Misceve_samovrjaduvannja_v_Ukrajini

відносної більшості в одномандатних виборчих округах, на які поділяється територія відповідно села (кількох сіл, жителі яких добровільнооб’єдналисяусільськугромаду),селища.

Вибори депутатів… обласних, районних, міських, районних у містах рад проводяться за змішаною (мажоритарно-пропорційною) системою,заякою:

1) половина від кількості депутатів (загального складу) відповідної ради обирається за виборчими списками кандидатів у депутати від місцевих організацій політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідно...

області,району,міста,районувмісті; 2) половина від кількості депутатів (загального складу) відпо-

відної ради обирається за мажоритарною системою відносної біль- шостіводномандатнихвиборчихокругах(далі-одномандатнімажо-

141

КОМПЕТЕНЦІЯ, ПОВНОВАЖЕННЯ

ТА ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ МІСЦЕВИХ РАД

ритарні виборчі округи), на які поділяється територія відповідно… області,району,міста,районувмісті.

Вибори сільських, селищних, міських голів проводяться за мажоритарноюсистемоювідносноїбільшостівєдиномуодномандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідно села(кількохсіл,жителіякихдобровільнооб’єдналисяусільськугро- маду),селища,містазгіднозіснуючимадміністративно-територіаль- нимустроєм».

Тобто, закон знову не враховує особливий конституційний статус обласних та районних рад, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст.

Обрання половини від кількості депутатів відповідної ради за мажоритарною системою в одномандатних округах, на які поділяється територія відповідно областей, міст та районів, це знову ж таки відсутність частини реальних представників конкретних сіл, селищ та міст у раді вищого рівня, оскільки відбудеться розподіл усіх великих населених пунктів на два і більше виборчих округів.

Фактично закон бере найгірше для місцевого самовряду-

вання, що є у закритій пропорційній виборчій системі, консерву- ючи на 50% так звані закриті списки, і поєднує це з найгіршим). ,

що є у мажоритарній виборчій системі (одномандатні округи

Передбачено новий порядок визначення

Власнез гального, для сільськихскладу,(селищнихкі ькості депутатівта районних) раду містах рад цейпорядокзалишивсябеззмін.Вінвизначенийвчетвертомуабзаці ч. 1 ст. 16 Закону: «Рішення про загальний склад (кількість депутатів) районної у місті, сільської, селищної ради приймається відповідною районною у місті, сільською, селищною радою поточного скликаннянепізнішякза50днівдоднямісцевихвиборів»

Гранична чисельність рад у співвідношенні. до кількості жителів встановлена ч. 4 ст. 16 Закону: «Загальний склад (кількість депутатів ) сільської, селищної, міської, районної у місті ради має становитипричисельності:

1) до1тисячіжителів-від12до16депутатіввключно;

142

МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ:

ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА

2) від1тисячідо3тисячжителів-від16до20депутатіввключно; 3) від3тисячдо5тисячжителів-від20до30депутатіввключно; 4) від5тисячдо20тисячжителів-від30до36депутатіввключно; 5) від20тисячдо50тисячжителів-від36до46депутатіввключно; 6) від50тисячдо100тисячжителів-від36до50депутатіввключно; 7) від100тисячдо250тисячжителів-від40до60депутатіввключно; 8) від250тисячдо500тисячжителів-від50до76депутатіввключно; 9) від500тисячдо1мільйонажителів-від60до90депутатіввключно;

10) від1мільйонадо2мільйонівжителів-від76до120депутатіввключно; 11) понад2мільйонижителів-від76до150депутатіввключно».

Новелистосуютьсявизначеннязагальногоскладу(кількості депутатів) міської, районної та обласної рад. Для міської ради змінилосялише те,щорішеннязцьогоприводуприйматименеміськарада поточного скликання, а обласна рада.«ТакийРішенняпорядокпро загальнийвстановленосклад (укількістьпершомудепутатівабзаці ч) .обласної1 ст. 16 Закону, районної: , міської (крім районів, міст в Автономній Республіці Крим, міст Києва, Севастополя) ради приймається відповідною обласною радою поточного скликання не пізніш якза50 днівдоднямісцевихвиборів.» «Загаль- ний склад (кількість депутатів) районної ради визначається із урахуваннямкількостіЗгідно зсілабзацом(кількохтринадцятимсіл,жителіякихч. 4добровільност. 16 Зак нуоб:’єдналися в територіальну громаду), селищ, міст районного значення, що входять до складу відповідного району, для забезпечення рівного представництва кожної територіальної громади у відповідній районній радінезалежновідчисельностітакоїтериторіальноїгромади».

