54.Пряме інвестування: сутність, переваги та недоліки, умови застосування.

Прямі іноземні інвестиції (Піі) – вкладання капіталу резидентом однієї країни (прямим інвестором) у підприємство-резидент іншої країни з метою набуття довготривалого економічного інтересу. Пряме інвестування - розміщення капіталу у власні закордонні складальні або виробничі під-ва. Пряме інвестування як і спільне підпри­ємництво потребує організації виробництва за кордоном.

Переваги: 1.економія за рахунок витрат на виробництво та доставку; 2. збільшення обсягу реалізації, якщо встановлена імпортна квота або обмежені виробничі потужності вдома. 3. маркетингові переваги (адаптація товару, контроль за розподілом, гнучке просув, цінові маневри, після продажний сервіс, знання конкурентного середовища, імідж компанії ). Недоліки: 1. збільшення витрат на маркетинг, 2. високі ресурсні вимоги; 3. вищий ризик втрат внаслідок високих ресурсних вкладень, 3. необхідність стратегічного планування, 4. значні витрати на маркетингові дослідження, 4. тривалий період окупності, 5. складність деінвестування у разі провалу або зміни стратегії.

Рішення про вкладання Піі необхідно приймати, виходячи з наявної інформації про: 1. необхідні початкові вкладення; 2. специфіка країни розміщення ППІ; 3. наявність повного промислового циклу чи операцій по збору; 4. яким повинно бути підприємство – незалежним чи спільним; 5. потрібно купувати нове підприємство чи краще придбати таке, що вже існує.

55.Внутрішні та зовнішні чинники вибору моделей виходу фірми на зовнішній ринок, порівняльна характеристика останніх.

До внутрішніх чинників належать такі основні 4 чинники:

1. ресурсні можливості фірми;

2. характеристика продукту;

3. конкурентні позиції фірми;

4. корпоративна політика.

До зовнішних чинників належать такі основні 6 чинників:

1.політика національного уряду (втручання в бізнес, обмеження типу «купуй у своїх», нетарифні бар’єри, субсидії, умови діяльності, умови власності, бойкоти, конфіскації);

2. можливості ринку (розмір ринку, місткість ринку, );

3. фінансові та цінові параметри ринку(ціни конкурентів);

4. Гео-культурне середовище (мова, релігія, цінності та ставленя до часу, досягнень, роботи, успіху, змін, дітей, сім’ї, жінки, здоров’я, освіти, організація суспільства, технічна та матеріальна куоттура)

5. Рівень економічного розвитку та економічний стан. Стан та тенденції розвитку основних макроекономічних показників (ВВП, ВВП на душу населення, демографічні показники, безробіття, інфляція, темпи економічного зростання, стукрура виробництва тощо)

6. Політичне середовище (політичний клімат, уряд, національний суверенітет, національна безпека, національний добробут).

56.Сутність, типи та правила формування міжнародного маркетингового комплексу.

Міжнародний маркетинговий комплекс (ММК) - це система інструментів, методів, прийомів, підходів щодо товару, ціни, просування, каналів розподілу, використання яких має на меті формування конкурентних переваг на цільовому сегменті або певному закордонному ринку. Елементами ММК є: товар (product) — номенклатура/асортимент, якість, дизайн, характеристики, торговельна марка, пакування, обслуговування, гарантії, система повернення; ціна (price) — прейскурант, знижки, надбавки, періодичність платежів, умови кредиту; просування (promo­tion) — реклама, стимулювання збуту, прямий маркетинг (персональні продажі), Паблик рілейшнз (РR), служба збуту; місце (place) — канали розподілення, охоплення ринків, асортимент, розміщення, управління запасами, транспортування.

Залежно від ступеня пристосування ММК до особливостей різних заруб. ринків (сегментів світового ринку) в марк. практиці виділяються 3 типи ММК:

1. Індивідуалізований (диференційований) МК передбачає пристосування всіх його елементів до потреб кожного заруб. ринку (сегмента світового ринку).

2. Стандартизований МК хар. тим, що всі його елементи однаковою мірою пристосовуються до всіх зарубіжних ринків або сегментів (в усіх країнах товар пропонується з стандартними, однаковими хар-ми, за однаковою ціною, з використ. однакових систем просування та каналів розподілення).

3. Комбінований МК передбачає одночасну як диференціацію деяких елементів, так і стандартизацію інших. Наприклад, стандартний товар може однаково рекламуватися на всіх зарубіжних ринках, а ціни та канали розподілення бути адаптованими до місцевих умов. Це — найбільш поширений підхід до побудови та реалізації міжнародного маркетингового комплексу.

А щодо правил формування ММК, то тут треба зазначити, що всі елементи ММК є однаково важливими і не застосовуються окремо, проте їх поєднання має якнайкраще відповідати потребам і побажанням конкретного обраного фірмою цільового сегмента на ринку.