Злочини проти довкілля
сферногоповітря, харчовихпродуктівіпродовольчоїсировиниітакий, щонегативновпливаєназдоров’ялюдей, рослиннийтатвариннийсвіт, а також стану захворюваності населення.
Злочин вважається закінченим при вчиненні хоча б однієї з указаних дій.
Суб’єктивна сторона злочину — прямий умисел.
Суб’єкт злочину — службова особа, відповідальна за відомості про екологічний стан та захворюваність населення.
Частина 2 ст. 238 КК передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно або в місцевості, оголошеній зоною надзвичайної екологічної ситуації, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки.
Проектування чи експлуатація споруд без систем захисту дов-
кілля (ст. 253 КК). Об’єктивна сторона цього злочину характеризуєтьсярозробленням іздачеюпроектів, іншоїаналогічної документації замовнику службовою чи спеціально уповноваженою особою без обов’язкових інженерних систем захисту довкілля або введення (прийом) в експлуатацію споруд без такого захисту, якщо вони створили небезпеку тяжких технологічних аварій або екологічних катастроф, загибелі чи масового захворювання населення, або інших тяжких наслідків(наприклад, затопленнянаселеногопункту, зруйнуванняспоруд, забруднення природного об’єкта тощо).
Суб’єктивна сторона злочину така сама, як і у злочині, передбаченому ст. 236 КК.
Суб’єкт злочину — службова або спеціально уповноважена особа — розробник або здавальник проекту чи іншої аналогічної документації замовнику.
Частина 2 ст. 253 КК передбачає відповідальність за ті самі дії, якщо вони спричинили наслідки, передбачені ч. 1 цієї статті.
§3. Злочини у сфері землекористування, охорони надр, атмосферного повітря
Забруднення або псування земель (ст. 239 КК). З об’єктивної сторони цей злочин проявляється в забрудненні або псуванні земель речовинами, відходами чиіншимиматеріалами, шкідливими дляжиття, здоров’я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних
273
Розділ X
правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля.
Під забрудненням розуміється внесення в (на) ґрунт речовин у вигляді різних шкідливих відходів (отрутохімікатів, хімічних і радіоактивних речовин) тощо.
Псування землі — це незаконне зняття родючого шару ґрунту
іґрунтового покриву, що призвело до його непридатного стану (неможливості використання згідно з цільовим призначенням), або безконтрольне використання такого шару (покриву), розробка корисних копалинприпроведеннігеологорозвідувальних, будівельнихтаінших робіт, заболочування земель на значній території тощо.
Злочин вимагає настання наслідків у вигляді створення небезпеки для життя, здоров’я людей чи довкілля.
Суб’єктивна сторона цього злочину така сама, як і у злочині, передбаченому ст. 236 КК.
Суб’єкт злочину — будь-яка особа.
Частина2 ст. 239 ККпередбачає відповідальність затісамідіяння, що спричинили загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки1.
Порушенняправилохоронинадр(ст. 240 КК). Предметомцього злочину є надра і корисні копалини, крім загальнопоширених.
Надра — це верхня частина земної кори, що розташована під поверхнею суходолу та дном водоймищ, у межах державних кордонів,
іпростягається до глибин, доступних для їх економічної розробки. До корисних копалин належать горючі речовини (нафта, природний газ), метали(залізнаруда, мідь, свинець) іблагородніметали(золото, іридій, платина, срібло), сировина для металургії, а також вогнетривкі, ювелірні та інші загальнодержавного значення копалини.
Об’єктивна сторона цього злочину проявляється в порушенні встановлених правил охорони надр або в незаконному видобуванні корисних копалин.
Порушення встановлених правил охорони надр може полягати в недотриманні строків видобування, місця, розміру і видів копалин та інших умов і правил, що забезпечують безпеку людей та видобування.
1Законом України від 05.11.2009 р. № 1708-VI розділVIII Особливої частини КК доповненост. 2391 «Незаконнезаволодінняґрунтовимпокривом(поверхневимшаром) земель» та ст. 2392 «Незаконне заволодіння землями водного фонду в особливо великих розмірах» (див.: Голос України. – 2009. – 8 груд. (№ 232)).