«Загальний склад (кількість депутатів) обласної ради. 4 ствизначається. 16 Законуз: урахуванням Згіднокількостіз абзацомрайонівчотирнадцятим, міст обласного значення, що входять до складу відповідної області, для забезпечення їх рівного представництва у відповідній обласній раді незалежно від чисельності жителіввідповідногорайону,містаобласногозначення».

Виходячи з того, що районна і обласна рада обираються за змішаною системою, тобто 50% депутатів - за партійними списками, а 50% - за мажоритарною виборчою системою, важко уявити собі, у якийспосібможназабезпечитирівнепредставництвокожноїтерито-

143

КОМПЕТЕНЦІЯ, ПОВНОВАЖЕННЯ

ТА ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ МІСЦЕВИХ РАД

ріальної громади у відповідній районній раді незалежно від чисель- ностітакоїтериторіальноїгромади.

На погляд автора цього посібника, очевидно, таке рівне представництво можна забезпечити лише у мажоритарній частині. Покажемо це на конкретному прикладі. У Хотинському районі Чернівецької області є 31 сільська і 1 міська територіальних громади. Якщо за мажоритарною системою від кожної територіальної громади буде обрано по одному депутату, то загальний склад (кількість депутатів) Хотинської районної ради складе 62 депутати (31+31), якщо по два,товідповідно124.

Аналогічно визначається загальний склад (кількість депутатів) обласної ради, тільки тут для обрахунку беруться не територіальні громади, як би мало бути, а райони і міста обласного значення. Так ось, у Чернівецькій області є 11 районів і 2 міста обласного значення.Законвимагаєзабезпечитиїхрівнепредставництвовобласній раді незалежно від чисельності жителів відповідного району, міста обласногозначення.

Отже, якщо від кожного району та міста обласного значення за мажоритарнимивиборчимиокругамиобранопоодномудепутату,то загальнийскладобласноїрадидорівнюватиме26депутатам(13+13), якщоподва,то52,якщопотри,то78іт.д.

Уважнослідчитати «Загальнийсклад! (кількістьдепутатівперший) сільськоїабзац,селищноїчастини,міської4 т.16:,районної умістірадимаєстановитипричисельності:…».

Зверніть увагу, тут немає районної і обласної ради, тому мінімальна та максимальна кількість депутатів для цих рад законом не встановлена.Отжеякукількістьдепутатіввизначитьобласнарада, оскільки це її повноваження, таким й буде загальний склад цих рад.

144

МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА

Особливості утворення виборчих округів

Із загальним складомта виборчихрад тіснодільницьпов’язано питання утворення одномандатнихмажоритарнихвиборчихокругів.

!ЗакономЧастинапередбачено1 ст. 17 передбачаєва видидлямажоритарнихпроведення виборівокругівдепу. -

татів сільської, селищної ради утворення відповідною сільською, селищноютериторіальноювиборчоюкомісієюнепізнішякза37днів до дня місцевих виборів з приблизнорівноюкількістювиборціводномандатнихукожномувиборчих. округів

Кількість одномандатних виборчих округів дорівнює кількості депутатів (загальному складу) відповідної ради, визначеній згідно зі статтею16цьогоЗакону.

Орієнтовна середня кількість виборців в одномандатних виборчих округах у межах села (кількох сіл, жителі яких добровільно об’єдналися у сільську громаду), селища визначається відповідною територіальною виборчою комісією на підставі відомостей Державного реєстру виборців про кількість виборців, які проживають на території відповідного села (кількох сіл, жителі яких добровільно об’єдналися у сільську громаду), селища, що подаються органом ведення Державного реєстру виборців до відповідної територіальної виборчоїкомісіїнепізнішякза39днівдоднявиборів.

Усезрозуміло,питаньнеповиннобути.Аось,щостосуєтьсязмі- шаної системиЗгідновиборівз ч. 2 ст, то. 17:тут«Виборипотрібнідепутатівкоментарі… обласної. , районної,

міської, районної у місті ради проводяться у відповідних багатоман-

датномута одномандатних мажоритарних виборчих округах.

! Щоб не було плутанини законодавець ввів дві назви мажоритарних округів: на чисто мажоритарних виборах у селах і селищах вони називаться «одномандатні виборчі округи», а на змішаних виборах у містах, районах, районах у містах і областях – «одноман-

датні мажоритарні виборчі округи»!

