Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Misceve_samovrjaduvannja_v_Ukrajini

.pdf
Скачиваний:
14
Добавлен:
22.03.2015
Размер:
3.54 Mб
Скачать

МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ:

ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА

При цьому, сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення)радимаютьправо:

1) вносити пропозиції про передачу або продаж у комунальну власність відповідних територіальних громад підприємств, установ та організацій, їх структурних підрозділів та інших об’єктів, що належать до державної та інших форм власності, якщо вони мають важливе значення для забезпечення комунально-побутових і соціальнокультурнихпотребтериторіальнихгромад;

2) напереважнепридбаннявкомунальнувласністьприміщень, споруд, інших об’єктів, розташованих на відповідній території, якщо вони можуть бути використані для забезпечення комунально-побу- товихтасоціально-культурнихпотребтериторіальнихгромад;

3) мати об’єкти комунальної власності за межами відповідних адміністративно-територіальниходиниць.

Передача у власність територіальним громадам та у їх спільну власність об’єктів, що належать до державної власності, здійснюється відповідно до Законів України, зокрема, «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» від 3 березня 1998 року № 147/98-ВР13, „Про розмежування земель державної та комунальної власності” від 5 лютого 2004 року №1457-IV14 у порядку, визначеномупостановамиКабінетуМіністрівУкраїнивід5листопада1991 р. № 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністра- тивно-територіальних одиниць (комунальною) власністю» та від 21 вересня 1998 р. № 1482 «Про передачу об’єктів права державної та комунальноївласності»15.

Рухоме і нерухоме майно, інші об’єкти права комунальної власності громадського користування, які мають важливе значення для життєзабезпечення села, селища, міста, задоволення потреб територіальної громади та для збереження історико-культурних об’єктів, визначаються територіальною громадою (відповідною сільською, селищною, міською радою) як об’єкти виключного права комуналь- ноївласності.

13.Відомості Верховної Ради України. – 1998. - № 34, ст.228

14.Відомості Верховної Ради України. - 2004. - № 35, ст. 411

15.Офіційний вісник України вiд 08.10.1998 - 1998 р., № 38, стор. 34, код акту 6062/1998

31

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

До об’єктів виключного права комунальної власності, зокрема, можутьбутивіднесені:

землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, пасовища, сінокоси, набережні, парки, міські ліси,сквери,бульвари,кладовища,місцязнешкодженнятаутилізації відходів),атакожземлі,наданідлярозміщеннябудинківорганівдержавноївладитаорганівмісцевогосамоврядування;

землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурногопризначення;

річки,водоймитаїхбереги;

кладовища;

пам’яткиісторіїтаархітектури;

природніландшафтитазаповідники;

інші об’єкти, перелік яких встановлює територіальна громада абовідповіднарада.

Об’єкти виключного права комунальної власності не можуть бутивідчуженівбудь-якийспосіб,аїхпереліквстановлюєтьсястату- томтериторіальноїгромадиабоспеціальнимрішеннямради.

Територіальна громада безпосередньо або через органи місцевого самоврядування володіє, користується і розпоряджається належним їй на основі права комунальної власності рухомим і нерухомим майном, коштами та іншими об’єктами з метою забезпечення наданнянаселеннюпередбаченихзакономгромадськихпослуг.

Від імені та в інтересах територіальних громад правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами права комунальноївласностіздійснюютьвідповідніорганимісцевогосамоврядування. Згідно зі ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування виконують всі майнові операції щодо об’єктів права комунальної власності, можуть здійснювати з ними будь-які господарські операції, зокрема, передавати їх у постійне або тимчасове користування фізичним та юридичнимособам,здавативоренду,вноситиякчасткудостатутногофонду акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю, кооперативів, фінансово-кредитних установ та інших підприємств і організацій, продавати, купувати, використовувати як заставу, вирі-

32

МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ:

ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА

шуватипитанняїхньоговідчуження,визначативугодахтадоговорах умовивикористаннятафінансуванняоб’єктівкомунальноївласності, щоприватизуютьсяабопередаютьсявкористуваннятаорендутощо.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» чітко розмежовує повноваження різних органів місцевого самоврядування щодокомунальноївласності.