274
Злочини проти довкілля
Незаконне видобування корисних копалин, окрім загальнопоширених (пісок, гравій, глина, галечник та ін.), — це їх видобування без відповідного дозволу.
Суб’єктивна сторона злочину — умисел і необережність. Суб’єкт злочину — будь-яка особа, як приватна, так і службова. У частині 2 ст. 240 КК передбачене вчинення цього злочину на
територіяхтаоб’єктахприродно-заповідногофондуабоповторно, або якщо він спричинив загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки1.
Безгосподарське використанняземель(ст. 254 КК). Об’єктивна сторона цього злочину проявляється в безгосподарському використанні земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель із сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту.
Безгосподарськевикористанняземельможевиражатисяувикористанні земель сільськогосподарського призначення для інших потреб, у перенасиченні їх пестицидами та іншими агрохімікатами тощо.
Злочин вимагає настання наслідків у вигляді тривалого зниження абовтратиродючостіземель, виведенняземельізсільськогосподарського обороту, змиття гумусного шару, порушення структури ґрунту.
Суб’єктивна сторона цього злочину — умисел або необережність. Суб’єкт злочину — особа, обов’язком якої є дбайливе ставлення
до використання земель.
Забруднення атмосферного повітря (ст. 241 КК). Предметом
цього злочину є атмосферне повітря, що знаходиться у відкритому просторі над територією України.
Об’єктивна сторона злочину — це дія або бездіяльність щодо забрудненняатмосферногоповітряабозмінийогоприроднихвластивостей, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи для довкілля.
Забруднення— цезмінахімічногоскладуповітря(наприклад, через викиди токсичних речовин в атмосферу). Інші зміни природних властивостей атмосфери — це зміна складу повітря на певній території внаслідокбудь-якихробіт, дослідівабодійзхімічнимиречовинамичи речовинами (предметами) з іншими властивостями.
1 Законом України від 05.11.2009 р. № 1708-VI до ст. 240 КК внесені доповнення
(див.: Голос України. – 2009. – 8 груд. (№ 232)).
275
Розділ X
Між порушенням спеціальних правил та наслідками у вигляді створення небезпеки для життя, здоров’я людей чи для довкілля має бути встановлений причинний зв’язок.
Суб’єктивна сторона цього злочину виражена в змішаній формі вини: щодо порушення правил може бути умисел або необережність, щодо наслідків — необережність.
Суб’єкт злочину — будь-яка особа, у тому числі службова.
Участині2 ст. 241 ККпередбачена відповідальність запорушення спеціальних правил, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.
§4. Злочини у сфері охорони водних ресурсів
Порушення правил охорони вод (ст. 242 КК). Предметом цього злочину є всі водні об’єкти на території України, що беруть участь укругообігуводінерозривнопов’язаніздовкіллям. Це— ріки, озера, водосховища, канали, ставки, підземні води, джерела, морські затоки, протоки, лимани та інші водоймища, що знаходяться на поверхні або під землею (включно і автономні), включені та не включені до господарського обороту.
Об’єктивна сторона злочину проявляється в порушенні правил охорони вод (водних об’єктів), якщо це спричинило забруднення поверхневих чи підземних вод і водоносних горизонтів, джерел питних, лікувальних вод, або зміну їх природних властивостей, або виснаження водних джерел і створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи для довкілля.
Між забрудненням вказаних водних джерел і наслідками, що настали в результаті цього, має бути встановлений причинний зв’язок.
Суб’єктивнастороназлочину— змішанаформавини, тобтоумисел або необережність щодо порушення правил, та необережність до наслідків.
Суб’єкт злочину — будь-яка особа, у тому числі службова.
У частині 2 ст. 242 КК передбачена відповідальність за ті самі діяння, якщовониспричинилизагибельабозахворюваннялюдей, масову загибель об’єктів тваринного і рослинного світу або інші тяжкі наслідки.