145

виборчітери-

Рішенняпроутворення такихвиборчихокругівнеприймаються».

Збагатомандатнимивиборчимиокругамитакожжодноїсклад-

ності немає. Утворення ж одномантаних мажоритарних виборчих округів потребує пояснення. : «Одномандатні мажо-

ритарні виборчіТак ось,округич. 4 ст.по17виборахЗак ну визначаєдепутатів… обласної, районної, міської,районноїумістірадиутворюютьсявідповідноютериторіальною виборчою комісією -

в порядкуз приблизнота строки,рівноювизначенікількістючастиноювиборцівп’ятою цієїу кожномустатті, наокрузіпідставі відомостей Державного реєстру виборців про кількість виборців, які проживають на території відповідної адміні- стративно-територіальної одиниці, що подаються органом ведення Державногореєструвиборцівдовідповідноїтериторіальноївиборчої комісіїнепізнішякза35днівдоднявиборів». : «КількістьОстаннімодномандатнихабзацеммажоритарнихчастини 5 ствиборчих. 17 Закокругівну визначенопо виборах депутатів … обласної, районної, міської, районної у місті ради дорівнює половині кількості депутатів (загального складу) відповідноїради,визначеноїзгіднозістаттею16цьогоЗакону».

146

МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА

Знову на конкретних прикладах спробуємо розібрати і це поло-

ження. Почнемо з обласного рівня. «Одно-

мандатніОтмажоритарнівиборчіе, згідно з другимокругиабзацомповиборахч. 5 ст.депутатів17 Законуобласних:

рад утворюються відповідною обласною територіальною виборчою комісією у межах кожного району, міста обласного значення, що входитьдоскладуобласті,непізнішякза32днідоднявиборіввиходячи зпредставництва(кількостідепутатів) кожноговідповідногорайону, міста обласного значення у відповідній обласній раді, встановленого відповіднодочастиничетвертоїстатті16цьогоЗакону».

Ми уже знаємо, що місто Чернівці, яке має населення близько 250 тисяч (≈184 460 виборців), місто Новодністровськ з населенням близько 10 тисяч (≈ 8 580 виборців), Путильський район з населенням близько 23 тисяч (≈18 900 виборців), Сторожинецький район з населенням близько 95 тисяч (≈ 72 400 виборців) будуть представлені в обласній раді у мажоритарній частині рівною кількістю депутатів.

У Чернівецькій області 13 виборчих територіальних округів

(11 районів і два міста обласного значення). Обласна рада визначила загальний склад (кількість депутатів) -104. Отже, у межах кожного району, у Чернівцях та Новодністровську було утворено по чотири одномандатних виборчих округи (13х4=52). Тепер розділимо кількість виборців (за даними останніх виборів) наведених районів та міст і побачимо, наскільки «з приблизно рівною кількістю виборців у кожному окрузі» їх можна утворити. У Чернівцях в окрузі було ≈ 46 116 виборців, у Новодністровську – ≈ 2 145, у Путильському районі – ≈ 4 729, і у Сторожинецькому районі – ≈ 18 100 виборців. Різниця у кількостівиборцівміжокругомуЧернівцяхіуНоводністровськуу22рази!!

Оцетакприблизнорівнакількість!Амоважідепровиборидепутатів обласної ради, які повинні представляти приблизно однакову кількість виборців (!).

Подібна ситуація і з утворенням одномандатних виборчих окру-

гів районними територіальними комісіями. «Одноман-

датні мажоритарні виборчі округи по виборахст. 17 депутатівЗако : районних рад утворюються Згідно звідповідноютретім абзацомрайонноюч. 5 територіальною виборчою

147

КОМПЕТЕНЦІЯ, ПОВНОВАЖЕННЯ

ТА ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ МІСЦЕВИХ РАД

комісією у межах кожного села (кількох сіл, жителі яких добровільно об’єдналися у територіальну громаду), селища, міста районного значення не пізніш як за 32 дні до дня виборів виходячи з представництва (кількості депутатів) кожної територіальної громади у відповідній районній раді, встановленого відповідно до частини четвертої статті16цьогоЗакону».

ВізьмемодляприкладутойжеХотинськийрайон.Тут,якіувсіх іншихрайонах,євеликарізницящодокількостівиборцівурізнихтериторіальних громадах. Наприклад, місто Хотин має ≈ 7 928 виборців, селоКлішківці-≈5030виборців,аселоГордівці–усього≈330виборців, село Санківці – ≈ 680 виборців і т.д. Від кожної територіальної громади тут обрано за мажоритарними виборчими округами по одному депутату. Різниця у кількості виборців, скажімо, між Хотином і Гордівцями у 24 рази!