Так, до виключних(ст.26Законупов оважень): сільських, селищних,

міськихприйняттяад віднесенорішень щодо відчуження відповідно до закону комунальногомайна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об’єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об’єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, провключеннядооб’єктівкомунальноївласностімайна,відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленомупорядкурозірваноабовизнанонедійсним,пронаданняуконцесію об’єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організаційкомунальноївласностівідповідноїтериторіальноїгромади;

прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноваженьщодоуправліннямайном,якеналежитьдокомунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноваженьтаумовїхздійснення;

створення у разі необхідності органів і служб для забезпеченняздійснення з іншими суб’єктами комунальної власності спільних проектів або спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій, визначення повноважень цих органів(служб);

вирішеннявідповіднодозаконодавствапитаньпростворення підприємствамикомунальноївласностіспільнихпідприємств,утому числізіноземнимиінвестиціями;

вирішення відповідно до закону питань регулювання земельнихвідносин;

33

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

затвердження ставок земельного податку відповідно до ПодатковогокодексуУкраїни;

вирішення відповідно до закону питань про надання дозволу наспеціальневикористанняприроднихресурсівмісцевогозначення, атакожпроскасуваннятакогодозволу;

прийняття рішень про організацію територій і об’єктів при- родно-заповідногофондумісцевогозначеннятаіншихтериторій,що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів щодо оголошення природних та інших об’єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам’яткамиприроди,історіїабокультури,якіохороняютьсязаконом;

надання відповідно до законодавства згоди на розміщенняна території села, селища, міста нових об’єктів, у тому числі місць чи об’єктів для розміщення відходів, сфера екологічного впливу діяльності яких згідно з діючими нормативами включає відповіднутериторію;

створення відповідно до закону за рахунок коштів місцевого бюджетуустанов з надання безоплатної первинної правової допомоги, призначення і звільнення керівників цих установ, залучення в установленому законом порядку фізичних чи юридичних осіб приватногоправадонаданнябезоплатноїпервинноїправовоїдопомоги.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міськихрадналежать:

а1) власніуправління(самовряднімежах) повноваження, визначених радою: , майном, що належитьдокомунальноївласностівідповіднихтериторіальнихгромад; 2) встановленняпорядкутаздійсненняконтролюзавикористанням прибутків підприємств, установ та організацій комунальної

власностівідповіднихтериторіальнихгромад; 3) заслуховування звітів про роботу керівників підприємств,

установ та організацій комунальної власності відповідних територіальнихгромад;

4) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо порядку та умов відчуження комунального майна, проектів місцевих

34

МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ:

ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА

програм приватизації та переліку об’єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; організація виконання цих програм; підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо визначення сфер господарської діяльності та переліку об’єктів, які можуть надаватися у концесію, подання раді письмових звітів про хід та результативідчуженнякомунальногомайна.

погодженняб) делегованевповноваженняустановленому: порядку кандидатур для призначення на посаду керівників підприємств, установ та організацій, розташованих на відповідній території, які перебувають у державній власності.

Виконавчіорганимісцевогосамоврядуваннязатверджуютьстатутикомунальнихпідприємств,організаційтаустанов.Відповіднодо законувонирегулюютьцінитатарифинапродукціютапослугистворених підприємств, делегують своїх представників до спостережних радгосподарськихтовариств,часткакапіталуякихналежитьтериторіальнійгромадітощо.

Розмежування повноважень щодо комунальної власності в системі місцевого самоврядування здійснює сільська, селищна, міська рада. Вона, зокрема, приймає рішення про наділення органів самоорганізації населення окремими власними повноваженнями органів місцевого самоврядування, а також про передачу коштів, матері- ально-технічнихтаіншихресурсів,необхіднихдляїхздійснення;про розмежуванняповноваженьміжзагальноміськимтарайоннимумісті рівнями управління; про розмежування повноважень між її виконавчим комітетом, відділами, управліннями, іншими виконавчими органамирадитасільським,селищним,міськимголовою. -

об’єднуватиТериторіальнадоговірнихгромадизасадахможутьнаправіматиспільноїспільнувласностівласністьоб’єкти права комунальної власності, а також кошти місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання)комунальнихпідприємств,установтаорганізацій.

35

 

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

 

 

При цьому в структурі об’єктів права спільної власності можна

виділити:

 

 

 

 

 

 

 

а) об’єкти, що задовільняють спільні потреби територіаль-

них громад і перебувають в управлінні районних та обласних рад

без визначення часток територіальних громад (спільна сумісна

власність),

 

 

 

 

 

 

 

б) об’єкти права комунальної власності, а також кошти місце-

вих бюджетів, які за рішенням двох або кількох територіальних гро-

мад, відповідних органів місцевого самоврядування об’єднуються на

договірних засадах для виконання спільних проектів або для спіль-

ного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ

таорганізаційзвизначеннямчастоктериторіальнихгромад(спільна

частковавласність).