276
Злочини проти довкілля
Забруднення моря (ст. 243 КК). Об’єктивна сторона цього зло-
чину визначається законом як забруднення моря і виявляється в таких двох формах: 1) у порушенні спеціальних правил поводження з матеріаламичиречовинами, шкідливими дляжиттячиздоров’ялюдейабо живихресурсівморя; 2) унезаконномускиданнічипохованнівказаних матеріалів, речовин і відходів.
Важливе значення у визначенні об’єктивної сторони цього складу маєтакаознака, якмісцевчиненнязлочину. Забрудненняморяшляхом порушення спеціальних правил поводження з деякими речовинами, матеріалами, відходами здійснюється в межах внутрішніх морських чи територіальних вод України або вод виключно] (морської) економічної зони України, а забруднення шляхом незаконного скидання вказаних речовин і відходів, їх поховання — у межах внутрішніх морських територіальних вод України або у відкритому морі1.
Як наслідок вказаних дій необхідно встановити наявність забрудненняморяіствореннянебезпекидляжиттяіздоров’ялюдейабоживих ресурсівморячиможливістьперешкодитизаконнимвидамвикористання моря внаслідок вказаного забруднення.
Суб’єктивнастороназлочинупередбачаєзмішануформувини: щодо забруднення моря — умисел або необережність, щодо наслідків — необережність.
Суб’єкт цього злочину — будь-яка особа, частіше службова. Частина 2 ст. 243 КК передбачає відповідальність за ті самі діяння,
якщовониспричинилизагибельабозахворюваннялюдей, масовузагибель об’єктівтваринноготарослинногосвітуабоіншітяжкінаслідки.
Частина 3 ст. 243 КК передбачає по суті самостійний склад злочину. Об’єктивнасторонацьогоскладупроявляєтьсявнеповідомленні спеціально відповідальними за те особами морських та повітряних суден або інших засобів і споруд, що знаходяться в морі, адміністрації найближчогопортуУкраїни, іншомууповноваженомуоргануабоособі, а у разі скидання з метою поховання — і організації, яка видає дозволи на скидання, інформації про підготовлюване або здійснене внаслідоккрайньоїпотребискиданнячиневідворотнівтратинимивмежах внутрішніх морських і територіальних вод України або у відкритому
1 До внутрішніх морських вод належать води портів, заток, бухт, лиманів, береги яких повністю належать Україні. Територіальні води — це морський пояс, який прилягає до сухопутної території України (завширшки 12 морських миль). Відкрите море— це весь морський простір, який не входить у територіальні і внутрішні води України або іншої держави і на який не поширюється нічий суверенітет.
277
Розділ X
морі шкідливих речовин чи сумішей, що містять такі речовини понад встановлені норми, інших відходів, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей або живих ресурсів моря чи могло завдати шкодизонамлікуванняівідпочинкуабоперешкодитиіншимзаконним видам використання моря.
Суб’єктивна сторона цього злочину може бути у вигляді умислу або необережності.
Суб’єкт злочину — особа, спеціально відповідальна за своєчасне і достовірне повідомлення адміністрації про випадки скидання або поховання в морі.
ПорушеннязаконодавствапроконтинентальнийшельфУкра-
їни(ст. 244 КК). Предметомцьогозлочинуєконтинентальний шельф України. Континентальний шельф України — це поверхня і надра морського дна до глибини 200 м, що примикають до території України.
Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 244 КК, характеризується дією або бездіяльністю і виражається: в порушенні законодавства про континентальний шельф України, що заподіяло істотну шкоду, а також невжитті особою, що відповідає за експлуатацію технологічних установок або інших джерел небезпеки в зоні безпеки, заходів для захисту живих організмів моря від дії шкідливих відходів або небезпечних випромінювань та енергії, якщо цестворилонебезпекуїхзагибеліабозагрожуваложиттючиздоров’ю людей.
Суб’єктивна сторона злочину може бути як умисною, так і необережною.
Суб’єкт злочину за ч. 1 ст. 244 КК — громадяни України, а також особи без громадянства.