Чи можливо забезпечити районній територіальній комісії

«приблизно рівну кількість виборців у кожному окрузі»?

Зрозуміло, що ні!

18 Закону:

Новелою«При проведенніє норма, передбаченачергових місцевиху другомувиборівабзаці… обласнач. 8 ст…. територіальна виборча комісія не пізніш як за 28 днів до дня вибо-

рівприймаєрішенняпроєдинунумераціювиборчихдільницьнавідповідній території на підставі повідомлень районних, міських (міст обласного… значення) … територіальних виборчих комісій про кількістьутворенихнимивиборчихдільниць,щоподаютьсяцимикомісіяминевідкладнопісляприйняттявідповіднихрішень.».

Сам порядок утворення виборчих дільниць залишився таким же,якінапопередніхвиборах.Вінвизначенийч.4ст.18Закону.Новелами є лише останній абзац ч. 4 ст. 18 Закону, де передбачена можливість подання щодо утворення виборчих дільниць обласною та районною державною адміністраціями у разі, якщо такі подання не надійдуть від відповідних виконавчих комітетів сільських, селищних та міських рад. Порядок утворення спеціальних виборчих дільниць встановленочастинами5–6ст.18Закону.

148

МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА

Змінено порядок формування виборчих комісій та організації їх роботи

Законом запроваджується новий порядок формування складу виборчихкомісій.Зокрема,комісіївищогорівняформуютькомісіїнижчого рівня. Таким чином, Центральна виборча комісія бере під контроль усю систему комісій, адже формує склад обласних, районних (крім районів в Автономній Республіці Крим), міських (міст обласного значення, Києва і Севастополя) територіальних виборчих комісій. У свою чергу районні та міські (у містах, де утворені районні у місті ради) формують територіальні виборчі комісії нижчого рівня.

У той же час зменшуються повноваження органів місцевого самоврядування, які здійснювали формування тервиборчкомів згідно з попереднім Законом.

 Порядок формування складу територіальних виборчих комісій«1регу. Складює сттериторіальних. 22 Закону. виборчих комісій формується за поданнямиǻǻ зареєстрованих у встановленому законом порядку місцевих організацій партій у кількості При цьому від суб’єктів подання, зазначенихне меншеу9пунктахі не більше1, 2 частини18 осіб.

другої цієї статті, до складу територіальної виборчої комісії включається не більше 15 кандидатур, а від суб’єктів подання, зазначених у пункті 3 частини другої цієї статті, - не більше трьох кандидатур у порядку, визначеному цією статтею. При цьому відповідні місцеві організації політичних партій, що об’єдналися в одну депутатську фракцію у Верховній Раді України поточного скликання, або місцева організаціяполітичноїпартії,щосформуваласвоюдепутатськуфракціюуВерховнійРадіУкраїнипоточногоскликання,можутьподатидо складу відповідної територіальної виборчої комісії не більше ніж по триделегованікандидатури.

2. Право подання кандидатур до складу територіальних виборчихǻǻ комісіймають:

1) місцева організація політичної партії, депутатська фракція якоїзареєстрованавАпаратіВерховноїРадиУкраїнипоточногоскликання;

149

КОМПЕТЕНЦІЯ, ПОВНОВАЖЕННЯ

ТА ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ МІСЦЕВИХ РАД

2) зареєстровані в установленому законом порядку у відповід- нійадміністративно-територіальнійодиницімісцевіорганізаціїполі- тичних партій, що входять до виборчого блоку, депутатська фракція якого зареєстрована в Апараті Верховної Ради України поточного скликання;

3) всі зареєстровані в установленому законом порядку у відповідній адміністративно-територіальній одиниці місцеві організації усіх політичних партій, які мають намір висувати кандидатів на від-

диться виборчою комісією, яка формує склад відповідної територіальноївиборчоїкомісії,непізнішякнадругийденьпіслязакінченнястроку внесенняподаньщодокандидатурдоскладутакоїкомісії,визначеного відповідно частинами четвертою - восьмою цієї статті. Жеребкуванням визначається не більше трьох кандидатур, які підлягають включенню до складу територіальної виборчої комісії з числа кандидатур, внесених суб’єктами подання, зазначеними у пункті 3 частини другої цієї статті. Порядок проведення жеребкування визначає Центральна виборчакомісіянепізнішедняпочаткувиборчогопроцесу.

150