 

 

 

 

 

 

об’єктами права спільної сумісної власності тери-

торіальних громад

 

 

від імені територіальних громад сіл,

Управління

 

 

 

 

.

 

селищ,міступравліннята

 

 

 

Для

 

 

здійснюють

 

 

 

район

 

об’єктами права спільної часткової власності

 

 

 

обласні ради

 

 

сільськими, селищними, міськими радами можуть бути створені відповідніорганиуправління.

Право комунальної власності територіальної громади відповідно до ст. 13 Конституції України захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб’єктів. Об’єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб’єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженогонеюоргану,завиняткомвипадків,передбаченихзаконом.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 60) закріплює важливе правило, згідно з яким майнові операції, які здійснюютьсяорганамимісцевогосамоврядуваннязоб’єктамиправа комунальної власності, не повинні послаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню. Це положення також є важливою гарантієюправакомунальноївласності.

36

МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА

Глава 5.

ФінансоваНадзвичайноосноваважливоюмісцевогоє самоврядування

яку становлять правовіфінансованормиоснова, що регулюютьмісцевогопитанняс мо- місцевихврядуванняфінансів, ,тобтоструктуру,порядокіпроцедуруформування, розподіленнятавикористаннямісцевихкоштів.

Проблема місцевих фінансів є найбільш складною проблемою розвиткумісцевогосамоврядування.Наявністьутериторіальноїгромадифінансовихресурсів,достатніхдлявирішенняпитаньмісцевого значення, значною мірою визначає реальність місцевого самоврядуваннявтійчиіншійкраїні.

Томуіневипадковопитанняммісцевихфінансівприсвяченачи не найбільша за обсягом стаття Європейської хартії місцевого самоврядування (ст. 9), в якій закріплено принцип фінансової автономностімісцевихвластей,щобазуєтьсянатакихположеннях:

1) місцеві власті повинні мати право на свої власні фінансові ресурси;

2) вониможутьвільнорозпоряджатисяцимиресурсамивмежах своїхповноважень;

3) фінансові ресурси місцевих властей мають адекватно відповідатифункціяммісцевогосамоврядування,передбаченимконституцієюабозаконом;

4) принаймнічастинафінансовихресурсівмісцевихвластеймає формуватисязарахунокмісцевихподатківтазборів;

5) фінансові системи мають бути достатньо різноманітними та гнучкими з точки зору можливості приведення їх у відповідність до змінивартостіздійсненняфункціймісцевогосамоврядування;

6) слабким у фінансовому відношенні місцевим властям має бути надана фінансова підтримка шляхом запровадження процедур усуненняфінансовихдиспропорційчиіншихзаходів;

7) субсидії місцевим властям не повинні мати цільового характеру і не можуть скасувати їх свободу проводити свою політику в межахїхньоївласноїкомпетенції;

8) місцевівластізвітуютьпровикористаннясубсидій;

37

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

9) з метою фінансування витрат на капіталовкладення місцеві властіповинніматидоступдонаціональногоринкукапіталу

Нажаль,українськареальністьсьогоднітака,щозначначастина вимог Європейської хартії щодо фінансової самостійності місцевого самоврядування поки що не може бути адекватно реалізована. ПереважнабільшістьтериторіальнихгромадУкраїнищеневолодієфінансовими ресурсами, достатніми для забезпечення виконання передбачених законом функцій місцевого самоврядування та надання в системімісцевогосамоврядуваннягромадськихпослугнаселеннюна рівнієвропейськихстандартів.

Фінансові ресурси територіальної громади (місцеві фінанси) за своєюструктуроювключають:а) коштибюджетумісцевогосамоврядування;б) коштикомунальнихпідприємствтаіншікоштимісцевого самоврядування. Бюджети місцевого самоврядуванняБюджетрозробляютьмісцевого,сзатверджуютьмоврядуванняівиконують. відповідніоргани місцевогосамоврядуваннявселах,селищах,містахтарайонахумістах.

Місцеві бюджети, поряд з бюджетами місцевого самоврядування, становлять також бюджети Автономної Республіки Крим, обласнітарайоннібюджети16.

ЗарокивідновленнямісцевогосамоврядуваннявУкраїні(починаючи з 1990 р.) організація місцевих бюджетів постійно стикалася зі значними труднощами та невирішеними проблемами, які обумовлювали залежність місцевих бюджетів від щорічного встановлення Верховною Радою України пропорцій розподілу обсягу фінансових ресурсів між державним бюджетом, бюджетом Автономної Республіки Крим і обласними бюджетами - бюджетне законодавство України (Закон України «Про бюджетну систему України») передбачало формуваннябюджетіврізнихтериторіальнихрівнів«зверху-вниз».

