3.Послідовність та відповідність стадій інтернаціоналізації діяльності, типів міжнародних фірм та форм міжнародного маркетингу.

Стадії інтерн-ї: латентна, початкова, зарубіжна, транснаціональна, глобальна. Типи фірм: націон.виробник, експортер, міжнар.фірма, ТНК. Форма ММ: внутрішній М (імпортний), експортний, зарубіжний, транснаціон, глобальний.

4."Місцева" та "глобальна" економіки: сутність, основні параметри, проблема збалансованості.

Однією з ознак сучасного сучасного конкурентного суспільства є рівновага між «місцевою» та «глобальною» економікою, тобто між орієнтацією економіки на внутрішній та світовий ринки. У кожній країні сучасного світу співіснують два типи економіки: «місцева», що постачає товари та послуги кінцевим споживачам своєї країни, та «глобальна», пов’язана зі світовою економічною системою. Ідентифікаційними ознаками «місцевої» економіки за С. Гаррелі є: орієнтованість на кінцевого нац.споживача; значна ,переважаюча питома вага у ВНП країни; захищеність від іноземних інвесторів або значне ускладнення їх доступу на відповідний товарний ринок; можливість відчутного втручання в механізм вільного ринку (фіксування цін, надання державних замовлень виключно місцевим фірмам, угоди про розподіл ринку тощо); відносно низька ефективність витрат; дуже невелика мобільність робочої сили, тобто розміщення її у великій кількості невеликих підприємств та організацій, наближених до кінцевих споживачів; націленість на забезпечення зайнятості населення та розв’язання соціальних проблем, збереження суспільної злагоди та сталої системи цінностей. Для «глобальної» економіки характерні такі риси: орієнтованість на глобального споживача, або покупця; націленість на забезпечення добробуту країни, дохідності міжнародних операцій та надходження в країну нових технологій; використання порівняльних переваг окремих країн шляхом глобального управлінням створенням та збільшенням вартості; безперервна інтенсифікація діяльності, орієнтація на зниження витрат, мобільність і глобальні масштаби; гнучкість і динамізм організацій, здатність до структурної адаптації; не стільки володіння, скільки контроль за підприємствами (виробництвами) за кордоном.

5.Стадії перетворення бізнес-одиниці "місцевої" економіки у глобальну компанію.

Кожна нац.економіка характеризується своїм специфічним галузевим складом «місцевої» та «глобальної» економіки. Роль останньої в усіх країнах стає дедалі значнішою як з якісного, так із кількісного погляду. Кожна одиниця «місцевої» економіки на своєму шляху до «глобальної», як правило, проходить кілька стадій (за Ст.Гареллі): спорадчий експорт; нестабільний експорт; експортну експансію; розвиток зарубіжних філій; консолідацію із закордонним ринком; транснаціоналізацію діяльності; глобалізацію діяльності. Спорадчий експорт: ех.мотиви – несподівані замовлення та короткостр.прибуток; вибір ех.ринку – внутр.ринок або вдалі ех. ринки; модель виходу на зовн.ринок – непрямий ех., прямі продажі зарубіжним замовникам. Нестабільний експорт: ех.мотиви – неругулярні замовл.; вибір ех.ринку – найближчі ех.ринки, невеликі ринкові сегменти; модель виходу на зовн.ринок – ех.через торг.агентів. Експортна експансія: ех. мотиви – диверсифікація ризику, можливості збіл.продажів; вибір ех. ринку – віддалені ех.ринки, більша кількість ринк.сегментів; модель виходу на зовн. ринок – ех.через торг.агентів. Розвиток заруб.філій: ех.мотиви – можливості заруб.ринків; вибір ех. ринку – багато ринків та сегментів; модель виходу на зовн.ринок – ех.через торг.агентів та закорд.торг. філії. Консолідація з зарубіжним ринком: ех.мотиви – довгостр. прибуток; вибір ех.ринку – концентраіця і спеціалізація на заруб. ринках; модель виходу на зовн. ринок – ех. через заруб.торг. філії.