яких можуть бути скоєні ці злочини, а також від характеру об’єктивної сторони і кваліфікуючих обставин. Зокрема, деякі злочини можуть бути вчинені із застосуванням насильстваабопогроз, узв’язкузчимвиникаєпитанняпрододатковий безпосередній об’єкт — життя і здоров’я особи.
Предметомцихзлочинівєтранспортнізасоби, шляхисполучення, споруди на них, транспортні комунікації, вокзали, засоби зв’язку, сигналізації, автоматизації, які забезпечують безпеку руху транспортних засобів.
З об’єктивної сторони ці злочини сконструйовані по-різному. Більша частина цихпосягань описана взаконі як злочинизматеріальним складом, менша частина — з формальним.
У злочинах з матеріальним складом об’єктивна сторона характеризується діянням, наслідками і причинним зв’язком між ними.
334
Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту
Діяння в цих злочинах виражається в дії або бездіяльності особи. Деякі злочини (наприклад, пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів) можуть бути вчинені лише шляхом дії.
У багатьох злочинах діяння виражається в порушенні певних правил. Це означає, що диспозиції таких статей є бланкетними, тому для встановлення факту порушення цих правил необхідно звертатися до відомчихнормативнихактів, якірегламентуютьповедінкупрацівника транспорту або іншого учасника дорожнього руху. Важливо точно визначити, які статті, пункти, параграфи нормативних актів порушені та у чому це порушення виявилося.
Обов’язковоюознакоюзлочинівзматеріальним складом єнаслідки. НаслідкамиустаттяхцьогорозділуККназвані: загибельоднієїабо кількох осіб, тяжкі, середньої тяжкості тілесні ушкодження, а також
велика матеріальна шкода, інші тяжкі наслідки.
Відповідальність за транспортні злочини диференційована залежновідтяжкостінаслідків, щонастали. Томутяжкітілесніушкодження, загибель однієї або кількох осіб вказані в деяких статтях як кваліфікуючі обставини.
Під іншими тяжкими наслідками, які зазначені в деяких статтях, слідрозумітитяжкіабосередньоїтяжкостітілесніушкодження, атакож велику матеріальну шкоду.
При встановленні матеріальної шкоди, яка спричиняється в транспортних подіях, необхідно враховувати вартість знищених або пошкодженихтранспортнихзасобів, вантажів, шляхівсполучення, споруд на них і т. д.
Своєрідними наслідками, яківказаніудеякихстаттях, єстворення небезпекидляжиттялюдейабонастанняіншихтяжкихнаслідків. Така небезпека створюєтьсявнаслідок порушенняправилбезпеки рухуабо експлуатації транспорту, недоброякісного ремонту або пошкодження шляхівсполученнячитранспортнихзасобів. Утехнічнійсистемітранспорту відбуваються певні зміни і створюється реальна можливість настання тяжких наслідків, тобто високий ступінь імовірності їх настання. Ці зміни в технічній системі транспорту порушують нормальне її функціонування, чим заподіюється шкода об’єкту злочину. Така небезпека (загроза) виступаєіякознаказлочинногодіяння, іякнерозривний з ним своєрідний наслідок. Обов’язковим у таких ситуаціях є встановлення причинного зв’язку між діянням особи і змінами, що відбулися в технічній системі транспорту.
335
Розділ ХІІІ
Третьоюобов’язковоюознакоюоб’єктивноїсторонизлочинівзматеріальнимскладомєпричиннийзв’язокміждіяннямінаслідками, що настали. У справах даної категорії для її встановлення призначаються експертизи.
Суб’єктивнасторонатранспортнихзлочиніввизначається залежно від складності її об’єктивної сторони. Злочини з формальним складомвчиняютьсязпрямимумислом. Узлочинахзматеріальнимскладом необхідно встановлювати психічне ставлення особи до діяння і його наслідків, що має важливе значення для кваліфікації і призначення покарань.
