Злочини проти безпеки виробництва
суб’єкта до наслідків є визначальним, тому в цілому злочини проти безпеки виробництва є необережними.
Суб’єкт злочинів проти безпеки виробництва — спеціальний. Це особи, які зобов’язані дотримуватися правилбезпеки виробництва. За правовим статусом їх можна поділити на три групи: службові особи та громадяни — суб’єкти підприємницької діяльності, на що прямо вказано у ст. 271 КК, в інших випадках це випливає із закону (статті 272–275 КК); робітники і службовці (статті 272–275 КК); сторонні для виробництва особи (статті 273 і 274 КК). Виходячи з виняткової небезпеки вибухонебезпечних підприємств (цехів), виробництв, де використовуються ядерні та радіоактивні матеріали, сторонні особи, які перебували з дозволу (правомірно) на таких підприємствах (екскурсанти, працівники іншихпідприємств, установ, організацій таін.), зобов’язані у встановленому нормативними актами порядку дотримуватися правил безпеки, зміст яких можна сприйняти без спеціальної підготовки. Наприклад, на вибухонебезпечному виробництві — «курити заборонено».
Отже, підзлочинамипротибезпекивиробництвапотрібнорозуміти суспільно небезпечні винні діяння, що порушують встановлені законодавчими та іншими нормативно-правовими актами правила безпеки виробництва, якіпризвелидонастанняпередбаченихкримінальнимзаконом суспільно небезпечних наслідків, вчинені суб’єктом злочину.
Виходячизподібностібезпосередніх об’єктів, характерувиробництва та суспільно небезпечних наслідків, потрібно розрізняти:
–злочини у сфері безпеки праці (статті 271 і 272 КК);
–інші злочини у сфері безпеки виробництва (статті 273–275 КК).
§ 2. Злочини у сфері безпеки праці
Порушеннявимогзаконодавствапроохоронупраці(ст. 271 КК).
УКримінальномукодексіцейзлочинвизначенояк«Порушеннявимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином — суб’єктом підприємницької діяльності, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого…».
Основнимбезпосереднімоб’єктомзлочинуєсуспільнівідносини, що забезпечують безпеку праці. Згідно зі стандартами безпека праці — це
323
Розділ XIІ
«стан умов праці, за якого вплив на працівника небезпечних і шкідливих виробничих чинників усунуто, або вплив шкідливих виробничих чинників не перевищує гранично допустимих значень»1.
Потерпілими від злочину можуть бути тільки особи, які мають постійний чи тимчасовий зв’язок з певним підприємством, установою, організацією чи з виробничою діяльністю громадянина – суб’єкта підприємницької діяльності. Це особи, які безпосередньо працюють, прибули у відрядження, на практику або стажування, та інші особи, діяльність яких пов’язана з даним виробництвом. Порушення вимог законодавства про охорону праці, що заподіяло шкоду життю або здоров’ю інших громадян, які не пов’язані із зазначеним виробництвом (наприклад, особи, які випадково опинилися на території підприємства, установи, організації), тягневідповідальністьзастаттямипрозлочиниусфері службової діяльності або злочини проти життя і здоров’я особи.
Діяннявизначеноуст. 271 ККяк«Порушеннявимогзаконодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці…». Диспозиція цієї норми є бланкетною і відсилає до законодавчих та інших нормативно-правових актів (законів, указів, постанов, інструкцій, положень, норм, вказівок, стандартів тощо). Ці акти встановлюють правила з охорони праці, що містять різноманітні вимоги до охорони праці. За характером вимог та їх галузевої спрямованості розрізняють загальні та спеціальні правила охорони праці. До загальних належать правила, що регулюють питання охорони праці у всіх галузях виробництва. Це Закон України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. (у редакції від 21 листопада 2002 р.)2, а також окремі правила державних міжгалузевих і галузевих актів, що містять вимоги безпеки для всіх галузей виробничої діяльності (наприклад, вимога про проведення первинного інструктажу з техніки безпеки на робочому місці). Спеціальні правила містять вимоги безпеки для однієї галузі або для однієї якоїсь роботи.
Статтею 271 КК не охоплюються порушення спеціальних правил безпеки при виконанні робіт із підвищеною небезпекою (гірничих, будівельних інших), правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах (цехах), правил ядерної або радіаційної безпеки на виробництві, правил безпечного використання промислової продукції або
1ДСТУ 2293–99. Охорона праці. Терміни та визначення основних понять [Текст] :
затв. 26.03.1999 р. (п. 4.14). – К. : Держстандарт України, 1999.
2Відом. Верхов. Ради України. – 2003. – № 2. – Ст. 10.
324
Злочини проти безпеки виробництва
безпечної експлуатації будівель і споруд. Порушення таких правил кваліфікуються за статтями 272–275 КК.
Порушення вимог про охорону праці найчастіше полягають у відсутності необхідного інструктажу або поверховому інструктажі з техніки безпеки, недостатньому нагляді за дотриманням правил охорони праці, неогородженні рухомих частин механізмів, незадовільному санітарно-гігієнічному стані виробничих приміщень і робочих місць, несправності робочого устаткування, інструментів та ін.
За частиною 1 ст. 271 КК наслідком злочину є «шкода здоров’ю потерпілого». Необхідно встановлювати причинний зв’язок між порушенням правил і цим наслідком.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується змішаною або необережною формами вини.