Участині 2 ст. 244 ККпередбачена відповідальність задослідження, розвідування, розробку природних багатств та інші роботи в районі континентального шельфу України, які проводяться іноземцями, якщо це не передбачено договором між Україною і заінтересованою іноземноюдержавою, згоданаобов’язковістьякогонаданаВерховною Радою України або спеціальним дозволом, виданим у встановленому законом порядку.
Суб’єктомзлочину, передбаченогоч. 2 ст. 244, можутьбутитільки іноземці.
278
Злочини проти довкілля
§5. Злочини у сфері лісокористування, захистурослинноготатваринногосвіту
Знищенняабопошкодженнялісовихмасивів(ст. 245 КК)1. Пред-
метом цього злочину є лісові масиви, зелені насадження навколо населених пунктів, уздовж залізниць або інші такі насадження.
Лісові масиви — це значні за площею земельні ділянки, зайняті лісом, що являють собою сукупність землі, рослинності (дерева, чагарники), тварин, мікроорганізмів та інших компонентів, які за своїм розвитком біологічно впливають один на одного та на довкілля.
Зеленінасадженнянавколонаселенихпунктів, уздовжавтомобільних шляхів, залізниць або інші такого типу насадження виконують різні охоронні функції: санітарно-гігієнічні, оздоровчі, водозахисні, протиерозійні тощо.
Об’єктивнастороназлочинувиражаєтьсявзнищенніабопошкодженнілісовихмасивів, зеленихнасадженьнавколонаселенихпунктів, уздовжзалізницьабоіншихтакихнасадженьвогнемчиіншимзагальнонебезпечним способом.
Під знищенням тут розуміється такий фізичний вплив вогнем або іншим загальнонебезпечним способом на лісові масиви, зелені насадження, у результаті якого вони припиняють своє існування. Пошкодження означає приведення лісових масивів, зелених насаджень у непридатний стан значної їх частини, погіршення їх якості з можливістю відновлення.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується виною у формі умислу чи необережності.
Суб’єкт злочину — будь-яка особа, яка досягла 16 років. Частиноюдругоюст. 245 ККпередбаченавідповідальністьзатісамі
діяння, якщо вони спричинили загибель людей (хоча б однієї людини), масову загибель тварин (втрата великої їх кількості) або інші тяжкі наслідки (завдання матеріальною шкоди в особливо великому розмірі).
Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується необережною виною щодо наслідків. Якщо при цьому загибель людей охоплювалась умислом винного (прямим або непрямим), то діяння потребує кваліфікаціїзавідповідноюсукупністюзлочинів, передбаченихст. 245 та ст. 115 КК.
1 Законом України від 05.11.2009 р. № 1708-VI до ст. 245 КК внесені доповнення
(див.: Голос України. – 2009. – 8 груд. (№ 232)).
279
Розділ X
Умисне знищення абопошкодження територій, взятих під охоронудержави, таоб’єктівприродно-заповідногофонду(ст. 252 КК).
Предметом цього злочину є території, взяті під охорону держави, та об’єкти природно-заповідного фонду, що утворюють єдину територіальну систему і підлягають особливій охороні. До таких територій належатьоб’єктиприроди, якіявляютьсобоювеликунаукову, історичну цінність, а також лікувально-оздоровчу цінність (наприклад, Нікітський ботанічний сад у Криму, Тростянецький парк у Сумській області, Дніпровські пороги в Запорізькій області, Одеські катакомби, Володимирська гірка в Києві тощо).
Природно-заповідний фонд складають ділянки суші та водного простору, природні комплекси та об’єкти, які становлять особливу екологічну, наукову, естетичну і народногосподарську цінність і призначені для збереження природної різноманітності, генофонду видів тваринірослин, підтриманнязагальногоекологічногобалансутафондовогомоніторингунавколишньогосередовища. Дооб’єктівприроднозаповідного фонду належать державні заповідники, природні національніпарки, заказники, пам’ятникиприроди, дендрологічнітазоологічні парки, заповідні урочища тощо.