Суб’єктом транспортних злочинів є особа, яка досягла 16-річного віку. Лишезапошкодженняшляхівсполученняітранспортнихзасобів (ст. 277 КК), угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна (ст. 278 КК), а також незаконне заволодіння транспортним засобом при кваліфікуючих обставинах (ч. 2 і ч. 3 ст. 289 КК) відповідальність настає з 14-річного віку.
Деякі транспортні злочини, наприклад порушення правил безпеки рухуабоексплуатації залізничного, водногочиповітряноготранспорту, може здійснювати лише працівник транспорту, тобто спеціальний суб’єкт (ст. 276 КК).
Таким чином, під транспортними злочинами слід розуміти передбачені кримінальним законом, суспільно небезпечні діяння, що посягаютьнабезпекурухутаексплуатаціїусіхвидівмеханічноготранспорту, а також магістрального трубопровідного транспорту.
У розділі ХI Особливої частини КК ці злочини розміщені в певній системі. Прицьомувраховуєтьсятяжкістьзлочину, атакожвидитранспорту, на яких вони вчиняються. На першому місці стоять злочини, які вчиняються на залізничному, водному і повітряному транспорті (статті276–285 КК), надругому— наавтомобільномуіміськомуелектротранспорті (статті 286–290 КК). Завершують главу злочини, що виражаються в порушенні чинних на транспорті правил та в пошкодженні магістральних трубопроводів (статті 291, 292 КК).
Розміщення транспортних злочинів за певною системою дає можливість більш правильно конструювати санкції цих статей, що підвищить ефективність кримінально-правових заходів боротьби з цими посяганнями, поліпшить статистичний облік цих злочинів тощо.
Безпосереднім об’єктом першої групи посягань є відносини, що забезпечують безпеку рухутаексплуатації залізничного, водногоіпо-
336
Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту
вітряного транспорту; другої групи — безпеку руху та експлуатації автомобільного і міського електротранспорту; третьої групи — безпечне функціонування всіх видів механічного та магістрального трубопровідного транспорту.
Як уже зазначалося, відповідальність за більшість транспортних злочинівдиференційованазалежновідтяжкостінаслідків, щонастали. Враховуються при цьому тяжкість тілесного ушкодження, загибель одногочидекількохосіб, атакожрозмірматеріальноїшкоди. Крімтого,
устаттях цього розділу законодавець передбачає інші кваліфікуючі обставини, такіяк: здійсненнязлочинузапопередньоюзмовоюгрупою осіб(ч. 2 ст. 278, ч. 2 ст. 280, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 292 КК); організованою групою (ч. 3 ст. 278, ч. 3 ст. 280, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 292 КК); з насиль-
ством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства (ч. 2 ст. 278, ч. 2 ст. 289 КК); з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, абозпогрозоюзастосуваннятакогонасильства(ч. 3 ст. 278, ч. 3 ст. 280, ч. 3 ст. 289 КК); вчинення злочину повторно (ч. 2 ст. 280, ч. 2 ст. 289,
ч. 2 ст. 292 КК).
Розглянемо ці обставини. Поняття групи, що вчинила ці злочини за попередньою змовою або організованою групою, подано
уст. 28 КК.
Якщо така організована група озброєна вогнепальною або холодною зброєю і має на меті напад на транспортні підприємства, установи, організації чи на окремих осіб, то відповідальність настає за бандитизм (ст. 257 КК).
Під насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я
потерпілого, слід розуміти нанесення ударів, побоїв, викручування рук, утримання, зв’язування або позбавлення волі іншим способом, заподіяннялегкоготілесногоушкодження, якенеспричинилокороткочасного розладу здоров’я або незначної втрати працездатності. Психічне насильство виражається в погрозі застосування зазначеного фізичного насильства.
Небезпечним для життя і здоров’я насильством визнається запо-
діяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, яке спричинило короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не спричинили вказаних наслідків, але були небезпечнимивмоментзастосуваннятакогонасильства(насильство, що
337