16. У нашій країні кількість місцевих бюджетів чи не найбільша в Європі: на 01.12.2010 в Україні налічувалося 12052 місцевих бюджетів, з яких 27 - обласні та бюджети міст Києва і Севастополя, 179 - бюджети міст обласного та республіканського АРК значення, 91 - бюджет районів у містах, 496 - районні бюджети, 268 - бюджети міські, міст районного значення, 804 - бюджети селищних рад, 10187 - бюджети сільських рад. За кількістю місцевих бюджетів серед Європейських країн Україна поступається лише Франції, де налічується 36 118 місцевих бюджетів, з них: 22 бюджети регіонів, 96 бюджетів департаментів, 36000 бюджетів комун.

38

 

МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ:

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА

 

 

 

 

 

 

 

З прийняттям 21 червня 2001 р. Бюджетного кодексу України17

 

ситуація починає змінюватися, зокрема, бюджетні та міжбюджетні

відносиниотрималибільшчіткуправовурегламентацію.

 

 

 

 

18

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 січня 2011 року набрав чинності новий Бюджетний кодекс

 

 

 

 

 

глави11

 

 

України , у якому питанням місцевих бюджетів присвячено окремий

розділ«Місцевібюджети»,щоскладаєтьсяздвохглав:

 

 

 

глави 12

 

 

 

 

«Над-

ходження та витрати місцевих бюджетів (статті 63-74) та

 

 

 

«Складання, розгляд, затвердження, виконання та звітність місцевих

бюджетів»(статті75-80),вякихвизначеніконцептуальніположення

тапринципищодопобудовитафункціонуваннямісцевихбюджетів.

ЗгіднозБюджетнимкодексомУкраїни(ст.63) місцевийбюджет

містить надходження і витрати на виконання повноважень органів

влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністра-

цій та органів місцевого самоврядування. Ці надходження і витрати

 

 

 

 

дохідну

 

видаткову

становлятьєдинийбалансвідповідногобюджету.

 

та

 

 

 

 

Бюджет місцевого самоврядування має

 

 

 

 

 

 

частини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Прицьому,надходженнябюджетумісцевогосамоврядування,в

своючергу,включаютьдвігрупидоходів:

 

 

 

 

 

 

 

1) доходи, що закріплюються за бюджетами місцевого само-

врядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних

трансфертів;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2) доходи, що не враховуються при визначенні обсягу міжбю-

Допершоїгрупидоходів

(кошикдоходів,щозакріплюється

джетнихтрансфертів.

 

за бюджетами місцевого самоврядування) належать такі податки і збори(ст.64):

1) податок на доходи фізичних осіб у частині, визначеній статтею65БюджетногоКодексу;

2) 50відсотківзборузаспеціальневикористаннялісовихресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування,щозараховуєтьсядоміськихбюджетівмістКиєватаСевастополя;

17.Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 37-38, ст. 189.

18.Бюджетний кодекс України від 8 липня 2010 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 50-51, ст.572.

39

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

3) 50 відсотків збору за спеціальне використання води (крім збору за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення), що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополякористувачамиводизамісцемїїзабору;

4) 50 відсотків плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (крім плати за користування надрами в межах континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони), що зараховується до міськихбюджетівмістКиєватаСевастополя;

5) платазавикористанняіншихприроднихресурсів,щозараховуєтьсядоміськихбюджетівмістКиєватаСевастополя;

6) плата за ліцензії на певні види господарської діяльності та сертифікати, що видаються виконавчими органами відповідних місцевихрад;

7) платазаліцензіїтасертифікати,щозараховуєтьсядоміських бюджетів міст Києва та Севастополя ліцензіатами, які здійснюють діяльністьнатериторіїмістКиєватаСевастополя;

8) плата за ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя ліцензіатами, які здійснюють діяльність на території містКиєватаСевастополя;

9) плата за ліцензії на право експорту, імпорту та оптової торгівлі спиртом етиловим, коньячним та плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим,спиртом-сирцемвиноградним,спиртом-сирцемплодовим, що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя ліцензіатами, які здійснюють діяльність на території міст Києва та Севастополя;

10) плата за ліцензії на право експорту, імпорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя ліцензіатами, які здійснюють діяльність натериторіїмістКиєватаСевастополя;

40

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]