
- •§ 1. Поняття і система Особливої частини кримінального права
- •§ 2. Наукові основи кваліфікації злочинів
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття злочинів проти основ національної безпеки України
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Злочини проти життя
- •§ 2. Злочини проти здоров’я
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття та види злочинів проти волі, честі та гідності особи
- •§ 2. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини, захоплення заручників, підміна дитини та незаконне поміщення в психіатричний заклад
- •§ 3. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини, експлуатація дітей та використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •§ 2. Злочини проти виборчих прав громадян
- •§ 3. Злочини проти трудових прав громадян
- •§ 4. Злочини у сфері охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності
- •§ 6. Злочини проти сім’ї
- •§ 7. Злочини проти свободи совісті
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти власності
- •§ 3. Корисливі злочини проти власності, не пов’язані з обертанням чужого майна на свою користь або на користь інших осіб
- •§ 4. Некорисливі злочини проти власності
- •Контрольні запитання
- •§ 2. Злочини у сфері кредитно-фінансової, банківської і бюджетної систем України
- •§ 3. Злочини у сфері підприємництва, конкурентних відносин та іншої діяльності суб’єктів господарювання
- •§ 4. Злочини у сфері банкрутства
- •§ 5. Злочини у сфері використання фінансових ресурсів та обігу цінних паперів
- •§ 6. Злочини у сфері обслуговування споживачів та захисту їх прав
- •§ 7. Злочини у сфері приватизації державного та комунального майна
- •Контрольні запитання
- •§ 2. Види злочинів у сфері службової діяльності в юридичних особах приватного права та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти довкілля
- •§ 2. Злочини проти екологічної безпеки
- •§ 3. Злочини у сфері землекористування, охорони надр, атмосферного повітря
- •§ 4. Злочини у сфері охорони водних ресурсів
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття та види злочинів проти громадської безпеки
- •§ 2. Створення злочинної організації, терористичної групи та інших злочинних об’єднань, участь у них та у злочинах, що вчиняються ними чи пов’язані з ними
- •§ 3. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами чи радіоактивними матеріалами
- •§ 4. Порушення різних правил, що забезпечують громадську безпеку
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття та види злочинів проти безпеки виробництва
- •§ 2. Злочини у сфері безпеки праці
- •§ 3. Інші злочини у сфері безпеки виробництва
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття і система транспортних злочинів
- •§ 2. Злочини, що посягають на безпеку руху та експлуатації залізничного, водного і повітряного транспорту
- •§ 3. Злочини, які посягають на безпеку руху та експлуатації автотранспорту і міського електротранспорту
- •§ 4. Інші злочини, які посягають на безпечну роботу транспорту
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Загальна характеристика і види злочинів проти громадського порядку та моральності
- •§ 2. Злочини проти громадського порядку
- •§ 3. Злочини проти суспільної моральності
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття і види злочинів проти здоров’я населення
- •§ 2. Злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів та інших предметів, небезпечних для здоров’я населення
- •§ 3. Злочини, пов’язані з незаконним заволодінням наркотичними засобами, а також обладнанням, призначеним для їх виготовлення
- •§ 5. Інші злочини проти здоров’я населення
- •Контрольні запитання
- •§ 2. Злочини, які посягають на недоторканність державного кордону
- •§ 3. Злочини, які порушують порядок комплектування Збройних Сил України, що забезпечує її обороноздатність
- •Контрольні запитання
- •§ 2. Злочини у сфері використання державних символів
- •§ 4. Злочини проти представників влади, працівників правоохоронних органів, членів громадських формувань
- •§ 5. Злочини у сфері використання документів і засобів отримання інформації
- •§ 6. Інші злочини проти авторитету держави і діяльності об’єднань громадян
- •Контрольні запитання
- •§ 2. Види злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття та ознаки злочинів у сфері службової діяльності
- •Контрольні запитання
- •§ 3. Злочини, які посягають на життя, здоров’я, особисту безпеку, власність суддів, народних засідателів, присяжних та інших учасників судочинства
- •§ 4. Злочини, які посягають на відносини, що забезпечують одержання достовірних доказів та істинних висновків у справі
- •§ 5. Злочини, які посягають на відносини, що забезпечують своєчасне розкриття та припинення злочинних посягань
- •§ 6. Злочини, які посягають на відносини, що забезпечують належне виконання рішень, вироків, ухвал, постанов суду і призначеного ним покарання
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття та види військових злочинів
- •§ 3. Злочини проти порядку проходження військової служби
- •§ 4. Злочини проти порядку користування військовим майном і його зберігання
- •§ 5. Злочини проти порядку експлуатації військової техніки
- •§ 6. Злочини проти порядку несення бойового чергування та інших спеціальних служб
- •§ 7. Злочини проти встановленого порядку збереження військової таємниці
- •§ 8. Військові службові злочини
- •§ 9. Злочини проти порядку несення служби на полі бою і в районі воєнних дій
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
- •§ 2. Злочини проти миру
- •§ 3. Злочини проти безпеки людства
- •§ 4. Злочини проти міжнародного правопорядку
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Предметний покажчик

Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод...
