- •§ 1. Поняття і система Особливої частини кримінального права
- •§ 2. Наукові основи кваліфікації злочинів
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття злочинів проти основ національної безпеки України
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Злочини проти життя
- •§ 2. Злочини проти здоров’я
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття та види злочинів проти волі, честі та гідності особи
- •§ 2. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини, захоплення заручників, підміна дитини та незаконне поміщення в психіатричний заклад
- •§ 3. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини, експлуатація дітей та використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •§ 2. Злочини проти виборчих прав громадян
- •§ 3. Злочини проти трудових прав громадян
- •§ 4. Злочини у сфері охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності
- •§ 6. Злочини проти сім’ї
- •§ 7. Злочини проти свободи совісті
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти власності
- •§ 3. Корисливі злочини проти власності, не пов’язані з обертанням чужого майна на свою користь або на користь інших осіб
- •§ 4. Некорисливі злочини проти власності
- •Контрольні запитання
- •§ 2. Злочини у сфері кредитно-фінансової, банківської і бюджетної систем України
- •§ 3. Злочини у сфері підприємництва, конкурентних відносин та іншої діяльності суб’єктів господарювання
- •§ 4. Злочини у сфері банкрутства
- •§ 5. Злочини у сфері використання фінансових ресурсів та обігу цінних паперів
- •§ 6. Злочини у сфері обслуговування споживачів та захисту їх прав
- •§ 7. Злочини у сфері приватизації державного та комунального майна
- •Контрольні запитання
- •§ 2. Види злочинів у сфері службової діяльності в юридичних особах приватного права та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти довкілля
- •§ 2. Злочини проти екологічної безпеки
- •§ 3. Злочини у сфері землекористування, охорони надр, атмосферного повітря
- •§ 4. Злочини у сфері охорони водних ресурсів
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття та види злочинів проти громадської безпеки
- •§ 2. Створення злочинної організації, терористичної групи та інших злочинних об’єднань, участь у них та у злочинах, що вчиняються ними чи пов’язані з ними
- •§ 3. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами чи радіоактивними матеріалами
- •§ 4. Порушення різних правил, що забезпечують громадську безпеку
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття та види злочинів проти безпеки виробництва
- •§ 2. Злочини у сфері безпеки праці
- •§ 3. Інші злочини у сфері безпеки виробництва
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття і система транспортних злочинів
- •§ 2. Злочини, що посягають на безпеку руху та експлуатації залізничного, водного і повітряного транспорту
- •§ 3. Злочини, які посягають на безпеку руху та експлуатації автотранспорту і міського електротранспорту
- •§ 4. Інші злочини, які посягають на безпечну роботу транспорту
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Загальна характеристика і види злочинів проти громадського порядку та моральності
- •§ 2. Злочини проти громадського порядку
- •§ 3. Злочини проти суспільної моральності
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти здоров’я населення
- •§ 2. Злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів та інших предметів, небезпечних для здоров’я населення
- •§ 3. Злочини, пов’язані з незаконним заволодінням наркотичними засобами, а також обладнанням, призначеним для їх виготовлення
- •§ 5. Інші злочини проти здоров’я населення
- •Контрольні запитання
- •§ 2. Злочини, які посягають на недоторканність державного кордону
- •§ 3. Злочини, які порушують порядок комплектування Збройних Сил України, що забезпечує її обороноздатність
- •Контрольні запитання
- •§ 2. Злочини у сфері використання державних символів
- •§ 4. Злочини проти представників влади, працівників правоохоронних органів, членів громадських формувань
- •§ 5. Злочини у сфері використання документів і засобів отримання інформації
- •§ 6. Інші злочини проти авторитету держави і діяльності об’єднань громадян
