Розділ XVІ

Суб’єктивнасторонацьогозлочинуможевиражатисяяквумислі, так і в необережності.

Суб’єкт злочину — будь-яка особа, яка керує повітряним судном, незалежно від його типу і його належності.

§3. Злочини, які порушують порядок комплектування Збройних Сил України, що забезпечує її обороноздатність

Безпосереднім об’єктом злочинів, передбачених статтями 335– 337 КК, виступають відносини з комплектування Збройних Сил, їх бойової підготовки, а отже, забезпечення обороноздатності України.

Диспозиції цих статей є бланкетними: статті 335 і 336 КК відсилаютьдоЗаконуУкраїни«Промобілізаційнупідготовкутамобілізацію» (у редакції Закону України від 13 травня 1999 р.)1, а ст. 337 КК — до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» в редакції від 4 квітня 2006 р.2

Загальною ознакою об’єктивної сторони цих злочинів є бездіяльність — ухилення від виконання конституційного обов’язку нести військову службу. Стаття 65 Конституції України передбачає такий обов’язок громадян України, як захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також обов’язок відбувати військову службу відповідно до закону. Згідно з цією статтею громадянин, який підлягає черговому призову на строкову військову службу, призову за мобілізацією, військовому обліку або спеціальним зборам, зобов’язанийз’явитисянапризовнийпункт, увійськкомат, іншемісце, позначеневдокументі, узазначенийчас. Невиконанняцьогообов’язку свідчить проухилення. Ухилення може здійснюватися різними способами: підробкадокументів, заподіяннясобітілеснихушкоджень, виїзд

зпостійного місця проживання з метою уникнути виконання військового обов’язку тощо. Усі злочини цієї групи вважаються закінченими

змоменту неявки в зазначений документом (повісткою, розпорядженням, наказом) часприбуттянапризовнийпункт, військовийкомісаріат.

1Відом. Верхов. Ради України. – 1999. – № 27. – Ст. 221.

2Офіц. вісн. України. – 2006. – № 17. – Ст. 1261.

426

Злочиниусферіохоронидержавноїтаємниці, недоторканностідержавнихкордонів...

Поважними причинами неявки відповідно до п. 4 ст. 15 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» є: 1) хвороба призовника, що позбавляє його можливості особисто прибути у відповідний пункт; 2) смерть або тяжка хвороба близького родича; 3) перешкодастихійногохарактеруабоіншіобставини, якіпозбавилипризовника можливості особисто прибути у зазначені пункт і строк.

Суб’єктивна сторона всіх цих злочинів характеризується прямим умислом.

Суб’єкт цих злочинів спеціальний — громадянин України, який досяг 18-річного віку і на якого законом покладений військовий обов’язок.

Цей обов’язок може бути різним за своїм змістом. Саме у цьому виражається розмежування злочинів цієї групи. Так, ст. 335 ККпередбачає ухилення від строкової військової служби, що пов’язана з загальнимобов’язкомгромадянинаУкраїнипроходитивійськовуслужбу протягомвизначеногостроку. Ухиленнявідвійськовоїслужбизаконтрактом не підпадає під ознаки ст. 335 КК.

Стаття 336 КК встановлює відповідальність за ухилення від призову за мобілізацією, яка пов’язана з особливою обстановкою в державі. Стаття 3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначає мобілізацію як складову частину організації оборони держави, змістом якої є: переведення органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, галузей національної економіки і регіонів України, підприємств, установ і організацій на роботу в умовах особливого періоду; переведення ЗбройнихСилУкраїни, іншихвійськових формуваньнаорганізацію іштати воєнного часу; переведення органів і сил Цивільної оборони України з мирного на воєнний стан; підготовка і переведення засобів масової інформації до роботи під час мобілізації та в особливий період. Саме це і є підставою криміналізації ухилення від призову за мобілізацією осіб, які підлягають такому призову.

Обов’язок, передбачений ч. 1 ст. 337 КК, виражається в необхідностіпроходитиперіодичнийвійськовийоблік. Обов’язковоюумовою кримінальноївідповідальностізаухиленнявійськовозобов’язаноговід військовогооблікуєнаявністьпопередження, зробленоговідповідним військовим комісаріатом.

Частина 2 ст. 337 КК передбачає ухилення від обов’язку проходити навчальні(чиперевірочні) абоспеціальнізбори, дотриманняякоговпливає на військову підготовку і боєздатність військовозобов’язаних.

427

Розділ XVІ

Контрольні запитання

1.Щоєродовимоб’єктомзлочинівусферіохоронидержавної таємниці, недоторканностідержавнихкордонів, забезпечення призову та мобілізації?

2.Що таке державна таємниця?

3.Які відомості не можуть бути віднесені до державної таємниці?

4.З якого моменту розголошення державної таємниці вважається закінченим злочином?

5.Хто може бути суб’єктом розголошення державної таємниці?

6.Що таке втрата документів, які містять державну таємницю?

7.Яка специфіка суб’єктивної сторони втрати документів, що містять державну таємницю?

8.Хто може бути суб’єктом втрати документів, що містять державну таємницю?

9.Що таке конфіденційна інформація як предмет злочину, передбаченого у ст. 330 КК?

10.Що таке недоторканність державного кордону?

11.У яких діях виявляється об’єктивна сторона незаконного переправлення осіб через державний кордон України?

12.З якого моменту незаконне переправлення осіб через державний кордон України вважається закінченим злочином?

13.Хтовизнаєтьсявиконавцемнезаконногопереправленняосіб через державний кордон України?

14.Учомувиявляєтьсяоб’єктивнасторонапорушеннякордону, здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю (ст. 333 КК)?

15.Що є об’єктом порушення правил міжнародних польотів?

16.Щоєоб’єктомзлочинів, якіпорушуютьпорядоккомплектування Збройних Сил України?

428

РозділXVІІ

Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян

§1. Поняття, загальна характеристика

івиди злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян

Цізлочиниістотнопорушуютьсуспільнівідносини, якізабезпечують нормальне функціонування органів влади, місцевого самоврядування, об’єднаньгромадянтаїхпредставників; протидіютьнормальній діяльності цих органів, послаблюють їх авторитет, заподіюють шкоду життю, здоров’ю, гідності або власності громадян, іншим об’єктам, які охороняються законом.

Родовимоб’єктомцихзлочинівєпевнагрупасуспільнихвідносин, що виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, об’єднаннямигромадяніфізичнимиособамиузв’язку зіздійсненнямадміністративно-розпорядчихфункційзметоюзахисту прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Зоб’єктивноїстороницізлочиниможутьбутивчиненіякшляхом дії (наприклад, наруга над державними символами), так і шляхом бездіяльності (наприклад, незаконне перешкоджання організаціїабопроведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій).

Більшість цих злочинів сформульовано як злочини з формальним складом. Для визнання їх закінченими досить вчинення особою самої дії або бездіяльності незалежно від настання наслідків (наприклад, незаконне підняття Державного Прапора України на річковому або морському судні, захоплення державних або громадських будівель чи

429