з метою його подальшого використання, примушуванні дитини до згоди на усиновлення, підробленні документів тощо.
Злочинвважатиметьсязакінченимзмоментувчиненняоднієїзуказаних дій.
Суб’єктивнастороназлочину— прямийумисел. Мотивизлочину для кваліфікації значення не мають.
Суб’єкт злочину — будь-яка особа.
У частині 2 ст. 169 КК передбачена відповідальність за вчинення злочину щодо кількох дітей, повторно, за попередньою змовою групою осіб, з використанням службового становища або якщо він заподіяв тяжкі наслідки. Під тяжкими наслідками цього злочину слід розуміти самогубствопотерпілого, йогопсихічнийрозлад, отриманняінвалідності, необережне позбавлення життя тощо. З огляду на те, що норма, яка розглядається, є бланкетною, при аналізі об’єктивної сторони конкретного злочину необхідно встановити, які саме закони і нормативні акти булипорушеніособою. Передусімслідзвернутисядоглав18, 19 СімейногокодексуУкраїни, Конвенціїпроправадитини, якабуларатифікована Верховною Радою України 27 лютого 1991 р.1, і до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення обліку дітей, якіможутьбутиусиновлені, осіб, якібажаютьусиновитидитину, та здійснення нагляду за дотриманням прав дітей після усиновлення» від 28 серпня 2003 р. № 1377 зі змінами від 25 березня 2006 р. № 3672.
§ 7. Злочини проти свободи совісті
Пошкодження релігійних споруд чи культових будинків
(ст. 178 КК). Право кожного на свободу совісті та віросповідання закріплене в ст. 35 Конституції України та в Законі України «Про свободу совісті та релігійні організації»3.
Безпосереднім об’єктом цього злочину є суспільні відносини, що забезпечують свободу совісті і віросповідання. Додатковим обо- в’язковим об’єктом виступають відносини власності.
Предметомзлочинуєрізнірелігійні спорудичикультовібудинки: церкви, мечеті, синагоги, каплиці, монастирі, молельні будинки, інші приміщення, в яких можуть проходити церковні служби.
1Закони України. – 1998. – Т. 14. – С. 10.
2ЗП України. – 2003. – № 14. – Ст. 394.
3Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1991. – № 25. – Ст. 283.
141

Розділ VI
Об’єктивна сторона цього злочину проявляється в пошкодженні чи зруйнуванні релігійної споруди або культового будинку. Під пошкодженням слід розуміти приведення будинку або споруди в часткову непридатність, тобто якщо зберігається можливість її відновлення. Зруйнування передбачає приведення споруди або будинку до повної непридатності, внаслідок чоговониабоперестають існувати, абоповністю втрачають можливість бути відновленими. Способи зруйнування або знищення можуть бути різними (механічними, фізичними, хімічними тощо) інакваліфікацію злочинуневпливають. Якщопошкодження або зруйнування релігійної споруди, культового будинку вчинено шляхом підпалу, іншим загальнонебезпечним способом, або спричинило загибель людей, або інші тяжкі наслідки, кваліфікація таких дій настає за сукупністю злочинів: за ст. 178 і ч. 2 ст. 194 КК. Даний злочин має матеріальний склад. Він вважається закінченим з моменту настання суспільно небезпечних наслідків: спричинення шкоди релігійній споруді або культовому будинку.
Суб’єктивнастороназлочину— умисел. Виннийусвідомлює, що пошкоджує або руйнує релігійну споруду або культовий будинок, передбачає настання шкоди від своїх дій і бажає або свідомо припускає настаннянаслідківтакогороду. Уразівикористаннядляпошкодження або зруйнування релігійних будинків загальнонебезпечного способу виннеставленнядонаслідківувиглядізагибелілюдей, атакожтяжких наслідків має місце тільки у формі необережності. За наявності в такому випадку умислу на позбавлення життя однієї (кількох) особи винний відповідає за ст. 178 і ч. 2 ст. 194 КК та за відповідними пунктами ст. 115 КК. Пошкодження або зруйнування релігійних споруд чи культових будинків з хуліганських мотивів має кваліфікуватися за сукупністю злочинів за статтями 178 і 296 КК.
Суб’єкт злочину — будь-яка особа, що досягла 16 років.
Незаконнеутримування, оскверненняабознищеннярелігійних святинь (ст. 179 КК). Безпосереднім об’єктом цього злочину є суспільні відносини, що забезпечують свободу віросповідання і повагу почуттів віруючих.
Предмет злочину — релігійні святині. Релігійними святинями є проголошені кожною релігією священні символи: Біблія, ікони, храми, поховання, місця паломництва, святі джерела тощо.