Суб’єктзлочину— службоваособапідприємства, установи, організації незалежно від форми власності або громадянин — суб’єкт підприємницькоїдіяльності. Застаттею271 ККможутьвідповідатилише ті службові особи, які на підставі наказу адміністрації, посадової інструкціїчивідповіднодозайманоїпосадимаютьспеціальніобов’язки з охорони праці на певній ділянці роботи або контролю за їх виконанням. Ними можуть бути особи, які спеціально відповідають за забезпечення виробничо-технічної дисципліни на підприємстві чи на окремих його ділянках або керують виконанням тих чи інших робіт, але порушують при цьому вимоги з охорони праці.
У частині 2 ст. 271 КК встановлено відповідальність за те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.
Допущене службовою особою порушення, якщо воноспричинило вказані в ч. 1 або ч. 2 ст. 271 КК наслідки та заподіяло одночасно істотну шкоду підприємству, організації або громадянам чи інші тяжкі наслідки, утворює сукупність злочинів, передбачених статтями 271
і 367 КК.
Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підви-
щеною небезпекою (ст. 272 КК) може мати місце на виробництві або будь-якомупідприємствіособою, яказобов’язанаїхдотримувати, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого.
Численні роботи, що виконуються на виробництві, характеризуютьсяпідвищеною небезпекою, оскільки ймовірність настання небезпечної шкоди при їх виконанні є набагато вищою, ніж за звичайних
325
Розділ XIІ
робіт. Це роботи в гірничому і будівельному виробництвах, з високотоксичними промисловими отрутами або електрозварювальні роботи таін. Порушенняправилбезпекипривиконаннітакихробітможепризвести, наприклад, до обвалів у шахтах, значних за кількістю потерпілихнещаснихвипадків, падіннялюдейізвисоти, спричиненнязначної матеріальної шкоди.
Основним безпосереднім об’єктом цього злочину є безпека праці при виконанні робіт із підвищеною небезпекою.
Потерпілим унаслідок злочинних діянь, передбачених ст. 272 КК, є працівник виробництва. За загальним правилом, у випадках заподіяння шкоди стороннім особам відповідальність настає або за злочин у сфері службової діяльності (наприклад, службова недбалість — ст. 367 КК), абозазлочинпротижиттяіздоров’яособи(статті119, 128 КК). Разом із тим у певних випадках, спеціально передбачених відповідними правилами безпеки проведення робіт з підвищеною небезпекою, сторонні особи, як і працівники виробництва, можуть бути визнані потерпілими від злочину, передбаченого ст. 272 КК1.
Діяння описано у ст. 272 КК як «Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві...». Перелік таких робіт є в нормативноправових актах. Відповідно до Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. (ч. 2 ст. 30) перелік таких робіт затверджується Державним комітетом з нагляду за охороною праці2. Цей перелік має чинність на всіх підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності та видів їх діяльності. До таких робіт належать: підземні роботи на шахтах і рудниках, підземна геологорозвідка, укладення великогабаритних труб у траншеї, роботи на висоті, вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів, електрозварювальні роботи та ін. Для встановлення протиправності діяння необхідно також звертатися до нормативно-правового акта (галузевого або міжгалузевого), яким визначені правила безпеки під час проведення відповідних робіт, що входять до Переліку, маю-
1Див., напр.: Типова інструкція для осіб, відповідальних за безпечне проведення робітзпереміщеннямвантажівкранами(п. 2.1.6) : затв. 20 жовт. 1994 р. // Бюл. нормат.
актів. – 1995. – № 8. – С. 22.
2Перелікробітзпідвищеноюнебезпекою: затв. наказомДерж. ком. Українизнагляду за охороною праці від 26 січ. 2005 р. № 15 // Офіц. вісн. України. – 2005. – № 8. –
Ст. 455.
326
Злочини проти безпеки виробництва
чинаувазі, щоуданомувипадкумаєзначеннянегалузьвиробництва, а сам характер таких робіт.
Застаттею272 ККможенаставативідповідальністьіприпорушенніправилбезпекипідчасвиконання робітзпідвищенною небезпекою у зв’язку з підприємницькою діяльністю, яка здійснюється без передбаченоїзакономдержавноїреєстраціїчибезодержанняліцензіїнавиди діяльності, які підлягають ліцензуванню, або з порушенням умов такоголіцензування, атакожпризайняттізабороненимивидамипідприємницької діяльності або діяльності за яку відповідальність установлено окремими статтями Особливої частини КК. Увипадках поєднанняпорушення правилбезпеки підчас виконання робітзпідвищенною небезпекою з діяннями, передбаченими іншими статтями Особливої частини КК, вчинене має кваліфікуватися за сукупністю злочинів, передбачених ст. 272 КК та відповідною статтею Особливої частини КК, наприклад статтями 202–204, 263 (п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 р.).
Порушення правил безпеки може бути допущене шляхом дії (наприклад, використання для кріплення перекриття штреків бракованих стійок) або бездіяльності (наприклад, незабезпечення на висоті безпечними пристосуваннями: приймальними площадками, захисними щитами та ін.) або в їх поєднанні (наприклад, направлення робітників на виконання робіт із підвищеною небезпекою без попереднього обстеження місця цих робіт та складання акта про таке обстеження).
Наслідками злочину є: створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків; заподіяння шкоди здоров’ю потерпілого. Між порушеннями правил безпеки при виконанні робіт із підвищеною небезпекою і вказаними наслідками необхідно встановлювати причинний зв’язок.
Із суб’єктивної сторони злочин, що розглядається, характеризується змішаною або необережною формами вини.
Суб’єкт — особа, яка зобов’язана дотримувати правил безпеки при виконанні робіт з підвищеною небезпекою. Це можуть бути громадяни — суб’єкти підприємницької діяльності, службові особи (керівники робіт, інженерно-технічні працівники), технічні службовці, працівники, що безпосередньо виконують роботи.
Частина 2 ст. 272 ККвстановлює більшсуворувідповідальність за те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.
327