- •Контрольні запитання
- •§ 2. Види злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття та ознаки злочинів у сфері службової діяльності
- •Контрольні запитання
- •§ 3. Злочини, які посягають на життя, здоров’я, особисту безпеку, власність суддів, народних засідателів, присяжних та інших учасників судочинства
- •§ 4. Злочини, які посягають на відносини, що забезпечують одержання достовірних доказів та істинних висновків у справі
- •§ 5. Злочини, які посягають на відносини, що забезпечують своєчасне розкриття та припинення злочинних посягань
- •§ 6. Злочини, які посягають на відносини, що забезпечують належне виконання рішень, вироків, ухвал, постанов суду і призначеного ним покарання
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття та види військових злочинів
- •§ 3. Злочини проти порядку проходження військової служби
- •§ 4. Злочини проти порядку користування військовим майном і його зберігання
- •§ 5. Злочини проти порядку експлуатації військової техніки
- •§ 6. Злочини проти порядку несення бойового чергування та інших спеціальних служб
- •§ 7. Злочини проти встановленого порядку збереження військової таємниці
- •§ 8. Військові службові злочини
- •§ 9. Злочини проти порядку несення служби на полі бою і в районі воєнних дій
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
- •§ 2. Злочини проти миру
- •§ 3. Злочини проти безпеки людства
- •§ 4. Злочини проти міжнародного правопорядку
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Предметний покажчик
Злочинипротивстановленогопорядкунесеннявійськовоїслужби(військовізлочини)
Підроблення документів як спосіб ухилення полягає в тому, що військовослужбовець подає командиру (начальнику) сфабрикований або підроблений ним самим або іншими особами на його прохання документ для отримання звільнення від військової служби.
Інший обман як спосіб ухилення полягає в тому, що військовослужбовець повідомляє командиру (начальнику) завідомо неправдиві відомості про події чи обставини для отримання звільнення від несенняслужбиабосвідомозамовчуєпрообставини, проякізобов’язаний був доповісти.
Відмова від несення обов’язків військової служби (ч. 2 ст. 409 КК)
зоб’єктивної сторони полягає в тому, що військовослужбовець відкрито, не вдаючись до обману, усно, письмово або іншим способом виражаєсвоєнебажаннянестивійськовуслужбуабовиконуватиокремі її обов’язки і фактично припиняє їх виконання. Відмова може відбуватися шляхом відкритої заяви про небажання нести обов’язки військовоїслужбизподальшимфактичнимприпиненнямїхвиконання або у формі явного, фактичного припинення несення обов’язків військової служби, що може і не супроводжуватися заявою про своє небажання нести службу.
Ізсуб’єктивноїсторониухиленняшляхомсамокалічення, симуляції хвороби, підроблення документів чи іншого обману і відмова від несення обов’язків військової служби можуть бути вчинені тільки
зпрямим умислом, що поєднаний зі спеціальною метою тимчасово або постійно ухилитися від виконання всіх або деяких обов’язків військової служби.
Участині3 ст. 409 ККпередбаченавідповідальністьзацейзлочин, вчинений в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці.
§4. Злочини проти порядку користування військовим майном і його зберігання
Безпосереднім об’єктом цих злочинів є порядок користування військовим майном.
Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого
549
Розділ XXІ
військовогомайна, атакожзаволодіннянимишляхомшахрайства абозловживанняслужбовимстановищем(ст. 410 КК). Предметзло-
чину — зброя, боєприпаси, вибухові або інші бойові речовини, засоби пересування, військова і спеціальна техніка чи інше військове майно.
Зброя— предметитапристрої, щопризначенідляураженняживих цілей, кораблів, літаків (гелікоптерів) та інших об’єктів і не мають іншого призначення.
Боєприпаси — вид озброєння, призначений для ураження живої сили противника, знищення його бойової техніки, руйнування укріплень, споруд, виконання інших завдань (освітлення місцевості, розкидання агітаційної літератури тощо).
Вибухові матеріали (речовини) — хімічні сполуки або суміші речовин, здатні до вибуху (швидкого самопоширюваного перетворення з виділенням великої кількості тепла та утворенням газів).