Об’єктивна сторона злочину виражається у знищенні або пошко- дженнізазначенихтериторійтаоб’єктівприродно-заповідногофонду. Знищення передбачає приведення природного об’єкта в повну непридатність для використання його за цільовим призначенням, коли він перестає існувати або повністю втрачає свою цінність. Пошкодження означає погіршення якості природного об’єкта, зменшення природноохоронної, наукової, естетичної, рекреаційної та іншої цінності або приведення його на будь-який час у непридатний для використання за цільовим призначенням стан.
Суб’єктивнастороназлочинухарактеризуєтьсяумислом(прямим або непрямим).
Суб’єкт злочину — будь-яка особа, яка досягла 16 років. Частиною другою ст. 252 КК передбачена відповідальність за ті
самідії, вчиненішляхомпідпалу(пожежанавеликійтериторії, значних завартістюоб’єктів) абоіншимзагальнонебезпечним способом (шляхом вибуху, затоплення), якщо це спричинило загибель людей (хоча б однієїлюдини) абоіншітяжкінаслідки(завданнятілеснихушкоджень різної тяжкості, матеріальної шкоди в особливо великому розмірі тощо).
280
Злочини проти довкілля
Незаконна порубка лісу (ст. 246 КК). Предметом цього злочину є ліс, тобто дерева і чагарники в природному стані, які не відокремлені від коріння і зростають у всіх лісах, незалежно від їх характеру, а також у заповідниках, на територіях і об’єктах природно-заповідного фонду або в інших особливо охоронюваних лісах.
Порубка дерев у містах, селищах, інших населених пунктах (у парках, скверах, садах, навулицях, натериторіяхпідприємств, організацій, у придорожніх смугах, а також на сільгоспугіддях, садибах, дачних ділянках тощо) не охоплюється ознаками цього злочину і може бути кваліфікована якзлочинпротивласності. Заготівля поваленоговітром лісу (буреломного) може бути визнана самоправством. Викрадення зрубаної деревини є злочином проти власності.
Об’єктивнасторонацьогозлочинупроявляєтьсяунезаконнійпорубці лісу, тобто у відділенні дерев, що знаходяться в лісі, від кореня незалежно від засобів, що використовуються для цього, і способів (за допомогою сокири, пилки або механічної тяги тощо). Незаконною визнається порубка лісу без відповідного дозволу (тобто лісопорубного квитка чи ордера), виданого відповідним органом, або хоч і за лісопорубним квитком або ордером, але не на відведеній дільниці, у більшій, ніж дозволено кількості, не тих порід дерев або недозволеним способом. Закінченим злочин вважається з моменту, коли дерева зрубані. Обов’язковою ознакою порубки дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях є заподіяння істотної шкоди.
Відповідальність завчинення незаконної порубкидерев ічагарни- ківузаповідникахабонатериторіяхтаоб’єктахприродно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах настає незалежно від розміру заподіяної шкоди.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Суб’єкт злочину — будь-яка особа, яка досягла 16 років.
Порушеннязаконодавствапрозахистрослин(ст. 247 КК). Пред-
метом цього злочину є рослинний світ як сукупність природних рослинних угруповань та грибів на певній території, насіннєвий або садильнийматеріал, атакожвідповідна сільськогосподарська продукція (зерно, плоди тощо).
Об’єктивна сторона злочину виражається: у порушенні правил, установлених для боротьби зі шкідниками і хворобами рослин, та інших вимог законодавства про захист рослин; спричиненні в результаті цих порушень тяжких наслідків; у причинному зв’язку між ними.
281
Розділ X
Тяжкими наслідками можнавизнатимасовепоширенняшкідників тахвороброслин, щопризводитьдознищення рослинногонавколишнього середовища, загибелі великої площі лісів, втрати врожаю, завдання матеріальної шкоди в особливо великому розмірі тощо.
Визнання наслідків тяжкими є питання конкретного факту, який вирішується з урахуванням вартості, значення, кількості, розміру заподіяної шкоди внаслідок порушення правил (вимог законодавства).
Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом або необережністющодопорушенняправил(вимогзаконодавства) талише необережністю — щодо тяжких наслідків.
Суб’єкт злочину — будь-яка особа, яка досягла 16 років і на яку покладений обов’язок з виконання заходів боротьби зі шкідниками та хворобами рослин.
Незаконне полювання (ст. 248 КК). Полювання — це висліджування з метою здобичі, переслідування і сама здобич (відлов, відстріл диких звірів та птахів). До полювання прирівнюється також перебування в мисливських угіддях з мисливськими об’єктами, рушницями чи іншими знаряддями здобичі, а також із здобутою продукцією.
Предметомцьогозлочинуєдикітваринитаптахи, якіперебувають устаніприродноїволітаналежатьдотакзваногомисливськогофонду. Мисливський фонд— цеперелік видівдичини, наякуможна полювати за умови дотримання всіх правил полювання.
Об’єктивнастороназлочинувиявляєтьсявнезаконномуполюванні, тобтовпорушенніправилполювання, якщовонозаподіялоістотнушкоду, а також незаконному полюванні в заповідниках або на інших територіях та об’єктах природно-заповідного фонду або полюванні на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України. Полюваннявзабороненийчас— цеполюваннявчас, коливоно повністю заборонене або стосується лише тих звірів або птахів, на яких полюватизабороненосамевцейпроміжокчасу, атакожполюваннявзаборонених місцях — де воно заборонено взагалі або може проводитися лише за спеціальним дозволом, наприклад, заповідники, зелені зони навколомісттанаселенихпунктів, усамихнаселенихпунктахтощо.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом або необережністю.
Суб’єкт злочину — будь-яка особа, яка досягла 16 років. Частиною другою ст. 248 КК передбачена відповідальність за по-
лювання, вчинене службовою особою з використанням службового становища, або за попередньою змовою групою осіб, або способом
282
Злочини проти довкілля
масовогознищеннязвірів, птахівчиіншихвидівтваринногосвіту, або з використанням транспортних засобів, або особою, раніше судимою за цей злочин.
Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним до-
бувним промислом (ст. 249 КК). Предметом цього злочину є риба різнихвидів(пріснітаморські), воднітваринитаіншіводніорганізми, які перебувають у стані природної волі, а також морські водорості і трави, що мають промислове значення для виробництва добрива, медичних препаратів і продуктів харчування.
Незаконна ловля таких водних хутрових тварин, як бобер, видра, ондатра та ін., охоплюється незаконним полюванням.
Дії осіб, винних у незаконному вилові з метою присвоєння риби, добуванніводнихтваринабоіншихводнихорганізмів, яківирощуютьсярізнимипідприємствами таорганізаціями вспеціально обладнаних або пристосованих водоймах, або заволодіння рибою, водними тваринами, відловленими цими організаціями або які знаходяться в розплідниках, у вольєрах диких тварин, птахів, підлягають кваліфікації як викрадення чужого майна.
Об’єктивна сторона злочину виявляється в незаконному зайнятті рибним, звіринимабоіншимводнимдобувнимпромислом, якщовоно заподіяло істотну шкоду.
Длявстановлення істотноїшкодинеобхідно враховувативартість, екологічну цінність, кількість здобутого, а також розмір шкоди, заподіяної довкіллю.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом. Суб’єкт злочину — будь-яка особа, яка досягла 16 років. Частиноюдругоюст. 249 ККпередбаченавідповідальністьзатісамі
діяння, якщовонивчиненіспособоммасовогознищенняриби, звірівчи інших видів тваринного світу (наприклад, вибухом, застосуванням отруйних речовин) або особою, раніше судимою за цей злочин.
Проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів (ст. 250 КК). Предметом злочину є риба та дикі водні тварини, що перебувають у стані природної волі.
Об’єктивна сторона цього злочину проявляється в проведенні вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів або диких водних тварин.
Для відповідальності не потрібне обов’язкове встановлення шкідливих наслідків, досить самого факту проведення вибухових робіт з порушенням правил рибоохорони.
283