Misceve_samovrjaduvannja_v_Ukrajini

Одеська обласна організація Всеукраїнської громадської організації «Комітет виборців України»

Борис Руснак

МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ

ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА

Посібник для депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів

видання друге, виправлене та доповнене

Одеса, 2011

3

4

5

КОМІТЕТ ВИБОРЦІВ УКРАЇНИ

6

МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА

В жовтні 2010 року в УкраїніВ С ТвідбулисяУ П чергові місцеві вибори. Знову за новим законом, який було ухвалено за два місяці до початку виборчогопроцесу.Безпосередньонапередоднійогостартудозакону було внесено чимало суттєвих змін і доповнень. Було застосовано новий варіант змішаної виборчої системи, який дав змогу політичним силам представленим у парламентській більшості і, насамперед, правлячій партії, провести до місцевих рад стільки своїх представників, скільки забажалося. Ясна річ, депутатський корпус у значній мірі оновився. Але значна частина членів політичних партій та позапартійних кандидатів, що балотувалися до місцевих рад, а також на посадисільських,селищнихтаміськихголів,нажаль,немалидосвіду практичної роботи в органах місцевого самоврядування. Слід зазначити, що чинне виборче законодавство не містить жодних вимог щодо професійного рівня кандидатів у депутати та на посади відповідних голів. Тому депутатами місцевих рад, сільськими, селищними та міськими головами нерідко стають ті люди, які зовсім далекі від проблем місцевого самоврядування, не володіють інструментами їх вирішення, погано орієнтуються в нормативно-правових актах, що регулюють функціонування органів публічної влади загалом і місцевогосамоврядуваннязокрема.

Результати виборів призвели до суттєвої зміни кадрів в апаратах місцевих рад, їх виконавчих органах, оскільки політичні сили, які здобули перемогу на виборах, виявили бажання мати і тут своїх людей. Тому на зміну досвідченим, професійно підготовленим працівникам, у більшості своїй, прийшли люди без відповідної підготовки. До цього слід додати відсутність у нашій державі належної системи професійного навчання депутатів місцевих рад та працівниківїхвиконавчихструктур.ЧастковоцюфункціюздійснюютьЦентри перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державнихпідприємств,установтаорганізацій,якіфункціонуютьукожному обласному центрі. Але цього замало, бо навчанням зовсім не охоплюєтьсядепутатськийкорпус.

У той же час, депутати, сільські, селищні та міські голови повинні володіти уміннями, знаннями та навичками щодо вирішення всіх питаньжиттєдіяльностігромади.

7

КОМІТЕТ ВИБОРЦІВ УКРАЇНИ

Саме на сприяння формуванню професійної влади, на підвищення фахового рівня обраних представників політичних партій і посадовців спрямовано видання цього посібника. - «Місцеве само-

врядування в Україні: теорія і практика»

При його підготовці використано праці українських учених, які досліджують проблематику місцевого самоврядування, наявний український практичний досвід у цій сфері. У посібнику висвітлено питання історії розвитку місцевого самоврядування в Україні, розкрито його сучасну систему, основи, функції та повноваження місцевого самоврядування, статус та повноваження депутатів місцевих рад, викладені методичні поради щодо розробки організаційно-роз- порядчих документів місцевої ради, підготовки і ухвалення радами рішень, організації і проведення слухань у постійних комісіях рад, розкритоформиреалізаціїгромадянамиправанаучастьвуправлінні місцевими справами. Окрім того, у посібнику вміщено Європейську Хартію місцевого самоврядування, витяги з Конституції України, базові законодавчі акти, що регулюють функціонування місцевого самоврядування в Україні, примірні зразки локальних нормативноправових актів, глосарій термінів та перелік літератури з питань місцевогосамоврядування.

Сподіваємося, що цей посібник стане у нагоді всім, кому небайдужий розвиток місцевого самоврядування в Україні. Будемо вдячні зависловленікритичнізауваження,рекомендаціїта пропозиції.

8

МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА

ЧАСТИНА І

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Глава 1.

Із історії розвитку

місцевого самоврядування в Україні

Місцеве самоврядування на теренах нашої держави виникло в Середні віки у вигляді перших спроб міського самоврядування, що надавалось Магдебурзьким правом, частково зберігалось у часи козацької республіки (XV-XVII ст.), але остаточно занепало в часи після безславного об’єднання України з Росією (1654 року). Незначна його реанімація за умов царизму (1917-1919р.р.) закінчилась фактичним відродженням національного поняття місцевого самоврядування лише у березні 1990 року після обрання депутатів Верховної РадиУкраїнськоїРСРтамісцевихРаднароднихдепутатів.

Науковцівиділяютьтакіосновніісторичніперіодистановлення національногомісцевогосамоврядування:1

–зародження,становленняйрозвитоквітчиз- няних• формпе шиймісцевогопері д самоврядування (в основі яких були рід та сувереннагромада),своїмихронологічнимирамкамисягавчасузародження й утворення держави східнослов'янських племен на українськихземлях,ітривавдосерединиXIVстоліття;

або ж період європеїзації. Характеризувався поєднанням• другиймісцевихперіодформ самоврядування з елементами західноєвропейської організаціїсамоврядування(містоМагдебург),відсерединиXIVст.ідопершої половини XIX ст. Магдебурзька грамота, що надавалася королем тому чи іншому місту, була класичним актом децентралізації суверенної влади середньовічноїдержавинарівеньцьогоміста,йоготериторіальноїгромади;

1. Грицяк І. Місцеве самоврядування України в історії і сучасності // Вісник УАДУ. – 1996. - №1. – с. 53-67.

9

2.Декларація про державний суверенітет України // Відомості Верховної Ради України. – 1990. - № 31, ст. 429.

3.Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР і місцеве самоврядування. Закон УРСР від 7 грудня 1990 р.

//Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 2 , ст. 5.

10