Військове майно— цедержавне майно, закріплене завійськовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, паливно-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв’язку тощо.
Об’єктивнасторонацьогозлочинувиражаєтьсяурізнихспособах викраденнязазначенихпредметів: їхкрадіжці, привласненні, вимаганні, розбої, шахрайстві, розтраті, заволодінні із зловживанням службовим становищем. Їх ознаки такі самі, як і в злочинах, передбачених статтями 185, 186, 187, 189, 190 і 191 КК.
У частині 2 ст. 410 КК передбачена відповідальність за ті самі дії, вчинені військовою службовою особою із зловживанням службовим становищем, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або такі, що заподіяли істотну шкоду, а в ч. 3 — вчинення цього злочину в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, або шляхом розбоючивимагання, щопоєднуєтьсязнасильством, небезпечнимдля життя і здоров’я потерпілого.
Суб’єктивна сторона цього злочину — прямий умисел, що поєднаний з корисливим мотивом.
Суб’єктцьогозлочину— військовослужбовецьабовійськовозобо- в’язаний, у тому числі й військова службова особа.
550
Злочинипротивстановленогопорядкунесеннявійськовоїслужби(військовізлочини)
Умиснезнищенняабопошкодженнявійськовогомайна(ст. 411
КК). Об’єктивна сторона цього злочину виражається в умисному знищенні або пошкодженні зброї, бойових припасів, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна.
Знищення означає таку форму впливу, при якій предмет знищується, припиняє своє існування, після чого він не може бути відновлений для використання за своїм цільовим призначенням. При пошкодженні предмет приводиться до такого стану, при якому він може бути відновлений. Пошкодження може призвести до повної або часткової втрати предметом своїх якостей або до втрати предметом своєї форми.
Суб’єктивнасторонацьогозлочинухарактеризуєтьсяпрямимабо непрямим умислом. Якщо знищення військового майна вчинялося з метою ослаблення держави, то ці дії необхідно кваліфікувати як диверсію (ст. 113 КК).
Суб’єкт злочину — військовослужбовець або військовозобов’я- заний.
Кваліфікуючі ознаки злочину — вчинення його шляхом підпалу або іншим загальнонебезпечним способом, або спричинення ним загибелілюдейчиіншихтяжкихнаслідків(ч. 2); вчиненняйоговумовах воєнного стану або в бойовій обстановці (ч. 3).
Необережне знищення або пошкодження військового майна
(ст. 412 КК). Цейскладвідрізняєтьсявідзлочину, передбаченогост. 411 КК, своєю суб’єктивною стороною — необережністю у формі злочинної самовпевненості або недбалості.
Втрата військового майна (ст. 413 КК). Об’єктивна сторона
цього злочину виражається у втраті, зіпсуванні військового майна. У цій статті встановлена відповідальність за втрату або зіпсування ввірених для службового користування зброї, боєприпасів, засобів пересування, предметівтехнічногопостачанняабоіншоговійськового майна внаслідок порушення правил їх зберігання, а в ч. 3 — за ті самі діяння, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці.
При втраті або зіпсуванні предметів обмундирування або спорядженняоб’єктивнасторонавиражаєтьсявпорушенніправилзберіганняцихпредметів, щопризвелодоїхвтратиабозіпсування. Підвтратою розумієтьсявихідпредметівобмундируванняабоспорядженнязволодіння військовослужбовця. Зіпсування означає приведення цих предметів у повну або часткову непридатність.
551
Розділ XXІ
Злочин вважається закінченим з моменту втрати або зіпсування військового майна.
Із суб’єктивної сторони втрата або зіпсування вчиняється через необережність.
Суб’єкт цього злочину — будь-який військовослужбовець.