Об’єктивнасторона злочину виражається вутримуванні, оскверненніабознищеннірелігійнихсвятинь. Утримуванняпередбачаєсамо-
142

Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод...
вільнідіївинногощодопривласненнярелігійнихсвятиньусуперечволі власника. Осквернення — це наруга над релігійною святинею, різні цинічні дії, що зачіпають релігійні почуття віруючих, тощо. Знищення— цеприведеннядоповноїнепридатностірелігійноїсвятинішляхом механічного, фізичного, хімічногоабобіологічноговпливу, результатом якого є приведення її до повної непридатності із втратою можливості відновлення.
Злочин вважається закінченим з моменту вчинення однієї з указаних дій.
Суб’єктивнастороназлочину— прямийумисел. Якщовказанідії вчинені з хуліганських мотивів, то потрібна додаткова кваліфікація за ст. 296 КК.
Суб’єкт злочину — будь-яка особа, що досягла 16 років.
Перешкоджання здійсненню релігійного обряду (ст. 180 КК).
У статті 35 Конституції України вказано, що кожен має право на свободусвітоглядуівіросповідання. Цеправовключаєсвободусповідува- тибудь-якурелігіюабонесповідуватиніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Стаття 180 КК є однією з гарантій реалізації цього положення Конституції.
Безпосереднімоб’єктомданогозлочинуєсуспільнівідносини, що забезпечуютьсвободусвітоглядуівіросповіданнятаправонабезперешкодне здійснення релігійного обряду.
Об’єктивнастороназлочинухарактеризується дієюабобездіяльністю, що полягає в незаконному перешкоджанні здійсненню релігійного обряду. Під здійсненням релігійного обряду слід розуміти одноособовечиколективневідправлення релігійногокультучиритуального обряду.
Перешкоджання може виражатися в незаконному закритті приміщень для відправлення релігійних обрядів, зриві обрядів вінчання, відспівування, розгонівіруючихпідчасмоління. Прицьомузлочинним є перешкоджання тільки таким релігійним обрядам, які здійснюються врамкахзакону, непорушуютьгромадськийпорядокінесупроводжуються посяганням на права громадян (порядок проведення релігійних обрядів іцеремоній передбачений ст. 21 ЗаконуУкраїни«Просвободу совісті та релігійні організації»). Злочин вважається закінченим з моменту незаконного перешкоджання здійсненню релігійного обряду.
Суб’єктивна сторона злочину — прямий умисел.
143

Розділ VI
Суб’єкт злочину — будь-яка особа, що досягла 16 років.
У частині 2 ст. 180 КК передбачена відповідальність за примушування священнослужителя шляхом фізичного або психічного насильства до проведення релігійного обряду. Під примушуванням слід розуміти протиправний насильницький вплив на священнослужителя з метою примусити його виконати релігійний обряд. Насильство при цьому може бути психічним або фізичним. Психічне насильство полягає в застосуванні до потерпілого погроз, шантажу, іншого протиправноговпливунайогопсихіку. Фізичненасильство можевиражатися у будь-якому посяганні на тілесну сферу потерпілого: незаконному позбавленні волі, зв’язуванні, заподіянні фізичного болю, ударів, побоїв. Якщорезультатомфізичногонасильствабулоспричиненнятілесних ушкоджень, то кваліфікація цього злочину настає за сукупністю злочинів за ст. 180 і статтями 121, або 122, або 125 КК.
Посягання на здоров’я людей під приводом проповідування релігійнихвіровченьчивиконаннярелігійнихобрядів(ст. 181 КК).
Основнимбезпосереднімоб’єктомцьогозлочинувиступаютьсуспільнівідносини, щорегулюютьпорядоквідправленнярелігійнихобрядів, а також свободу віросповідання і право громадян на релігійні об’єднання. Додатковим обов’язковимоб’єктомможутьбутивідносини, що забезпечують охорону здоров’я або інших законних інтересів громадян.
Об’єктивна сторона злочину проявляється у вчиненні активних дійзорганізації абокерівництва групою, діяльність якої здійснюється під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів і поєднана із заподіянням шкоди здоров’юлюдей або статевою розпустою.
Під організацією такої групи слід розуміти будь-яку діяльність, спрямовану на створення групи, вербування її членів, підготовку статутних документів, пошук джерел фінансування, тобто будь-які дії, результатом яких є створення групи. Керівництво групою означає управлінняїїдіяльністюіможевиражатисяворганізаціїмолитов, відправленні обрядів, культів, заходах з підтримки дисципліни, керівництвіздійсненнямбузувірськихобрядів, накладенністягнень(епітимій) тощо. Діяльність такої групимаєбутипов’язана іззаподіянням шкоди здоров’ю людей (наприклад, знівечення, покалічення, розлад психіки в результаті молитов), а також статевою розпустою. При цьому застосування в процесі діяльності групи окремих видів насильства, пока-
144