Порушенняправилповодженнязізброєю, атакожізречовинамиіпредметами, щостановлятьпідвищену небезпеку дляоточен-
ня (ст. 414 КК). Об’єктивна сторона цього злочину включає: порушення правил поводження зі зброєю, боєприпасами, вибуховими, радіоактивними та іншими речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення; наслідок у виді тілесних ушкодженьпотерпіломуабоствореннянебезпекидлядовкілляіпричинний зв’язок між ними. Порушенням правил поводження із зазначеними предметами вважається невиконання чи неналежне виконання встановлених прийомів або недотримання встановленої послідовності дій зі зброєю, а також речовинами і предметами в процесі користування ними, і так само порушення правил, що забезпечують безпеку зберігання вказаних речовин і предметів.
Суб’єктивна сторона цього злочину щодо порушення правил — умисел або необережність, щодо наслідків — лише необережність.
Суб’єктами злочину можуть бути військовослужбовці, які в силу своєї діяльності користуються зброєю, речовинами і предметами, що становлятьпідвищенунебезпекудляоточення, атакожвійськовослужбовці, яківнаслідоксвогослужбовогостановищамаютьдоступдоцих предметів.
Кваліфікуючими ознаками злочину є: заподіяння тілесних ушкоджень кільком особам або смерть потерпілого (ч. 2); загибель кількох осіб чи інші тяжкі наслідки (ч. 3).
§5. Злочини проти порядку експлуатації військової техніки
Безпосереднім об’єктом цих злочинів є порядок експлуатації військової техніки.
Порушенняправилводінняабоексплуатаціїмашин(ст. 415 КК).
Об’єктивна сторона цього злочину включає в себе як дію, так і бездіяльність, які виражаються в порушенні правил водіння або експлуата-
552
Злочинипротивстановленогопорядкунесеннявійськовоїслужби(військовізлочини)
ції бойової, спеціальної чи транспортної машини, суспільно небезпечні наслідки (тілесні ушкодження або загибель людей) і причинний зв’язок між ними.
Добойовихмашинналежатьмашини, якіпризначенідляураження повітряних, наземних та морських цілей: танки, бронетранспортери, самохідні артилерійські та ракетні установки, а також машини, призначені длябуксирування артилерійських систем іпричепів запаратурою управління вогнем, тощо.
Спеціальні машини — саморушний технічний засіб, який використовуєтьсязаособливим, спеціальнимпризначенням, щовідповідаєтипу машини або встановленому на ній обладнанню. Спеціальними є різні інженерні машини (траншеєкопачі, бульдозери, корчувателі тощо), санітарні машини, пересувні ремонтні майстерні, лабораторії тощо.
До транспортних належать машини, призначені для перевезення особовогоскладу, озброєння, боєприпасів, військово-технічногомайна, а також машини, що використовуються для повсякденного господарського, побутового, медичного та іншого обслуговування військової частини.
Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується умислом абонеобережністющодопорушенняправил, ащодонаслідків— лише необережністю.
Суб’єктомцьогозлочинуможебутивійськовослужбовець, якийвідповідаєзаексплуатаціювійськовоїмашиниабобезпосередньокеруєнею.
Частина 2 ст. 415 КК встановлює відповідальність за те саме діяння, що спричинило загибель кількох осіб.
Порушенняправилпольотівабопідготовкидоних(ст. 416 КК).
Об’єктивна сторона полягає в порушенні правил польотів або підготовки до них, а також порушенні правил експлуатації літальних апаратів, що спричинило катастрофу або інші тяжкі наслідки. Під катастрофою розуміється зруйнування або пошкодження рухомого літальногоапарату, щоспричинилозагибельбудь-когоізчленівекіпажу, особового складу підрозділів, що перевозяться, або інших осіб, які перебували на борту.
Суб’єктивна сторона цього злочину аналогічна злочину, передбаченому ст. 415 КК.
Суб’єктцьогозлочину— військовослужбовець, наякогоспеціальнопокладеніобов’язкиіззабезпечення правилпольотівчипідготовки до них.
553